Чи змінить теракт у “Крокусі” російську політику
22 березня трапилася подія, яка виявила, що сумнозвісне терористичне угруповання Ісламська держава (ІДІЛ) має власне інформаційне агентство. Точніше, "Amaq" називають "пов'язаним" з ІДІЛ. Агентство працює з 2014 року і настільки успішно забезпечує інформаційний супровід терористам, що й саме визнане Держдепом США терористичною організацією. У нашому інфопросторі цей факт не був широковідомим, а приводом для такої з'яви став концерт, на якому не було музики, але жертви й спалена сцена.
У підмосковному місті Красногорськ (пів години їзди до кремля) у концертному залі "Crocus City Hall" цього дня група нападників розстріляла 139 людей і підпалила будівлю. Відповідальність за це взяла на себе ІДІЛ, росія поклала її на Захід та Україну, Україна — на російські ж спецслужби, Захід — на ісламських терористів, тим самим замкнувши коло. Це дуже короткий опис інциденту, але в які б деталі не вдаватись — висновок не змінюється. Подібно до мему кількарічної давнини "Якого кольору ця сукня?" стрілянину у "Крокусі" могли влаштувати й ФСБ, й ісламісти. Просто тому, що можуть, вміють, практикують. Та справа таки непроста і, швидше за все, має декілька шарів, які з'являються вже по ходу п'єси.
Справдешній теракт — ФСБ ні при чому
Теракт в підмосковському "Крокусі"
Отже, як писалося на початку, теракт приписав собі осередок ІДІЛ у провінції Хорасан (історична область, розташована в сучасних Туркменістані та Ірані). ІД-Х, або ж "Вілаят Хорасан", — одне із найжорстокіших відгалужень материнської організації, сформоване прихильниками войовничого джихадизму з "Аль-Каїди" й "Талібану" в Пакистані й Афганістані. При цьому з 2021 року таліби заявляють про арешти тисяч членів цього угруповання, а світові ЗМІ — про все частіші напади ІД-Х на етнічні та релігійні меншини в Афганістані. 3 січня 2024 року ІД-Х скоїла теракт в іранському місті Керман. З такого погляду "Вілаят Хорасан", напавши на росію, дає ляпас і талібам, котрих приймають у москві, й Ірану, котрий вважає таким же ворогом.
Тоді спецслужби США попередили владу Ірану за кілька тижнів до самого нападу. Імовірно, покинувши Афганістан, США не втратили агентурну мережу в країні, тому володіють інформацією як про появу нових тренувальних таборів ІД-Х, так і про підготовку конкретних випадків її зовнішньої активності. Загрозу теракту в москві Вашингтон почав озвучувати ще на початку березня.
На цьому тлі висновок "росія настільки захопилася масовим вбивством українців та утилізацією своїх громадян у жорстокій безглуздій війні, що не має змоги реагувати на справжні загрози своїй безпеці" видається очевидним. Крім помсти за Сирію, інтерес ІД-Х до росії криється ще в радянській інтервенції в Афганістан. Тоді не існувало самої ІДІЛ, але путін не перший, хто маніпулює історичними фактами на власну користь.
На запитання, чому ісламісти так довго зволікали з актом відплати, можна відповісти розгорнутим списком — від часу подачі страви під назвою "помста" до припущення про те, що з Півдня росія не виглядає таким потужним колосом, яким її бачить Захід. Так чи інакше, терористи вгадали й з моментом, і з місцем, і з ефектом. росія виявилась вразливою, її спецслужби — спроможними тільки на реакцію.
Теракт справжній, виконавці — ні
Затримані підозрювані в теракті. Під час затримання та допитів російські спецслужби піддадуть їх тортурам та побиттям
Таке трактування не влаштовує ні путіна, ні його улюблене ФСБ. Вони мають викликати страх і справляти враження. От останнім вони й зайнялись. Спочатку підозрювались вихідці з Інгушетії, причетні до бою місцевих повстанців із ФСБ у Карабулаці, що відбувся на початку березня. Проте від версії про стосунок кавказців до нападу досить швидко відмовились. До речі, 22 березня біля "Крокуса" мала відбутися "стрілка" між спортсменами слов'янського і кавказького походження, які конфліктували за кілька днів до цього в одному з місцевих боксерських клубів. От тільки замість очікуваних дагестанців та інгушів до їхніх візаві приїхав спецназ, який арештував усіх "рускіх". Про особливий статус лояльних кавказців у нинішній росії нагадувати не доводиться, тому заступництво силовиків за них цілком могло поширитись і на виведення з-під підозри за напад на концертний зал. Тим більше, що винуватців уже було призначено.
У Брянській області було затримано чотирьох учасників нападу, їх заарештовано до 22 травня. 25 березня до них приєднались іще троє: чоловік, який продав одному з підозрюваних автомобіль, а також його брат і батько. Усі таджики, які погано відповідають російською. Ідеальний об'єкт для відвернення уваги та спускання всіх собак.
У відеозверненні, яке поширила ІДІЛ, фігурують кілька чоловіків, одягнених точнісінько так, як нападники на численних кадрах із концертного залу і записах російських силовиків під час затримання імовірних підозрюваних. І така бідність гардероба вражає. ФСБшники й кадирівці хваляться, що затримували зугарних термінаторів з ультрапрофесійними бойовими навичками та високим класом підготовки. Але затримали людей, які не подбали про жодне маскування, шляхи відступу і втікали на тій же машині, на якій приїхали. Крім того, обрали зоною "виходу" територію, де концентрація силовиків і важкого озброєння зашкалює. Все нагадує повторення вже пройдених сценаріїв — "Рязанський цукор" принесли на мюзикл "Норд-Ост", але до штурму "Бесланської школи" чомусь не дійшло.
Як помітили деякі медіа, за подіями прямо з місць спостерігала ціла плеяда "інкубаторських" глядачів — на відео видно принаймні декількох чоловіків в однотипному одязі (джинсах і кофтинах синього кольору), які спокійно знімають усе на телефони, не піддаються загальному наміру покинути небезпечне місце, явно один одного помічають і підтримують зоровий контакт, дублюють одну й ту ж фразу про закриття дверей, створюючи ефект масової підтримки такого дивного рішення, але не втручаються. Звичайно, в переповненій залі з-поміж 6 тисяч глядачів можна знайти чимало подібностей у предметах одягу, але збіг у поведінці важко назвати випадковим.
Восьмим заарештованим став громадянин Киргизстану, який здав котромусь підозрюваному квартиру в оренду. В настільки широкий невід ловлі терористів просто мусив би потрапити й сам путін — як творець системи, у якій набув таких масштабів розгул тероризму.
Некласифіковане
Дивним чином про штучний характер теракту російські експерти не говорять. Навіть на "незалежних" ресурсах. Наче немає підстав підозрювати кремль у злочині проти власного народу. Натомість використовують тези, які мають виглядати неупередженими, але вказують на заангажованість: про неможливість запобігти терактам узагалі, про принципову нездатність охорони таких об'єктів стримати нападників, про засилля в росії нелегальної автоматичної зброї афганського походження при скромній згадці про "сво", про особливі зусилля ІДІЛ-Хорасан в Центральній Азії та зростання кількості її прихильників серед узбецького та таджицького населення. І при всьому цьому аргументи на користь версії справжнього нападу справжніх терористів називаються «не неспростовними».
На Україну вказали путін, бортніков і патрушев. Зате пєсков 26 березня заявив, що говорити "про зв'язки теракту з керівництвом України можуть собі дозволити оглядачі та аналітики, але до закінчення слідства треба уважно читати заяви путіна". Причина такої обережності доволі проста — загибель такої кількості людей спричинила певне збурення суспільства, яке треба гарненько вивчити, щоб підтасувати лише добірні факти. А потреба у фільтрації значна — ця "клаптикова ковдра", зшита страшенно неоковирно: як чотирьом вдалося захопити величезну будівлю, як оминули рамки металодетекторів і охоронців, де була охорона при перших автоматних чергах, куди поділись співробітники кінологічної служби російського МВС, фургон якої помічено на численних відео біля входу в концертний зал? Відповідь на останнє питання знайшлася досить швидко на інших відео — повтікали разом із собаками. Проте це не проливає світло на решту темних плям.
Теракт і реакція на нього з боку "органів" не тільки засвітила разючу некомпетентність, але й нескоординованість. Допоки силові начальники бігали по кабінетах за рекомендаціями й інструкціями, інстанції демонстрували повну безпорадність. Спочатку приїхали швидкі, які не могли почати рятувати людей, доки тривала пожежа. Тоді прибули пожежники, які не починали гасіння, не маючи даних про наявність/відсутність терористів усередині. Але головним відбувайлом можуть стати правоохоронці.
У будівлі "Крокуса" розташований поліцейський відділок Павшино, укомплектований штатом і забезпечений зброєю. Очевидно, вони також втекли, бо на злочин не відреагували. Міністр Колокольцев прибув на місце події взагалі майже через три години, хоча пресслужба назвала його появу "нєзамєдлітєльной". Тим часом першу реальну допомогу людям надали школярі, які підробляли в "Крокусі" і вивели шанувальників творчості "Пікніка" з пожежі.
Вікно в Україну і замок на росії
путін ніяк не реагував протягом 19 годин, хоча до цього з моменту "перемоги на виборах" зробив принаймні декілька заяв з абсолютно дріб'язкових приводів. Зате під час свого виступу одразу розкрив злочин і вказав на його замовників. Оперуючи свідченнями заарештованих таджиків, отриманими під тортурами, путін повідомив про наміри нападників утекти через український кордон, на якому їх "чекало вікно". Враховуючи, що від того місця на карті до українського кордону набагато далі, аніж до білоруського, можна висувати які завгодно версії кінцевого пункту призначення. Ним однаково може бути Київ, Мінськ, Лондон і Владивосток — Земля ж кругла.
25 березня ставку було піднято. На нараді з силовиками путін видав приблизно таку промову: "… злочин скоєно руками радикальних ісламістів, це акція залякування, США намагаються відвести підозри від України, але це злодіяння — тільки ланка війни з росією руками неонацистського київського режиму з 2014 року, а нацисти ніколи не гидували брудними методами, а ще їхній контрнаступ провалився, але тим, хто підтримує київський режим, не хочеться бути спонсорами тероризму, але запитань дуже багато".
Цей шизофренічний потік свідомості, попри зовнішній антураж, спрямований виключно на внутрішню аудиторію. Ні Україні, ні тим, "хто воює з росією руками київського режиму" путін нічого нового запропонувати не зможе: на нас він уже напав, номенклатура застосованого озброєння охопила все російське і трохи іранського з північнокорейським, серед козирів лишилась тільки ядерна зброя. Ракетні удари по Україні продовжаться, як і спроби наступу на лінії фронту — для цього росії не потрібні приводи. Новим виявився тільки заочний арешт московським судом Голови СБУ Василя Малюка.
Натомість перед пересічним росіянином відкриваються безмежні перспективи повернення в атмосферу раннього путінізму, але до потоку нафтодоларів. Судячи з дискурсу, першими наслідки теракту "екстремістів за сприяння України" відчують три надзвичайно широкі категорії російського населення — мігранти, мешканці національних, але не привілейованих кавказьких, республік і "незгодні".
За останні кілька днів про ксенофобію стосовно себе заявляє все більше вихідців із Таджикистану і Киргизстану, а також представників національних суб'єктів федерації. Початкові 500 тисяч кожному з арештованих таджиків за 3 дні перетворилися у півмільйона на всіх. Приблизно за стільки ж можна купити отой пошарпаний "Рено", на якому їх і затримали. Тобто мізерна сума, в яку було оцінено участь цих людей у теракті, в котрому їх підозрюють, в результаті взагалі була перетворена у сміховинну. Чи варто говорити про сумніви в причетності затриманих до злочину, який їм інкримінують? Пояснити таке приведення оплати до "вилки з поправкою на національність" можна було б тільки міркуваннями ідейності й принципового "русофобства", але вони поки що не прозвучали. Зате для роздування ксенофобії вони прекрасно підходять — мігранти настільки ненавидять пересічного росіянина, що готові до екстремізму за безцінь. Скриншоти переписок клієнтів таксі з водіями, у яких клієнт відмовляється від поїздки, якщо його везтиме виходець з Таджикистану, є найбільш толерантним із проявів нетерпимості. Якщо після терактів 1999 року росіяни закликали до помсти чеченцям, то тепер, в ідеалі, коло винуватців має поширитись на всіх мігрантів із Центральної Азії.
До цього закликають пропагандисти: Мардан каже про "пресування бородатих садових гномів", Голованов закликає розслідувати видачу російських паспортів "біодронам", прямолінійний Рогозін говорить про "озброєних мавп", а кишеня "руского міра" Малофєєв створює фонд боротьби з мігрантами. При цьому це не чергова реанімація "росії для рускіх", а боротьба з внутрішніми зрадниками, які продались за копійки зовнішнім ляльководам. Водночас про розпалювання міжнаціонального конфлікту заявив кадиров, але пообіцяв боротися "з націоналізмом так, як бореться з неонацизмом". Ну якщо боротиметься точно так, то в росії скоро стане весело.
Особливо весело для аматорів постояти з плакатом, написати коментар, принести квіти на могилу та інших активістів. Бо хто б не організував теракт, вигодонабувачем від нього стане режим. Зараз спостерігається завершення процесу формування "абсолютної республіки" — форми правління, при якій одного разу обраний править стільки й так, скільки і як вважає потрібним. Після тотальної перемоги на "виборах" не завадить зробити її вічною.
Для цього звичайних репресій і пошуку ворогів замало — потрібне ще легальне їх знищення під схвальні вигуки натовпу. І потягнулись голоси за публічну страту на Червоній площі. Спочатку про відновлення смертної кари заговорив Медвєдєв, потім Прігожин (не той) й інші діячі шоубізнесу, пропагандисти, навіть Куклачова для цього витягли з нафталіну. Скасування чи призупинення не обов'язково відбудеться миттєво, але поступове обговорення із завершенням за кілька місяців цілком імовірне. Питання ж не у покаранні "Крокуських стрільців", а в створенні умов для вічного заспокоєння «шкідників». І нема різниці, яким саме способом буде скасовано мораторій – через референдум чи рішенням Конституційного суду — обидва далекі від права і демократії.
Що для нас?
Майже півтори сотні загиблих свідчать про вразливість росії до терористичних загроз, але на основі цього в жодному разі не можна жити марними надіями. Просто не уявити масштаб терористичного акту, який змусить росію змінити геополітичний вектор і відмовитись від претензій на Україну. Швидше матеріалізується протилежне — атаки на цивільне населення режим конвертує у фрагментацію суспільства й мобілізацію проти зовнішнього ворога. І якщо ним має стати терористична організація, то такою визнають СБУ чи все керівництво України, але не ІДІЛ чи подібну.
Навіть ренегатські заяви Лукашенка про скоординований намір зустріти терористів на спільному кордоні, що примусило їх змінити маршрут в напрямку українського кордону, нічого принципово не змінять. Як і найсвіжіші звинувачення про вину США, Британії та України. росія на нас уже напала, росіяни нам уже бажають зла. Проте російські ракети не полетять через океан, як і танки не посунуть через Берингову протоку — росія зосередиться на тому, щоб "мочити" Америку чужими руками по всьому світу. Поки що це буде інформаційна атака, але поступово виникатимуть нові осередки напруженості. Добровільне самоусування США від ролі світового шерифа зіграє з ними злий жарт, бо такої концентрації їхніх супротивників давно не було. Чи й ніколи не бувало. Республіканці просувають концепцію урядування Трампа іще до його перемоги на виборах, якої може й не статися. Недавно він заявив, що між штатами та їхніми ворогами — океан. Зволікання, самозаспокоєння, недалекоглядність призведуть до того, що в цьому океані буде не вода. Хіба ж випадково хусити росії шлють вітання, а ХАМАС і таліби приїздять у гості?
