Протидія поширенню дезінформації штучним інтелектом: у чому рішення
На конференції від Інституту Інноваційного Врядування експерти обговорили поширення дезінформації технологіями ШІ та запропонували способи протидії діпфейкам та ІПСО.
Про це пише Рубрика.
У чому проблема?
Дезінформація — потужний інструмент для деморалізації, розповсюдження "зради" та просування антиукраїнських наративів.
За словами співзасновниці Stopfake Ольги Юркової, пропагандисти активно використовують штучний інтелект, щоб створювати діпфейки та поширювати дезінформацію в соцмережах через новоутворені "пабліки". Пропаганда спрямована викликати негативні емоції, натиснути на слабкі точки, наприклад, корупція, та деморалізувати українське суспільство.
"Тема дезінформації є однією з найважливіших в діяльності Міністерства як після початку повномасштабного вторгнення, так і до цього. Це топ пріоритет для нас", — сказав заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.
Яке рішення?
📌 Прийняти закон про штучний інтелект.
Він врегулює дії штучного інтелекту та зобов'яже дотримуватись певних норм та актів. Європарламент уже схвалив проєкт тексту майбутнього закону про регулювання ШІ, однак він зможе набути чинності не раніше 2026 року. Саме тому Євросоюз планує укладати добровільні тимчасові пакти з технологічними компаніями.
📌 Підвищити медіаграмотність українців та залучати користувачів скаржитись на фейки в соцмережах.
Заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладний розказав, що акаунти звичайних користувачів можуть співпрацювати з платформою, залишаючи скарги на неправдивий контент. Система заблокує дезінформацію завдяки зверненням користувачів.
Якщо ж користувачі поширюватимуть фейк на своїх сторінках, то це лише прискорить розповсюдження дезінформації:
"Головний поширювач дезінформації — це звичайний споживач, який в соцмережі тисне кнопку «поширити», потім це підхоплює хтось інший і фейк чи дезінформація поширюються дуже стрімко в режимі реального часу. Це дуже небезпечно, і якраз на цьому моменті важливо зупинити поширення дезінформації", — зазначила Ольга Юркова.
Як це працює?
📌 Закон про штучний інтелект.
Європарламент схвалив, що закон регулюватиме ШІ відповідно до рівня ризику: чим вищий він для прав чи здоров'я людей, тим більше зобов'язань. Список високого ризику — сфера освіти, критичної інфраструктури, громадського порядку та управління міграцією.
Також буде встановлено особливу вимогу — маркувати контент, створений ШІ. Вона буде застосована до генеративних систем, які можуть писати тексти, створювати зображення, аудіо та медіафайли. Google DeepMind вже тестує інструмент SynthID, який маркуватиме невіддільними водяними знаками зображення, створені ШІ.
📌 Підвищення рівня медіаграмотності.
На дискусії запропонували ввести курс медіаграмотності в старших класах, на яких учні навчаться працювати з соц.мережами та перевіряти джерело інформації. Також наголосили на важливості проведення відкритих тренінгів, конференцій для підвищення рівня критичного мислення та уважності українців.
"Війна дала людям зрозуміти, що інформаційна безпека — це фізична безпека, і вони почали цікавитися нею більше. Але не зовсім правильно казати, що люди стали набагато більше медіаграмотні, вони більше звертають на це увагу. Я думаю, що нам ще багато працювати, але те, що у суспільства є бажання працювати над цим [над власною медіаграмотністю — ред.] — це вже великий значний крок", — зазначила керівниця національного проєкту з медіаграмотності "Фільтр" Валерія Ковтун.
Нагадаємо, що українські розробники на базі Штучного Інтелекту створили платформу Mantis Analytics, яка вміє моніторити, аналізувати події та виявляти маніпуляції в інформаційному просторі.
Окрім того, Центр національного спротиву презентував комікс під назвою "Час русні спливає", на основі книги, створеної за допомогою штучного інтелекту.
