fbpx
Error, no Ad ID set! Check your syntax!
Сьогодні
16/10/2018
23:39
курси валют
$27,80/28,05
32,05/32,65
13:05 30 Сер 2018

Тумани міста: які вони бувають?

Нотатки міської мрійниці

Місто, насправді, часто потрапляє в тумани. Чи навпаки: ті, хто в місті, часто потрапляють в його тумани. Іноді настільки надовго і тривало, переходячи з однієї туманності до іншої, що втрачають гостроту зору на користь завуальованих контурів, нечітких обрисів, зневіри та суму від складності чи неможливості виходу з полону хмарного сну. Міські тумани – це просторові феномени особливих відчуттів реальності міста. Місто затуманює свідомість… Тумани – це посилена вологість… Вологий простір туманів огортає тіло, рецепторні можливості набувають особливого вираження.

Туман міста в омані власних гештальтів – це невдоволеність реальністю, постійний пошук відповідей в полоні мільярдів запитань. Видиме тільки зблизька здається потужним, сильним, воно впливає насильницьки, полишаючи невидимою перспективу, адже вона зникає в недосяжному поглядові горизонті. Про нього тільки віра або знання: що десь є межа, за якою інший простір, можливо кращий, а можливо – й ні. Все залежить від загальної установки щодо невидимих варіацій. Періодично розвіюваний туман дозволяє або посміхнутись в переконанні, що є шанси на красу і яскравість речей, людей, подій; або навпаки, – дозволяє прогледіти чіткіше вади, приховані вуаллю міського туману. Вийти з туману невдоволеності можна, якщо полюбити туман. Від теплих почуттів туман піднімається вгору в холодні шари атмосферності міста і розвіюється. Але може зависнути хмарністю, що прикриває сонячні промені.

Захмарене місто – це місто подвійної суті: з одного боку – прохолода і вирівнювання світла, коли немає чітких тіней і кордонів, з іншого боку – це морок суму, втома від поміркованості та нестерпне очікування сонячних світлових та температурних контрастів. Тумани міста – це фантоми нашої пам’яті та розуму. Кожен туман огортає так само м’яко і тихо, як імла покриває вранішній простір після нічного сну. Туман настає повільно, помітно і сміливо, загострюючи увагу та усвідомлення обережності. Якщо проґавити мить початку туману, то він лякає, викликаючи відчуття небезпеки, обману, запускає страх прихованого і невидимого, прагнення пошуку виходу та постійне вглядування у морок.

туман мост

Розривають щільність туману яскраве світло та міцне тепло. Іноді крізь міський туман проглядаються промені слабкого сонця чи відбитки сяйва місяця, освітленість від ліхтарів або нічного світла з тисячі вікон. Легкий перехід від туманного міста до чіткого, стрункого, видимого простору завжди приємний і надихаючий. І навпаки, коли люди перестараються в прагненні вийти з туману, вони перегріваються або засліплюються. Тоді боляче. Тіло і розум здригаються від муки, колють очі, ламає кістки, смикає думки та погляди. Породжуються жорстокість та категоричність, бажання втекти в кращі простори і часи, до інших людей, речей, температури, вологості.

Тумани міста творить їхня історія: жива і мертва. Потрапляючи в оманливі легенди екскурсоводів, історичних основ та приватних чи медійних параджерел, – міський простір вкривається маревом міфів, людських доль, виріїв подій: від маршів і парадів до нічних погромів і карнавалів. Місто в тумані пам’яті вкривається пеленою достеменно невідомих та науково доведених фактів. В полоні туману пам’яті місто набуває значення того часу, в якому воно постає в свідомості… і тіло починає відчувати темпоритми часів… Отож можна відкинути себе в будь-яке минуле, прокрутити знайому рулетку почуттів, знову посмакувати забуті емоції і почуття, відчути майже забуті дотики, почути втрачені голоси… Можна закинути себе в майбутнє: замовити світ нових вражень, промалювати обриси оновлених зустрічей, погортати список новітніх справ та перекласти невідомі речі. А можна потрапити в позачасся: спробувати перебудувати каміння та перехрестя,перекреслити контури та форми, змінити людей, вдихнути та видихнути невідоме повітря.

Затуманити місто здатні туристи і мандрівники. У вирії туристичного туману місто постає мозаїчним, рваним чи різаним, покинутим на призволяще тимчасовим залицяльникам. Потоки туристичного туману огортають з усіх боків міріадами емоційних вологих поштовхів. Місто втрачає себе і стає мозаїкою тіней чужинецьких відображень. Чужинці в місті прагнуть на короткі миті привласнити його дух, матерію, голоси; додати свого осмислення, вигуків, претензій і прощень. Мандрівники, на відміну від туристів, не розривають місто на скривавлені клаптики, – вони шляхетно розрізають його на смачні шматочки, запиваючи бокалами власних емоцій, приправлених місцевими колоритами. Мандрівний туман міста – це пара, що здіймається вгору і з часом зникає, тоді як туристичний туман – це мряка, яка накриває міста в конкретні сезони і проходить лишень тоді, коли місто минає час її очікуваного полону.

Читайте також
1066

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: