fbpx
Сьогодні 05/07/2020 13:40
Колонка 23:04 19 Кві 2019

"Сірий шум" українських виборів

Сьогодні майже весь фокус українських ЗМІ (більше того – і увага світових) присвячений кандидатам в президенти та їх "виборчому забігу". І це цілком зрозуміло. Вибір Президента України є одночасно вибором внутрішнього і зовнішнього векторів розвитку всієї держави на найближчі п'ять років. Окрім самих кандидатів до виборчого процесу залучені їхні штаби, інші політичні сили, що вже вибули з забігу, проте не втратили ані впливу, ані амбіцій бути представленими у владі, представники великого бізнесу, що похапцем намагаються розкласти "пасьянс" згідно нових реалій, медіа як "рупор мас" і волі своїх власників, представники експертного середовища, що, "оцінюючи" процес, стають його безпосереднім учасником, і безпосередньо громадяни нашої держави, які незалежно від власної волі та бажань стали "бійцями" віртуального фронту.

Звичайно, кожен з акторів виборчого процесу заслуговує окремої уваги. Втім хотілося б зосередити увагу на менш "розпіареній" складовій – ролі і функцій експертних кіл в період виборчих змагань. Адже попри свою "експертність" та "незаангажованість", вони часто є інструментом боротьби різних політичних сил. Особливо сильно це простежується напередодні дня виборів: у так званий "день тиші", коли заборонена пряма агітація. Проте заборона майже жодним чином не обмежує риторику експертів ані в ЗМІ, а тим паче, в соціальних мережах. Що в підсумку може істотно вплинути на наш вибір у день голосування.

Сьогодні, напевно, нікого не здивувати новиною, що переважна більшість ЗМІ (перш за все, мова йде про найрейтинговіші медіа-ресурси) відпрацьовує певні "меседжі" і захищає інтереси своїх власників. Ба більше, значна частка українців завдяки потужній інформаційній війні в період виборчої компанії чітко усвідомлює, в сферу чиїх інтересів входить той чи інший медіа-ресурс (перш за все, йдеться про ТБ-канали). ЗМІ уже дискредитовані в очах суспільства через довготривале використання їх як інструмент боротьби з опонентами. Зокрема, за результатами Київського Міжнародного Інституту Соціології за станом на грудень-місяць 2018 року, українським медіа довіряє 31% населення, не довіряють – 42% (тобто баланс довіри-недовіри складає -11%). Зневіра громадян у медіа має місце не тільки в Україні, а й навіть в високорозвинених державах з усталеними демократичними традиціями. Згідно з результатами американського інституту дослідження громадської думки – Інституту Ґеллапа (The Gallup Organization) довіра громадян Сполучених Штатів Америки до національних медіа суттєво зменшилася з 2015 (40% довіри населення) по 2016 роки (32%). Це було обумовлено двома основними чинниками:

  • активною участю медіа у висвітлені передвиборчої президентської компанії і їх заангажованості
  • зниженням рівня вимог до працівників ЗМІ через бурхливий розвиток блогосфери та соціальних мереж (перетворення феномену "Я-Кореспондент" з елементу розвинутого громадянського суспільства на загрозу існуючій системі медіа-індустрії)

В Україні ці чинники так само мають місце, навіть більше того – вони посилені відсутністю тривалих демократичних традицій журналістської діяльності та орієнтацією переважної більшості співробітників ЗМІ на швидкість, а не на якість. Натомість класичній американо-європейській традиції (в якій журналістські матеріали за глибиною і смислом не поступаються фаховим і не потребують сторонньої думки), українська журналістика стала використовувати експертну думку задля посилення власної або ж для зняття з себе відповідальність за певні судження. Але думка "стороннього" фахівця, а тим паче, з політичних питань не завжди задовольняє власника медіа-ресурсу. Адже погляд журналістів і експертів повинен бути направлений в ту сам сторону, що й власника медіа-ресурсу. Такий стан речей породив попит на "нові обличчя" в експертному середовищі і спровокував утворення, так званих, "кишенькових" експертів та "ЛСД" (лідерів суспільної думки). А як наголошує "закон ринку": попит породжує пропозицію.

Наразі, щоб стати "авторитетним" політологом, політичним експертом, консультантом, а то й технологом достатньо мати кілька ефірів за плечима або ж "веселий" блог і профіль в соціальній мережі з n-ю кількістю підписників. Натомість профільна освіта, багаторічна практика в державних інститутах, науково-дослідницька робота та численні журналістські розслідування є рудиментом епохи, що передувала сучасному експертно-інформаційному "хайтеку". Де головним є вірність і оперативність, а не "глибина" і об'єктивність фахівця.

Результатом такої політики є "глибоко-інтуїтивні" судження блогерів та "експертів" про питання "війни і миру", бідності і міграції на ефірах телеканалів, фривольно-комічні коментарі політологів в соціальних мережах, що викликають осуд у міжнародної спільноти (читайте, як посол Франції присоромила українського політолога за жарт про пожежу у Нотр-Дамі), та абсолютно "об'єктивні" твердження експертів на користь окремих кандидатів або політичних сил. Цим грішать не тільки окремі особистості, а й цілі організації – "фабрики думок", а скоріше "фабрики "правильних" думок". Тому й не дивно, що час від часу, з'являється в медіа інформація чи то про прямий зв'язок більше ніж 30 громадських організацій, що спостерігають за виборами (з 139 представлених на президентський перегонах 2019 року) з кандидатами в президенти, чи про їх підігрування тій або іншій політичній силі тощо. Гарним доказом вищезазначеного слугують результати проекту "Приховані інтереси", в межах якого громадські активісти знайшли близько 600 структур, що належать 129 депутатам Київради, з яких 96 – громадські організації, 34 – благодійні фонди тощо.

В підсумку, замість пояснення та роз'яснення важливих політичних, соціально-економічних проблем нашого суспільства, зокрема і виборів, "експертне середовище" м'яко (а інколи не дуже) підштовхують громадян до певного рішення та вибору. Що в остаточному рахунку нівелює цінність "голосу" експертної думки взагалі і залишає багато суспільно-важливих питань відкритими. А це пряма загроза майбутньому України.

832

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: