fbpx
Сьогодні 24/10/2020 17:37
Екорубрика 11:00 28 Вер 2020

ТОП-7 проблем з екологією в Києві. Як вижити в столиці

Київ — 10-те за забрудненням місто Європи у рейтингу Numbeo. Україна — 4-та у світі за кількістю смертей через погану екологію в рейтингу GAHP. "Рубрика" розбирає, які є реальні шляхи виходу з цієї кризи для столиці

English version here

В Україні насуваються місцеві вибори, а значить, кандидати навперебій говоритимуть про проблеми міста, ставити у дворах дитячі майданчики і розносити гречку по квартирах. Але які проблеми жителям столиці загрожують насправді? У цьому ми вирішили розібратися самостійно і зробили підбірку семи найбільш гострих екологічних проблем, які вимагають негайного вирішення.

В останньому рейтингу глобального альянсу з питань здоров'я та забруднення (GAHP) Україна посіла четверте місце в Європі за кількістю смертей через погану екологію. Це означає, що причиною 128 смертей на кожні 100 тисяч стають забруднення навколишнього середовища. Так, згідно з даними GAHP, 57 з гаком тисяч смертей у 2019 році були викликані проблемами з екологією, з них близько 50 тисяч — через забруднення повітря, 4 тисячі і 3 відповідно — через високий вміст у навколишньому середовищі свинцю і за професійними причинами.

Такі високі показники обумовлені тим, що з часів початку незалежності України і аж до минулого року в Україні в принципі не існувало стратегії екологічного розвитку. На початку 2019 року Верховна Рада все-таки затвердила Закон "Про основні засади (стратегію) екологічної політики України на період до 2030 року", який передбачає 5 основних напрямків роботи: повітря (пересувні і стаціонарні джерела забруднення повітря), вода (усі водні об'єкти Києва), відходи (абсолютно всі види сміття), зелені зони і біорізноманіття (зелені зони, тваринний фонд), екологічна безпека (техногенні аварії, надзвичайні ситуації, небезпечні виробництва). Ми пройдемося по кожному з пунктів та розповімо, які проблеми існують у кожній з груп, і які рішення пропонує влада.

Забігаючи вперед, ми скажемо, що точкове рішення проблем, на кшталт moss-модулів з лесного моху на Набережній або самостійне сортування сміття мають дуже локальний ефект. Проблеми потрібно вирішувати системно на місцевих рівнях — вважають експерти. Єгор Фірсов, голова організації "Екологічна Альтернатива" і екс-голова Державної екологічної інспекції, назвав 7 найбільш запущених екологічних проблем столиці.

1. Дарницька ТЕС

Одним з найбільших забруднювачів повітря в Києві є вугільний монстр — Дарницька ТЕС, яка спокійно коптить у центрі густонаселеного району, не сплачуючи штрафи і не бажаючи модернізуватися. Згідно з Екологічним паспортом Дарницького району, повітря там має найгірші результати за показниками СО і NO2, що в 2 рази перевищують припустимий рівень (5 мг / м3 для чадного газу). Це єдина ТЕС в столиці, яка працює на вугіллі. Щодоби Дарницька ТЕС генерує близько трьохсот тонн шкідливих відходів, з яких в повітря, землю і воду Києва потрапляють: алюміній, барій, берилій, миш'як, мідь, нікель, ртуть, свинець, бор, кадмій, мідь, залізо, цинк.

екологічні проблеми києва

Дарницька ТЕС. Фото: kievvlast.com.ua

У Київській області найбільшим забруднювачем є Трипільська ТЕС, яка також працює на вугіллі. У складі викидів Трипільської ТЕС в атмосферу переважають оксиди сірки (57,2%), дрібнодисперсні пилові частинки (26,7%) і оксиди азоту (15,1%). Істотному забрудненню піддається атмосферне повітря.

"Такого не повинно бути в столиці цивілізованої країни. Підприємство має модернізуватися", — вважає експерт.

Як знизити виділення CO2 в атмосферу? Попередні дослідження показують, що відомі технології уловлювання СО2 з димових газів паротурбінної ТЕС дозволяють відокремити 85-95% CO2, що виділяється при спалюванні вугілля; інша частина буде надходити в атмосферу. Вуглекислий газ можна видобувати з топкових газів після відділення від них звичайних забруднювачів. Відокремлений CO2 стискають і транспортують до місць поховання по трубах. Це енергоємний і дорогий процес, який в Україні, звичайно, не застосовують. З технологією уловлювання та зберігання вуглекислого газу (CCS) пов'язують великі надії. Якщо буде доведена її придатність на ТЕС, то вона знайде застосування і на великих цементних заводах, підприємствах хімії, нафтопереробки і нафтохімії, металургійних комбінатах, в тому числі, при належних інвестиціях, і на Київських підприємствах в тому числі.

