fbpx
Сьогодні
УрбанРубрика 12:31 11 Січ 2024

“Роботи багато. Чи буде кому її виконувати?” — як покращити архітектурну освіту в Україні

“Освіта в архітектурі. Руйнація чи нерозуміння потреб відбудови?” — панельна дискусія з такою назвою відбулася в межах Українського будівельного конгресу UBC. Представники профільних вишів, народна депутатка та заступник міністра освіти і науки спільно міркували, як більше і якісніше готувати студентів, які відбудовуватимуть Україну. “Рубрика” побувала на заході й зафіксувала основні думки.

English version here

У чому проблема?

Проблем в архітектурній освіті накопичилося багато. Представники профільних вишів уже нарікали на те, що їм бракує студентів, адже частина молоді нині перебуває за кордоном і там здобуває освіту. 

Архітектурна освіта в Україні

На фото зліва направо: заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький, модератор панелі засновник, головний архітектор GOLDAKOVSKIY GROUP ARCHITECTS Влад Голдаковський, декан архітектурного факультету КНУБА Олександр Кащенко, декан архітектурного факультету НАОМА Анатолій Давидов та народна депутатка Ганна Бондар. Джерело: організатори Українського будівельного конгресу UBC

За кордоном нині й частина готових фахівців. Наприклад, архітекторки, які за майже два роки війни вже отримали контракти в інших країнах і поки невідомо, скільки з них повернеться. Ще частина архітекторів зараз у війську, зазначила народна депутатка, голова підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин Ганна Бондар.

Архітектурна освіта в Україні

На фото: Архітекторка, народна депутатка Ганна Бондар у своєму виступі спиралася на звернення від фахових спільнот. Джерело: організатори Українського будівельного конгресу UBC

"Ми бачимо, що тисячі квадратних метрів житла зруйновані, ми бачимо, що внаслідок російської агресії зруйновані або пошкоджені близько 3,5 тисячі пам'яток. Ми розуміємо, що роботи буде дуже багато. Чи буде кому її виконувати?" — поставила питання депутатка.

Інша проблема — якість підготовки фахівців в архітектурі. На неї звернув увагу зокрема декан архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури, голова підкомісії з архітектурної освіти науково-методичної комісії МОН Олександр Кащенко.

Олександр Кащенко зазначив, що за останні роки кількість архітектурних факультетів у вишах України зросла з 16 до 32. 

Архітектурна освіта в Україні

На фото: Декан архітектурного факультету КНУБА Олександр Кащенко. Джерело: організатори Українського будівельного конгресу UBC

"На жаль, серед них чимало факультетів, які фактично знижують якість архітектурної освіти. Всі інститути перейменували сьогодні на університети, а все-таки методологія в частини з них залишилася інститутською", — вважає декан архітектурного факультету КНУБА. 

Як забезпечити, щоб на пам'ятках працювали професіонали?

З другої випливає третя проблема — якість роботи вже готових фахівців. Її окреслила Ганна Бондар у розрізі архітектурної реставрації.

"Проблема тут не стільки в самій освіті, скільки в комплексному підході", — переконана депутатка.

Вона пояснює: сьогодні в Україні на будь-якій пам'ятці має право працювати архітектор. Законодавство не висуває до нього спеціальних кваліфікаційних вимог щодо досвіду в реставрації. А відповідно до закону про державні публічні закупівлі, архітектора у нас винаймають за найнижчою ціною.

"Очевидно, що молодий не дуже досвідчений архітектор-ФОП може собі дозволити поставити нижчу ціну, ніж професійний фаховий архітектор-реставратор. Відповідно на пам'ятках дуже часто, на жаль, працюють не фахівці", — каже Ганна Бондар.

Чому немає "архітектора-реставратора"?

Четверта проблема, яку окреслила Ганна Бондар, посилаючись на звернення фахової спільноти, — відсутність спеціальності "архітектор-реставратор".

Також народна депутатка назвала такі проблеми як відсутність передфахової освіти, незрозуміла ситуація з реставрацією об'єктів живопису і декоративно-ужиткового мистецтва, але більшої уваги під час дискусії їм не приділили. 

Водночас основною темою Українського будівельного конгресу UBC став пошук формули відбудови України. Генеральний директор інвестиційної компанії "Concorde Capital" Ігор Мазепа, виступаючи з презентацією на іншій панелі UBC, наголосив:

"Формула відбудови України — це формула в першу чергу відбудови професійної освіти, підготовки фундаменту фахового відновлення країни. Цикл підготовки архітекторів від коледжу, фахового молодшого бакалавра, магістра, PHD, розвиток нових необхідних спеціальностей, таких як реставратор повинно стати пріоритетом для держави та експертного середовища. Без підготовки кадрів просто не буде кому відбудовувати Україну".

Яке рішення?

Ситуацію з відсутністю спеціальності "архітектор-реставратор" роз'яснив заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. 

"З тих пів року, що я працюю в Міністерстві освіти на посаді заступника, я, чесно кажучи, ніколи не думав, що фактично статистичний документ буде викликати такі пристрасті", — почав він.

Архітектурна освіта в Україні

На фото: Заступник міністра освіти і науки Михайло Винницький. Джерело: організатори Українського будівельного конгресу UBC

Дискусію викликав проєкт постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти". У новій редакції переліку справді немає такої спеціальності.

Як пояснив під час дискусійної панелі Михайло Винницький, ідеться про гармонізацію українського документа з переліком галузей Міжнародної стандартної класифікації освіти, що використовується в ЄС та інших країнах. Такої гармонізації вимагає зокрема і процес євроінтеграції. За словами заступника міністра, виникло радше непорозуміння:

"Коли ми запропонували цей проєкт, то раптом виникло дуже багато різних питань від дуже багатьох спільнот, у тому числі від спільноти архітекторів". 

Відповідно до проєктованого документа стане менше галузей: їх буде 10, а не 28, як дотепер. Тому що це відповідає статистичній системі, яка існує в інших країнах світу, в тому числі Європейському Союзі, наголосив Михайло Винницький.

Він продовжив: "Також у нас відбувається велика дискусія щодо того, які в нас мали б існувати спеціальності. І надалі існуватиме спеціальність «архітектура», вона входить до категорії регульованих спеціальностей. Це ті спеціальності, в яких є фіксований перелік пропонованих освітніх програм. Серед фіксованих освітніх програм, які будуть пропонуватися в спеціальності «архітектура» однозначно буде програма «реставрація». Мені здається, що це радше питання статистики, ніж існування сутностей". 

Це роз'яснення, очевидно, послугувало і відповіддю на питання, винесене в назву дискусійної панелі. 

Які рішення для відбудови?

Народна депутатка Ганна Бондар сформулювала його так: "Архітектури в Україні має стати більше". Йдеться про більшу увагу держави до цієї галузі загалом і до підготовки відповідних фахівців зокрема, про розширення, а не скорочення спеціальностей, про оновлення змісту навчання відповідно до нових вимог часу.

Адаптація освіти до актуальних потреб
Нові програми та стандарти

Декан архітектурного факультету КНУБА Олександр Кащенко розповів, що після початку великої війни вони з колегами, деканами архітектурних факультетів по всій Україні, зібрали спеціальну конференцію, на якій міркували, як зберегти послідовність розвитку архітектурної освіти, як у новій ситуації через міграцію студентів і викладачів і всередині країні, і за кордон, проводити діяльність і як переорієнтувати її на потреби відбудови.

Про що домовилися: 

  • вести моніторинг того, що відбувається, 
  • визначати місця та міста, які потребують реконструкції та реставрації. Зовсім зруйновані міста потребують нового перепланування і нових концептуальних пропозицій. 
  • впровадити ці напрямки в навчальний процес.
Архітектурна освіта в Україні

На фото: На своїй презентації Олександр Кащенко (тримає мікрофон) зазначив мету освіти в архітектурі відповідно до потреб відбудови / Фото авторки

Ці напрямки запровадили у вивчення архітектурного проєктування, історії та теорії архітектури, розповів Олександр Кащенко. 

"Є можливість створити освітні програми реставраційного спрямування і розвинути їх до понять реновації, ревалоризації*. Тут потрібна колективна робота громад — їхнє погодження і замовлення, а також внутрішніх і міжнародних спонсорів", — вважає Олександр Кащенко. 

*Ревалоризація (фр. revalorisation — переоцінка) — комплекс заходів, спрямованих на підвищення архітектурно-художньої цінності окремих будівель і споруд, їх комплексів, ансамблів, історичних центрів міст.

Архітектурна освіта в Україні

На фото: Олександр Кащенко під час дискусії на слайдах показав тенденції в архітектурній освіті України та здобутки КНУБА / Фото авторки

Для підвищення якості підготовки студентів, на думку Олександра Кащенка, недавно створені архітектурні факультети мають кооперуватися у центри архітектурної освіти з більш досвідченими університетами.

Архітектурна освіта в Україні

На фото: На своїй презентації Олександр Кащенко показав результати вступу на архітектурні факультети за останні три роки, які засвідчили велику розпорошеність таких факультетів. Джерело: організатори Українського будівельного конгресу UBC

Заступник міністра освіти та науки України Михайло Винницький нагадав, що стандарт вищої освіти для бакалаврського рівня галузі "Архітектура та будівництво" був затверджений уже більше ніж три роки тому, тому вже потребує покращення. Про потребу узгодження стандартів освіти зазначив і Олександр Кащенко. 

Дуальна освіта 

Міністерство освіти і науки дуже заохочує партнерів, заклади вищої освіти, розвивати дуальну* форму освіти, також наголосив Михайло Винницький:

"Ми дуже вдячні за перший експеримент, який триває зараз в Київському національному університеті будівництва і архітектури щодо дуальної освіти. Архітектура — це освіта, яка має бути якнайбільше наближена до ринку праці. Тому співпраця з роботодавцями, де частина практичного навчання відбувається на робочому місці, а теоретичне навчання відбувається в закладі, зараз потребує потужного розвитку. У квітні міністерство ухвалило відповідні підзаконні акти, і ми дуже заохочуємо до того, щоб такі програми розвивалися по всій Україні. Нам зараз потрібні практично налаштовані фахівці".

*Дуальна форма здобуття вищої освіти — це спосіб здобуття освіти, що передбачає навчання на робочому місці на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації обсягом від 25 відсотків до 60 відсотків загального обсягу освітньої програми на основі договору. Навчання на робочому місці передбачає виконання посадових обов'язків відповідно до трудового договору.

Рішення для реставрації пам'яток

Декан архітектурного факультету Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Анатолій Давидов зауважив, що більшість архітекторів нині мають бакалаврський рівень вищої освіти. При цьому тільки вищий, магістерський рівень передбачає спеціалізацію з реставрації.

Архітектурна освіта в Україні

На фото: декан архітектурного факультету НАОМА Анатолій Давидов. Джерело: організатори Українського будівельного конгресу UBC

На думку Анатолія Давидова, рішенням може бути додатковий освітній стандарт для реставраторів, щоб потрібні знання студенти отримували ще на бакалаврському рівні. 

"Це могла б бути така програма, де два роки, наприклад, вивчаються всі загальні дисципліни, а вже блок з реставрації на третьому-четвертому роках. Думаю, так було б краще, тоді ми отримали б спеціальні знання для таких студентів. Тому що тільки на магістерському рівні вивчати реставрацію — це мало", — зазначив декан архітектурного факультету НАОМА. 

Щоб архітектурні пам'ятки в Україні реставрували справді високі фахівці, Україні варто перейняти світовий досвід допуску до таких робіт, вважає народна депутатка Ганна Бондар.

"Або створюється окремий реєстр спеціалістів з реставрації, або фахівець набуває такого права за результатами проходження додаткових курсів та складання додаткових іспитів. По суті це є певним чином сертифікація, яка заснована в тому числі на додатковій освіті. Або виставляються кваліфікаційні вимоги, і реставраторів наймають не за найнижчою ціною, а саме за їхньою кваліфікацією і досвідом", — пропонує Ганна Бондар.

Вона навела приклад Великої Британії, де відповідний спеціальний реєстр веде головний консерватор країни, який працює не в уряді, а в саморегулівній організації. Саме цій організації міста чи держава можуть замовляти науково-проєктну документацію з реставрації. 

"Тут мають попрацювати чотири міністерства: Міністерство регіонального розвитку, на сьогодні Мінінфраструктури (Мінвідновлення), яке має просувати цей напрямок. Також це Міністерство культури та інформполітики, Міністерство освіти і науки та Мінекономіки. Вони мають все-таки сісти за стіл переговорів і домовитися, яким чином забезпечити ситуацію, коли на пам'ятках працюватимуть фахівці", — поділилася баченням народна депутатка Ганна Бондар.

Як це працює?
Проєктні ідеї приймають, але не всі втілюють

Щодо внеску вишів у відбудову, то КНУБА вже має пропозиції планувальних рішень від студентів і викладачів щодо відбудови конкретних зруйнованих і пошкоджених агресором будівель, парків, районів, сіл тощо. 

Наприклад, студенти КНУБА створили проєкти відбудови села Мощун під Києвом. Зокрема вони розробили три варіанти генплану на основі SWOT-аналізу ситуації, запропонували рішення громадських закладів, зон відпочинку, приватної забудови, велосипедних доріжок, благоустрою території вздовж річок Ірпінь і Мощунки, запропонували ідеї щодо меморіалу увічнення пам'яті героїв оборони Мощуна. За це отримали грамоти-подяки від представників Гостомельської селищної військової адміністрації.

Архітектурна освіта в Україні

На фото: Студентки КНУБА представляють свої проєкти відбудови Мощуна / Фото з сайту КНУБА www.knuba.edu.ua

На запит "Рубрики" про долю цих проєктів заступник голови Київської обласної військової адміністрації Сергій Білецький відповів, що "в поточному періоді відбудови розглядаються варіанти проєктних рішень, які забезпечують раціональне використання наявних ресурсів у найкоротший проміжок часу та виконані сертифікованими спеціалістами з певним досвідом роботи". 

"Матеріали наших майбутніх архітекторів планується надавати як проєктні ідеї та пропозиції для застосування в перспективних проєктах для залучення інвесторів", — зазначив Сергій Білецький.

Нагадаємо, "Рубрика" нещодавно писала про те, чому Мощун не відбудовують так, як обіцяли. 

Декан архітектурного факультету НАОМА Анатолій Давидов також розповів, що між закладом і містом Миколаїв підписаний меморандум з відновлення парків і скверів цього міста. 

Нещодавно студенти представили свої проєкти, у яких спробували поєднати новітні тенденції сталого розвитку зі специфікою розвитку Миколаєва.

"Також ми виконуємо роботу з розробки нового поселення в селі Тригуби. Це замовлення від переселенців з Бахмута. До цієї роботи підключаються також німецькі та данські архітектори, — додав Анатолій Давидов. — Зараз у нас йдуть перемовини з адміністрацією міста Ірпінь щодо розробки індивідуальних житлових будинків, які були зруйновані. Крім того, ми ставимо завдання, щоб теми магістерських робіт наших студентів були відповідні до таких проблем тощо".

Ми створили цей матеріал як учасник об'єднання "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Автор:
588

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: