Егоїстичний альтруїзм: як ми допомагаємо собі, допомагаючи іншим?

Ніна Новосельська

активістка ГО "Відкриті клітки Україна"

«Ми на Землі, щоб піклуватися про життя. Ми на Землі, щоб піклуватись одне про одного», — Сійе Бастіда, кліматична активістка

Ми живемо у світі, де ресурсів вистачає на всіх. Ще декілька століть тому картина була зовсім іншою. Раніше наша реальність була грою з нульовою сумою: щоб щось отримати потрібно було забрати це в когось. 

Промислова революція дозволила створити більше ресурсів та можливостей. У грі з ненульовою сумою починають діяти нові системні правила, і наші ментальні шаблони також потребують оновлення. 

У цій статті розглянемо, яким світ є зараз та найадаптованішу стратегію для життя в ньому — допомагати один одному. 

Кожному з нас справді корисно, якщо всі довкола щасливі та успішні. Не лише тому, що приємніше жити в щасливому оточенні. А й тому, що успішність людей дозволяє їм створювати блага для всіх нас. У нас спільні базові потреби, і якщо, наприклад, багато людей зацікавлені в тому, щоб бути здоровими та знайти ліки від певної хвороби — вони фінансують та проводять дослідження в цьому напрямку. 

Таким чином, чим більше людей розділяють ваші потреби, тим більше шансів, що створиться рішення: нове відкриття в медицині, новий закон в державі, нове технологічне рішення, новий гаджет чи додаток. 

Співпраця — найкраща стратегія, коли ми в грі з ненульовою сумою. Єдиний спосіб отримати найбільший виграш — це бути чесними та допомагати іншим. Філантропія та співчуття до страждань інших — найкращий спосіб допомогти собі.

Ми — частина природи

Не лише любов до людей сприяє нашому процвітанню, а й любов до природи. Ми всі пов'язані та впливаємо один на одного, і так само нерозривно пов'язані ми з природою: саме вона гарантує наше забезпечення повітрям, водою та харчовими продуктами. Можемо уявити, що це ще одна особистість, з могутнім впливом на нас, та зі своїми потребами. Від того, наскільки "щаслива" природа, залежить багато що, наприклад, клімат. Останні десятиліття ми спостерігаємо як сильно ми можемо змінити середовище свого існування. Зміна клімату — один з найважливіших глобальних викликів нашого часу. Клімат визначає наш спосіб життя, коли він змінюється, нам також прийдеться змінюватись.

Зміна клімату загрожує мільярдам людей. Багато людей вже зараз змушені мігрувати через підтоплення одних територій та засухи в інших, а також через вищі ризики аномальних кліматичних явищ та природних катастроф у деяких регіонах. 

Можливо, ви чули про потоп у Пакистані минулого року? Він торкнувся 33 мільйонів людей по всій країні та забрав понад 1730 життів. 

На зміну клімату впливає багато чинників, ми ж розглянемо лише декілька з них. Що цікаво, можна почати з будь-якого чинника і зрештою прийти до всіх інших, бо все на землі тісно пов'язано. Розглянемо останнє відкриття  — зв'язок клімату та видів диких тварин. Нещодавнє дослідження виявило, що біорізноманіття в природі сприяє захопленню вуглецю з повітря та збереженню його в ґрунті та океані. Дикі тварини допомагають нам стабілізувати зміну клімату. І це ще одна егоїстична причина піклуватися про природу та диких звірів — вони підтримують комфортний для людей клімат. 

Однак біорізноманіття, від якого так багато залежить, дуже сильно страждає від людської діяльності також. Дослідження WWF показує, що ми спричинили вимирання 60% всіх видів тварин, які населяли нашу планету ще у 1970 році. Як показує ще одне дослідження — співвідношення всіх ссавців на землі по біомасі зараз таке: 36% людей, 60% сільськогосподарських тварин, та лише 4% диких тварин.

Джерело: Unsplash

Найчисельніші,  а тому найвпливовіші

Сільськогосподарські тварини — це дуже впливова група на нашій планеті. Вони також роблять свій внесок у зміну клімату. Можна подумати, що, як і дикі тварини, вони мали б сприяти зменшенню кількості парникових газів у атмосфері. Але насправді все якраз навпаки, тому що технологічний процес експлуатації тварин не схожий на їхнє життя у природі. Гній з ферм не потрапляє відразу в ґрунт, а збирається у велетенські відстійники, які часто можуть протікати у поверхневі та ґрунтові води, що має жахливі наслідки для навколишнього середовища. Потім частину гною використовують на полях для підживлення. Однак і там позитивний ефект захоплення вуглецю суттєво зменшується, коли поле в черговий раз переорюють. В результаті в атмосферу виділяється  значно більше парникових газів, ніж захоплюється в ґрунті.

Та найбільше викидів CO2 відбувається не напряму від тварин, а через вирубку лісів та вирощування кормових культур на цих землях. 

Адже ми вирощуємо і вбиваємо 80 мільярдів сільськогосподарських тварин у рік, і всі вони потребують харчів та води. 77% земель для вирощування харчових продуктів ми використовуємо саме для того, щоб прогодувати тварин, яких ми їмо.

Вирубка лісів та створення нових землеробних угідь — вивільняє багато вуглецю, який там зберігається. Грунт дуже важливий для захоплення та збереження CO2, однак для цього нам потрібно правильно користуватись ним, практикувати агроекологію та впроваджувати регенеративне землеробство. 

Поки такі практики не є дуже поширеними, і як наслідок: тваринництво відповідає за 60% викидів світової харчової промисловості, або за 20% всіх глобальних викидів CO2. 

Є дослідження, яке вказує, що відмова від продуктів тваринного походження може зменшити викиди CO2 значно більше, ніж здається на перший погляд — аж 68% світових викидів можна компенсувати. Відновлення природи, яка руйнується через тваринництво, допомогло б суттєво загальмувати глобальне потепління.

Адже тваринництво — не дуже ефективний спосіб отримання калорій та білку. Нам потрібно багато земельних ділянок та прісної води для кормових рослин, і ми отримуємо лише 20% калорій з тваринних продуктів, а також — антибіотики та гормони на додачу. 

Допомога тваринам, які страждають на фермах, є егоїстичним альтруїзмом: чим менше тварин на фермах, тим менше лісів ми вирубуємо, тим більше диких тварин зможе жити в цих лісах, тим повільнішими ставатимуть темпи глобальної зміни клімату, тим менше людей постраждають від глобального потепління, тим більше людей зможуть жити щасливо та створювати блага для всіх нас.

Джерело: Відкриті клітки Польща

Страждання тварин спричиняє страждання людей

Окрім внеску в зміну клімату, тваринництво створює багато інших негативних факторів: забруднення навколишнього середовища, резистентність до антибіотиків, ризик виникнення пандемій. Важко підрахувати, скільки людей та як саме відчувають наслідки цієї промисловості. 

Щобільше, зменшення споживання продуктів тваринництва допоможе не лише суттєво скоротити свій вуглецевий слід та відповідно допомогти населенню, яке найбільш вразливе до зміни клімату, а й підтримати багато маргіналізованих груп людей. Експлуатація тварин тісно пов'язана з експлуатацію людей та порушенням їх прав: 

• Наразі ми вирощуємо достатньо їжі, щоб прогодувати понад 10 мільярдів людей, і все ж у світі, де проживає менше ніж 8 мільярдів, близько 820 мільйонів людей живуть у стані голоду через нестачу харчових продуктів. Продуктів, які ми могли б легко виготовити, але замість цього ми вибираємо нагодувати десятки мільярдів сільськогосподарських тварин, щоб ми колись змогли їсти їхнє м'ясо. За оцінками Міністерства сільського господарства США, 60% посівів сої та 40% кукурудзи використовуються на корм тваринам. 
• Якби ми припинили тваринництво, ми поклали б край експлуатації робітників-мігрантів і бідних людей, які працюють на бійнях через необхідність і страждають від зловживання наркотиками та алкоголем, повторюваних травм, посттравматичного стресового розладу, депресії та тривоги.  Адже ці виробництва дуже шкідливі для людей, не лиш для тварин. Дуже важко щодня дивитись як страждають перед смертю живі створіння. І це набагато травмо небезпечніше, ніж вирощування овочів, скажімо. Також, повітря довкола та відходи тварин є заразними — там можуть бути стійкі до антибіотиків бактерії та віруси.
• Якби ми відмовились від продуктів тваринництва та знайшли їм заміну, ми припинили б експлуатацію працівників шкіряних заводів у таких країнах, як Індія та Бангладеш. Фактично, на деяких шкіряних заводах 90% працівників помирають у віці до 50 років, і багато працівників є дітьми, які змушені працювати з отруйними хімікатами, необхідними для виробництва шкіри. Можна вирощувати, наприклад, коноплі для одягу. Це можуть важкі умови праці, але це буде не так вбивчо, як постійно мати справу з хімікатами для дублювання шкіри. Від коноплі чи льону не заразишся ковідом та не помреш передчасно. І природа так не забрудниться довкола тих виробництв, що теж впливає на якісь життя багатьох людей. 
• Якби ми всі перейшли на рослинний раціон, ми припинили б значну частину насилля над корінним населенням Амазонії, чиї громади викорінюються та знищуються, щоб галузь тваринництва могла знищити більше тропічних лісів.

Таких історій є багато по всьому світу, і всі вони — ще одна можливість для нас проявити альтруїзм та водночас допомогти собі. 

Що ми можемо зробити? 

Ось декілька простих варіантів того, що кожен з нас може зробити, щоб допомогти планеті та зменшити кількість страждань:

• Один день в тиждень з рослинним білком замість тваринного — це вже крок до зменшення використання землі, води, та токсичних викидів. Для ще більшого ефекту — "Plant-based challenge". Рослинні замінники мають великий потенціал у зменшенні викидів парникових газів і є доступними вже зараз!
• Заміна шкіри та хутра іншою натуральною тканиною — це вже менше забруднення навколишнього середовища хімікатами для виробництва шкіри. Навіть синтетика менше забруднює природу, але найкраще — бавовна, коноплі, льон.
• Відсортовування та компостування органіки окремо від решти сміття — це вже більш ніж половина всіх відходів, які не потрапили на сміттєзвалище та не виділяють метан, потужний парниковий газ. 
• Старатись купувати лише стільки продуктів, скільки необхідно, тому що зіпсовані продукти — це витрачені даремно ресурси, час, гроші, електроенергія та лишні викиди CO2.
• Вибір громадського або електричного транспорту або велосипеду та встановлення сонячних батарей — це вже зменшення вуглецевого сліду та крок до використання більше відновлюваної енергії.
• Використання природоорієнтованих рішень — допоможе зменшити ефект міського теплового острова та потребу в кондиціонуванні приміщень. Кондиціонування створює багато викидів парникових газів, тим самим створюючи порочне коло. 

А також всі ці дії зменшують страждання людей та тварин у світі й допомагають кожному з нас. 

Це маленькі дії однієї людини в масштабі планети, але якщо наш герой проживе так все своє життя та надихне цим багатьох своїх рідних, друзів та знайомих — це вже багато. Ми можемо зробити наш світ кращим місцем для життя — свого, своїх дітей, інших людей та тварин. Головне — починати з себе. Внесок кожного — важливий та цінний.

«Якщо хочеш змінити світ, почни з себе» Махатма Ґанді