fbpx
Сьогодні
УрбанРубрика 17:25 01 Лип 2021

Українська архітектура: 10 будівель, які має побачити кожен

“Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас”, – написали творці одного з них на закладній дошці. У День архітектури України розповідаємо про найкращі її взірці

English version here

Сьогодні на теренах нашої країни налічується близько 14 тисяч пам'яток архітектури та 46 великих історичних культурних заповідників. Мовчазні свідки історичних подій, втілення людського генія і багаторічної праці, вони і досі вражають своєю красою та надихають сучасних архітекторів. Архітектурне надбання України входить до складу і світової скарбниці – сім архітектурних шедеврів, які знаходяться на нашій території, входять до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Українська архітектура є унікальною і має свій особливий стиль. Протягом всього часу свого розвитку він формувався під впливом різних архітектурних течій, від романського стилю до постмодернізму та архітектури тих держав, у складі яких перебувала та розвивалася наша країна. Багато найвідоміших архітектурних пам'яток України були спроєктовані іноземними майстрами, втім, цим зразковим архітектурним об'єктам нічим не поступаються ті, які були побудовані завдяки талантам українських архітекторів. Розповідаємо про відомі будівлі нашої країни, до створення яких були дотичні українські митці.

Києво-Печерська Лавра (Київ)

Києво-Печерська Лавра (Київ)

Ансамбль Києво-Печерської лаври є визначною пам'яткою історії та архітектури Середньовіччя та Ранньомодерного часу (Київської Русі та доби Гетьманщини), однією з найбільших святинь православ'я України та Східної Європи. Розташований на плато високого правого берега Дніпра, ансамбль Лаври формувався протягом багатьох століть. Гармонійність архітектурної композиції Києво-Печерської лаври завдячує майстру українського бароко Степану Ковніру. Він зробив свій внесок у будівництво Лаври після страшної пожежі, що спіткала монастир 1718 року. У Лаврі майстер спорудив Ковнірівський корпус, а також дзвіниці на Ближніх і Дальніх печерах. Також до його робіт належать церква у Китаївській пустині та собор Антонія і Феодосія Печерських з дзвіницею у м. Васильків на Київщині. 

  • Адреса: Київ, вул. Лаврська, 9

Будинок з химерами (Київ)

Будинок з химерами (Київ)

Фантастичний "Будинок з химерами" на Банковій – одна з найвідоміших споруд нашої столиці. ЇЇ багато прикрашений фасад виглядає наче ілюстрація до збірки казок. Тут по колонах стрімко біжать ящірки, верхи на рибах сидять прекрасні дівчата, вигинають хвости та спини дельфіни, морські гади і крокодили; дивують розмірами величезні жаби, голови носорогів і антилоп; хижо розправляють крила орли; а потоками дощової води керують слони, хоботи яких служать водостоками. Будинок, який є представником стилю модерн, спроєктовано архітектором Владиславом Городецьким у формі куба: з одного боку він має три, а з іншого – шість поверхів. Сам будинок побудували за рік (1903), проте на його зовнішнє та внутрішнє оздоблення було витрачено вдвічі більше часу. Цікавим архітектурним рішенням став високий парапет на даху – це дозволило практично сховати покрівлю, тож Будинок з химерами – перша будівля "без даху" в Києві. Також при будівництві тут був вперше використаний новий на той час матеріал – цемент. У цьому будинку в одній з квартир жив сам автор проєкту зі своєю сім'єю, інші здавалися в оренду заможним городянам. Планування кімнат господарів було складено таким чином, що перші сонячні промені світили у вікна прислуги: куховарок та покоївок, які ще до пробудження мешканців мали приготувати їжу та все необхідне; ближче до полудня сонце потрапляло в кабінет Городецького, де він зазвичай працював у цей час, а наприкінці дня заглядало у вітальню. Зараз будинок має статус Малої резиденції Президента України, призначеної для прийому закордонних делегацій.

  • Адреса: Київ, вул. Банкова, 10

Костел святого Миколая (Київ)

Костел святого Миколая

Миколаївський костел в Києві – теж творіння Владислава Городецького. Цей храм є однією з найцікавіших споруд архітектури початку XX ст.  Побудований у 1899-1909 роках у стилізованих готичних формах з високими стрілчастими шпилями, він вирізняється стрункими пропорціями, легкістю, ясністю композиційної структури. Загальна висота споруди становить 55 метрів. Головну увагу зосереджено на західному фасаді – з трьома порталами, величезним вітражним круглим вікном-"трояндою", над яким підноситься трикутний фронтон. Обабіч – високі готичні фіали й ажурні стрільчасті вежі. Бездоганна пропорційність і врівноваженість усіх мас, довершеність і ясність композиційного задуму поєднуються з бездоганним виконанням кожної деталі, починаючи від скульптурних зображень святих на фасаді і закінчуючи латунними дверними ручками, завісами та засувками. Храм вражає своєю урочистістю і пишністю не менше, ніж його середньовічні західноєвропейські брати. Наразі Костел Святого Миколая ділять між собою Національний будинок органної та камерної музики України (як приміщення для концертів) та парафія Святого Миколая Римо-католицької церкви в Україні, яка проводить у ній служби для релігійної громади.

