“Ця сорочка — оберіг, який має сенс та силу”: як працює жіноче соціальне підприємство, що відтворює давню вишивку
З якими складнощами команда зіткнулась під час розбудови соціального підприємства? Чим особливі вишиванки від "Вільної нитки"? На всі питання відповіла засновниця майстерні Наталія Дресвяннікова.
У чому проблема?
Шелтер святої Ольги у Бучанському районі створила громадська організація "Елеос-Україна". Це притулок для жінок та жінок з дітьми, які постраждали від домашнього та гендерно зумовленого насилля. Тут вони можуть отримати прихисток, різні види допомоги: соціальну, юридичну та психологічну.
"У притулку дуже великий відсоток жінок, які мають низьку кваліфікацію. Вони самостійно не можуть забезпечити себе Тим більше — винайняти житло та повністю фінансово забезпечувати дитину. Часто вони не можуть розраховувати на повний робочий день, бо ні з ким залишити малечу. Рідних поряд немає", — говорить засновниця "Вільної нитки" Наталія Дресвяннікова.
Наталія Дресвяннікова. Фото з особистої сторінки у фейсбуці
Яке рішення?
"Вільна нитка" — це соціальне підприємство, яке Наталя Дресвяннікова створила разом з однодумицями для розв'язання цих проблем.
До того, як Наталія Дресвяннікова долучилась до команди Шелтеру святої Ольги, вона працювала у різних компаніях. У 2021-ому несподівано перейшла працювати у соціальну сферу, розповідає жінка, і це її врятувало. Бо підтримка тих, кому потрібна допомога, приносила величезне задоволення.
"Восени 2021-го ми в шелтері зрозуміли, що кропітка робота руками — це своєрідна терапія. А ще це про цінність: можеш зробити щось таке, що тобі принесе кошти. Це підтримує та вселяє впевненість. Бо часто постраждалі від насильства чують від кривдників: «Ти нездара». А можливість щось зробити руками додає рішучості та впевненості у своєму майбутньому", — розповідає Наталія Дресвяннікова.
На той момент команда майбутнього соцпідприємства складалась з трьох людей — самої Наталії, соціальної працівниці та психологині. Вони планували долучати до роботи й жінок з притулку.
Вироби майстринь "Вільної нитки". Фото з архіву підприємства
Якось знайома Наталії у бабусиному пакунку знайшла особливу сорочку. Попросила команду зробити таку саму. В процесі вишивання жінки зрозуміли, що вручну оздоблювати одяг дуже складно та довго. Дійшли до того, що потрібно перейти на машинну вишивку.
"Ми вирішили, що нам потрібна вишивальна машинка. Розмістили свій проєкт на краудфандинговій платформі. Нас підтримав фонд "Відродження". Свій збір почали у грудні 2021-го, а вже завершували після початку повномасштабного вторгнення. Ми зібрали все суму. Це була така дивина, бо війна, окупація, Бучанська громада палає. Але люди відгукувались та підтримували нас. Це дало остаточне розуміння, що потрібно займатись цим проєктом", — говорить Наталія Дресвяннікова.
Додатково "Вільну нитку" підтримала українська діаспора зі США. Вже після початку повномасштабного вторгнення українці зі Штатів сказали, що допоможуть з обладнанням для майстерні. Команда підприємства написала грант та виграла його. Так наприкінці серпня 2022-го поряд з шелтером виросло модульне приміщення майстерні "Вільної нитки". Найдорожча придбана машинка у майстерні коштувала близько 10-12 тисяч доларів.
Робота жінок в майстерні "Вільної нитки". Фото з архіву підприємства
"Друзі зі США сказали, що у вересні 2022-го у них пройде фестиваль, на який нам запропонували створити колекцію вишиванок. Хоч це було важко, але ми виконали замовлення. Вийшло 25 жіночих та 25 чоловічих сорочок, які орнаментами представляли 24 українські регіони та Автономну Республіку Крим. Ми остаточно зрозуміли, що українська сорочка буде нашим фокусом у роботі", — ділиться засновниця проєкту.
Як працює "Вільна нитка"?
Нині замовлення на сорочки команда приймає від всіх охочих через соцмережі. Придбати можна як вишиванку, так і декоративні манжети.
"Ми купуємо стародавнє полотно минулого століття, де тільки можемо. Воно продається в таких сувоях. Манжети з цього полотна — ідеальний подарунок з історією", — говорить Наталія Дресвяннікова.
Манжети зі стародавнього українського полотна, зроблені майстринями. Фото з архіву підприємства
Самотужки опанувавши вишивальну справу на машинках, команда взялась безкоштовно навчати жінок з вразливих категорій. Їх було не так багато, як хотілось, але охочі зверталися та звертаються.
"Ми повторюємо цим жінкам: «Ви маєте вміти себе забезпечувати». Навчити та підтримати жінку — наша мета. Якщо їй не подобаються наші умови для подальшої роботи, то це теж ок. Можна піти працювати на будь-яке інше виробництво. Але головне — дати їй справу, яка буде приносити гроші", — розповідає засновниця проєкту.
"Вільна нитка" допомагає Шелтеру святої Ольги. Направляють кошти, наприклад, на комунальні послуги або підтримують за запитом.
"Є запит від шелтера — ми реалізуємо. Якщо порахувати, то не завжди йде на це 40 відсотків, як планувалось на початку запуску проєкту. Торік, наприклад, ми просіли через переїзд у Вишгород. На новому місці якийсь час облаштовувались та налагоджували роботу наново", — ділиться пані Ольга.
Додатково у "Вільній нитці" готові підтримувати інші проєкти від жінок. Раніше вже оплачували ремонт приміщення, де волонтерки зшивають кікімори для українських снайперів.
Сорочка від майстринь "Вільної нитки". Фото з архіву підприємства
Нині команда "Вільної нитки" створює близько 18 вишиванок на місяць, але по плану їх стоїть 22 — тоді майстерню можна буде назвати прибутковою.
Нині великої черги на навчання з охочих жінок з вразливих категорій немає, говорить засновниця. Бо часто вони мають недовіру до безкоштовних проєктів.
"Жінки, що опинилися у скруті, питають: «Невже це дійсно безкоштовно? Ви точно не берете гроші? А якщо ви візьмете мене в рабство?». Серед жінок, які не підпадають під вразливу категорію, ми зустріли нерозуміння: «Чому для когось це безкоштовно, а для нас платно?».
Бо ми за навчання платимо з власної кишені, підтримувати всіх без винятку просто не можемо фізично. Бо маємо дбати й про власний розвиток", — пояснює Наталія Дресвяннікова.
Чим особливі вишиванки "Вільної нитки" та як допомогти проєкту?
Нині вироби "Вільної нитки" замовляють як в Україні, так і за кордоном.
"Ми кажемо, що це сорочка сили. На одязі орнамент, у який вкладали зміст наші пращури. Додатково важлива історія жінки, яка його вишивала: дружина військового, жінка, яка переїхала з Криму, жінка, яка переїхала з іншого регіону, жінка, яка була в притулку, а тепер стала мікропідприємицею, жінка, яка втратила чоловіка… Це все наші майстрині. Сорочка від них — оберіг, який має сенс та силу", — ділиться засновниця проєкту.
Робота майстрині "Вільної нитки", яка раніше пройшла навчання від команди. Фото з архіву підприємства
Також "Вільна нитка" створювала замовлення для міжнародних делегацій. Наталя Дресвяннікова говорить, що такий подарунок особливо цінний через свою історію створення та соціальну складову.
"Це продукція, зроблена соціальним підприємством. Це підтвердження тому, що «Вільна нитка» — це бізнес, який може заробляти на себе", — говорить Наталія Дресвяннікова.
У проєкті мріють про створення власного сайту, але поки на нього немає ресурсу. Також раді співпрацювати з фахівцями з SMM чи маркетингу.
"Ми не можемо пропонувати великі кошти за роботу, але можемо обіцяти рости разом. Можемо поділити майбутні прибутки, чесно сказавши: ми завдяки тобі заробили стільки-то коштів, давай чесно поділимо".
Відгук на сорочку від "Вільної нитки". Скриншот з архіву підприємства
У майбутньому команда "Вільної нитки" мріє стати компанією-експортеркою українських сорочок зі стародавніми орнаментами та облаштувати майстерні в селах. Аби жінки відчували, що їх підтримують і там.
"Бабусині зайці": як жінки створюють іграшки для підтримки дітей, що опинилися у стресі чи небезпеці
"Рука допомоги": як дві переселенки на Тернопільщині роблять інтеграцію переселенців легшою
