fbpx
Сьогодні
Колонка 19:41 14 Вер 2021

Сфера медіа потребує комплексних регуляторних рішень

Окремі безпекові ініціативи несуть загрозу, а деякі корисні проєкти виявляються неробочими

English version here

Під час конференції Telecom Ukraine 2021, 5 вересня 2021 року, Асоціація правовласників та постачальників контенту (АППК) організувала широку дискусію щодо необхідних регуляторних аспектів підвищення конкурентності вітчизняних сервісів pay TV.

Найкращі медійні експерти-практики  обговорили юридичний статус суб'єктів цифрової трансформації у сфері телебачення, основні регуляторні, бізнесові й безпекові проблеми pay TV, важливість створення сучасної регуляторної екосистеми, де вигідно дотримуватися простих правил, а також прокоментували існуючі законодавчі ініціативи та їхній вплив на конкуренцію. Говорили про те, що сфера медіа потребує термінових комплексних регуляторних рішень, окремі безпекові ініціативи несуть їй загрозу, а деякі корисні проєкти виявляються неробочими. Головними труднощами для всіх учасників ринку було визнано піратство і небезпеку з боку російських ОТТ-платформ.

З огляду на проривні технологічні зміни способів споживання контенту, за сім років війни, на жаль, український парламент не ухвалив жодного комплексного рішення для вітчизняного телевізійного простору. В умовах доступності іноземних телевізійних платформ, насамперед російських, безпекові заходи стосувалися обмеження діяльності мовників і провайдерів, які використовують традиційні технології: встановлення мовних квот, переліку заборонених осіб, обмеження в рекламі, з гендерної політики, заборона російських телеканалів рішеннями регулятора, обмежувальні адаптаційні списки іноземних телеканалів. Усе це без системних комплексних змін, які базувалися б на європейських стандартах, створило умови до зниження конкурентоспроможності вітчизняних телевізійних сервісів.

За два дні до проведення конференції керівник ОТТ-платформи "Київстар ТБ" з боку 1+1 media Павло Рибак зробив заяву, що іноземні ОТТ-платформи налічують від 500 тис. до 1 млн українських абонентів. При цьому уряд жодним чином не регулює діяльність іноземних ОТТ-платформ і "створює тим самим проблеми для локальних операторів". А директор департаменту дистрибуції та розвитку мережі мовлення "1+1 медіа" Андрій Мальчевський підкреслив, що до кінця року в ОТТ-сегменті має бути близько 2 млн абонентів. Згідно з дослідженнями компанії SES, сервісами pay TV (кабель, IPTV) в Україні 2020 року було охоплено 4,65 млн телевізійних домогосподарств. Тобто експерти прогнозують, що до кінця цього року більше половини абонентів платного ТБ перебуватиме у нерегульованому з боку держави сегменті.

Директорка з GR групи "1+1 медіа", кандидатка юридичних наук Тетяна Смирнова у своїй доповіді наголосила на системному порушенні принципу технологічної нейтральності та зауважила, що наразі в Україні законодавство жорстко регулює телебачення й зовсім не контролює ринок VoD. Термінового врегулювання, на її погляд, потребують піратство, проблема несправедливо високої ліцензійної плати для провайдерів та операторів, які не використовують радіочастотний ресурс, загрози для інформаційної безпеки держави через відсутність контролю діяльності іноземних платформ. На думку пані Смирнової, держава має ухвалити на законодавчому рівні норми, які напряму заборонять трансляцію з території країни-агресора:

"Наш бізнес знаходиться в завідомо не вигідних умовах, порівняно з іноземними платформами. Проблеми підвищення конкурентності вітчизняних компаній напряму пов'язані з піратством".

Сфера медіа потребує комплексних регуляторних рішень

Ганна Літвіщенко, начальниця юридичного управління Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, поінформувала про підтримку Нацрадою провайдерів на прикордонних територіях, там, де є прийом ефірних каналів із непідконтрольної території. "Спільно з колегами із Мінреінтеграції та Мінкульту Національною радою ведеться робота з підтримки провайдерів, які надають послуги на території операції Об'єднаних сил. Зроблено бюджетний запит до Мінфіну на підтримку провайдерів у розмірі 27 млн грн, зараз обговорюється механізм їхнього виділення".

До того ж, пані Ганна прокоментувала десятиріччями очікуваний індустрією законопроєкт "Про медіа":

"Ми дійсно чекаємо його. Але в наявній редакції є протиріччя. Зараз точаться дискусії, щоб цей документ розділили за окремими напрямками. Але це, на нашу думку, не дуже добре, адже закон має бути комплексним".

Представники бізнесу одностайно наголосили, що основними загрозами, які стримують розвиток ринку і потребують послідовного вирішення, є піратство й конкуренція з боку російських телевізійних платформ.

На вирішення проблеми піратства уряд ініціював Проєкт Закону України "Про захист послуг, що надаються із застосуванням системи умовного доступу" №5870 від 27.08.2021, у комплексі з Проєктом Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо захисту послуг, що надаються із застосуванням системи умовного доступу" №5871 від 27.08.2021.

"Ідея законопроєкту дуже гарна. Ми його погоджували. Але під час погодження регулятором у цій сфері був НКРЗІ. А в зареєстрованому проєкті замість НКРЗІ з'явилася Національна рада, яка не може накладати санкції на неліцензіатів і не має відповідних наглядових та контрольних повноважень. Отже, закон не буде працювати", – наголошує пані Ганна.

Тетяна Смирнова висловила надію на те, що законопроєкт допрацюють у профільному парламентському комітеті.

Директор зі стратегії й розвитку бізнесу "Медіа Групи Україна" Федір Гречанінов зауважив, що "Російська Федерація витрачає мільярди доларів на підтримку своїх креативних індустрій. У більшості випадків – це грантові кошти, які йдуть головним чином на створення відеопродуктів. Якщо запитати: "Навіщо вони це роблять?", то всі розуміють, навіщо. Окрім цього, російський ринок ТБ майже удесятеро більший за наш, фінансування продакшену відрізняється в десятки разів. Водночас у російський контент закладається багато не потрібних нам ідей та змістів. Ми розуміємо, що український ринок за рахунок рекламних грошей та зборів за pay TV не в змозі профінансувати нічого значущого. Розраховуємо, що держава усвідомить це по-справжньому, і ми побачимо достатньо жорсткі протекціоністські міри до російських провайдерів, які функціонують на території України та, особливо, російського контенту, без різниці, де він розповсюджується: на телебаченні, в Youtube чи на інших технологічних платформах. І це разом із боротьбою з піратством дасть якийсь шанс".

Керівник дивізіону Digital & Pay TV групи StarLightMedia Микола Фаєнгольд теж говорив про інформаційну безпеку та загрози з боку РФ: "Інформаційна безпека починається з того, що в нашій країні не повинно вестись мовлення з країни-агресора. Також потрібно розуміти, що на піратських сайтах, розміщених на непідконтрольних територіях або ж безпосередньо на території РФ, дуже легко може відбутися підміна контенту, в тому числі на пропагандистський. Ми багато років називаємо цих провайдерів, які транслюють російський і піратський контент, але нічого не відбувається. Це пряме питання, пов'язане з інформаційною безпекою. Потрібно підійти до вирішення з точки зору принципу "за грошима", тобто блокувати банківські платежі подібним сервісам, коли ми як правовласники заявляємо, що наші авторські права були порушені, щоб рекламодавці не мали змогу розміщатися. Це, напевно, найшвидший шлях".

Директор "ОТТ Україна" Олександр Резунов зазначив, що поки він не бачить механізму державної підтримки в плані боротьби з іноземними сервісами. "Північний сусід, у якого купа контенту, що вже вироблено та монетизовано на їхньому ринку, безперешкодно виходить на нашу територію і ставить ціну 40 грн. Українські платформи/оператори вступають з ними в конкурентну боротьбу. Яким чином це відбувається? Зрозуміло, що ціновим, тобто ми знижуємо ціну. Грошей, щоб виробляти контент, у нас немає, а в них усе добре, є море контенту, різноманітні бібліотеки, дотації. Таким чином можна "покласти" ринок українського pay TV у два кроки. Я, на жаль, не бачу механізмів протистояння цьому.

З'явився закон про мову (авт. – №5772 щодо провадження 75% квоти української мови для відео на замовлення). Ми його всіляко підтримуємо. Коли укладаємо контракти з голлівудськими мейджорами, робимо українську звукову доріжку за власний рахунок, а північні сусіди купують той самий продукт уже з російськомовною доріжкою. І тут ми не в рівних фінансових умовах. Тому непогана була б підтримка держави на виготовлення української доріжки".

Генеральна директорка STAR MEDIA Ольга Пантелеймонова зазначила, що її компанію цікавлять усі індустріальні ініціативи: "І закон про медіа, і мовні ініціативи, і податок на google – все це дуже важливо, всі ці речі прямо стосуються нас як бізнесу. Однак не буває так, щоби бізнесу було погано і цей сектор розвивався. Потрібно, щоб всім було добре, щоби бізнес займався виключно питанням якісної конкуренції".

Директор із зовнішніх зв'язків компанії "Воля" Костянтин Грицак звернув увагу на такий момент: "Хочу підтримати естафету колег та наголосити, що піратство – це проблема №1 на ринку. Ми підтримуємо усі антипіратські ініціативи. Як далі рухатись? На нашу думку, припинення фінансування піратських сайтів – найбільш ефективний метод. Також нам необхідно визначити топ 10 піратських платформ, за якими всі зацікавлені стейкхолдери (медіа, зарубіжні правовласники, поліція, міністерства, асоціації та інші) будуть працювати на їх тотальне закриття. Це і стане певним індикатором ефективності боротьби з піратством".

5940

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: