ТекСТиль міста

Алла Петренко-Лисак

Місто – це ТекСТиль. Складчастий, гофрований, різкий. Або шовковий, гладкий, об'ємний. Текст міста сплетений множиною ниток: поздовжніх доль і поперечних подій. Мережа особистих історій містян переплітається у тканині міста з інституційними метаморфозами. Текстова тканина міста різнорідна. Час, який її сплітає, хапає всі навколишні події: залізні, м'які, гострі, напилені, вогкі, блискучі. Волокна ТекСтилю сплітають тексти міста і воно стає видимим… З прямої лінії виписується Історія. Іноді вона озвучується, або розмальовується ілюстраціями. ТекСТиль міста може бути природнім і штучним, синтетичним та змішаним. Це завжди відчувається в дотику міста.

ТекСтиль потребує догляду. Якщо цього не робити – він стане трухлявою тканиною, розсиплеться від тремкого дотику. Попрасований ТекСТиль потребує вмілого обходження з технікою, довіряти, але перевіряти температуру накалювання, щоб пристрасті не спалили тканину. Чистота ТекСТилю міста – це дотримання містянами практик гігієни душі і діла. Міцність ТекСТилю в силі його ниток та стратегії плетіння.

ТекСТиль міста паліпсестний. Крізь одну тканину проглядаються нижні яруси, що робить багатошаровість ТекСТилю  міста глибокою і загадковою.

ТекСТиль міста буває нетканим, клеєним. Це мономіста… на початку своєї історії… Буває так, що неткане місто огортається з часом в ткане покриття і так творить інший шар ТекСТилю. Плететься текст нового стилю.

ТекСТиль міста буває теплим, холодним, багатосезонним. З нього може проглядатися вечірня сукня, фрак, піжама, роба, білизна, штори, ковдри, технічні латки…

Стиль тексту міста – це не просто огортання міста, це його оФОРМлення, на яке дивляться, яке зчитують, від якого вражаються, яке іноді диктує зміст і вимагає манер поводження.