Корисно 10:45 04 Тра 2020

Змушують написати заяву на звільнення: що потрібно знати?

Вихідна допомога, компенсація невикористаної відпустки і виплата зарплати — на що може розраховувати працівник при звільненні

З початком карантину на підприємствах прокотилася хвиля скорочень. Багато, хто був працевлаштований неофіційно, втратили роботу майже одразу, а тих, хто працює офіційно, попросили написати заяву на звільнення. Чому не варто погоджуватися?

Для початку необхідно зрозуміти, в яких випадках роботодавець може вас звільнити і якими способами. Так, розірвати трудові відносини можна:

з ініціативи роботодавця
з ініціативи працівника
за згодою сторін

Різниця між ними є — від обраного варіанту залежить розмір виплат, а також період, який ви маєте відпрацювати на займаній посаді перед звільненням. Роботодавцю найлегше позбутися від співробітника, якщо він напише заяву на звільнення за власним бажанням або за згодою сторін. Однак в цьому випадку він позбавляє себе права на отримання вихідної допомоги, а також зменшує суму, яку міг би отримувати на біржі праці як допомогу по безробіттю. Тож погоджуватися писати заяву на звільнення за власним бажанням не варто. Будь-який тиск на співробітника буде порушенням трудового законодавства. Якщо волевиявлення писати заяву на звільнення немає, то єдиний вихід для роботодавця — розірвати трудовий договір за його ініціативою.

Фото freepik.com

На які виплати може розраховувати співробітник, якщо його скорочують?

Як правило, вимагаючи написати заяву за власним бажанням, роботодавець в розмові посилається на скорочення штату працівників або реорганізацію. Ці обставини передбачені п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП, і в такому випадку договір розривається з ініціативи роботодавця. При розірванні договору на підставі цієї норми працівник повинен бути попереджений про звільнення не пізніше, ніж за 2 місяці до звільнення, також він отримує:

виплату заробітної плати за фактично відпрацьований час до звільнення з урахуванням дня звільнення;
вихідну допомогу в розмірі середньомісячної зарплати;
компенсацію за всі невикористані дні відпустки поточного року або минулих років.

Всі виплати здійснюються в останній робочий день з письмовим повідомленням про їх суму і з видачею трудової книжки. Якщо розрахунок було проведено не в повному обсязі або вам не видали трудову книжку, то в день остаточного розрахунку або видачі трудової вам належить виплата середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У разі недотримання зазначених вимог до роботодавця застосовуються фінансові санкції, передбачені ст. 117 КЗпП.

Однак процедура скорочення штату працівників — довгострокова і вимагає від роботодавця виконання ряду заходів, таких, як попереднє звернення до профспілок, проведення з ними консультацій і т.д. Не всі компанії їх виконують, і тоді роботодавець починає шукати інші способи звільнити співробітника.

Звільнення із порушенням законодавства

У перелік підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця входить також прогул, поява на робочому місці в нетверезому вигляді, систематичне невиконання працівником обов'язків без поважних причин і т.д. Недобросовісні роботодавці дізнавшись, що ви відмовляєтеся писати заяву за власним бажанням, можуть почати тиснути на вас, згадуючи "косяки" і запізнення, приписувати неіснуючі прогули. У такому випадку важливо знати, що все це повинно бути відповідним чином задокументовано. Наприклад, систематичне невиконання трудових обов'язків підтверджується відповідними актами та наказами про застосування дисциплінарного стягнення, за прогул повинен бути засвідчений доповідною запискою про відсутність працівника, наказом по підприємству про проведення розслідування та створення комісії, актом відповідної комісії про проведене розслідування, запитом про надання пояснень працівником. Якщо підтверджень причини для звільнення за прогул, невідповідність тощо у роботодавця немає, таке звільнення буде незаконним.

Ще одна причина для розірвання трудового договору — відмова працівника від змін істотних умов праці. Про зміну істотних умов праці — систему та розміри оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших — працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП. На жаль, цей спосіб дає простір для хитрощів роботодавця: вам можуть запропонувати, наприклад, тимчасово перевести вас на часткову ставку або запропонують перевести в інше місто. В такому випадку незгоду буде причиною для звільнення, і це — прогалина в трудовому законодавстві.

Однак зміни істотних умов праці допускається лише в разі зміни організації виробництва і праці на підприємстві. Такі зміни повинні бути викликані будь-якими організаційними причинами (наприклад, передача IT-функції зовнішньої компанії), і роботодавцю необхідно їх підтвердити — висновками профспілкового комітету, наказом «Про зміни в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці працівників», відповідними договорами з зовнішніми компаніями і т.д. Якщо реальної зміни організації виробництва і праці на підприємстві немає, таке звільнення буде незаконним.

Фото pixabay.com

Заява на звільнення за власним бажанням. На які виплати можна розраховувати?

Якщо ви таки вирішили, що напишите заяву за власним бажанням, вам необхідно відпрацювати 2 тижні до звільнення з дня її написання. Виняток з цих строків становлять випадки, зазначені в КЗпП: переїзд на нове місце проживання, переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість, вступ до навчального закладу і т.п. У такому випадку роботодавець зобов'язаний звільнити працівника без відпрацювання двох тижнів.

В разі припинення трудових відносин за угодою сторін — сторони можуть погодити день звільнення без прив'язки до відпрацювання — звільнитися можна і в день написання заяви. Також при звільненні за згодою сторін закон не вимагає вказувати поважну причину звільнення до закінчення 2 тижневого терміну, на відміну від звільнення за власним бажанням.

При звільненні за власним бажанням або за угодою сторін, роботодавець також повинен провести відповідні виплати:

заробітну плату за фактично відпрацьований час до звільнення з урахуванням дня звільнення
компенсація за всі невикористані дні відпустки

Що стосується вихідної допомоги — її при звільненні за власним бажанням або за угоді сторін ви отримаєте тільки в тому випадку, якщо доведете, що якщо роботодавець порушив законодавство про працю, умови трудового або колективного договору. Це, наприклад, оформлення на роботі на неповний робочий час в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, порушення встановлених строків виплати зарплати більш як на один місяць або їх виплата в неповному обсязі тощо. Всі ці порушення повинні бути зафіксовані — як — читайте далі.

Варто також пам'ятати, що в разі звільнення працівника за власним бажанням або за згодою сторін, допомога по безробіттю буде виплачуватися протягом 270 днів замість 360 днів, як при звільненні з ініціативи роботодавця.

Як захистити свої права?

Фото freepik.com

У випадку, якщо Ви вважаєте, що Ваше звільнення з роботи, незалежно від підстав припинення трудового договору або переведення на іншу роботу, є незаконним, або ж ви вважаєте, що розрахунок було проведено в повному обсязі, необхідно здійснити кілька кроків:

1. Не пишіть заяву на звільнення за власним бажанням, якщо не маєте такого волевиявлення.

2. Потрібно звернутися до особи, яка порушила Ваші права, з вимогою добровільно поновити Вас на попередньому місці роботи та компенсувати виплати. При цьому всі звернення необхідно фіксувати: заяви та клопотання слід писати у двох примірниках та подавати через секретаріат, обов'язково фіксуючи дату подачі заяви та вхідний номер на екземплярі, що залишається у вас. Другий спосіб — надіслати заяву рекомендованим відправленням з описом вкладення. В такий спосіб рекомендується подавати будь-які документи, — таким чином ви формуєте доказову базу, яка знадобиться при зверненні до суду.

3. Направити скаргу із викладення всіх обставин до Держпраці. Це можна зробити поштою, знову ж таки, з описом вкладення залишити у скриньці для кореспонденції у територіальному управлінні або онлайн, надіславши звернення на пошту [email protected]. Форму звернення ви можете завантажити за посиланням або на сайті Управління.

4. Про незаконне звільнення потрібно заявити в Поліцію. Незаконне звільнення — це грубе порушення трудового законодавства. Відповідно до ст.172 Кримінального кодексу це є злочином, що передбачає покарання у вигляді штрафу від 34 000 до 51 000 грн або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або покарання виправними роботами на строк до двох років.

5. Відновитися на посаді і компенсувати виплати, які ви не отримали можна у судовому порядку. Судовий збір при цьому сплачувати не потрібно, оскільки спори, пов'язані з поновленням на посаді в разі незаконного звільнення та оплату вимушеного прогулу, їм не оподатковуються. Також у судовому порядку ви можете вимагати відшкодування моральної шкоди у разі, якщо порушення ваших законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від Вас додаткових зусиль для організації свого життя (стаття 2371 КЗпП). У позові необхідно вказати, які ваші права були порушені, послатися на статті 232, 235, 236 КЗпП та ст. 3, 15, 118, 119 ЦПК, а також викласти вимоги, зокрема: відновити вас на займаній раніше посаді і стягнути з роботодавця суму невиплаченої зарплати під час вимушеного прогулу. Зразок позовної заяви можете знайти тут.