Швидше Маск колонізує Марс, ніж усі українські школи обладнають туалетами
Це – фото туалету в моїй рідній школі №2 в місті Новоград-Волинський Житомирської області. Коли я тут навчався з 1990 по 2000 рік, туалет був на вулиці. Тільки на початку двохтисячних в ній з'явився перший стаціонарний санвузол, який перебудували з класу хореографії. Як бачите, за 20 років благо цивілізації перетворилося на ганебне видовище.
З 2019 року в Україні діє програма «Гідність дитини», яка передбачає облаштування внутрішніх туалетів у школах, де вони відсутні зовсім, а також ремонт наявних, таких як цей. У тому ж таки 2019 році з держбюджету на це було виділено 267 млн грн. А потім – карантин, криза, обіцянка про виділення ще 55 млн грн на 2020 рік і … більше жодних згадок на сайті МОН.
У мене немає ілюзій, що держава нам щось винна, тому я дуже позитивно оцінюю нову тенденцію будівництва приватних шкіл. Давайте зразу проясню: зрозуміло, що ніякий інвестор не прийде в селище чи районний центр і не побудує супер інноваційну школу – там часом взагалі їх закривають. Але це точно дасть поштовх до розвитку усієї системи і в перспективі дозволить більш якісно перерозподілити бюджетні витрати на державні школи.
Сьогодні інвестиція у будівництво школи складає від 5 до 25 млн доларів. Це шалені гроші, але їх вже вкладають в Україні, тому що запит на якісну освіту та комфортні умови тільки зростає. Насправді – це навіть не про гроші, а про наше майбутнє. І, на щастя, і інвестори, і споживачі це розуміють.
Карантин – не карантин, а ніяке дистанційне навчання та руханка не замінять кайф перестрибнути з однокласниками через козла – дітям потрібне спілкування. А інакше вся ця тотальна ізоляція всіх від всіх нагадує сюжет фантастичного трилеру.
Чому я так позитивно налаштований? Незважаючи на те, що я мабуть найбільший в Україні хейтер ДБНів, я бачу, що держава готова переосмислювати застарілі норми та йти в ногу з часом. Наприклад уже сьогодні можна будувати вбудовано-прибудовані дитячі садочки. Переконаний сам, та готовий переконувати інших, що вже найближчим часом такими мають стати і школи.
Чому це важливо? Тому що для школи потрібно мінімум пів гектара, а ще краще 1,5-2 гектари цінної землі. У держави апріорі завжди грошей немає, а що ж інвестор – хто ж може собі таке дозволити? Майже ніхто. А якщо може, то вартість навчання буде ой як кусатися, і тоді знову хейт «а чому так дорого». Якому девелоперу це треба?
Якщо ж школи можна буде зробити вбудованими, це значно зменшить інвестиційне навантаження, а значить, кожен забудовник буде це робити, адже його проект ставатиме привабливішим для покупця. І мешканцям таких ЖК це зручно і вигідно, тому що везти дитину через пів міста в школу – це шалені витрати часу, грошей та сил.
Сьогодні світ змінився, змінитися мають і школи – треба більше мобільності, драйву, доступності, інноваційності, стилю, омнікальності, комфорту і звісно ж безпеки в усіх її сенсах. Та українське регулювання занадто неповоротке для таких різких рухів, то ж показати вектор розвитку мають приватні компанії. Треба тільки не заважати, а трохи допомогти з редагуванням кількох ДБНів та інших давно неактуальних норм. Бо якщо ми десятиліттями лише ремонтуватимемо туалети, у світле майбутнє точно не прийдемо.