  • Адреса: Київ, вулиця Велика Васильківська, 75

Володимирський собор (Київ) 

Володимирський собор

Свято-Володимирський собор – одна з головних святинь Православної церкви України. З туристичної точки зору він привертає до себе увагу як своєю історією, так і внутрішнім шедевральним розписом. Архітектором майбутнього храму запросили бути Александра Беретті. Він розробив проєкт в неовізантійському стилі, котрий перегукується з українським бароко. Але початок будівництва постійно затягувався – кошторис перевищував зібрану суму грошей більше, ніж у сім раз. Члени будівельної ради звернулися до імператора Миколи І з проханням дофінансувати будівництво, на що отримали лист-відмову: "Пам'ятник народний, тому державних грошей на нього не передбачено". Проєкт неодноразово змінювався, гальмувався і зупинявся. І, нарешті, у 1882-му році у 32-річницю з моменту прийняття рішення про будівництво, ця епопея довжиною в кілька десятиліть закінчилася. У цілому ж над спорудженням Володимирського собору працювала ціла команда митців, до складу якої, крім Беретті, входили німець Іван Штром, француз Павло Спарро та українець Володимир Ніколаєв. Головною цінністю собору є унікальні розписи на стінах. Завдяки цьому святині присвоєно звання пам'ятки культури. Атмосфера собору ніби переносить у давні часи – на настінних розписах зображені постаті святих, мучеників, князів та картини історичних і біблійних подій. 

  • Адреса: Київ, Бульвар Тараса Шевченка, 20

Національна опера України імені Тараса Шевченка (Київ)

Національна опера України імені Тараса Шевченка

Появі цієї чудової споруди передувала трагічна подія: у лютому 1896 року після ранкової вистави опери "Євгеній Онєгін" в одній із гримувальних кімнат спалахнула пожежа. Вогонь швидко поширився, і вже за кілька годин від Міського театру, збудованого 1856 року за проєктом архітектора Івана Штрома, залишилися лише чорні стіни. У полум'ї загинули музична бібліотека, костюми й декорації багатьох вистав. Кияни зажадали якнайшвидше спорудити нову будівлю. Після запальних диспутів і суперечок міська дума ухвалила провести міжнародний конкурс на проєкт Київської опери. У ньому взяли участь три десятки архітекторів з російської імперії, Німеччини, Франції та Італії. Перемогу отримав проєкт головного архітектора дирекції імператорських театрів, академіка Віктора Шретера. А будувався театр у 1898-1901 роках під керівництвом відомого київського архітектора Володимира Ніколаєва. Новий театр вражав уяву сучасників – багато прикрашений ліпниною напівовальний фасад, строгі, глибокі арки здіймають міцну будівлю у висоту. Над центральним входом розправили крила дві музи. А всередині — венеціанські дзеркала, позолота, бронза, візерункова ліпнина стін і стелі, мармур сходів і мозаїка підлоги, цариця-люстра в центрі мереживної стелі. На даху створено алегоричну композицію: геральдичні грифони тримають у лапах ліру як символ музичного мистецтва.

  • Адреса: Київ, вул. Володимирська, 50

Палац зітхань (Київ)

Палац зітхань (Київ)

Неокласицизм, неороманський стиль, необароко, конструктивізм — видатний український зодчий Павло Альошин працював у кожному з усіх можливих архітектурних стилів першої половини ХХ століття. Багато хто з киян і гостей міста зупиняв свій захоплений погляд на будівлі Палацу зітхань (інша назва — "Арабський будиночок")  у неороманському стилі, що стоїть на розі вулиць Пилипа Орлика та Шовковичної, однак історію його створення і походження назви знають не всі. Свого часу київський чиновник Микола Ковалевський замовив Альошину маєток, який згодом отримав свою назву через те, що замовнику під час будівництва довелося багато зітхати. Екскурсоводи розповідають, що зітхав Ковалевський через велике кохання до своєї дружини Ганни, для якої, власне, він і задумав будинок. Однак страждання ці могли бути і з суто прагматичних причин: за час будівництва (1911-1913) кошторис будівлі перевищив початковий у два з половиною рази! Замовник навіть писав архітектору, що художні фантазії Альошина не дають йому їсти і спати. Будинок все ж таки збудували, і Микола Ковалевський оселився в ньому з коханою дружиною. В будинку на честь кохання пари навіть була кімната, оформлена у вигляді купейного вагону – адже Ковалевські познайомилися в потязі. А ще кажуть, що голова кота на стіні маєтку Ковалевського є прихованим портретом самого архітектора.

