fbpx
Сьогодні
Рішення 18:28 19 Бер 2024

“Ми обрали шлях побудови”: як на Львівщині учні вирощують органічні продукти для своєї їдальні

У місті Рудки, що на Львівщині, пришкільна територія перетворилася на справжній сад-город. Для нього учні разом із вчителями змайстрували дерев’яні грядки, куди висадили зелень та пряні трави для страв у їдальні. Як виникла така ідея та що вже вдалося виростити, дізнавалася “Рубрика”.

English version here

З чого все почалося?
Грядки на підвіконні та смачні перерви

Ідеєю вирощування власних продуктів у Рудківській СЗШ імені В. Жеребного захопилися ще кілька років тому. Все почалося з невеличких грядок на підвіконні, за якими доглядали вчителі та учні молодших і старших класів. Поступово у школі стали організовувати флешмоби зі смачними перервами, де діти готували канапки з вирощеною зеленню.

"Дітям дуже подобалось, вони саджали зерно, доглядали за грядками. Вони побачили, як поступово все це зростає, зібрали врожай та скуштували. Смак того, що ти виростив самостійно, набагато кращий", — ділиться координаторка проєкту "Органічні продукти для школи. Перший крок" та учителька історії Рудківської школи Ірина Димій. 

шкільний город

Прилади для вирощування рослин. Фото: Ірина Димій

Ініціативу підтримав увесь шкільний колектив. Тож заступник директора запропонував збільшити масштаб вирощування до сад-городу, який забезпечуватиме продуктами їдальню. Для цього вирішили залучити пришкільну територію, яка займає понад гектар землі.

"Вирощувати продукти на території школи — мрія заступника директора Станіслава Олексійовича. Він постійно нам говорив, що можна робити гідропонні грядки всередині, посадити сад на дворі. І хоча наразі він вже не один рік захищає нас в лавах ЗСУ, ми вирішили реалізувати його ідею", — розповідає Ірина.

У чому проблема?

"Без допомоги професіоналів виходило не дуже"

І хоча досвід вирощування продуктів на підвіконні учні та вчителі вже мали, облаштувати пришкільну територію для сад-городу виявилося завданням не з легких — їм потрібно було правильно обрати родючу ділянку, облаштувати вуличні грядки, а також знайти фінансування на закупівлю матеріалів та саджанців. 

"Пам'ятаю, що коли була молодша, то у школі намагалися своїми силами створити сад-город, але без фахової допомоги професіоналів виходило якось не дуже. Проте, наша координаторка Ірина Станіславівна стимулювала нас брати участь в різноманітних проєктах, завдяки яким ми поступово вигравали мініприлади для вирощування", — ділиться президентка учнівського самоврядування та лідерка проєкту "Органічні продукти для школи. Перший крок" Надія Петляківська.

шкільний город

Прилад для вирощування. Фото: Ірина Димій

Наприкінці 2021 року Рудківська школа долучилася до проєкту "Ярина School Green", в межах якого планували зібрати кошти та закупити гідропонні установки для вирощування. Однак через напад росії повноцінно реалізувати мрію так і не вдалося. Ускладнювало становище відсутність потрібних знань з екології, столярства, проєктування, краудфандингу, а також — фінансування та обладнання. Тож тоді масштабувати проєкт не вдалося. 

Яке рішення?

Підтримка менторів та постійне навчання

Навесні минулого року Рудківська школа долучилася до освітньої програми з відбудови для підлітків "План.Дій". У її межах команда з трьох вчителів та шести учнів 8-11 класів на чолі з директоркою школи отримала менторів, які допомогли спроєктувати, облаштувати грядки та зібрати необхідні кошти на матеріали та саджанці. 

шкільний город

Команда вчителів та учнів. Скриншот з мережі

Як розповідає координаторка Ірина Димій, перед тим, як почати робити грядки, вчителям та учням довелося відвідати не одну онлайн-зустріч, де вони разом розробляли проєкт сад-городу, складали план дій та розподіляли обов'язки. Також для школи організували три воркшопи, завдяки яким виготовили, встановили та висадили перші грядки. 

"На самому початку ми навіть не уявляли, як це виглядатиме й чи дійсно вдасться зробити все заплановане. Натхнення та ідеї шукали в інтернеті та в Pinterest. Також ми відвідували онлайн-зустрічі й коли до нас приїхали з воркшопами, то ми почали потроху усвідомлювати та бачити перші результати", — ділиться президентка учнівського самоврядування Надія. 

На першому воркшопі вчителі та учні напрацьовували ідеї, оглядали та міряли територію та створювали цифровий проєкт ділянки сад-городу. Неабияк з цим допомогли ментори та експерти проєкту "Міський сад/город", керівник ГО Plato Микола Рябика, аналітикиня організації Анжеліка Зозуля та волонтерка, співкоординаторка ініціативи соцпідприємництва у Просторі міського садівництва та городництва "Розсадник" Ольга Бродська.

"Та ділянка, де ми планували закладати сад, виявилася непридатною. Оскільки після зведення школи там залишили будівельне сміття, ґрунт не дуже родючий", — пояснює Ірина. 

шкільний город

Учні міряють ділянку для майбутнього сад-городу. Фото з мережі

Два наступні воркшопи вже були присвячені виготовленню грядок та лавок для зон відпочинку. Для цього до школи приїхали мейкери з Tolocar та WokaWoka, які навчали вчителів та учнів працювати з деревом та металом: пиляти, шліфувати, обробляти бруси, свердлити, з'єднувати та покривати готові грядки спеціальними засобами та оливою. Також для учнівської майстерні в рамках програми закупили спеціальні інструменти. Завдяки ним команда вже самостійно продовжує створювати грядки та лавки. 

шкільний город

Учень шліфує готові грядки на дворі школи. Фото: Ірина Димій

"Нам усім проводили інструктаж з техніки безпеки, учні навіть підписували згоди. Їх забезпечили захистом і під керівництвом дорослих вони виконували різні види роботи з деревом та металом. Організатори навіть використали дошку, де кожен записував, що він зробив та чому новому навчився. Попри те, що в ці дні часто була повітряна тривога, ми змогли продовжувати деяку роботу в укритті. Зрештою, ми все ж зробили, що планували", — пригадує Ірина. 

Також учні запам'ятали заняття з дизайн-мислення та майстер-клас від фасилітатора, співзасновника ГО "Інша Освіта" Богдана Вельгана. На прикладі гри "Життя як проєкт" вони вчилися планувати свій час. Це дозволило старшокласникам бути достатньо залученими до організації сад-городу без шкоди для навчання та підготовки до випускних іспитів. 

"Ми дуже вдячні програмі «План.Дій», в межах якої нам підібрали менторів, які мають необхідну для нашого проєкту та сад-городу спеціалізацію. Бо нам саме бракувало цієї фахової підготовки та знань у суміжних сферах", — зазначає координаторка Ірина Димій. 

шкільний город

Команда Рудківської школи разом із менторами. Фото: Ірина Димій

Як це працює?

Оскільки пришкільна територія займає гектар, для облаштування сад-городу вирішили обрати п'ять арів. На них вже встановили п'ять грядок, які засадили зеленню та пряними культурами, рекомендованими для шкільного меню шеф-кухарем Євгеном Клопотенком.

"Ми вже висадили шавлію, чебрець, розмарин, лаванду, любисток, м'яту, мелісу, майоран. Тож незабаром страви нашої їдальні поповняться всіма цими вирощеними прянощами", — зауважує Ірина.

Ділянку із сад-городом вирішили обладнати в справжній мультифункціональний екопростір. Поряд із грядками незабаром встановлять лавки для навчальних зон та місць усамітнення. Окрема зона виділена під компостери, де харчові та природні відходи перетворюються на органічне добриво.

шкільний город

Проєкт екопростору із сад-городом у центрі. Фото з мережі

"Ми ще запропонували таку ідею, як зони для читання. Я обожнюю читати й мої однокласники також. Тому під час планування вирішили створити такі зони й передбачили, аби там були дерева, що створюватимуть затінок", — розповідає президентка учнівського самоврядування.

шкільний город

Учні читають книжки на території екопростору. Фото з мережі

І хоча активна робота над облаштуванням та доглядом сад-городу припала на літо, в решту сезонів він теж постійно вимагає уваги, поливу, прополювання та підрізання. Тож учні та вчителі за потреби виконують необхідні роботи в рамках свого навчального процесу — на перерві або виділяють якийсь час після уроків. Навесні догляд за рослинами планують відновити, оскільки наразі вони накриті хвоєю на зимівлю. 

"Ми поки не робимо окремих занять для догляду сад-городу, бо просто не вистачатиме на все часу", — пояснює координаторка. 

шкільний город

Команда учнів. Фото: Ірина Димій

З розвитком сад-городу охочих долучитися до його облаштування стає все більше, розповідають Ірина та Надія. Зокрема останній воркшоп в грудні відвідали 24 людини — втричі більше, ніж стартова команда. Неабияку роль в цьому відіграли й батьки, які підтримують дітей та дозволяють їм долучатися до виготовлення грядок та догляду за ними.   

"Зараз ми запрошуємо до облаштування сад-городу всіх учнів, які мають бажання та вільний час. До нас вже фактично долучилася майже вся школа від класу шостого", — пояснює координаторка Ірина. 

Аби з доглядом грядок могли допомагати всі охочі, їх вирішили зробити інклюзивними. Тобто висота між грядками різна — є вищі та нижчі. Таким чином доглядати за ними зможуть учні різного віку та дорослі, а також ті, хто пересувається на кріслі колісному. 

"У нас ще було завдання захистити наші врожаї від курей. Поряд зі школою — приватні будинки, тож звідти вони забігали й до нас. Тому високі грядки нам з цим дуже зарадили", — додає президентка учнівського самоврядування. 

шкільний город

Грядки в сад-городі. Фото з мережі

"Нам ніхто не гарантував результатів"

Протягом облаштування сад-городу учні та вчителі стикалися з різними викликами та проблемами. Як пригадують Надія та Ірина, напруженим етапом для команди став збір коштів, оскільки загальна сума для створення екопростору із сад-городом склала 105 415 гривень, з яких 69 624 збирали на краудфандинговій платформі "Спільнокошт"

"Дуже страшно було, коли ми починали збирати кошти. Це була одна з найбільших сум серед проєктів «План.Дій». Рудки все ж таки маленьке містечко, тому у нас була трохи зневіра у своїх силах. Але коли я бачила, що нам приходять немаленькі суми, то розуміла, що у нас щось виходить. Приємно, що наш збір підтримав Євген Клопотенко", — пригадує учениця.

Під час збору коштів фактично цілий місяць ранки команди починалися із перевірки "Спільнокошту", пригадує координаторка. Учні дуже переживали, аби встигнути зібрати необхідну суму й дуже нервували, коли по кілька днів вона не змінювалася. У такі моменти вчителі та батьки намагалися максимально їх підтримувати. Водночас діти не гаяли часу та шукали допомоги серед знайомих та зверталися до інфлюенсерів у соцмережах.

"На Спільнокошті ми зібрали 70 тисяч гривень, 35 отримали в рамках програми", — каже Ірина. 

шкільний город

Саджанці для сад-городу. Фото з мережі

Хвилювалася команда й за висаджені рослини, оскільки гарантій на врожаї та їхнє успішне зростання ніхто не давав. Ускладнювало положення спекотне літо, грядки доводилося часто поливати. Однак майже всі рослини у сад-городі виросли, хоча були й ті, що загинули. 

шкільний город

Полив грядок у пеньку. Фото з мережі

Не вдалося врятувати декоративні рослини, висаджені у старому пеньку, який залишився на ділянці екопростору від 40-річної верби. Однак цієї весни пень планують знов задекорувати та висадити у ньому щось нове. 

"Нам ніхто не гарантував результатів. Програма дає навчання та супровід менторів, але це не означає, що у нас все виросте та буде ідеальним. Ми розуміли, що маємо говорити, роботи та доводити почату справу до кінця", — зазначає координаторка.

шкільний город

Облаштування грядок у пеньку. Фото з мережі

Екологічна свідомість та харчова безпека

Створений біля школи сад-город має на меті не лише забезпечити їдальню та урізноманітнити її меню, а й дещо глибші цілі. Зокрема скоротити шлях продуктів, а також привчити дітей до здорового харчування та способу життя. Тому всі процеси побудовані таким чином, аби економити ресурси планети та переробляти відходи.

"Наша ґрунтовна екологічна складова полягає в тому, що ми хочемо замкнути виробництво в межах нашого екопростору. Рештки ми переробляємо в компостерах і отримане органічне добриво використовуємо для рослин. Також ми скорочуємо шлях продуктів до столу, що позитивно впливає на екологію, бо немає витрат енергії на транспортування та зберігання. З нашої грядки все одразу опиняється в їдальні", — пояснює координаторка.

Команда переконана, що перейняти їхній досвід зможуть і інші школи України. Почати вирощування можна з тих же грядок на підвіконні, поступово навчаючись та збільшуючи масштаби. Учні дізнаватимуться, як вирощувати органічні продукти, не використовуючи при цьому величезні ресурси. Крім цього вони навчаться облаштовувати свій простір стильно та екологічно, а також започаткують звички корисного харчування. Надалі цей досвід буде корисними дітям та батькам у їхньому власному побуті.

"Такий проєкт як сад-город допоможе зміцнити харчову безпеку. Враховуючи, що в країні триває війна, то навичка вирощувати продукти точно нікому не зашкодить. Зараз на часі відбудова, а ми обрали шлях побудови. Наш сад-город це щось нове і створили ми його заради майбутнього", — ділиться Ірина.  

А це точно працює?

Перші врожаї та плани на майбутнє

І хоч сад-город висадили лише влітку, восени учні вже встигли зібрати свій перший рясний врожай м'яти та меліси. Одну його частину передали до їдальні для чаю, а іншу засушили та передали військовим на фронт. Інші висаджені прянощі вирішили не зрізати та залишити перезимувати під захисним шаром хвої. 

"Було так приємно бачити, коли виросло те, що ми садили. Ми ще вчилися розрізняти на запах та на вигляд, де яка рослина. Шукали в інтернеті та по картинках порівнювали з тим, що бачили в грядках. Це було насправді цікаво та моментами смішно", — пригадує Надія. 

шкільний город

Учні разом із врожаєм м'яти та меліси

Протягом зими команда учнів та вчителів самостійно продовжували виготовлення лавок та грядок для свого екопростору. Попереду неабияка робота — їхнє встановлення та розконсервування висаджених рослин. 

"Якщо ви маєте якусь мрію, то крокуйте до неї. Не залишайте та не відкидайте її, бо на вашому шляху обов'язково трапиться можливість все здійснити", — наголошує координаторка проєкту Ірина.

Облаштування сад-городу неабияк об'єднало вчителів та учнів, які на одному рівні вчилися та майстрували грядки разом. За цей час вони стали справжньою командою, де кожен прислухався та переймав один в одного певний досвід. І попри те, що в учнів з'явилася купа нових для них завдань та обов'язків, вони з легкістю долали всі труднощі. Тож вчителі переконані, що незабаром у сад-городі з'являться плодово-ягідні та овочеві культури, які забезпечуватимуть не лише шкільну їдальню, а й усю Рудківську громаду.

1683

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: