fbpx
Сьогодні
Рішення 11:55 22 Січ 2022

"Хочеш змінити Донеччину — почни з себе": як підлітки з Краматорська та Слов'янська створили скаутський табір

У День Соборності розповідаємо надихаючу історію двох хлопців, які вирішили стати творцями змін, об’єднавши однолітків в літньому таборі з патріотичними цінностями.

English version here

У чому проблема?

Протягом кількох поколінь радянська влада формувала в українців почуття національної меншовартості та неповноцінності. Українців з дитячого садка переконували в перевагах "титульної радянської нації". Навмисне поширення російськомовної культури, висвітлення неправдивої історії, висміювання всього українського… Тоді відбувався справжній етноцид. 

Просування всього російського продовжувалося силами північного сусіда і після проголошення Незалежності, і особливо — на сході України. Така тиха експансія, зокрема, стала передумовою російської агресії, часткової втрати територій і тривалого збройного конфлікту. 

Завдання сучасної України — виховувати дітей, які не цуратимуться української мови, культури та історії та зможуть відчувати себе українцями, де б вони не росли — у Львові чи у Краматорську. І рішення тут знаходять підлітки з Донеччини! Вихованці всеукраїнської Національної скаутської організації "Пласт" доводять, що змінотворцем може стати кожен активний громадянин України, незалежно від віку.

У чому рішення?

як підлітки з Краматорська та Слов'янська створили скаутський табір

Усе почалося саме з Пласту, метою якого є патріотичне виховання дітей. Та радше Пласт створює середовище та умови для самовиховання дітей. Пластова програма має форму багаторівневої гри, у якій для розвитку необхідно виконувати різноманітні завдання. Коли та у якій формі це робити — визначає сама дитина. Ще одна особливість Пласту в тому, що дорослі-волонтери не мають бути для дітей вчителями чи вихователями. Вони — старші товариші, які супроводжують дітей у Великій Грі та діляться власним досвідом. 

Розвивати в дітях творчість і самостійність — одна з основних цілей програми. Тож  коли в Краматорському осередку Пласту виникло питання про відновлення навчальних наметових таборів, головними ініціаторами та реалізаторами ідеї стали не дорослі, а саме діти. Так два роки тому двоє підлітків-пластунів — Денис Папін і Дмитро Гуцман, створили на Донеччині скаутський табір "Степовий обрій".

Як це працює?

"Головний задум Пласту — у сприянні всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді. Важливо, щоб пластунки і пластуни стали  самозарадними, вміли відповідати за свої вчинки та прагнули навчатись, — каже меценат, керівник Пласт Краматорськ Максим Потапчук. — Ми виховуємо свідому молодь, повновартісних громадян та провідників суспільства. І врешті-решт ми виховуємо собі гідну заміну, тобто майбутню українську націю". 

Денис Папін

Денис Папін

Шістнадцятирічний Денис Папін живе в Краматорську. Сюди він перебрався у 2015, коли разом із родиною вимушено виїхав з окупованої території. Його одноліток Дмитро Гуцман — зі Слов'янська. Денис і Дмитро познайомилися і здружилися в краматорському Пласті. Тут, під керівництвом виховниць та виховників, хлопці пройшли чимало вишколів, тренінгів зі створення власних проєктів, що стосуються не тільки таборів, а й поліпшення екології, соціальних ініціатив, проєктів, присвячених дітям, які постраждали від російської окупації. 

Спочатку хлопці планували зробити суто пластунський табір, але потім вирішили долучити до нього всіх охочих. Особливість ідеї полягала в тому, щоб заохотити до скаутського руху молодь, до цього моменту зовсім не знайому з українським рухом скаутів.

"Проєкт "Степовий обрій" — це наша з Дмитром інтерпретація власного досвіду, адже в таких таборах ми самі неодноразово брали участь, — каже Денис Папін. — Це дуже допомогло нам принаймні в розумінні того, як це має виглядати на практиці. Але організаційного досвіду у нас не було". 

Цей виклик і розуміння того, що дітей підліткам не довірять, спонукало хлопців шукати у свою команду дорослих — за допомогою вони звернулися до старших пластунів та активістів із громадських організацій. 

Коштів на організацію табору у друзів не було. Дмитро самостійно написав заявку на грантовий конкурс благодійного фонду "Карітас Краматорськ" та взявся за комунікації. Завдяки гранту хлопці виграли 20 500 гривень. На ці гроші придбали спортінвентар, казани для приготування їжі, похідні столи та інше дрібне обладнання для облаштування наметового табору. На цьому етапі допомогла ГО "Теплиця" зі Слов'янська. З нею автори проєкту підписали меморандум про використання банківського рахунку, бо власного підлітки не мали. Решту коштів вдалося зафондувати. 

"В перший рік ми з Дмитром зорганізувалися самі між собою, розділивши обов'язки навпіл, а за місяць знайшли дорослого, який допоміг все довести до розуму, — згадує Денис. — На другий раз вже мали досвід, врахували торішні недоліки, знали з ким і по яким питанням консультуватися, тож табір вийшов більш упорядкованим і цікавішим". 

З проханням очолювати "Степовий обрій" підлітки звернутися до досвідченого пластуна львів'янина Ігоря Олексюка, у таборах якого вони раніше відпочивали. Той погодився допомогти і став у "Степовому обрії" комендантом — людиною, яка несе відповідальність за весь табір. Місце розташування табору узгоджували з місцевим органом самоврядування, у співпраці з поліцію і службою з надзвичайних ситуацій.

як підлітки з Краматорська та Слов'янська створили скаутський табір

Дмитро Гуцман

"Під час підготовки та реалізації проєкту ми прокачали свої навички з громадських компетентностей, проєктного менеджменту, командотворення, взаємодії між владою та молодіжними громадами, — каже Дмитро Гуцман. — Здобули знання з написання та реалізації грантів. Особисто мене в проєкті мотивувало бажання змінювати Донеччину і почав я з самого себе. Я отримав цінний досвід — і негативний, і позитивний. Позитивний надзвичайно мотивує, але і негативний досвід так само є корисним, бо ми вчимося на помилках і намагаємося їх більше не повторювати. Все це дало багато нових друзів, певне визнання у суспільстві, я довів собі, що можу змінюватися сам і змінювати на краще світ".

А в них точно вийшло?

як підлітки з Краматорська та Слов'янська створили скаутський табір

Патріотичний табір "Степовий обрій" — екогайдашник з нотками мистецтва. Така незвична назва стала результатом поєднання двох слів: гайдашник — від заклику "гайда до Пласту", а приставка "еко" додалася тому, що молодь в рамках табору провела чимало ініціатив з очищення довкілля. Так, пластуни збирали сміття, допомагали в благоустрої жителям Слобожанщини, підтримували порядок навколо табору. Теренові ігри, різноманітні руханки, бойовий гопак, медичні майстер-класи, співи патріотичних пісень біля вогнища і приготування юшки на багатті — це та багато іншого входило до інтенсивної програми Пластового табору. Родзинкою гайдашника стали майстер-класи з народних ремесел і традицій, а також пленери з образотворчого мистецтва, менторами яких стали митці Донеччини.

як підлітки з Краматорська та Слов'янська створили скаутський табір

Інформацію про табір друзі розповсюджували в соцмережах.Також для проведення "Степового обрію" школярі власноруч розробили тематичний сайт, через який можна дізнатись всю корисну інформацію про захід. Незважаючи на те, що до таборування запрошували всіх охочих, структуру у "Степовому обрії" залишили скаутську: комендант, виховники, кухар, лікар, бунчужний, писар. Бунчужним став Денис Папін, його функція — слідкувати за дисципліною й за виконанням програми, а обов'язки писара, тобто того, хто відповідає за всю документацію, взяв на себе Дмитро Гуцман. 

