fbpx
Сьогодні
Інтерв'ю 18:10 09 Бер 2021

"Вандалізм і ЖЕК". Легендарний художник Гайдамака — про реставрацію музею Лесі Українки, Кобзаря та секрети хорошої експозиції

До Дня народження Тараса Шевченка поговорили з найвідомішим оформлювачем експозицій у 12 країнах світу про музеї та стежки Кобзаря, скандальних 11 млн гривень на хату Лесі Українки і теми, яких не вистачає українським музеям.

English version here

У помешканні цього славетного українського художника усе свідчить про те, що творче життя не затухає і у 81 рік: макети, ескізи, олівці, пензлі, фарби, записники, стоси готових проектів та матеріалів для дослідження… Анатолій Гайдамака — видатний український митець, Народний художник України, заслужений діяч мистецтв, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка. Остання відзнака має особливе символічне значення: мистецький шлях художника тісно сплетений з Кобзарем та його спадщиною для українців: це єдиний художник, який пройшов усіма місцями, де бував Тарас Шевченко, і всюди вшанував його слід, створивши музеї Шевченка. Втім, Шевченко — не єдина тема безлічі музеїв та пам'ятників, над якими працював художник. Музей на острові Хортиця, Національний музей "Чорнобиль", музей Коцюбинського у Чернігові, музей космонавтики імені Корольова у Житомирі, відомі меморіали Героям Крут та Жертвам Голодомору, музей Трипільської цивілізації, "Чорнобиль", експозиція музею Другої світової війни, що була визнана кращою в Європі, створення музеїв та меморіалів навіть у Китаї, ОАЕ, Німеччині — це все його проекти, втілені у життя. Про те, яку вагу має Шевченко для українців зараз, стан музеїв в Україні та секрети хорошої експозиції поговорили з художником особисто.

"Музей Шевченка у Казахстані — ілюстрація російської інвазії"

Ви — єдиний український художник, який пройшов по шляху Шевченка. Чому і що це за маршрут?

Зараз я вам покажу, щоб ви переконалися. Це альбом про будівництво музею в Казахстані, форт Шевченка — це ті місця, де він служив. Ми робили музей Кобзаря там у 1997 році. 

Анатолій Гайдамака

На столі митця усе готово до творчості

Як гадаєте, чому Шевченка у всьому світі шанують швидше як художника, а у нас — швидше як поета?

Просто він настільки національний і соціальний, що іншим країнам його легше сприйняти як художника… 

А для вас особисто він художник чи поет?

Все разом, бо це не можна відділити. 

От, до речі, сюди він ходив малювати. Я знаходив саме ті місця, де Шевченко сидів і малював. Прямо брав його малюнок і ходив-шукав повне співпадіння.

Це відчуття передати неможливо, бо ти через 100 чи 150 років прийшов на місце, на яке дивився Кобзар. Пейзаж не змінився за стільки років — каміння як лежало, так і лежить.

В чому особливість музею Кобзаря аж в Казахстані?

У Казахстані в часи Шевченка були російські окупаційні війська — такі, як зараз на Донбасі. Шевченка послали туди, але він не ходив з рушницею, він ходив з олівцем в пензлем, і ручкою. Він ні в кого не стріляв і рушницю не носив.

Ідея в основі музею — стовпова дорога. Зала за залою. На стовпах — всі крепості, які заснувала Росія, які намалював Шевченко.

І ця столбова дорога йде через всі зали і ніби розриває собою казахську юрту — її шматки є по краях зали. Спереду і ззаду ти проходиш через розірвану юрту і далі — по всій дорозі. Коли запропонував казахам концепцію, вони навіть злякалися такої сміливості. Але я зробив, музей досі там стоїть.

Тобто музей Шевченка у Казахстані — це радше ілюстрація російської інвазії?

Саме так.

Як ви думаєте, як Шевченко себе почував у цій системі, хоч він і не стріляв, але все одно був частиною цього?

Він все розумів, але… Це не те, що на Донбасі, коли наші хлопці попадуться, їм голову відрізають. Він поважав казахів. Він з повагою до них відносився, він їх малював, писав про них поезію. У нього був інший настрій до цього народу. Тому його казахи зараз люблять.

 (гортає альбом)

А ось це відкриття музею. Наш посол не доїхав. Приїхав російський посол Смирнов. Парадокс долі Шевченка. Відкриття — і тут російський посол приїжджає, а не український. Але треба віддати належне, що коли дали книжку відгуків, то сказав: "Я на першій сторінці не маю права, а на другій розпишуся".

У моїх музеях завжди є 2-3 дна закладених символів. Тоді російський посол нічого про закладені в експозицію символи не сказав. Хоча, мабуть, усе зрозумів.

Анатолій Гайдамака

Кадри з "останньої дороги Шевченка" — дороги додому

А ось це — остання дорога Шевченка, дорога додому. Він по цій дорозі повертався додому на Астрахань. Я проїхав цю дорогу по Калмикії. 

Розкажіть, які експозиції, присвячені Шевченку, є в Росії і в інших країнах?

Я пройшов його місця, починаючи з Уралу, це Оренбург (там зробив музей-гаупвахту), околиці, села, які описував Шевченко — Озерне, Гай, я в них заходив. Враження божевільні. Зайдеш — хатки нормальні, все росте. Йдеш, тебе сметаною і варениками пригостять. Заходиш в російське село. По центру — п'яний лежить, все перекошено, грязюка, нічого не росте. А заходимо в німецьке поселення — тротуари, асфальт, будинки цегляні, ідеальний порядок, наче Німеччина.

Анатолій Гайдамака

Зараз багато говорять про те, що важливо про класиків говорити, як про живих людей. У нас багато є такого, що говорять про Шевченка як великого Кобзаря, мученика, патріота. І мало говорять про Шевченка, як про живу людину з почуттями, проблемами. Як по-вашому, можна зберегти пам'ять і при цьому зробивши це сучасно, не створюючи "мавзолеї"?

Це без проблем робиться. От, наприклад, у мене є проект пам'ятника Шевченку в Казахстані. Всі його графічні твори перевести у скульптуру. Ідея така, що через 200 років він повернувся до своїх героїв, яких він тоді живими бачив, він з ними говорив, малював їх з натури. А ще й він показав побут, одяг. 

Шевченко першим показав казахів, намалював. У них же на надгробках немає портретів, там орнаменти. Мусульманська традиція. Крім малюнків Шевченка, по історії Казахстану не так багато залишилось візуальної спадщини. 

– Якою була Ваша мета пройти по всім стежкам Шевченка? Ви хотіли відчути все це, щоб потім відобразити в експозиції?

Це був шлях по відновленню і збереженню пам'яті про Шевченка. Це велика задача і велика тема, її на сьогодні ніхто не підніме.

 Я ж робив всі музеї Шевченка — київський, канівський, Моринці, Казахстан, Оренбург. Так сталося, що всі прийшлося. 

Анатолій Гайдамака

"Політичні танці на кістках". Про автентичність, натхнення і скандал з музеєм Лесі Українки

Розкажіть, якими є секрети хорошої експозиції? 

По-перше, вона має бути символічною та креативною. 

По-друге, навіщо ми в музеї приходимо? Щоби бачити автентику. Щоби бачити оригінали. Є звичайний олівець, а є олівець, яким малював сам Шевченко "Казашку Катю". Музей на це і є музей, він повинен це показувати, а не фанерні вітрини.

Нещодавно розгорівся скандал навколо музею Лесі Українки у Новоград-Волинському. Саме через проблеми неавтентичності та халатності. Ви брали участь у створенні виставки до 150-річного ювілею письменниці там, розкажіть свій погляд на проблему.

На жаль, у радянський час в будинок Лесі поселили одну-дві сім'ї. Це наша проблема. Люди не розуміють цінності оригіналу, що саме в ньому народилася велика письменниця. Мовляв, ну, Леся померла, так Петро заселився і зробив собі вікна, які хотів, дах перекрив, бо протікав…

Що планується робити з музеєм зараз?

Зараз максимально потрібно повернути автентичність, наскільки це можливо. Є спогади, але матеріалу дуже мало. І на жаль, все одно це не буде, як музей Коцюбинського в Чернігові, бо в музей Коцюбинського в Чернігові ніякий ЖЕК не заселявся. Після смерті письменника його дочка Ірина все законсервувала, усе так і залишилося: як стояв стіл, за яким Коцюбинський писав, так і стоїть. Із хатою Лесі Українки ми можемо лише дібрати меблі того часу, привести її до вигляду автентичного. Це буде інтерпретація епохи,  в якій жила Леся.

Але у опонентів думка інша — вони думають, що треба модернізувати, хочуть зробити добудову, розширити літературну вітальню. Яка ваша позиція?

Моя позиція категорична — ніяких добудов не треба ліпити. По-перше, бо втратимо оригінальність назавжди.

По-друге, воно не потрібно. По території воно не треба, там вся творчість Лесі вміщується. У них немає стільки матеріалу, скільки по Шевченку. Немає навіть такого мецената, хто збирав би Лесю Українку. Треба якісно наповнити ту площу, що зараз є.

Ви були в цьому музеї — одразу після того, як там зробили сумновідомий халатний ремонт, пофарбували підлогу прямо навколо меблів — оцініть стан музею зараз. 

Це просто вандалізм і дурість. Це "ЖЕК", і все. 

Як по-вашому має виглядати експозиція? Чи можна з цієї території, що є, створити щось справді цікаве?

Звісно. Експозиція має бути доступною. Хто хоче, той взяв книжку і почитав. Тому що там немає цінних оригіналів, перших видань, які під склом треба тримати. А це всі книжки — бери і читай, і постав на місце. І не треба нічого. 11 мільйонів (наданих на реставрацію музею Лесі Українки державою — ред.) — це непомірна сума. За 11 мільйонів можна такого наробить!

Як ви думаєте, чому цей проект виник? Хто його лобіює?

Піаряться люди на фоні ювілею. От він молодець, вибив 11 мільйонів для музею Лесі Українки. А якщо хтось проти — то він Лесю Українку не любить! Не патріоти, і проти Лесі Українки, і проти Шевченка, і проти Небесної сотні?

В тому вигляді, в якому вони хочуть робити, — то я проти. 

По-перше, з ким народний депутат, який ініціював цей проект, порадився, якщо сам директор цього музею мені каже: "Ніякої добудови тут не потрібно"? І колектив теж так вважає. Зайдуть тут кранами і знищать навіть те, що є.

Щодо виділених коштів… Розкішний робочий проект вартує аж 5 тисяч гривень. А там 600 тисяч гривень виділили на проектування пристройки… Це привід для корупції і не більше.

Пам'ять потрібно вшановувати і потрібно створювати меморіали. Але чи повинно це бути в пріоритеті України зараз? 

Має бути в пріоритеті, але треба сісти і розібратися, що нам треба, куди нам кидати мільярди — чи треба воно сьогодні, чи це політичні танці на кістках.

У нас в державі немає плану, що нам треба робити… що 11 мільйонів дають на перестройку Лесі Українки, а музей українського козацтва не може мільйона добитися, щоб дах перекрити, і експонати заливає під час кожного дощу. Про що можна говорити? 

Немає в державі розуміння, що нам треба. Не вистачає експертності у прийнятті рішень.

А якими музеями ви надихаєтеся? Музеїв дуже багато, багато різних експозицій, але який би ви поставили в приклад, наприклад, для Новоград-Волинського для Лесі Українки?

От, наприклад, музей Вінграновського. Це не меморіальний, це просто офіс, перероблений в музей. Причому не "нафталіновий", а живий. Заходиш туди, кави випив, взяв книжку, почитав, познайомився, кіно подивився. 

Анатолій Гайдамака

Футуристичний проект музея Вінграновського в Первомайську

Це ваш проект?

Так, мій проект. Тут столики, можна каву випити, бери книжку читай — не зачинено. У Лесі Українки цей принцип також можна застосувати, і це буде дуже органічно духу Лесі, а не колгоспний зал засідань окремо робити. 

Ви погоджуєтеся, що музей у Новоград-Волинському потребує змін?

Звісно, він зараз дуже такий сільський.

Але це все копійки коштує. Оцей музей Вінграновського у Первомайську на Миколаївщині робили. По всьому периметру меблі, з футуристичними "планетами" Вінграновського — аж 300 тисяч грн. А в Новоград-Волинському 600 тисяч — сам лише проект "будки"-прибудови. Оце вам показник. Ціна сильно завищена. Мало того, що кошти громада втратить, так ще й злочин проти пам'яті зроблять цією прибудовою. 

"Що зараз потрібніше?" Про те, вшанування пам'яті яких тем не вистачає Україні

Яких ще не вистачає тем в Україні? Які ідеї і пропозиції ви ще маєте? Ви казали, що у Вас є 15 кг нереалізованих проектів — озвучте якісь, будь ласка.

Там не 15 кг виявилося, а всі 40 (сміється).

Проблем в Україні є багато. Але немає державної політики. Ми ж можемо робити не тільки музеї, а ще є меморіали, які повинні стати у нас державними. І стільки тем ще не розкрито… От, наприклад. У 1939 році радянські війська окупували  Буковину. І почалося — окупація, енкаведисти, знищення храмів, колгоспи. А люди жили у зовсім іншому укладі. Вони всі набожні, всі до церкви ходили, а тут отаке. Почалися недовольства, а тут наближається війна. І тоді совєти сказали: "Значит, кому не нравится советская власть, вы собираетесь и мы вам открываем зеленый коридор и на Румынию, чешите".

І люди пішли. Зелений коридор відкрила радянська влада. Розстріляли їх всіх там. Кулемети, добивали на конях з пістолетами тих, хто ще ворушився на землі. Це сталося 1 квітня, 80 років було цій даті.

Я поїхав на те місце, пройшовся тією дорогою. Це між Румунією і Україною, Чернівецька область. Пройшов я 3 кілометри з прикордонником, зайшов з Румунії з тієї сторони. І з'явилася ця ідея — збитий клин журавлів, що не долетів до Європи. 

Анатолій Гайдамака

Проект меморіалу розстріляних буковинців на кордоні Румунії та України

Як летить клин, а його збили, і він упав на землю. І дві дзвіниці — одна на українській території, інша — на румунській, передзвонюються. Оцей меморіал між Румунією і Україною. Я як показав румунам, а вони кажуть: "Ми не знали про цю трагедію, але волосся дибом на руках піднімається". 

Якщо повертатись до сучасних подій: окупація Криму, війна на Сході — чи треба тут меморіали створювати і вшановувати пам'ять? Ми говоримо про події Другої світової війни, але у нас і зараз війна йде. 

Ось мій проект, присвячений депортації кримських татар.

Підходить поїзд, розсипалася гора, річки висохли, розкидане каміння — це все татарські села. Глядач заходить всередину по рейкам — там просто тунель, бетонний, туди ж заїжджає поїзд. По всьому тунелю йде фільм "Хайтарма", по стелі, по стінах, і цей гвалт, крик, ці собаки… Ти заходиш в цю атмосферу, у цю страшну ситуацію. А зверху — скелет мінарета. 

І знову ж таки — оцей весь меморіал за 11 мільйонів, які виділили на хату Лесі Українки — щоби підлогу пофарбувати і "будку" добудувати — можна спокійно зробити. І що зараз потрібніше?

Фото "Рубрики"

А ще дивіться, як працює і чим дивує Музей науки у Києві.

2645

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: