Від англійської в селах до найбільшої освітньої мережі: як Гончаренко центр розвиває безкоштовну освіту без державних коштів
Три роки тому, 1 лютого 2021 року, Рубрика повідомляла про запуск першої всеукраїнської недержавної освітньо-культурної мережі Гончаренко центр. Відтоді кількість просторів по всій Україні зросла до 31, а загальна кількість відвідувачів перевищила 600 тисяч людей. У річницю заснування Гончаренко центрів розповідаємо, як розбудувати мережу освітніх хабів без державних коштів.
У чому проблема?
Згідно з останнім опитуванням КМІС, проведеним навесні 2023 року, лише 23% українців вміють читати, писати і спілкуватися англійською бодай на побутовому рівні. Взагалі не володіють іноземними мовами на будь-якому рівні майже третина дорослих жителів України – 31.8%. Як правило, для більшості українців вивчення іноземних мов завершується на шкільній програмі, для здобувачів вищої освіти — в університетах.
Яке рішення?
Аби популяризувати вивчення англійської та інших іноземних мов та зробити цей процес максимально доступним, у лютому 2021 року нардеп Олексій Гончаренко заснував першу всеукраїнську мережу освітньо-культурних та волонтерських просторів Гончаренко центр. Цьому передувало два роки роботи громадської організації "Ви.Мова" — проєкту, команда якого безоплатно викладала англійську у селах на півночі Одещини.
"Якоїсь миті ми відчули, що цього замало. Замало працювати лише в одній області і пропонувати лише англійську. Люди були спраглі до знань, формувався запит на нові й нові мови, тож ми вирішили розширюватися. Так 1 лютого 2021 року відкрилися перші Гончаренко центри в Подільську та Балті, а згодом — у ще 8 містах України", — розповідає "Рубриці" команда проєкту.
Відтоді кількість освітніх хабів зросла до 31 центру в різних регіонах України. Як зазначають у Гончаренко центрі, таких просторів мало бути ще більше, однак через повномасштабне російське вторгнення команда була змушена закрити центри у Лимані, Краматорську та Костянтинівці на Донеччині, а простір в Олешках на Херсонщині опинився під окупацією.
"Викладачів наших центрів на Донеччині ми об'єднали на окремій онлайн-платформі, аби вони могли й надалі працювати та викладати українську й іноземні мови для всіх охочих. Тоді кількість наших просторів скоротилася, але ми зберегли головне — життя наших людей та доступ до безкоштовної освіти", — додають в освітньому проєкті.
Як це працює?
Сьогодні в Україні працюють 30 офлайн-центрів та платформа Гончаренко центр Онлайн. Лише за минулий рік проєкту вдалося об'єднати понад 300 тисяч відвідувачів та провести більш як 25 тисяч унікальних подій та занять. А загальна кількість учасників освітніх хабів за три роки склала понад 600 тисяч українців та українок.
"2023 рік, попри всі складнощі та проблеми, став рекордним для нас. Ми зросли шалено: і в цифрах відвідувачів, і за кількістю занять, і за напрямами роботи. Наші центри — це не лише англійська та українська мови. Це ще й польська, німецька, китайська, італійська та японська мови, численні майстер-класи, перша безоплатна школа ПДР, воркшопи та лекції на різноманітні теми", — діляться в проєкті.
Усі Гончаренко центри функціонують без державних коштів, і в цьому — ключова особливість освітньої мережі. Проєкт існує завдяки підтримці партнерів ініціативи, а також за рахунок донатів українців. Наприклад, Гончаренко центр Київ, відкритий навесні 2023 року, з'явився завдяки підтримці патрона мережі, члена Палати лордів Великої Британії та друга України Майкла Ентоні Ешкрофта.
"За аналогічним принципом ми реалізуємо й різноманітні проєкти мережі. Наприклад, Школа молодого політика була втілена разом із німецьким Фондом Конрада Аденауера, спецкурс English for career development — за підтримки команди Пенсильванського університету США. Ми шукаємо партнерів і можливості всюди, аби й надалі розвивати безкоштовну та якісну освіту", — пояснюють у Гончаренко центрі.
Крім того, мережа має безліч партнерів в Україні. Наприклад, волонтерський рух "ДрукАрмія", який спільно з Гончаренко центрами навчає українців 3D-друку, а також низка українських благодійних фондів, громадських організацій та рухів, що виступили менторами першої Школи волонтерів. Серед них — Українська волонтерська служба, Донор UA, СУМ в Україні, фонди "Рій", "Оса", "Другий Фронт", "Шлях додому" та інші.
Паралельно із освітніми та культурними подіями команда мережі займається і волонтерством: з 24 лютого 2022 року всі простори проєкту перетворилися на волонтерські хаби, де надається допомога військовим та переселенцям. За цей час Гончаренко центрам вдалося акумулювали десятки мільйонів гривень, закупити сотні дронів різних типів, 25 антидронових рушниць, 76 автівок, командно-штабну машину для батальйону "Київська Січ" і навіть самохідну артилерійську установку "Гвоздика" для українських спецпризначенців.
Додатково на базі проєкту функціонує безкоштовна юридична лінія для військовослужбовців ЗСУ та членів їхніх родин, на яку щотижня звертається щонайменше 1500 людей. Також Гончаренко центри розвивають проєкт "Плюс-Плюс", спрямований на допомогу жінкам із родин бійців ЗСУ.
"Кожна наша ініціатива, кожен проєкт — це завжди про підтримку людей. Від людей і для людей. Адже коли твоя місія співпадає з баченням інших, знайти партнерів доволі просто. Можливо, років з 10 тому ми б і самі не повірили, що можливо створити цілу мережу безкоштовних освітніх хабів без жодної копійки з бюджетів. Але, як бачите, це можливо", — додають у команді.
Нагадаємо, волонтерська спільнота ДрукАрмія та освітньо-культурні простори Гончаренко центр запускають мережу безкоштовних майстерень 3D-друку. На першому етапі проєкт запрацює у Дніпрі, Києві та Одесі.
Також повідомлялось, що в освітньо-культурному та волонтерському просторі Гончаренко центр Івано-Франківськ запускають школу операторів БПЛА для підлітків. Усі заняття безкоштовні та розраховані на школярів та студентів віком від 14 до 18 років.
Окрім того, Гончаренко центр запустив безкоштовні онлайн-курси англійської для людей літнього віку.
Також мережа освітньо-культурних просторів Гончаренко центр запускає безкоштовну двомісячну офлайн-школу волонтерів в шістьох містах України.
