fbpx
Сьогодні 31/05/2020 01:51
18:25 28 Кві 2020

COVID-19 та інші ахіллесові п’яти атомної енергетики

Коронавірус прийшов до нас зненацька та суттєво змінив звичний плин речей. Від наслідків потерпають всі cфери нашого життя, проте деякі з них є критично необхідними для існування та мають працювати у звичайному режимі навіть за умов карантину.

Однією з таких галузей є енергетика, де половина електроенергії, яку ми споживаємо, постачається з атомних електростанцій (АЕС). Пожежі у Чорнобильській зоні відчуження вкотре нагадали про те, що наслідки помилок атомної галузі нагадуватимуть про себе десятки років потому. Давайте розберемося, як на роботу атомних станцій вплинула пандемія та до чого ще вразлива атомна галузь. 

COVID-19 та АЕС 

Атомні станції загалом більш вразливі до впливу зовнішніх факторів, ніж теплові, гідро, сонячні чи вітрові електростанції. Так у своєму дослідженні говорить Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ). Це зумовлене тим, що небезпечні технології потребують особливого поводження, а у випадку непередбачуваної ситуації АЕС не можна просто зупинити і залишити без нагляду. 

Атомна промисловість повністю покладається на обмежене коло висококваліфікованих вузькопрофільних спеціалістів. У випадку з пандемією такого масштабу, як ми переживаємо зараз, велика кількість працівників може заразитись.  

Тоді, щонайменше 3-4 тижні станції повинні будуть функціонувати  під наглядом обмеженої кількості персоналу, що може призвести до непередбачуваних сценаріїв в разі аварії.  

Зупинка об'єктів атомної промисловості через пандемію вже відбулася у Британії. 18 березня керівництво комплексу поводження з ядерними відходами Sellafield призупинило його роботу, коли  понад 1000 працівників ізолювалися через захворювання, підозру на захворювання або контакти з хворими на коронавірус.  

В той самий день ідентичне рішення було прийнято для французького комплексу поводження з ядерними відходами – La Hague. Прямої небезпеки такі заходи не несуть, однак показують, що об'єкти атомної індустрії так само не захищені від подібних ситуацій. 

В Україні атомні містечка закриті на в'їзд та виїзд, а технічний персонал перебуває у повній ізоляції від своїх родин та іншого світу. За умови чіткого дотримання такого режиму, ризики зараження мінімальні, однак ніхто не захищений від помилок та випадковостей. Крім того, працівники АЕС – такі ж люди, як і ми з вами. Вони і без того знаходяться під постійним тиском через напружену роботу з високим рівнем відповідальності, а тепер до цього тиску додається ще й вимушена ізоляція навіть від найближчих.  

Не коронавірусом єдиним 

Проте, не лише пандемії ставлять під загрозу роботу АЕС.  

Незважаючи на те, що атомні станції споруджувалися таким чином, щоб витримувати деякі погодні явища, наслідки зміни клімату вже сьогодні впливають на їх роботу.  

В Україні ще у 2015 році існував ризик відключення Хмельницької та Рівненської АЕС від мережі. Через сильні посухи рівень річок Стир та Горинь – головних артерій-охолоджувачів цих АЕС – був рекордно малим. У Європі тенденція до відключення реакторів внаслідок сильних посух і, як результат, нестачі води для охолодження реакторів спостерігається вже кілька років. У 2018 році реактори було відключено у Франції та Швеції, а у Фінляндії, Швейцарії та Німеччині було обмежено виробництво електроенергії. Після цього, у 2019 році, ситуація знову повторилася для французьких та німецьких реакторів.  

За даними звіту "Адаптація енергетичного сектору до зміни клімату" Міжнародного агентства з атомної енергетики (МАГАТЕ), крім посух, АЕС також вразливі до таких наслідків зміни клімату, як повені, підняття рівня моря, торнадо, цунамі, підвищена вітряність, пожежі тощо. За оцінкою вчених, що була наведена у тому ж звіті, вартість збитків для світової атомної галузі від підняття температури за різними сценаріями, складе від 4 до 6 млрд євро за наступні 20 років. 

Так, аварія на японській АЕС Фукусіма Даїічі, яка була спричинена цунамі, хоч і не мала стосунку до зміни клімату, однак показала, наскільки АЕС можуть бути вразливі до природних явищ такого масштабу. 

Крім того, оскільки внаслідок зміни клімату скорочується кількість питної води, може виникнути ситуація, коли АЕС відключать для забезпечення потреб населення у прісній воді. У березні Енергоатом заявив, що внаслідок сухої зими вже цього року роботу Южноукраїнського енергокомплексу можуть обмежувати для забезпечення потреб населення у питній воді. 

Атомні електростанції у нас постачають до 55% всієї електрики. Така висока залежність від одного джерела електроенергії ставить під загрозу енергетичну безпеку всієї країни, адже вихід з ладу навіть одного енергоблока може мати критичні наслідки для всієї системи енергозабезпечення. 

Якщо атомна енергетика вкрай вразлива до впливу зовнішніх чинників (пандемії, екстремальні погодні явища), то чому ж ми й надалі її використовуємо? 

Сьогодні вже існують технології, що є набагато більш передбачуваними та безпечними у своїй роботі. Чим раніше ми почнемо перехід від вразливої атомної енергетики до безпечніших альтернатив, таких як відновлювані джерела енергії, тим меншим ризикам можливих аварій ми себе піддаватимемо.  

2295

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: