Правила прифронта: памятка для волонтеров и путешественников

Владислав Самойленко

Однозначних правил «прифронтовим подорожнім та волонтерам» немає, але з власного волонтерського досвіду кілька підказочок поїздок на Донбас можна зібрати:

1. Не задавайте в дорожніх навігаторах населені пункти на довгі дистанції. Загальні дистанції діліть мінімум на 2-3 ділянки. Намагайтесь обирати дороги категорії М, Е. Обережно з категорією Т, а дороги через поля й села можуть бути перекопаними чи непрохідними.
2. Є можливість їсти — їжте. АЛЕ харчування має стати другорядним після питань безпеки і швидкості виконання задач в регіоні. Стрес та біганина спалять калорії, принаймні частково.
3. Пропонують ризиковану соляру? Ремонт форсунок зжере більше коштів. Якщо ж безвихідь, то хоча б "бадяжте" 2/3 до 1 з нормальною перевіреною відомих брендів. Наразі ситуація з паливом вирівнюється. Але традиційно варто мати хоча б 1-2 запасні каністри на довгі дистанції.
4. Не возіть на прифронт горілку. Аватари — це зло.
5. Якщо немає мобільного зв'язку або не відповідають на мобільний — не стримуйте себе, пишіть на 1-2 месенджера. Слава Маску за старлінки і роутерам — за інтернет!
6. Запасні колеса, домкрати, насос/компресор, ключі потрібно мати обов'язково і тримати біля працюючих і не захаращених дверей.
7. У разі початку прильотів більшість військових рекомендують «давати газу». Хоча кожна ситуація індивідуальна — з досвідом ви вже краще розумітимете, куди повертати, куди гнати і тд.
8. Транспортні засоби білого або дуже насичено-яскравих кольорів, повірте, видно за кілометри. Відповідно, поруч з «нульовими позиціями» з коптерів ви — мішень. Водночас розгортається дискусія, чи варто всі авто фарбувати в зелені відтінки мілітарі, адже для русні такі авто пріоритезовані для знищення.
9. На блокпостах ЗСУ чи поліція перш за все дивляться на вашу адекватність, спокій і здатність виконувати мінімальні адекватні вказівки. На сході достатньо адекватні перевіряючі, не стикались з тим, щоб забирали оптику, броніки і тд.
10. Шоломи та бронежилети рятують. До них треба звикати (в тому числі і нашій команді).
11. Скотч, ніж, аптечка, турнікети, готівка (і вміння ними користуватись) обов'язково треба мати при собі.
12. Є можливість довести необхідність евакуації цивільним з гарячих точок — доводьте, пояснюйте, забирайте або направляйте на евакуаційний транспорт.
13. Очевидно, що маєте планувати поїздку заздалегідь, розуміючи, де ночуватимете, де заправлятиметесь, які новини по обстрілах за останні 5 годин. Враховуєте це для «базового плану». АЛЕ треба бути готовими та гнучкими до змінних і коригувань на ходу. Якщо психологічно ви не готові, що «щось піде не так, як собі планували» — емоції і ниття більше сковуватимуть і так ви втрачатимете час, нерви, гроші та інші ресурси.
14. Наявність штурмана або координатора/ів колони (якщо задіяні декілька автомобілів) спростять життя водію і допомагатимуть тримати зв'язок з військовими, медиками, волонтерами та моніторити локальні зведення.
15. Немає відповіді на те, чи краще використовувати Google Maps або Ways. До чого звикли, в тому числі до яких погрішностей — тим і користуйтесь.
16. Проговоріть алгоритм дій на випадок артобстрілу, зустрічі з ворогом, поломок і т.д. Обговоріть, хто за що може відповідати.
17. За можливості робіть зупинки під деревами, навісами, тентами.