Суд призначив главі АМКУ Кириленку заставу в ₴30 мільйонів
Фото: З відкритих джерел
Вищий антикорупційний суд 28 серпня застосував запобіжний захід до керівника державного органу зі спеціальним статусом – понад 30 млн грн застави. Прокурор оскаржить це рішення.
Про це Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомляє у Фейсбуці, передає Рубрика.
Кириленко або його представники мають протягом 5 днів внести 30 280 000 гривень. У разі внесення застави на нього покладають обов'язки:
- прибувати на першу вимогу до детектива;
- не відлучатися без дозволу з Києва;
- повідомляти про зміну місця проживання;
- утриматися від спілкування зі свідками;
- здати документи, що дають право на виїзд з України;
- носити електронний засіб контролю.
Прокурорка Валентина Грабенюк наполягала на взятті підозрюваного під варту на 60 днів з можливістю внесення понад 121 млн грн застави. За її словами, може бути інше майно, яке записане на третіх осіб і яке нині шукають. Натомість адвокат Кириленка просив суд не задовольняти клопотання про запобіжний захід.
Суддя наголосив, що розмір застави не має бути "свідомо непомірним". А у справі немає документів, які підтверджують "якийсь потенційний розмір коштів" Кириленка, щоб внести заставу.
"Я не знаю, помірні для нього 30 мільйонів чи не помірні. Ну, 121 [мільйон гривень] — великий сумнів, що він їх має, не знаю. Дуже великий сумнів. І тримання під вартою — це крайній засіб", — сказав суддя.
У САП зазначили:
"Прокурор не погоджується із вказаним рішенням суду та оскаржить його в апеляційному порядку до Апеляційної палати ВАКС".
На засіданні допитали тестя Кириленка,Олександра Матієнка, як свідка. Він розповідав, що члени його сімʼї, що "не були бідними людьми", розвивали бізнес ще з 1990-х. А вже після 2014 року, коли почалася російсько-українська війна, вони переїхали з Донеччини до Ужгорода, де придбали 4 квартири, а потім переїхали в Київ, де теж купували житло.
На питання, чи були в нього неофіційні доходи, він відповів, що "було по-різному". Також він сказав, що не памʼятає цін, за якими були куплені квартири.
Валентина Грабенюк заявила, що родина дружини Кириленка не мала статків, які б дозволили купити 21 обʼєкт нерухомого майна. А розповіді про бізнес вона назвала "інфоциганством про успішний успіх", маючи на увазі, що це неправдоподібно. Значна частина свідків у цій справі, за словами прокурорки, — це ті, хто перебуває у дружніх стосунках із Кириленком.
Обрати запобіжний захід Кириленку мали б через 72 години з моменту оголошення підозри. Натомість це зробили через майже 2 тижні: перше засідання було 15 серпня, а потім 20-го та 27-го. Суддя не дозволяв відеофіксацію та трансляцію попередніх засідань попри те, що вони були відкриті.
Як повідомлялося, 14 серпня 2024 року за погодженням прокурора САП детективи НАБУ повідомили про підозру голові Антимонопольного комітету Павлу Кириленку в незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації. Йому інкримінують порушення ст. 368-5 та ч. 2 ст. 366-2 ККУ.
Досудове розслідування встановило, що у 2020–2023 роках посадовець, обіймаючи посаду керівника обласної державної адміністрації, набув 21 об'єкт нерухомого майна та люксовий автомобіль шляхом реєстрації права власності на родичів своєї дружини.
За інформацією слідства, загальна вартість активів склала 61,7 млн грн, і при цьому законні доходи чиновника та членів його родини не дозволяли здійснити таких покупок.
Правоохоронці встановили, що у подальшому з метою приховання факту незаконного збагачення фігурант не зазначив відомості про набуте майно в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за 2020, 2021, 2022 та 2023 роки.
Приводом для розслідування САП та НАБУ стало оприлюднення журналістського розслідування "Радіо Свобода".
Нагадаємо, 6 вересня, парламентарії Верховної ради проголосували за кандидатуру ексочільника Донецької обласної військової адміністрації Павла Кириленка на посаду голови Антимонопольного комітету України.
Тоді президент України Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Павла Кириленка з посади голови Донецької ОВА.
Окрім того, Кабінет міністрів також погодив звільнення глави Донецької ОВА Павла Кириленка, а також призначення нового керівника Полтавської ОВА.