  • Адреса: Київ, вул. Пилипа Орлика, 1/15

Палац Потоцьких (Львів)

Палац Потоцьких (Львів)

Палац графів Потоцьких – яскравий зразок архітектури зрілого історизму, одна з найцікавіших архітектурних пам'яток Львова. Палац є прототипом так званих резиденцій "Entre cour et jardin" короля Людовіка XIV, стиль якого визначають як "бароковий класицизм", коли чітке планування поєднується із багатим зовнішнім оформленням. На плані він має прямокутну форму з незначними бічними ризалітами. Палац Потоцьких був запроєктований у 1880 році французьким архітектором Луї Альфонсом Рене Доверн'є на замовлення графа Альфреда ІІ Потоцького, великого поціновувача французької архітектури. У цьому ж році спілка львівських архітекторів Людвіга Балдвіна-Рамулта, Юліуша Цибульського, Петра Гарасимовича та Леонарда Марконі почали його зводити. Альфред ІІ не дожив до завершення робіт, його син Роман Потоцький завершив будівництво палацу в 1890 році. Останній власник Альфред III (1886–1958) покинув палац після радянської окупації Львова у 1939 р. і більше не повертався. 

У часи незалежності України обговорювалася можливість облаштувати в палаці резиденцію Президента України у Львові. Але в 2002 році місто передало Палац Потоцьких Львівській галереї мистецтв. Після завершення реставрації 14 лютого 2007 року у Палаці відкрили Музей європейського мистецтва XIV-XVIII століть – відділ Галереї.

  • Адреса: Львів, вул. Коперника, 15.

Сокиринський палац (Чернігівська область)

Сокиринський палац (Чернігівська область)

Прекрасна садиба давнього українського роду Галаганів в оточенні розкішного англійського ландшафтного парку з озерами і скульптурами в Сокиринцях на Чернігівщині – пам'ятка садово-паркового мистецтва ХІХ століття.

Упродовж кількох століть Сокиринці були у власності роду Галаганів. Були серед них і зрадники, і меценати, але величний палац у стилі ампір на 60 кімнат тут збудував прилуцький полковник Павло Галаган. Засновник маєтку був людиною освіченою і щиро любив архітектуру, тож тут, у Сокиринцях, зодчі втілювали в життя його задум. Палац був зведений у 1823-1829 роках. Розробкою займався відомий український архітектор Павло Дубровський. Пишно вбраний і художньо оформлений  комплекс був одним із найбагатших і найкрасивіших маєтків свого часу. А облаштування паркової зони розтяглося на ціле століття, тобто на весь час, поки садиба мала статус сімейної. Родзинкою парку є Шевченківський явір – найстаріше дерево садового комплексу. Вважається, що саме під цим явором були написані знамениті слова поета "Тече вода з-під явора, яром на долину…". Нині в палаці розмістився Сокиринський професійний аграрний ліцей та історико-етнографічна кімната-музей О.Вересая, мешканця цих місць.

  • Адреса: Чернігівська область, Срібнянський район, Сокиринці, вул. Садова, 16

Вокзал в Козятині (Вінницька область)

Вокзал в Козятині (Вінницька область)

Унікальною пам'яткою архітектури міста Козятин є будівля залізничного вокзалу у вигляді величного пароплава, оточеного з обох боків рейковими мережами. Вокзал станції Козятин, збудований упродовж 1888-1889 років за проєктом видатного архітектора Валер'яна Куликовського, вважається одним із найстаріших і найоригінальніших на території України. Споруджував вокзал молодий інженер, а в майбутньому відомий український архітектор Олександр Кобєлєв – яскрава постать в історії української архітектури. Хрещеник імператора Олександра ІІ, він одружився з грецькою дворянкою, і, схоже, тільки дивом врятувався від сталінських репресій. Олександр Кобелєв також є автором вокзалу в Коростені, а в Полтаві він проєктував земельний банк. Київ теж прикрашають його творіння – зокрема будівля Національного банку України.

  • Адреса: Вінницька область, Козятин, вул. Привокзальна, 1

Полтавський краєзнавчий музей (Полтава)

Полтавський краєзнавчий музей (Полтава)

Василь Кричевський – це унікальний український митець, архітектор і графік, який у 1918 році створив проєкт українського державного герба. Саме за його архітектурним проєктом було побудовано Полтавське губернське земство, у будинку якого зараз розміщується Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського і який вважається справжньою перлиною міста Полтава. Архітектор використав у екстер'єрі й інтер'єрі будівлі всі види мистецтва: кераміку, різьблення, текстиль, розписи на стінах. Будинок земства було спроєктовано таким чином, щоб він починав справляти враження ще на відстані. За задумом харківського архітектора, полив'яну синьо-зелену черепицю клали на даху в мозаїчному порядку так, щоб вона грала кольорами на сонці. Краєзнавці розповідають, що за виконанням цієї роботи Василь Кричевський стежив із даху на іншому будинку й за допомогою прапорців давав вказівки робітникам. Для оздоблення будівлі полтавськими майстрами було виготовлено тисячі керамічних плиток. Завдяки цьому проєкту Василя Кричевського називають засновником українського модерну як стилю архітектури. Власне, першопроходцями почувалися і самі творці цього будинку, бо невипадково на закладній дошці вони написали: "Ми — піонери українського стилю. Помилка за фальш не ставиться. Ми зробили все, що могли. Хто може, хай зробить краще за нас". 

  • Адреса: Полтава, вул. Конституції, 2
7267

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: