fbpx
Сьогодні
Екорубрика 20:22 21 Кві 2021

Авгієві стайні України: що робити з мільйонами тонн відходів від тваринництва щороку?

Фото Unsplash

Разом з весною повертаються не лише теплі й сонячні дні, а й копітка праця на землі через початок посівної кампанії. Щоб восени отримати гарний урожай, кожен господар використовує гній, побічний продукт тваринного походження.

Проте якщо його та інші відходи тваринництва неправильно використовувати, вони можуть стати серйозною загрозою для здоров'я людей та довкілля. В чому проблема використання побічних продуктів тваринництва в Україні та як цьому запобігти – у матеріалі нижче.

Відходи тваринництва: їх багато чи дуже багато?

Коли ми вибираємо в магазині м'ясо чи молоко, то часто не задумуємось, скільки ресурсів пішло на те, щоб ці продукти там опинились. Процес виробництва не лише довгий та трудомісткий, він ще й передбачає утворення відходів. 

Щоб ви краще уявили, наскільки цих відходів багато, ось вам проста аналогія. Річна кількість побічних продуктів тваринного погодження легко поміститься в 1 мільйон вантажних вагонів.

Взяти хоча б корову. Вона в середньому продукує 55 кг відходів (фекалій та сечі) за день. Погодьтесь, це не мало. А якщо порахувати скільки ми отримуємо відходів на рік, то хочеться хапатися за голову: уся велика рогата худоба лишає після себе 47.4 млн т відходів, свині – 16 млн т, птиця – 14 млн тонн,  а кози та вівці – 1,3 млн тонн.

корова

Крім звичайних відходів (фекалії та сечі) на підприємствах, існує ризик, що тварини можуть масово гинути від хвороб та голоду. Це називається падіж тварин. Середні показники планового падежу для сільськогосподарських тварин – це 4-7% від від їх загальної кількості. Якщо дивитись на кількість поголів'я у 2021 році, то мала бути утилізована приблизно така кількість падежу: ВРХ – 152 тис голів, свині –  300 тис голів, птиця –  9,5 млн голів, кози та вівці – 60 тис голів (з розрахунку 5% на плановий падіж).

Яку загрозу несе неналежне поводження з відходами?

Побічні продукти тваринного походження ділять на 3 категорії, залежно від ризику для здоров'я людини та тварин. 

До І категорії належать ті продукти, які потрібно знешкодити або ж використати як паливо для згоряння. Зокрема, це туші тварин, що підозрюються у зараженні хворобами, які передаються людям, тваринам. 

Такі продукти найнебезпечніші для здоров'я людини і тварин. Неправильне їх використання призводить до забруднення земель та водойм хімічними сполуками, а також може поширювати небезпечні захворювання: сибірку, африканську чуму свиней, правця тощо. 

Наприклад, у 2017 році на території Київської області виявили складування загиблої птиці на земельній ділянці, що була не пристосована для зберігання даного виду побічних продуктів. Ця земельна ділянка належала філії "Гаврилівський птахівничий комплекс" ТОВ "Комплекс Агромарс". Відповідно до висновку експерта в межах судового провадження, розмір шкоди від засмічення земель цими мертвими тушками становив 19 млн грн. 

А нещодавно у Харківській області знайшли звалище побічних продуктів – шкур тварин, подібних на овечі шкури. Такі звалища можуть забруднювати землю, воду та повітря, а також можуть бути джерелами таких захворювань, як туберкульоз, лейкоз.

Побічні продукти ІІ і ІІІ категорії можна використовувати або для виробництва органічних добрив та кормів, або ж вони підлягають видаленню, утилізації, компостуванню. Зокрема, мова про кров, пір'я, плаценту. До категорії ІІ належить також гній. 

Його часто використовують як органічне добриво для покращення живлення рослин, біологічної активності ґрунту. Проте при неналежному використанні чи зберіганні гною існує величезний ризик вимивання хімічних сполук з гною до водних об'єктів, просочення у поверхневі і підземні води. Це призводить до підвищення гранично допустимих концентрації хімічних речовин у водних об'єктах, що негативно впливає на здоров'я людей, які п'ють цю воду, а також до сумнозвісного цвітіння води у теплу пору року. 

Забруднення побічними продуктами тваринного походження було зафіксовано на Львівщині восени 2020. Там показники амонію, фосфору та нітратів перевищували гранично допустимі концентрації. Ця земельна ділянка знаходилася в оренді Жовквівської філії ДП "Укрветсанзавод" – підприємства, основним завданням якого є утилізація і переробка побічних продуктів тваринного походження і яке зараз знаходиться в процесі банкрутства.  

барашек

Фото Unsplash

Що зробити, щоб побічні продукти працювали на благо? 

Україна мусить зменшити ризики поширення забруднення від побічних продуктів тваринного походження. Що потрібно?  

  • Мінекономіки повинно прийняти необхідні нормативно-правові акти у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження. При цьому, варто врахувати екологічні вимоги щодо зберігання, переробки, транспортування побічних продуктів тваринного походження. Це важливо також для ефективного впровадження Нітратної Директиви в Україні та зменшення ризиків забруднення водних об'єктів побічними продуктами тваринного походження. 
  • Налагодити співпрацю між уповноваженими міністерствами. Побічні продукти тваринного походження – це не лише сфера повноважень Мінекономіки. Зважаючи на великий ризик забруднення водних об'єктів, земель, повітря, важливо враховувати екологічні аспекти, які входять до повноважень Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. 
  • Розділити повноваження між Мінекономіки, Держпродспоживслужбою та новоствореним Міністерством аграрної політики та продовольства України. До повноважень новоствореного Мінагрополітики належить розроблення ветеринарно-санітарних норм щодо поводження з побічними продуктами тваринного походження, хоча фактично сьогодні розробкою ветеринарно-санітарних норм займається Мінекономіки. Для уникнення дублювання повноважень необхідно повноцінно відновити Мінагрополітики і передати йому повноваження.
  • Визначити і стимулювати запровадження кращих сільгосп практик та найкращих доступних технологій для тваринницьких ферм, щоб зменшити ризики поширення таких речовин як нітрати, аміак, фосфор. Зокрема, до таких технологій входять  станції спалювання відходів з дотриманням відповідних температурних і санітарних вимог, станції переробки відходів, а також відповідні технології для компостування.
  • Відновити та модернізувати інфраструктуру з безпечної утилізації та видалення побічних продуктів тваринного походження. Мова йде саме про ДП "Укрветсанзавод", яке з з 2016 року знаходиться у процесі банкрутства. Державі необхідно не лише підтримувати нарощення обсягів виробництва, а й створювати нові та модернізувати наявні підприємства для безпечного видалення побічних продуктів тваринного походження. 

Читайте також, чому ми відмовляємося від хутра і шкіри, і які є альтернативи

9212

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

4 коментаря

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Обрахункова палата

Німці, наприклад, цю органіку на поля вивозять. Бо "тупі" мабуть.
А ми вумні: "проблему", гуртом цілими міністерствами вирішуємо. Аналізуємо, прогнозуємо, підраховуємо, проектуємо, юридицюємо, інспектуємо.
В закордонні відрядження поїздимо, особливо до багатеньких країв.
Мабуть задумали деякі олігархи смикнути з держбюджету грошиків " на утилізацію" фекалій та сечі тваринницьких.
Та й сама "проблема" фактично роздута, бо поголів'я і овець, і ВРХ і свиней знизилось на порядки.
Сало, м'ясо з -за бугра наші ж перекупники імпортують.
Хіба що кіз ще достатньо багатенько.НА них вирішення проблеми й спишемо.

2
Анонімно

Так, розумію, що поголів'я ВРХ, овець, свиней поступово падає в Україні, проте птиці навпаки зростає. Разом з великою к-стю птиці утворюється велика кількість їх відходів, посліду. Проте найбільша проблема, що його зберігають не належним чином без дотримання санітарних, екологічних вимог.
Так, цю "органіку" вивозять на поле і правильно, бо це органічне добриво. Але перед тим як вивозити, воно повинно обробитися і зберігатися до 6 місяців належниим чином без ризиків витікання в землю, у води і тд. У нас в Україні часто рідку фракцію гною неперетриману просто зливають на поля і це не тільки загроза для земельних ділянок чи підземних, поверхневих вод, а й жахливий сморід. Тому з цим в нас є все-таки проблеми.

+ підприємств, які займаються утилізацією, видаленням побічних продуктів тваринного походження, в Україні не так багато, а ДП "Укрветсанзавод" знаходиться у процесі банкрутства.
Тому тут навіть не говориться про те, щоб фінансувати оліграхів, можна розпочати із державної інфраструктури, яка потребує модернізації .

3
СЕРГій

Швновні експерти))),а не проще годуаати тварин нормальною їжею ,а потім відходи продавати як добрива?

4
Анонімно

Так, звичайно, можна його використовувати як добриво.
Але проблема, що таких відходів утворюється дуже багато і для того, щоб воно було безпечним добривом, але перед тим як вивозити на поле воно повинно зберігатися без ризику потраплянни до води, витікання в землю і тд. На жаль, ефективного контролю за тим як використовують чи як зберігають, наразі немає.

Тому часто у водах є перевищення кількості нітратів, аміаку тощо - через неналежне ведення сг діяльності.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: