fbpx
Сегодня 13/07/2020 13:24
09:01 11 Май 2020

Жестокое обращение с животными: сколько приговоров с начала 2020 года

У період з 1 січня до 1 травня 2020 року, навіть в умовах карантину, судами України було винесено 11 вироків у справах про жорстоке поводження з тваринами, з яких 2 – за наслідками перегляду справи в апеляційній інстанції. Станом на 1 травня цього року з цих вироків вже 6 набули законної сили.

Сьогодні в нашій державі випадків жорстокого поводження з тваринами значно більше, аніж вироків та адмін постанов про притягнення до відповідальності живодерів чи навіть відкритих кримінальних проваджень. В першу чергу, на статистику впливає те,  що потерпілі та свідки не завжди звертаються до поліції через різні причини, що, в свою чергу, не дає змоги сформуватися позитивній практиці притягнення кривдників до відповідальності, підвищити ефективність роботи поліції, яка не завжди демонструє  гарні результати, та судів у згаданому напрямку. Доведення кримінального провадження до суду справедливо вважається справою складною, проте реальною, про що найкраще свідчить новітня судова практика.

Нагадаймо: за жорстоке поводження з тваринами законодавство України передбачає   адміністративну та кримінальну відповідальність, яка розмежовується залежно від характеру діяння та наслідків вчиненого. За ч. 1 ст. 89 КУпАП передбачена санкція у   вигляді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян   з конфіскацією тварини, якщо перебування тварини у власника становить загрозу для її життя або здоров'я, тобто від 3400 до 5100 гривень. Стаття 299 КК України передбачає покарання від арешту на строк до шести місяців до позбавлення волі на строк до 8 років.

Призначені покарання

До обвинувачених у 2020 році застосовувалися штраф, позбавлення волі на строк один та п'ять років, арешт строком на 3 місяці. Серед судових рішень виділяється вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 17.03.2020 року, за яким засудженому за ч. 1 ст. 299 КК України було призначено покарання, яке санкція ст. 299 КК України не містить, а саме – штраф. У цій справі суд перейшов до іншого, більш м'якого виду основного покарання у вигляді штрафу в розмірі, більшому за мінімальний на підставі ст. 69 КК України. Вирок ще не набув законної сили та сподіваємось, що прокуратура подасть апеляційну скаргу. 

"Умовні" вироки 

Чотири засуджених з 11 були звільнені від відбування покарання з випробуванням на 1 рік, 3 особи – з випробуванням тривалістю 2 роки, в інших справах покарання призначалось без випробування. З першого погляду може здатися несправедливою   така кількість вироків з випробуванням, особливо, коли 1 або 2 роки випробувального терміну замінюють позбавлення волі протягом 5 років. Водночас, якщо ознайомитися зі статистикою звільнення від покарання з випробуванням по іншим категоріям злочинів, процент таких звільнень складає не менше 40%, а при першому притягненні до кримінальної відповідальності – в рази більше. Навіть якщо злочинці отримують умовні терміни, це стимулює їх до законослухняної поведінки, оскільки перебування на звільненні покарання з випробуванням передбачає можливість отримання реального строку у випадку порушення правил, а суспільству дозволяє ідентифікувати суспільно-небезпечних осіб та, можливо, уникнути наступної справи "Дніпропетровських маніяків".

Наприклад, у цій цьогорічній справі кривдник спочатку був засуджений умовно за  жорстоке поводження з тваринами, а потім за сукупністю вироків отримав реальний строк у 5 років позбавлення волі. 

Застосування запобіжних заходів на час слідства

Практики щодо застосування до обвинувачених запобіжних заходів у цих справах майже немає, оскільки такі заходи зазвичай не застосовуються у справах, які стосуються тільки жорстокого поводження з тваринами. Тобто обвинувачених не визнають такими, які мають реальні ризики невиконання процесуальних обов'язків.

Докази, які використовувались

Судово-ветеринарна експертиза з вироків 2020 року проводилась тільки у даній справі, що є нормою, оскільки її проведення є виправданим, коли сукупність інших доказів за відсутності експертних знань не дає можливості встановити обставини, які підлягають   доказуванню у кримінальному провадженні. Водночас, вчасне проведення експертизи дозолить уникнути ризиків у майбутньому, хоча не є обов'язковим. Серед використаних слідством доказів – протоколи патологоанатомічного розтину трупа тварини (саме його дуже важливо провести вчасно), висновок судово-психіатричної експертизи, показання   обвинуваченого/ної, свідків та потерпілої/го, протокол огляду місця події, серед речових доказів – знаряддя вчинення злочину.

На останок, нагадаємо, що дуже часто саме тварини стають першими жертвами   правопорушників, об'єктами девіантної поведінки демонстрації сили та залякування. Особи, які жорстоко поводяться з тваринами, схильні також до насильства щодо членів своєї родини. У дослідженні "Refining the Link Between Animal Abuse and Subsequent Violence" проаналізовано поведінку сорока чотирьох серійних вбивць, за наслідками якої, зроблено висновки, що 73% травмували або вбивали тварин у дитинстві чи підлітковому віці до того, 55% – також катували тварин. У даному вироку 2020 року, особа демонструвала насилля і до тварин, і до людей (раніше була засуджена за ст. 121 КК України "Тяжкі тілесні ушкодження").

Якщо вам стало відомо про жорстоке поводження – телефонуйте 102, також поради у таких випадках ви знайдете у довіднику, доступному для завантаження тут.

Єлизавета Баран, представниця ГО "Відкриті клітки Україна"

2509

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

2 комментария

сначала новые
по рейтингу сначала новые по хронологии
1
Татьяна

Наконец-то,хоть что -то начали делать.
Таких нелюдей надо привлекать к ответственности.
Правда,очень заметно,что не все получают заслуженное наказание.Тварь,которая привязалась собаку к машине и тащил ее по дороге всю окровавленную наказания никакого не получил.Потому что смог откупиться.
Почему до сих пор у нас все решают деньги?А где законы и человеческая совесть.?

2
Гость

Звичайно маньяки, які катують тварин мають нести покарання. Та за цим здоровий гліз не втрачати. Господар маж право застрелити собаку, якщо лає. Чи викинути кота за те що обгадив. Тварини є тварини. Кількість покалічених тваринами людей більша за маньякальні випадки катувань, де швидше присутні психічні розлади ен виявлені бо ніким. Лякання людей переслідуванням за жорстоке поводження приводить до зворотніх наслідків: бачив як старий собака, котрий здихав і мучився на дитячому майданчку, а його перелякано знімали на телефон і звонили повідомляли кудись в поліцію (власне перше знімаючих і побачив), і це замісь убити щоб не мучився бо вмирав по ходу від старості... Але ж убєш: "жорстоке поводження", тому мабуть ці що знімали мудріші, хоча їм шкода було собаку. А ідти не звертали уваги довше хвилини. Ось така реальність. Притулки ж - це добра ідея, але не заміна стирилізації і мисливському відстрілу зграй. Любителі тварин явно перегнули палку сьогодні. Стирілузвати, як в країнах звідки гранти платять, не має коштів, а відловлювати і відстрілювати коли забагато собак не можна. Ну і статистика нападів на дітей, людей покусаних.

Загрузить еще
Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: