День спонтанності: як ставати щасливішими через прості рішення
16 березня — чудовий день для того, щоб зробити щось несподіване для себе: піти до нової кав’ярні, обрати інший маршрут на роботу, спробувати щось нове. Навіщо бути спонтанними? Розповідаємо у День спонтанності.
Слово "спонтанність" походить від лат. sponte — вільна воля. За визначенням психологічного словника, поняття спонтанності пов'язано з креативністю, інтуїцією, грою, здатністю імпровізувати в умовах, які створюються прямо зараз, на очах. Спонтанність є постійною складовою життя дитини, адже кожний день у дитинстві сповнений новими ситуаціями та відкриттями. Йшов на обід, та чомусь закортило залізти під табурет і там "пожити"; чистив черевики, а разом із ними почистив заваксованою щіткою і ванну; хотів покидати м'яча, але замість цього побіг за метеликом; запізнився на урок, бо намагався потоваришувати з кумедним безхатнім псом. Дорослі ж це слово нечасто вживають у позитивному сенсі, тому що суспільство зазвичай більш прихильне до тих, хто живе за принципами планування — з передбачуваними людьми, які планують свій час та вчинки, набагато простіше взаємодіяти. Спонтанність же завжди пов'язана з неочікуваністю, раптовістю, часто незрозумілістю. Втрата контролю над ситуацією — один з найбільших страхів сучасного людства.
Але ж зміни — це не завжди ризик, а відсутність змін — не стовідсоткова його відсутність.
Ми живемо в дуже структурованому світі, наповненому діями, які ми повинні виконувати, місцями, у яких ми повинні бути, людьми, з якими ми повинні зустрічатися. У будні — робота, на якій ми повинні бути присутніми. У вихідні — заплановані хатні справи і відпочинок. А половина ознак вдалої відпустки — це заздалегідь придбані квитки і у чіткому порядку складені валізи. Легко дозволити собі стати рабами свого розпорядку, залишивши мало місця для несподіваних веселощів або авантюр. Однак це не найкращий спосіб жити весь час. Життя має включати в себе пригоди, розваги і, так, — вихід із зони комфорту.
Жити під впливом раптових бажань чи ретельно планувати своє життя — що ж для нас природніше, розумніше, а головне — краще?
Спонтанність — одна з ознак щасливих людей
Кілька років тому маркетингова компанія OnePoll провела дослідження, у ході якого було опитано дві тисячі осіб у США. Виявилося, що ті, хто описав себе як спонтанну людину називали себе щасливими людьми майже вдвічі частіше за тих, хто вважав за краще жити за планом.
Більшість учасників опитування (72%) зізналися, що відчувають себе щасливішими після прийняття спонтанного рішення. У список раптових рішень увійшли:
- покупка квитків на літак в останній момент,
- різка зміна професії,
- переїзд в іншу країну,
- рішення взяти вихованця з притулку,
- і навіть розлучення.
При цьому учасники дослідження відзначили, що щасливішими їх роблять не тільки серйозні рішення, які мають глобальний вплив на життя, а й повсякденні, наприклад, де сьогодні купити кави, чи піти на обід в нове місце, чи варто поспати вдень.
Виявилося, що середній житель США приймає 6709 спонтанних рішень на рік.
А скільки спонтанних рішень у вашому житті?
Останнім часом здається, що всесвіт з'їхав з глузду. Незрозумілі дії, нелогічні рішення, масові протести і маніфестації, особисті бунти та екзистенційні кризи відбуваються у всьому світі не в останню чергу тому, що людей завжди і всюди вчили себе примушувати. Одна частина особистості хоче сміятися, інша цього не дозволяє; одна хоче змінити роботу, інша каже — не сьогодні і навіть не цього року, одна частина хоче бути природною і бодіпозитивною, але інша весь час бачить навколо себе підтвердження того, що ті, хто відповідає стандартам, отримують більше. Люди постійно створюють в собі переможця і переможеного одночасно, в результаті виникає конфлікт.
Психологи кажуть, спонтанність наділяє нас умінням бачити речі не такими, як нас вчили і якими вони здаються на перший погляд. Бачити речі під іншим кутом зору, знаходити рішення, які не є автоматичними або звичними. Саме спонтанність дозволяє змінювати напрямок процесів, що відбуваються і запускати абсолютно нові. Шукати, експериментувати і знаходити найкращі варіанти. Завдяки спонтанності людина здатна гнучко реагувати в нестандартних ситуаціях, думати і відчувати "тут і зараз", не ховатися за різні соціальні маски, відкинути стереотипи, завчені навички і фрази, отримати можливість стати більш яскравою, впевненою, виразною, легкою і, як наслідок — щасливою. Спонтанність — це не про безлад, а про творчість, креатив і свободу.
А ще — це можливість випустити пар і продовжувати тримати себе під контролем вже без руйнівних наслідків. Але, як і все хороше, вона повинна бути до місця і до часу.
9 способів впустити у своє життя спонтанність
Для більшості людей раптові дії асоціюються з чимось нерозумним і навіть небезпечним, на кшталт п'яних дзвінків колишнім, братання з начальством або походом у гори в кімнатних капцях. Не обов'язково робити кожного дня те, про що потім стовідсотково пожалкуєш. Щоб розвинути спонтанність, можна використовувати нехитру практику: змініть ваші звичні дії хоча б на трішки. Зробіть те, чого раніше не робили. Це нескладно і разом з тим — дуже ефективно. Така практика буквально переверне ваші уявлення про те "як прийнято" на 180 градусів, а підсвідомість почне видавати нові програми і рішення. І що найдивніше — ці прості вправи, як і будь-яка корисна звичка, зможуть змінити все ваше життя в цілому на краще.
- Встаньте на одну ногу під час чищення зубів
Так, це звучить дуже по-дитячому, але стояння на одній нозі під час чищення зубів перетворює вашу монотонну рутину на щось навмисне і усвідомлене. Чистіть зуби інакше. Ви зазвичай починаєте з лівого боку рота ззаду? Спробуйте протилежну сторону спереду. Ви будете шоковані тим, наскільки по-іншому ви себе відчуватимете.
- Відправляйтеся на роботу по-новому
Поїздка на роботу може легко стати нудною та буденною — ми йдемо по одному і тому ж шляху п'ять днів на тиждень, але інакший ранок дійсно може змінити весь день. Ви зазвичай їздите по одній і тій самій дорозі? Спробуйте виїхати на 10 хвилин раніше і вибрати маршрут, який буде залежати від першого ж сигналу світлофора. Вас можуть здивувати міські пейзажі, яких ви ніколи не помічали раніше. Проїдьтеся на тролейбусі пару зупинок у протилежному напрямі, хтозна, кого або що ви там зустрінете.
- Поговоріть з незнайомцем
Вважається ненормальним розмовляти з кимось в автобусі, на вокзалі або навіть у вашому районі. Як це сумно! Коли ми закриваємося таким чином, ми втрачаємо безліч можливостей познайомитися з кимось новим, почути історію або нову точку зору. Спробуйте передати незнайомцю вітання або комплімент і спостерігайте, як він відкривається.
- Спілкуйтеся з різними колегами
Як часто ви кажете людям не з вашого підрозділу щось більше, ніж "Доброго ранку"? Ви коли-небудь розмовляли з кимось не з вашого найближчого кола під час обідньої перерви? Спробуйте вирватися зі своєї зони комфорту і поговорити з кимось новим. Ніколи не знаєш, які потенційні відносини тільки і чекають того моменту, щоб розгорнутися.
- Спробуйте незвичне дозвілля з друзями
Ви зазвичай тусуєтеся з друзями в якомусь кафе чи барі? Спробуйте поміняти місце. Або, що ще краще, займіться абсолютно новим заняттям, наприклад боулінгом, караоке або пішим туризмом.
- Відправляйтеся в міні-подорож у вихідні
Замість того, щоб сидіти у своїй квартирі і втикати у Netflix, чому б не зайнятися чимось рухливим, наприклад, сісти на першу приміську маршрутку і погуляти на околицях якогось села або на природі, чи поїхати кудись з ночівлею з сім'єю? Вихідні — ідеальний час, щоб додати щось цікаве у звичайний тиждень.
- Змініть звичну кав'ярню
Ви зазвичай п'єте каву у кав'ярні вниз по вулиці від вашого дому чи роботи? Чому б не спробувати пройти вгору до кав'ярні в сусідньому кварталі? Або йти нога в ногу з випадковим перехожим?
- Що б ви не робили, будьте в цьому максимально тотальні.
Якщо ви йдете і вам подобається йти, прекрасно! Якщо раптом ви усвідомлюєте, що не хочете більше рухатися, тут само сядьте. Не робіть жодного кроку проти волі! Якщо вам хочеться говорити, говоріть. Якщо вам хочеться мовчати, мовчіть. Що б не відбувалося, прийміть це і насолоджуйтеся; і ні до чого себе не примушуйте.
Кадр з фільму "Завжди кажи так"
- Полюбіть слово "Так"
Головний герой комедії з Джимом Керрі "Завжди кажи Так" — сумний і нудний тип. Його друзі зневірилися кудись його витягнути: для того, щоб хоч трохи розворушити Карла, потрібно буквально тягнути його за шкірку. На всі пропозиції і прохання він відповідає одним простим словом — ні. Одного разу хлопець несподівано для себе погоджується відвідати семінар по саморозвитку, де укладає угоду з цікавими умовами. Тепер на все він повинен реагувати не звичною відмовою, а відповідати — так. Кардинальні зміни у житті Карла відбуваються практично миттєво, а спонтанність стає його постійним супутником.
У реальному житті це можна прирівняти як згоду на нові можливості, пригоди і загальні зміни у вашій буденності.
Навіщо бути спонтанними? Спонтанні рішення, які змінили світ
Рут Флаверс було 58 років, коли у неї помер чоловік. З його смертю її світ перевернувся. Усе, що могло чекати її в майбутньому, як і тисячі інших вдів, — це тиха старість, наповнена спогадами про минуле. Щоб зайняти себе, вона працювала викладачем музики, читала лекції. Але через 10 років, у 68, вирішила… стати клубним діджеєм.
Рішення стати діджеєм Рут Флаверс прийняла спонтанно. Онук запросив її у нічній клуб на свій день народження. На вході в заклад охоронець зупинив місіс Флауерс, зазначивши, що "у її віці не треба ходити в такі місця". Рут не розгубилася, і відповіла, що вона тут не тільки добре проведе час, але, якщо захоче, то навіть і діджеєм може стати! Охоронець стенув плечима, та ще й з таким виразом обличчя, що жінка зрозуміла: або вона стане діджеєм, або більше ніколи не буде себе поважати.
Наступні два роки під керівництвом молодого французького продюсера Орела Саймона, який зацікавився ідеєю невгамовної пенсіонерки, місіс Флаверс вчилася зводити треки і робити діджейські сети — сучасна електронна музика була для неї абсолютно новим світом.
А Саймон тим часом безуспішно намагався організувати для Мами Рок (такий сценічний псевдонім вони придумали для Флаверс) хоча б один пристойний гіг. Але клубні менеджери виявилися не менш консервативними, ніж старі знайомі Рут, які вважали, що вона зійшла з розуму, так і не оговтавшись від втрати чоловіка: майже 70-річна бабуся, яка раніше виступала з лекціями про Чарльза Діккенса? У ролі діджея?! Ха-ха, нонсенс!
Перший справжній шанс — який легко міг стати і останнім — випав їм у Каннах. Якимось дивом продюсеру вдалося включити виступ Мами Рок в програму однієї з вечірок кінофестивалю. І Орел Саймон, і Рут Флаверс дуже переживали: як публіка сприйме їх витівку? Хвилювання були марними — аудиторія прийшла в захват. Протягом наступних тижнів Саймон отримав десятки пропозицій організувати виступи Мами Рок у різних клубах по всьому світу. Буквально за рік Мама Рок стала справжньою світовою знаменитістю.
Цей самохідний візок експонується в музеї при заводі Даймлер в Штутгарті. А історія Берти Бенц там описана німецькою та англійською мовами.
Рано вранці 5 серпня 1888 року ця жінка приймає рішення викотити машину з гаража і, залишивши чоловікові записку "Не хвилюйся, ми у мами", відправляється разом з двома дітьми у перший в світі автомобільний пробіг.
Зробила вона це тому, що її чоловік два роки відкладав тест цієї самої машини, бо і сам не вірив у те, що у його винаходу є якесь майбутнє.
Берта Бенц самотужки долає шлях у 106 км до Пфорцхайма, де знаходиться дім її матері. Мета — довести, що на автомобілі цю відстань подолати простіше, ніж на конях.
Сказати, що подорож видався непростою, значить нічого не сказати. На грунтових дорогах бісова повозка не раз намагалася скотитися у канаву. А на підйомах її доводилося штовхати вручну. Машина постійно ламалася. Але кожен раз Берту виручала кмітливість. Брудний паливопровід вона прочищала шпилькою для волосся, ізоляцію проводки відновлювала за допомогою панчішної підв'язки, гальма лагодила у шорника в найближчому від місця поломки селі. Запас палива Берта поповнювала в аптеках — на своєму шляху вона скупила весь гас, який у ті часи пропонувався господаркам як засіб для виведення плям.
В результаті Берта з синами таки добралися до Пфорцхайма, витративши на дорогу 12 годині 57 хвилин, що означає середню швидкість 8 км/год. Звідти вона телеграфувала чоловікові, а через п'ять днів вирушила назад.
Після цієї поїздки Карл Бенц побачив нові шляхи вдосконалення своєї машини. А ще він підбадьорився: несподіваний вчинок дружини змусив його знову повірити у свій винахід і зрозуміти, що автомобіль може стати повноцінним транспортним засобом.
За наступні чотири роки Карл Бенц зміг продати 69 своїх автомобілів, у модельному ряді з'явилися чотириколісна модель, вантажівка і автобус. А до 1900 року його компанія, реалізувавши понад 600 автомобілів, стала провідним гравцем новонародженого автопрому.
5 причин спонтанно проявити доброту та ідеї справ: надихаючі відео
Добрі слова, які врятують світ (або принаймні нас)
А ще дивіться, як приготувати корисні цукерки своїми руками — 6 простих рецептів. Може це якраз рішення для вас у День спонтанності!
