Дослідження показують, що Гренландія втрачає 30 мільйонів тонн льоду на годину
Льодовики Гренландії. Фото: mtellioglu/Depositphotos
Через кліматичну кризу крижаний щит Гренландії втрачає в середньому 30 мільйонів тонн льоду на годину, що на 20% більше, ніж вважалося раніше.
Про це пише The Guardian, інформує Рубрика.
У дослідженні, опублікованому в журналі Nature, за допомогою штучного інтелекту дослідники нанесли на карту понад 235 тисяч льодовиків протягом 38-річного періоду з роздільною здатністю 120 метрів.
Вчені дійшли висновку, що з 1985 року крижаний щит Гренландії втратив площу близько 5 тисяч квадратних кілометрів льоду, що еквівалентно трильйону тонн льоду.
Деякі вчені занепокоєні тим, що це додаткове джерело прісної води, що вливається в північну Атлантику, може спричинити колапс океанічних течій. Вони називаються Атлантичною меридіональною перекидною циркуляцією (Amoc) – системою течій в Атлантиці, які несуть теплу воду на північ, де вона охолоджується і опускається на дно. За словами дослідників, Amoc наближається до "запуску з тяжкими наслідками для людства".
Фото: paradoxdes/Depositphotos
Велика втрата льоду в Гренландії в результаті глобального потепління реєструється протягом десятиліть. Методи, які використовуються на сьогоднішній день, як-от вимірювання висоти крижаного покриву або його ваги за допомогою даних гравітації, добре підходять для визначення втрат льоду, які потрапляють в океан і підвищують його рівень, зазначають дослідники.
Однак вони не можуть пояснити відступ льодовиків, які розташовані нижче рівня моря. У ході дослідження вчені проаналізували супутникові фотографії, щоб визначити кінцеве положення багатьох льодовиків Гренландії щомісяця з 1985 по 2022 рік. Вони виявили трильйон тонн втраченого льоду.
"Зміни навколо Гренландії величезні, і вони відбуваються скрізь – майже кожен льодовик "відступив" за останні кілька десятиліть", – каже доктор Чед Грін з Лабораторії реактивного руху НАСА в США, який керував дослідженням
Нещодавнє дослідження показало, що за найгіршим сценарієм переломний момент може статися вже у 2025 році.
На думку вчених, значна частина крижаного щита Гренландії також близька до переломної точки незворотного танення, еквівалентного підйому рівня моря на 1-2 метри.
За словами вчених, є певне занепокоєння, що будь-яке невелике джерело прісної води може спровокувати повномасштабний колапс Amoc, що порушить глобальні погодні умови, екосистеми та глобальну продовольчу безпеку.
Приплив менш щільної прісної води в море уповільнює звичайний процес утворення більш важкої солоної води в полярному регіоні.
"Це буде схоже на колапс Amoc, але він розгортатиметься швидше і матиме глибокий вплив на Великобританію, Західну Європу, частини Північної Америки і Сахельський регіон, де західноафриканський мусон може бути серйозно порушений", – сказав професор Тім Лентон з Університету Ексетера, Великобританія, який не брав участі в дослідженні.
Однак професор Ендрю Шеферд з Університету Нортумбрії, Великобританія, зауважив:
"Хоча на початку століття відбулися зміни в таненні льодовиків, заспокоює те, що темпи втрати льоду з тих пір залишаються стабільними і вони все ще значно нижчі від рівня, необхідного для порушення Amoc".
Виявлення додаткової втрати льоду також важливе для розрахунку енергетичного дисбалансу Землі, тобто скільки додаткового сонячного тепла Земля затримує через викиди парникових газів, спричинені людиною, сказав Грін.
У дослідженні, опублікованому в 2022 році, вчені проаналізували розмір шельфового льодовика в Антарктиці. Було встановлено, що загальні втрати шельфового льодовика з 1997 року подвоїлися до приблизно 12 трильйонів тонн.
Зазначимо, що Організація Об'єднаних Націй оголосила 2023 рік найспекотнішим за всю історію людства.
За всю відому світу історію спостережень протягом липня 2023 року вчені зафіксували найвищу температуру повітря.
Жовтень також був найтеплішим за всю історію спостережень у світі.
Вчені оголосили, що Земля нагрівається набагато швидше, ніж передбачалося раніше.
Внаслідок потепління водні ресурси Землі зменшуються на кожен додатковий градус.
Нагадаємо, що космічне агентство Сполучених Штатів NASA та Індійська організація космічних досліджень ISRO невдовзі запустять радарний супутник NISAR, який відстежуватиме деякі ключові показники стану земної поверхні, зокрема щодо водно-болотних угідь, деформації ґрунту під дією вулканів, руху наземного й морського льоду.
Також на полях міжнародної конференції СОР28 українські вчені розповіли про вплив на Антарктику й планету загалом кліматичних аномалій, які зафіксували на станції "Академік Вернадський".
