fbpx
Сьогодні
15:50 07 Січ 2024

В українській мові через 200 років можуть зникнути діалекти та роди

Через 200 років в українській мові можуть назавжди зникнути діалекти та роди

Так вважає доктор філологічних наук Пилип Селігей, пише BBC Україна.

Як повідомляє видання, науковець видав книгу "Українська мова в 2222 році", де описав ймовірний розвиток української мови впродовж наступних двох століть.

Селігей вважає, що в розвитку мови багато випадковостей, але лінгвофутурологія вказує на закономірності та тенденції.

Усне мовлення, соцмережі й месенджери радикально змінюють письмо. З часом літературна мова наблизиться до розмовної, а правила письма пом'якшаться. Також скоротиться середній розмір речень та зменшиться кількість складнопідрядних речень, каже науковець.

Роди

Науковець вважає, що категорія роду в українській мові може зникнути взагалі. Французька, Іспанська та деякі інші індоєвропейські мови уже втратили середній рід.

У шведській, данській, нідерландській мові чоловічий та жіночий рід об'єднали в загальний рід для істот, а середнім позначають назви неістот.

Багато науковців вважають, що рід став категорією надлишковою і тримається, по суті, за інерцією.

Відмінки

В українській мові їх зараз сім, і цілком імовірно, у далекому майбутньому поменшає. Усе через "експансію" називного відмінка, який почне "анексувати" місця в інших.

Перший серед відмінків, який може зникнути – кличний. Відмінки можуть зникнути через запозичення слів з інших мов, які не відмінюються взагалі.

Як розповідає Селігей, також замість відмінків частіше використовують звороти з прийменниками, частками та артиклями, на кшталт:

  • "для батька" замість "батькові",
  • "триста грам" замість "триста грамів",
  • "випив чай" замість "випив чаю".

Фонетика

Стабільність фонетики властива всім мовам, вона зміниться найменше, вважає науковець.

Це властиво всім мовам, бо звуковий лад завжди дуже системний. Зміни тут трапляються рідко й тривають мляво.

Тож можна бути певним: у найближчі століття звучатиме українська мова приблизно так само, як зараз – хоч, можливо, з новими словами, фразами і будовою речень.

Що буде з комами

Мовна свобода тут проявиться чи не найбільше.

Усне мовлення, соцмережі й месенджери вже зараз радикально змінюють письмо. У майбутньому речення стануть більш стислими, літературна мова наблизиться до розмовної, а правила пом'якшаться.

Тож і пунктуація, нічний кошмар багатьох школярів, стане значно простішою.

"З інтернету та соцмереж розчленований тип викладу перенесеться на інші стилі, передусім ЗМІ та художню літературу. Відповідно, середній розмір речень буде скорочуватися, а будова їхня спрощуватися. Значно поменшає складнопідрядних речень", – зазначає Селігей.

Абетка

Люди використовуватимуть кирилицю або латиницю відповідно до вподобань. Повний перехід на латиницю Селігей вважає малоймовірним, але припускає, що дві абетки зможуть співіснувати разом.

Автор пропонує поглянути на сербську мову як приклад "латинізації одвічно кириличної мови".

Серби тяжіють до латинської графіки, і хоча в офіційній сфері позиції кирилиці там ще досить міцні, в інтернеті, торгівлі та пресі домінує латиниця. Сайт Сербської служби ВВС, наприклад, можна читати і латиницею, і кирилицею, просто перемкнувши кодування.

В українській мові такого "роздвоєння" поки що немає, хоча в соцмережах багато хто зареєстрований із латинським написанням свого імені та прізвища. Бренди теж часто пишуть свої назви латиницею.

Нагадаємо, що з 1 січня 2024 року набули чинності окремі положення Закону "Про медіа", які передбачають збільшення обсягу програм державною мовою на телебаченні та радіо.

Также через приложение для изучения языков Duolingo иностранцы из разных уголков мира изучают украинский. В этом году больше таких учеников было из США, Великобритании, Польши, России и Украины.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: