fbpx
Сьогодні
Рішення 17:37 29 Бер 2024

Журналістика рішень працює: 10 найкращих статей “Рубрики” у березні 

Щойно з'являється тепле весняне сонце — у повітрі більшає надії та жаги до творення змін. Хіба ні? Для творців рішень, які ми зібрали для вас у нашій березневій добірці, жага до змінотворення не визначається порою року. Розповідаємо про рішення, які втілюють діти, підлітки й дорослі, аби змінювати свої громади на краще вже сьогодні.

Як школярі на Миколаївщині навчилися виготовляти меблі, щоб змінити шкільне укриття

Меблі для укриття

Команда учнів Вознесенської школи №5 з менторами та вчителькою. Фото з архіву героїв

Вознесенська школа №5, що на Миколаївщині, розташована в секторі приватної забудови. Не в кожному тамтешньому будинку є хоча б підвал. Тому шкільне укриття стає прихистком для багатьох мешканців району. Під час повітряних тривог в укритті школи годинами знаходяться і її учні — тут проходять їхні уроки та перерви.    

Сидіти годинами в хоч і чистому, але не дуже облаштованому підвалі, досить незручно. А для бюджету школи закупівля нових меблів була б неабияким навантаженням. Тож діти почали думати над тим, як покращити шкільне укриття.

До цієї задачі учні Вознесенської школи підійшли з креативом: вирішили створити меблі, які б перетворили підвал на зручне та комфортне місце, вони вирішили власноруч. І таким чином не лише допомогти дорослим заощадити шкільні кошти, а й довести — підлітки здатні зробити багато корисного для своєї школи та громади. "Рубрика" розповідає про рішення тут.

Як на Вінниччині молоді вчителі та учні розвивають молодіжний рух, аби зберегти рідне село

молодіжний рух

Виступ учнів ліцею на благодійному фестивалі

Українські села занепадають, ба більше — нерідко й зовсім зникають з мап. Як і до війни, найбільша проблема українського села — безробіття. Повномасштабна війна лише загострила її. Через відсутність робочих місць молодь покидає рідні місця і виїжджає працювати далеко від села.

"Останнє — це фундаментальна причина, чому громади «тухнуть». Після школи та вищих закладів дітям потрібно десь працювати. 90-95% молоді просто не повертаються до свого села, бо там елементарно немає можливості знайти гідну роботу та низький рівень інфраструктури", — говорить Станіслав Гриненчук, співзасновник молодіжної організації "Вплив Єдності", що на Вінниччині.

У Хоньківцях Яришівської громади молоді вчителі Станіслав Гриненчук та Катерина Кирик зрозуміли — саме молодь має стати рушієм змін у селі. Разом зі школярами вони створили молодіжну організацію "Вплив Єдності". Мету активісти поставили перед собою амбітну — створювати комфортну громаду та втілювати у життя проєкти шкільного підприємництва. "Рубрика" розповідає про ініціативу та проєкти, які та втілює.

Яку проблему розв'яже заповідання нових територій під час війни?

Заповідання територій

З 24 лютого 2022 року приблизно 812 об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) площею майже 1 млн га опинилися в зоні активних бойових дій або в окупації. Серед них біосферні заповідники Асканія-Нова, Чорноморський, Український степовий, Луганський природні заповідники та багато інших.

Частина територій була звільнена, але втрати залишились. Природоохоронний статус не зник, але кількість недоторканої природи під охороною значно зменшилась. При цьому, не лише воєнні дії призводять до знищення природи, значна частина випадків пошкодження природних територій припадає на господарську діяльність, як от забруднення водойм агрохімікатами, розорювання полів, незаконні рубки — цей список можна продовжувати нескінченно.

На думку біолога та голови Української природоохоронної групи Олексія Василюка, нові об'єкти природно-заповідного фонду відчутно змінюватимуть умови існування біорізноманіття на краще. Такі території можуть стати гідною компенсацією втрат дикої природи за час повномасштабної війни. Детальніше про рішення "Рубрика" розповідає за посиланням.

Як український проєкт допомагає дітям впоратися з війною через іграшкотерапію

іграшкотерапія

Toy therapy room — метод, який українські психологи розробили під час війни

Сашкові (імʼя змінено) 11. Доля забрала в нього найдорожче — маму. Під час повномасштабного вторгнення жінка захворіла на онкологію і згодом померла. Аби хлопцеві було легше впоратися із втратою найріднішої людини, тато записав Сашка на терапію. В кабінеті психологині тепло і тихо, тут дуже багато мʼяких іграшок і можна говорити про все. Ну, майже про все…

"З моїм юним відвідувачем ми провели вже кілька зустрічей. Ми розмовляємо, говоримо про його стани, про те, що з ним відбувається, і що все це є зараз абсолютно нормально. Від розлуки пройшло ще зовсім мало часу, тож емоцій ще багато, але він тримається", — розповідає про свої зустрічі з Сашком психологиня Віта Москаленко. На початку чергового сеансу вона просить хлопчика серед кошика з м'якими іграшками взяти ту, яка про його сьогоднішній настрій. Сашко обирає швидко.

Так починається робота з хлопчиком в іграшкотерапії. Психологиня пояснює: у травмі, у важких кризових ситуаціях навіть дорослих може "відкинути" на декілька десятків років, у дитинство, де тепло і затишно, де про тебе піклуються, і ти відчуваєш себе максимально безпечно у колі рідних. Часто саме іграшка як символ дитинства може стати цією необхідною підтримкою та опорою, взяти на себе всю напругу, вона побуде поряд і навіть вислухає про те, про що не кожному розкажеш. "Рубрика" розповідає про ініціативу, що втілює цей метод, тут.

Як працює Патронатна служба "Янголи Азову"

Патронатна служба Янголи Азову

Олена Толкачова. Фото: УП

Попри початок війни у 2014 році, Україна так і не розбудовувала мережу сильних реабілітаційних центрів і не дуже опікувалась цим питанням. Лише у липні 2023 року затвердили нову концепцію формування мережі реабілітаційних центрів. Вона передбачає створення більше ніж 7 000 ліжко-місць для пацієнтів із травмами, хворобами та пораненнями, які потребують процесу активного відновлення. Проте пораненим потрібен догляд просто зараз.

Патронатна служба "Янголи Азову" допомагає пораненим, полоненим та загиблим військовим азовських підрозділів. "Рубрика" розповідає, як працює служба та як можна масштабувати цей досвід. А ще — ділиться історією пораненого штурмовика бригади "Азов", якому Патронатна служба допомагала від моменту поранення і до проходження реабілітації.

Як працює жіноче соціальне підприємство, що відтворює давню вишивку

Соціальне підприємство Вільна нитка

Вироби майстринь "Вільної нитки". Фото з архіву підприємства

Шелтер святої Ольги у Бучанському районі створила громадська організація "Елеос-Україна". Це притулок для жінок та жінок з дітьми, які постраждали від домашнього та гендерно зумовленого насилля. Тут вони можуть отримати прихисток, різні види допомоги: соціальну, юридичну та психологічну. 

"У притулку дуже великий відсоток жінок, які мають низьку кваліфікацію. Вони самостійно не можуть забезпечити себе Тим більше — винайняти житло та повністю фінансово забезпечувати дитину. Часто вони не можуть розраховувати на повний робочий день, бо ні з ким залишити малечу. Рідних поряд немає", — говорить засновниця "Вільної нитки" Наталія Дресвяннікова.

"Вільна нитка" — це соціальне підприємство, яке Наталя Дресвяннікова створила разом з однодумицями для розв'язання цих проблем. Команда підприємства створює вишиванки зі старовинними орнаментами та манжети зі старого полотна. У "Вільній нитці" навчають жінок з соціально незахищених категорій вишивати, аби ті могли себе утримувати. А частину свого прибутку направляють на розв'язання проблем притулку та підтримують інші соціальні проєкти. Більше про ініціативу — за посиланням.

Як в Україні рятують диких хом'яків

Центр порятунку хом'яків

Хом'як Європейський — Червонокнижний вид, житель Центру відновлення рідкісних видів у Київському зоопарку

Здавна фермери боролися з гризунами, що псують врожай. Миші, щури та, як виявилось, дикі хом'яки, навіть невеликою групою, можуть завдати неабияких збитків. Звісно, тонну бурячків вони не з'їдять, але кожен з них можна надкусити, і такий товар уже неможливо продати.

Вихід у фермерів із ситуації нехитрий — мишоловки, щуряча отрута та "Геть гризунів!". Втім, хом'яки, про яких ідеться далі — зовсім не ті істоти, на яких потрібно полювати. Шість видів хом'якових, що живуть в Україні, занесені до Червоної Книги. Це рідкісний вид, за знищення якого Кодекс України про адміністративні правопорушення передбачає, хоч і невеликий (850 грн), але штраф.

Утім, чисельність хом'яків невпинно зменшується. Це спільна проблема на всьому континенті. Наприклад, у Польщі за останні 40 років його популяція скоротилася на 75%. Подібно в країнах Західної та Центральної Європи.

Рішення знайшов український науковець Михайло Русин. Він власноруч рятує хом'яків з небезпечних для них умов та відвозить подалі від людей. "Рубрика" розповідає про ініціативу у матеріалі.

Як гра на музичних інструментах допомагає відновитися (навіть тим, хто не вміє грати)

музична терапія

Село Нижній Бистрий, музичне коло для жителів гуртожитку внутрішньо переміщених осіб. Фото: "Людина в біді Словацька Республіка"

Під час війни різноманітні стресові стани стали постійними супутниками українців. Найбільш вразливими наразі є діти та переселенці. Тих, хто через повномасштабне вторгнення був вимушений залишити свою домівку, переслідують почуття тривоги та невизначеності, труднощі адаптації виснажують фізично та психологічно, також не рідкі конфлікти з близькими людьми та членами родини. Діти, особливо ті, хто останні роки вчиться онлайн, часто втрачають навички комунікації, важко йдуть на контакт з однолітками.

Віднайти шлях до внутрішнього балансу може допомогти музична терапія.

Психологи кажуть — це найбільш обережний інструмент в роботі з психікою людини, який дозволяє розкрити глибинні переживання та часто дає дивовижний результат. Для тих, хто має бажання "перезавантажитися" завдяки новим, незвичним переживанням, хоче навчитися виражати свої емоції та готовий рухатися дорогою самопізнання, нині в різних містах України ентузіасти та фахівці організовують спеціальні музичні заняття. Спів та музиціювання на простих інструментах допомагають людям впоратися з напругою, нарешті озвучити те, про що важко говорити, повірити в себе та власний потенціал.

Про те, як музикотерапію на практиці втілюють в Україні, можна прочитати тут.

Як на Львівщині учні вирощують органічні продукти для своєї їдальні

шкільний город

Учні міряють ділянку для майбутнього сад-городу. Фото з мережі

Ідеєю вирощування власних продуктів у Рудківській СЗШ імені В. Жеребного захопилися ще кілька років тому. Все почалося з невеличких грядок на підвіконні, за якими доглядали вчителі та учні молодших і старших класів. Поступово у школі стали організовувати флешмоби зі смачними перервами, де діти готували канапки з вирощеною зеленню.

"Дітям дуже подобалось, вони саджали зерно, доглядали за грядками. Вони побачили, як поступово все це зростає, зібрали врожай та скуштували. Смак того, що ти виростив самостійно, набагато кращий", — ділиться координаторка проєкту "Органічні продукти для школи. Перший крок" та учителька історії Рудківської школи Ірина Димій. 

Тепер пришкільна територія перетворилася на справжній сад-город. Для нього учні разом із вчителями змайстрували дерев'яні грядки, куди висадили зелень та пряні трави для страв у їдальні. Як працює рішення, дізнавалася "Рубрика".

Як працює "морквяний" проєкт психологічної підтримки для дітей

Скрабничка Чудес

Високий рівень тривожності — основна проблема для дітей з прифронтових територій. За спостереженнями фахівців, майже кожен із них має комунікативні розлади: страх починати нову комунікацію, заводити нові знайомства, доводити свою думку і навіть просто заговорити з однолітками. Це особливо виразно проявляється на прикладах дітей з Миколаївщини, Харківської, Дніпропетровської, Херсонської областей, де заняття у садочках та школах здебільшого відбуваються онлайн, і діти не отримують необхідної групової соціалізації.

Від початку повномасштабного вторгнення харківська ГО "Можливості. Мотивація. Медіа." впроваджує проєкти психологічної підтримки для дітей. Один із них — "Скрабничка Чудес", соціальний онлайн-проєкт для маленьких українців, який вчить дітей дбати про своє ментальне здоровʼя.

Заняття відбуваються у спеціально розробленому застосунку. Весело спілкуючись із казковим персонажем Морквинкою (а насправді — з досвідченим педагогом-психологом), діти підвищують навички комунікації, командної роботи, емпатії, вчаться керувати своїми емоціями та почуттями. Послуга — безоплатна.

Про те, як Морквинка допомагає дітям, а також їхнім батькам впоратися із щоденними викликами війни, "Рубриці" розповіла керівниця проєкту "Скарбничка чудес", авторка методики наративного спілкування Анастасія Свобода.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: