У Дніпрі створили унікальний календар на 2024 "Український хліб": у чому рішення
У Дніпрі в Музеї спротиву Голодомору створили унікальний календар на 2024 рік під назвою "Український хліб": його присвятили обрядовій випічці українського народу.
Про це повідомили представники музею, пише Рубрика.
У чому проблема?
У традиціях українського народу хліб завжди посідав особливе місце. Шанобливе ставлення до хліба передається з покоління в покоління. І це не просто шаблонні слова.
Адже хвиля обурення в соцмережах у відповідь на розсипане на дорозі зерно у Польщі є яскравим тому підтвердженням.
Попри велику повагу до хліба, успадковану від пращурів-хліборобів, і підкріплену пам'яттю про лихоліття Голодомору, масових штучних голодів, періодами дефіциту та сучасною російською агресією з викраданням продовольства та спаленням пшеничних полів, звичаї, пов'язані із хлібом, поступово забуваються.
А ось в давнину до кожного свята випікався особливий хліб, призначений саме для цього дня.
Яке рішення?
Методистка музею Віра Аннусова наголосила, що хліб, навіть звичайний, має особливе значення для українців.
"Люди старшого покоління, напевно, пам'ятають всю магію приготування хліба. Вони пекли його раз на тиждень, у суботу, а в п'ятницю заносили велике дерев'яне корито з борошном, робили луночки, вставляли туди глиняні горщики, наливали гарячої води, щоб зігріти борошно і підбадьорити тісто.
Ввечері готували дріжджі, а ще пізніше мішали тісто в макітрі. Потім ставили в тепле місце, і бабуся майже всю ніч не спала, підбиваючи тісто", — розповіла вона.
Для того, щоб нагадати пересічним українцям про давні звичаї у Дніпрі в Музеї спротиву Голодомору створили унікальний календар на 2024 рік під назвою "Український хліб", присвячений обрядовій випічці українського народу.
Як це працює?
Як розповідають, календар був створений співробітницями музею, зокрема – методисткою Вірою Аннусовою та художницею Юлією Лисенко.
На кожному з 12 аркушів відображені народні свята, а також наведено перелік смаколиків, які готували у минулому в цей день.
Фото: Комунальний заклад "Музей спротиву Голодомору" Дніпровської міської ради
Завантажити чи переглянути календар можна за посиланням.
У Музеї пояснюють, що інформацію про традиційні види обрядового хліба збирали зі спогадів старожилів, які досліджувала переселенка з Луганщини Віра Аннусова. Окрім відзначених українських свят, у календарі також вказані державні та військові свята, а також інші пам'ятні дати.
Фото: Комунальний заклад "Музей спротиву Голодомору" Дніпровської міської ради
За її словами, українські традиції передбачають спеціальний хліб та іншу обрядову випічку, на кшталт:
- на Петра Вериги (16 січня) пекли штрудлики-рулетики зі шкварками або сухофруктами та медом,
- під час передвеликоднього посту на Середохрестя – середохресні хлібці, які використовувалися при виході вперше в поле,
- на Вознесіння Господнє (40-ий день після Великодня) – драбинки з бубличного тіста,
- на день Спиридона-Сонцеворота, 12 грудня, випікали особливу медову паляницю.
Фото: Комунальний заклад "Музей спротиву Голодомору" Дніпровської міської ради
Фото: Комунальний заклад "Музей спротиву Голодомору" Дніпровської міської ради
"Драбинки опускали в солону воду. Багато обрядів пов'язані з цим символом. Якщо драбинки ламалися чи розбивалися, їх з'їдали. А цілі драбинки ставили у святий куточок.
Якщо в родині траплялася якась біда, їх ставили на вікно. Вважалося, що саме по цих драбинках ангели спустяться до оселі й допоможуть людям", – пояснила Віра Аннусова.
Фото: Комунальний заклад "Музей спротиву Голодомору" Дніпровської міської ради
Нагадаємо, що інклюзивна пекарня Good Bread представила фотопроєкт "Сій хліб і квіти всупереч напастям", мета якого – нагадати про присутність світла у темні часи. Головні герої проєкту – люди з ментальною інвалідністю, які залучені до випікання хліба.
Окрім того, пекарня Good Bread From Good People, яка працевлаштовує людей з ментальною інвалідністю, відкриває майстерню в Ужгороді.