2. Бортницька станція аерації

екологічні проблеми києва

Фото: samnamos.livejournal.com

Ще одна проблема, від якої страждають жителі Києва — Бортницька станція аерації, найбільша очисна станція в Україні і одна з найбільших у Європі. Вона працює на очистку всіх стічних вод не тільки Києва, а й прилеглих населених пунктів Київської області. Наприклад, три очисні блоки станції побудовані у 60-80-х роках минулого століття. За час експлуатації навантаження на станцію тільки збільшувалася, а обладнання навпаки — зношувалося. Тепер через застарілі технології від нестерпного запаху страждають жителі Бортничів і Харківського масиву. Бортницька станція — це підприємство, яке підпорядковане Київводоканалу. Це КП з надприбутками. Усе, що потрібно зробити — виділити гроші на модернізацію станції аерації, щоб вона працювала за європейськими технологіями. І тут не потрібно винаходити велосипед, усе вже давно придумали за нас, залишається тільки мати бажання і нарешті зайнятися цією станцією.

Більш того, існує ще одна проблема: через масове будівництво нових мікрорайонів збільшилася кількість вигрібних ям. За словами Дмитра Новицького, гендиректора підприємства "Київводоканал", відтягування рішення ситуації, що склалася, може призвести до екологічної катастрофи: якщо весь вміст локальних каналізацій опуститься нижче і досягне грунтових вод, жителі Києва почнуть заражатися гепатитом через воду. Саме тому цю проблему держава взялася вирішувати, хоч і з запізненням. Так, в найближчі 7 років планується масштабне переобладнання каналізаційної інфраструктури столиці та збільшення виробничих потужностей проблемної Бортницької станції аерації.

3. Сміттєспалювальний завод "Енергія"

сміттєспалювальний завод

"Завод "Енергія". Загальний вигляд з боку проспекту Бажана. На передньому плані – озеро Вирлиця / Фото: Рубрика

"Завершуючи плеяду забруднювачів у Дарницькому районі, не можна не згадати про сміттєспалювальний завод "Енергія", — продовжує глава політичної організації. — Він знищує щодня понад 500 тонн відходів. Звучить добре? Начебто так. Але при цьому в повітря постійно потрапляють шкідливі речовини, які впливають на стан здоров'я киян і викликають розвиток хронічних захворювань. Завод "Енергія" давно не підлягав нормальній модернізації і не відповідає жодним європейським нормативам. В кожному кубометрі диму міститься 50 мг пилу, вуглекислий газ, хлор, аміак, важкі метали та інші шкідливі речовини. Влада регулярно звітує про вигоди від цього підприємства, але замовчує про неймовірну шкоду від нього. Зараз туди вкидаються величезні гроші, які нічого не змінюють в самій суті підприємства: суми збільшуються, але "модернізація" більше схожа на "косметичний" ремонт. Я переконаний, що "совковий" сміттєспалювальний завод можна і потрібно вдосконалити, якщо підійти до справи з розумом".

4. Автомобілі

автомобілі екологія

Фото: pixabay.com

Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря є автомобілі. Саме викиди автотранспорту становлять левову частку від загальних (70-85%). При цьому аж чверть всіх автомобілів в Україні — це старі моделі, що не відповідають жодним еко нормам. На тих вулицях столиці, де щодня спостерігається скупчення машин, концентрація токсинів у повітрі перевищує допустиму в три-чотири рази. У цьому напрямку можна впровадити зони низьких викидів, які поступово розширюватися на всю столицю; перевести комунальний транспорт на екологічні види палива і систематично підвищувати екологічні стандарти для них; звільнити Київ від найбільш неекологічного виду автотранспорту — на дизельному паливі; розвивати громадський електротранспорт (тролейбуси, трамваї, міська електричка): збільшення автопарку, примноження частоти курсування маршрутами, поліпшення розгалуженості маршрутів і смуг громадського транспорту; заборонити маршрутні таксі як технічно і морально застарілі для екологічного міста; розвивати систему зарядних станцій для електрокарів на всіх нових АЗС.

5. Полігон твердих побутових відходів №5

Якщо говорити про полігони твердих побутових відходів, наприклад "Полігон твердих побутових відходів №5", то варто зауважити, що вони також не є екологічно безпечними. В Україні близько 93% сміття захороняется, а не переробляється: "Такі звалища, як цей полігон, перебувають у критичному стані, шкодять навколишньому середовищу і здоров'ю місцевих жителів. Туди скидають по три тисячі тонн сміття на добу. Причому ці змішані побутові відходи зазвичай містять у собі безліч різних компонентів: там і їжа, і батарейки, і лампочки, і невикористані ліки. Усе це гниє, утворюються токсичні рідкі стоки — фільтрат. У нього потрапляють продукти розкладання органічних речовин, корозії металів, в тому числі важкі метали, мікропластик. Ця отрута потім потрапляє у грунт, отруює найближчі річки і озера", — каже експерт.

На жаль, українська система управління відходами не дозволяє розвивати галузь переробки відходів, нешкідливу для екології і економічно вигідну. У країні недостатньо потужностей для утилізації, а тому велика кількість сміття захороняется незаконно, а компанії, які повинні вивозити і утилізувати сміття, просто звалюють його в стихійні несанкціоновані звалища:

"Це ще і коштує від 70 до 200 гривень за тонну! Кожен день людина генерує в середньому один кілограм відходів. Тільки уявіть, скільки це складає на рік! Якщо помножити на кількість населення в місті, то отримаємо приблизну цифру, з якими обсягами матимемо справу в одному тільки Києві. Тому щороку 12 мільйонів тонн твердих побутових відходів по Україні лягають на нашу землю, щоб розкладатися там потім сотнями років. по переробці текстилю у нас немає жодного заводу, одяг просто викидається і потім захороняется.

Щоб вирішити проблему з відходами, потрібен системний підхід, який включив би:

  • Організацію ефективної інфраструктури роздільного збору і компостування відходів
  • Чіткі регіональні плани для кожної області, вони повинні стати частиною "Національної стратегії управління відходами 2030" і відповідний закон, який регулював би таке управління, і чітке дотримання всіх його норм
  • Необхідно будувати заводи з переробки, а не закопувати або спалювати сміття і далі
  • До інфраструктури по збору і розподілу сміття потрібно залучати виробників одягу, а також проводити масштабні інформаційні кампанії щодо зменшення споживання і користі переробки

6. Утилізація медичних масок та костюмів

Значну загрозу для навколишнього середовища і здоров'я людини представляють відходи, що утворилися в процесі медичного обслуговування, переробки сировини тваринного походження, фармакологічної і косметологічної промисловості, що містять небезпечні патогенні та умовно патогенні мікроорганізми, а також відходи електричного та електронного устаткування. Так, наприклад, незважаючи на заборону законодавством, небезпечні медичні відходи в Україні раз у раз вивозяться на такі ж стихійні звалища.

Тому окрема історія — полігони, де відбувається утилізація медичних масок і костюмів. Для цього використовуються досить шкідливі технології для навколишнього середовища, тобто медичні відходи спалюються при температурі понад 850 градусів за Цельсієм. В Україні також зареєстровані фірми з утилізації з ліцензіями, які видає Міністерство довкілля, але є аферисти, які вивозять небезпечні відходи на звалища, повідомляє глава організації.

"Потрібно вдосконалити систему передачі відходів утилізаторів, — пропонує Фірсов. — Зараз це відбувається за критерієм, у кого дешевше. Також варто провести аудит всіх компаній, а ще людям пояснити, куди і як здавати такі відходи, паралельно з цим організувати пункти прийому. Усе починається з дрібниць, проблему потрібно вирішувати на всіх рівнях: пояснювати жителям, як і для чого сортувати сміття і організувати зручну систему його збору".

7. Нестача зелених зоні забудова. Горбачиха

Чим більше стає місто, населення і машин, тим більше зелених зон, заповідників і заказників нам необхідно. Такі зони зберігають живу природу, забезпечують чистоту навколишнього середовища і допомагають зберегти унікальні види рослин і тварин. Це вже не кажучи про те, що в подібних локаціях жителі можуть гуляти, відпочивати і дихати чистим повітрям. Тому зелених зон не буває багато. Експерти розповідають:

"Проблеми з заказниками і заповідниками Київської області не тільки залишаються невирішеними, а й множаться в геометричній прогресії. Головні з них — це незаконні забудови, знищення зелених насаджень всупереч всім постановам, а також засмічення подібних територій. З одного боку, влада надає статус ландшафтних заказників певним ділянкам, як це сталося з урочищем Церковщина, Деснянський луками і багатьма іншими в цьому році. З іншого боку — унікальні зелені зони в Києві і області продовжують знищувати, незважаючи на всі офіційні постанови".

екологічні проблеми києва

Парк-урочище Горбачиха, Дніпровский район. Фото: vechirniy.kyiv.ua

Як приклад вони навели урочище Горбачиха у Дніпровському районі Києва, яке зараз забудовники збираються залити бетоном. Це ландшафтний заказник місцевого значення, там ростуть червонокнижні рослини, а тому урочище офіційно захищено не тільки місцевими законами, а і Європейською конвенцією захисту тваринного світу і навколишнього середовища. Проте, вже кілька років місцеві жителі воюють проти забудови Горбачихи.

екологічні проблеми києва

Проект застройки Горбачихи. Фото: архбюро "Архіматика"

"Там збираються побудувати висотки, нехтуючи всіма законами, — каже Фірсов. — Це означає не тільки знищення рослин, а і вплив на русло Дніпра і критична зміна екології в цьому районі. Тому ми бачимо ситуацію, коли на папері заказники і заповідники захищені законом, а фактично не дотримуються жодні норми. Подібні зони необхідно зберігати, для цього потрібна чітка й ефективна система контролю. Штрафи на санкції за незаконну забудову, за несанкціоноване скидання сміття. Крім того, всі зелені зони повинні бути доступні для безпечних прогулянок, вчасно прибиратися і, звичайно ж, тільки розширюватися".

Втім, часто буває так, що забудовники знаходять лазівки і все-таки знищують сквери та парки, як це колись було з красивим "п'ятачком" поруч з центральним РАГСом. Виною цьому корупція, і чи вдасться українцям її побороти — все ще риторичне питання.

Дивіться також про проблему водних ресурсів у Києві в відеопроєкті "Екорубрики"

7208

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: