10 урбан-рішень 2021 року: найцікавіші проєкти для міст

Вікторія Губарева

У чому проблема?

Міста потребують тотального переформатування. Пристосовані для швидкого ритму та автомобілів, з безліччю непомірних з людиною площ та малою кількістю зелених зон, вони не відповідають запиту сучасного суспільства. У нас надто мало суспільних та пішохідних просторів для соціальної взаємодії. Чим же залучити городянина і як зробити місто комфортнішим, вигадували архітектори, дизайнери та урбаністи у 2021 році. Подивимося на найкращі рішення? 

Яке рішення?

Невеликими кроками, залучаючи все більше людей до своєї ініціативи, киянин Віт Онопрієнко став справжнім рятівником міста, обличчям «Києве, мий», помічником комунальників, з якими стосунки спочатку не склалися, та місцевою знаменитістю. Волонтери «Києве, мий!» відмивають стіни міста від графіті та оголошень та самотужки намагаються хоч трохи покращити зовнішній вигляд будівель. 

Цього року з колектора почали вивільняти річку Почайна у Києві. Передбачається, що річку «дістануть» з колектора та звільнять її від (увага) 900 тонн бетону! Новий парк простягатиметься від проспекту Бандери до парку Наталка. Однозначно круте рішення, яке у перспективі має створити паркове кільце навколо кількох районів міста. І, до речі, його вже втілюють у реальність!

В Ірпені на Київщині з'явилися незвичайні світлофори. Їх складно не помітити не лише у темний час доби, а й удень, і навіть за яскравого сонячного світла. Світлофори оснащені світлодіодними консолями та освітлені повністю з опорою, на якій тримаються — їх краще видно в сильний дощ, туман і сніг, і все ж вони виглядають як щось із майбутнього. Наш вердикт — однозначно круте рішення!

Цим зайнялися активісти у Дніпрі та самотужки вирішили перевтілити зелений коридор у центрі міста. Тепер він стає місцем, де люди зможуть прогулюватися, відпочивати з сім'ями та просто скорочувати свій шлях і замість того, щоб йти галасливою вулицею або штовхатися в маршрутці, йти пішки гарним парком. Активісти вже розчистили місце від сміття, знайшли архітекторів, які створили проєкт зеленої зони, і наступного року мають намір масштабувати свою ідею. Як? Читайте тут.

Точніше, відбираємо місце в автомобілів. Харківський архітектор Олег Дроздов колись назвав столицю України «містом, збудованим для чиновників, які їздять у кортежі» — і мав рацію. Центр міста не пристосований для приємної пішохідної ходьби, і влада Києва почала це виправляти. До цього рішення ми йшли довгі 5 років — з 2016 року, коли ідея прозвучала вперше. У 2021 році ми отримали пішохідний і не заставлений автомобілями простір між Бессарабкою та Arena City — тепер рух автомобілів тут перекрито. 

Починаючи з 2025 року, всі нові будівлі в столиці Нідерландів повинні будуть складатися як мінімум на 20% з дерева або інших біоматеріалів. Використання деревини також схвалили в Нью-Йорку (у будинках висотою до 26 метрів), а у Франції з 2022 року всі нові громадські будівлі в країні мають бути збудовані не менш ніж наполовину з дерева. Річ у тім, що одна з переваг деревини як будматеріалу — здатність вловлювати більшу кількість вуглецю з атмосфери й накопичувати його в стінах будівлі. До того ж її використання дозволить знизити залежність від сталі та бетону, під час виробництва яких виробляється багато вуглекислого газу. Цей крок призведе до скорочення викидів вуглекислого газу у столиці приблизно на 220 тисяч тонн на рік. Також розраховують, що значно скоротяться викиди азоту.

Розмістивши на вулиці замість звичайних лавок цікавіші конструкції, ми отримуємо невеликі громадські простори. Наприклад, нову лавку на вулиці Політехнічна у Києві скейтбордисти використовують як рампу, а перехожі як місце, де можна відпочити. Це багатофункціональний простір, який виглядає естетично і є екологічним. Тренд розставляти меблі на вулиці назвали «chair-bombing» (з англійської дослівно — «бомбардування стільцями»). Ідея полягає в тому, щоб там, де був порожній шматок асфальту, поставити вуличні меблі, наповнюючи відповідний простір життям. Меблі на вулицях створюють вільні мобільні зони для спілкування та відпочинку містян, а також туристів, які підживлюють міське життя та торгівлю. А ще завдяки цій ініціативі місто збагачується новими об'єктами інфраструктури. Такий метод поширений, наприклад, у Нью-Йорку, де всюди розставлені переносні стільці. Ба більше, вони стали його родзинкою!

Після реконструкції сквер на вулиці Плехановська, 77 у Харкові став схожим на чарівний ліс На'ві з «Аватару». Скульптури підсвічуються різними вогниками й у сутінках виглядають як фрагмент із казки. Поміж дерев миготить ілюмінація, яка імітує зоряне небо. Такі рішення — гарний спосіб урізноманітнити місто, зробити його цікавішим і новішим як для його мешканців, так і для туристів.

Ювілейний парк імені Гурова в Маріуполі прикрасили унікальним ефектом із динамічним лазерним підсвічуванням. Горизонтальні лазерні промені пронизують пару, яка підіймається з сопел, і створюють незабутній ефект, ніби ти перебуваєш на дні моря і бачиш морські хвилі, що знизу гойдаються над тобою. У тих, хто йде парком, створюється відчуття, ніби вони ходять під водою. Оформити парк саме таким чином дизайнери вирішили, щоб нагадати: Маріуполь — приморське місто, а стилізований парк — одна із причин відвідати його. 

Таку концепцію запропонували в Амстердамі: там новий житловий комплекс збудували просто на річці. Квартал Schoonschip Amsterdam включає 46 окремих водяних будинків, які вміщують близько 100 мешканців. Будинки опалюються від тепла річки за допомогою спеціальних насосів та побудовані з екофрендлі матеріалів. Вони комфортні та затишні, а покриття водою 70% планети та збільшення людства може зробити їх дуже затребуваною нішею архітектури майбутнього.

↓Читайте також

Рішення від і для жінок, які надихають: ТОП-10 у 2021 році

Рятуємо планету: 10 екорішень у 2021, які вас здивують

Топ-10 діджитал рішень за 2021 рік: від астрофізики до геймерів