Обидва рази у табори набрали повний склад. У 2020 році в скаутські традиції поринули 31 підлітків віком від 12 до 16 років, у 2021 — вже 55 людей. Майже всі — з Донецької області, у 2020 був хлопець із Запоріжжя, а у 2021 — двоє учасників з Миколаєва. 90% підлітків до цього не були у Пласті. Головну ціль гайдашнику — створити певний кістяк Пласту в Донецькій області та залучити до скаутингу більше молоді, організатором вдалося навіть перевиконати, адже 50% учасників табору вже приєдналися до Пласту.

як підлітки з Краматорська та Слов'янська створили скаутський табір

Організатори зізнаються, що не всі з охочих "відпочити на природі" витримали самостійне життя, де і лопатою треба попрацювати, і в наметі спати, і участь в приготуванні їжі брати. Але Дмитро й Денис на них не ображаються, бо "Пласт для всіх, але не всі для Пласту". Ті ж, кому польове життя припало до вподоби, навчилися в "Степовому обрії" багато корисного. Доказом цього є відгук однієї з мам, який процитував на своїй сторінці у фейсбук комендант табору Ігор Олексюк: 

"По дорозі додому син співав українських пісень, розповідав про нових друзів та свої враження та жалкував, що я за ним так швидко приїхала. Вдома сказав, що обід бере на себе, самостійно приготував кашу та салат, помив посуд. Так що з впевненістю можу сказати, що забрала дитину ще кращу, ніж віддавала!".

Ще більше корисних рішень!

як підлітки з Краматорська та Слов'янська створили скаутський табір

"Якщо казати про користь проєкту, — резюмує Дмитро Гуцман, — то можу виділити наступні проблеми та виклики, які нам хотілося і вдалося вирішити

  • По-перше, в наш час, у зв'язку з нестабільною ситуацією з Covid-19 молодь веде малорухомий спосіб життя, не виходить на вулицю, сидить в телефонах та інших електронних девайсах. Проєкт "Степовий обрій" дав змогу молоді активно відпочити на природі, відволіктися на певний час від своїх смартфонів.
  • По-друге, актуальним є виховання в молоді національно-патріотичних та моральних цінностей. Під час табору підлітки мали змогу укріпитися в патріотичних цінностях під час історичних гутірок (майстер-класів), цікавих ігор, співів тощо.     
  • По-третє, ми зосередили увагу на вихованні у нашої молоді активної громадської думки, навичок менеджменту, фандрейзингу, конфліктології та медіації. Крім цього, підлітки мали змогу здобути життєво необхідні навички під час табору, а саме: вміння готувати їжу, прати, бути відповідальними тощо.
  • По-четверте, молодь потребує корисних, здорових та цивілізованих розваг. Під час табору молодь отримала платформу для живого спілкування у дружньому колі, підлітки брали участь у рухливих та інтелектуальних іграх, які сподобалися багатьом, проводили душевні та атмосферні вечори біля вогнища, співаючи пісні.
  • По-п'яте, ми планували розширювати наше членство в Пласті. Чимала кількість учасників проєкту проявила бажання доєднатися до нашої організації, що дало поштовх до подальшого розвитку нашої громади.

Таким чином, я впевнений, що ми виконали проєкт дуже якісно, отримали цінний досвід організації заходів для молоді і готові використовувати набуті знання та навички й надалі". 

як підлітки з Краматорська та Слов'янська створили скаутський табір

"Для мене Пласт, — додає Денис Папін, — це можливість для самореалізації і для саморозвитку. Після проходження Пластової програми ти стаєш свідомим громадянином України, повноцінним менеджером, фізично підготовленою, психологічно й інтелектуально загартованою людиною. Ти всебічно розвиваєшся, тебе все це зацікавлює, забирає в себе, і все це відбувається абсолютно добровільно. Пласт нічого не нав'язує, а тільки пропонує, а ти вже зважуєш всі за і проти, і розумієш — а де ж тут проти? Тут тільки за!".

Проєкт навчального табору хлопці готові просувати і в наступні сезони: "Ми зрозуміли комфортну кількість учасників, врахували помилки, тож вигадувати нову формулу не збираємося, ми просто візьмемо стару і її зробимо більш досконалою і комфортною".

Рубрика:
Кейси
1
4193

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: