fbpx
Сьогодні 23/09/2020 08:18
Мандруй! 17:10 28 Чер 2020

До гір, вина і палаців: куди поїхати у Карпатах

Міста, села, природа та небанальні локації — розповідаємо, що робити за Карпатами

"Вітаємо вас у сонячному Закарпатті!" — інколи ця фраза ідеально ілюструє найзахідніший регіон України, а деколи звучить як знущання через напрочуд потужні опади в гірському краї. Зараз Карпатський регіон потерпає від повеней, тож поїздку туди, можливо, варто відкласти, але ніхто не забороняє обрати кілька цікавих місць на решту літа, правда ж? Тут усе незвичайне: природа, історія, культура. Саме тому Закарпаття все більше приваблює туристів. У цій підбірці ми навмисно не розкажемо про Говерлу, Синевір чи Долину нарцисів, про які вам відомо і без нас. Однак спробуємо переконати, що повертатися сюди варто, ще і багато разів.

Свидовець

Свидовець

Закарпаття — це у першу чергу незабутня природа. Щоб помилуватися природою, побути сам-на-сам із собою та відчути тишу  —  радимо поїхати на Свидовець.

Серед усіх карпатських хребтів, цей гірський масив вважається наймальовничішим. Тут і кришталеві озера, і оксамитові зелені схили, і стрімкі скелі. За популярністю він поки що поступається Чорногорі, Мармаросам, Кукул чи Боржаві, а тому й людей тут відчутно менше. Якщо не брати до уваги Драгобрат  —  курорт-близнець Буковеля.

Однак це навіть на краще: більше шансів залишити всі найпрекрасніші спогади собі, наприклад, після відвідин озера Ворожеска, ніби затисненого вертикальними схилами, біля якої відкривається запаморочливий краєвид на Ґорґани. А ще пірнути можна в Догяску (Геришаску), Трояску (Апшинець), та Івор.

При цьому, Свидовець досить привітний як для досвідчених туристів, так і для новачків, поки не готових до важких підйомів. Серед Карпатських гір зупиняється час. Тут відчуваєш усю прадавність краю та свою вразливість. А ще  —  набираєшся сил на всі подальші пригоди.

Як дістатися: Точками виходу на хребет є м. Рахів, с. Білин, с. Кваси, присілок Свидовець, с. Ясиня, с. Чорна Тиса зі східної сторони та с. Усть-Чорна та с. Красна із західної сторони та с. Бистриця (через г. Братківська і перевал Околе) – з північної сторони. 

Чинадієво

Чинадієво

Це селище міського типу розташоване за півгодини від міста. Тут височіє ще один справжній середньовічний замок – "Сент-Міклош". Колись цю назву носило й саме поселення. Перші згадки про нього датуються ще ХІІІ століттям, а через 200 років уповноважений у справах Галичини короля Іштвана V будує фортецю в романському стилі, що й сьогодні височіє неподалік річки Латориця.

Остання, на жаль, поступається "Паланку" величчю, оскільки перебуває у гіршому стані та активно бореться за своє відновлення. На сьогоднішній день він перебуває у концесії закарпатського митця Йосипа Бартоша. Разом із дружиною він фактично врятував споруду від цілковитого занепаду. Нині частково відреставрована, вони все ж потребує чимало коштів та догляду. Однак зловіщість і суворий вигляд "Міклоша" тільки додає йому шарму. Замок для відвідування відкритий до пізнього вечора. Тут можна взяти екскурсію зі смолоскипами, пройтися таємним лабіринтом у стіні та опинитися в середньовічній бенкетній залі з чудернацькими трофеями на стінах. А ще в його стінах регулярно проводять концерти класичної музики та виставки робіт образотворчого мистецтва. Про програму можна дізнатися на сайті замку. Крім того, він слугує ідеальною локацією і для міжнародних мистецьких заходів. Наприклад, починаючи з 2012 року тут проходить фестиваль середньовічної культури "Срібний Татош". По суті, це костюмований лицарський турнір, у якому беруть участь представники з України, Словаччини та Угорщини.

Як дістатися: Із Мукачево проїжджаємо автобусом лише 12 кілометрів та опиняємося в селищі міського типу Чинадієво.

Палац графів Шенборнів

Палац графів Шенборнів

Поруч (буквально за 6 кілометрів від Сент-Міклоша) у селі Карпати, знаходиться палац графів Шенборнів. Неоренесансна будівля нині виконує функції санаторію, тому всередині цікавого туриста нічого не вразить.

Починається історія замка в порівняно недалекому ХVIII столітті, коли майнському графу Лотару Шенборну австрійський імператор подарував кілька десятків міст і сіл на території Закарпаття. Спочатку на місці споруди був тільки невеликий дерев'яний мисливський будиночок, однак досить скоро стало зрозуміло, що помістити всіх високоповажних гостей графа він не здатен.   

Втілити ідею побудови повноцінної резиденції вдалося вже нащадкам першого Шенборна. На початку ХХ століття будівництво було завершене. На першому поверсі розміщена мисливська зала, прикрашена традиційними елементами: оленячі роги, скульптури богині Діани, хвіст русалок. 

Не може обійтися поважний замок і без містичної страшної історії. Одна з них  —  про кімнату, у якій помер один із графів Шенборнів. За переказами, під кошти та дорогоцінні речі династії у замку була виділена ціла кімната-сейф. Одного разу граф зайшов до неї і двері зачинилися. Перед страшної гибелі він удушшя, за легендою, він встиг написати записку зі словами "Можна володіти великими грішми, але не мати від них ніякої користі". Хоча нині ніхто достеменно не знає, де ця кімната знаходилася, моторошна історія зберігається серед працівників замку.

Однак сама будівля та її околиця випромінюють безтурботність та радість. Вона оточена величезним дендропарком із рідкісними, не притаманними регіону видами рослин. Сам же замок зведений із дотриманням астрономічного порядку: із 365 вікнами, 52 кімнатами (еквівалентно кількості тижнів у році) та 12 входами. 

Палац графів Шенборнів

Астрономічна символіка  —  не єдина архітектурна домінанта замку. Елементи його інтер'єру також можуть багато розповісти про життя та переживання Шенборнів. Наприклад, знаменита люстра "Мелузіна". Колись вона розташовувалася у мисливський залі та зображала легковажну русалку Мелузіну. За переказами, та нагадувала дружину графа Ервіна Фрідріха Шенборна Франциску. Попри те, що вельможа широ кохав жінку, шлюб їх не був вдалий через зрадливість та легковажність Франциски. Як бачимо, навіть страждання можуть бути красивими. Особливо, коли мова йде про мальовничий замок на тлі Карпатських гір.

Як дістатися: найзручніше виїхати автобусом із Чинадієво.

Берегово

Берегово

Ще одним місцем, без якого враження від Закарпаття було би неповним, є місто Берегово. По-перше, тут розташовані термальні комплекси з водою до 40 градусів. Її хімічний склад – лікувальний. Також скупатися можна і в надзвичайно гарячих чанах. Максимальне задоволення від купання отримуєш, коли надворі мінусова температура. Такі собі гейзери Ісландії, тільки на Закарпатті. 

По-друге, Берегово – ще одна винна столиця регіону. Тут знаходиться комплекс Chateau Chizay, дегустаційний зал "Жайворонок", "Старий підвал", "Nota Bene". Виноробні приватні, у них регулярно проводять дегустаційні екскурсії та розповідають про особливості впливу клімату на вирощення місцевих сортів винограду. 

Лумшори

Лумшори

Поступово віддаляючись від цивілізації (насправді, недалеко  —  усього на 52 км від Ужгорода і 30 км від районного центру Перечин), вирушаємо на бальнеологічний курорт Лумшори. Село Перечинського району Закарпатської області, що розташовується на мальовничій річці Туричка, ще з далекого XVII століття зажило собі цієї слави. Тоді ж тут був відкритий і перший лікувальний заклад. І дійсно, кращого місця годі й знайти  —  село оточене буковими та хвойними пралісами, поряд  —  полонина й гори. Тут же знаходиться найдавніший бальнеологічний курорт Закарпаття і можна спробувати особливо екстремальні види "варіння" в чанах із сірководневою водою.

Колись нагрівали воду в дерев'яних ваннах за допомогою розпеченого каміння і лише згодом стали використовувати чавунні чани. Їх прогрівають, далі заливають мінеральною водою, а потім розпалюють вогонь, підтримуючи температуру на рівні 40 градусів. Найпрекрасніше, що влаштовувати такий релакс можна в будь-який сезон і за будь-якої температури повітря. Тільки уявіть: приймати ось таку лікувальну ванну та милуватися красою Карпат  —  що може бути краще?

Більше того, дорога до самого села – мальовнича: зустрічаються водоспади (найбільший із них – Давір),  джерела. Самі ж Лумшори знаходяться на самому підніжжі найбільшої полонини Руна. Від села подорож туди і назад займе близько 6 годин. Дорога не виснажує, адже немає крутого підйому. Недарма полонину ще називають Рівною. На вершині можна помилуватися водоспадом Воєводин, а також побачити численних крилатих мешканців орнітологічного заказника "Соколові Скелі". 

Водоспад Давір

Водоспад Давір

Як дістатися: на авто від Ужгорода – 50 км. Також можна спочатку доїхати автобусом до Перечина, звідти наступним до Лумшор. Інший варіант – спочатку потягом Львів–Солотвино до Перечина, далі вже автобусом до самого села.

Колочава

Колочава

Пошуки автентики та запаморочливої природи приведуть вас у Колочаву. Село розташоване в Тереблянській долині (Міжгірський район) на території Національного природного парку "Синевир". Попри скромну кількість населення (близько 7000), воно поділене на кілька мікрорайонів ті розтягнулося вздовж гір настільки, що виникає враження, ніби це не одна громада, а кілька маленьких сіл. Колочава – село десяти музеїв та 20 унікальних пам'яток: тут можна більше дізнатися про історію вузькоколійок, діяльність бокорашів (людей, які займалися небезпечним промислом – сплавлянням лісу карпатськими річками), розвиток шкільництва, життя селищ регіону, Другу світову на Закарпатті, антирадянську боротьбу тощо. Розташоване на перетині багатьох туристичних маршрутів, воно й саме приваблює дедалі більше відвідувачів. 

А ще Колочава  —  чи не найбільш екологічно чистий та незайманий куточок Закарпаття. Попри розвинений туризм, на околицях і досі збереглися незаймані смерекові та букові праліси із вражаючою фауною та флорою. Тільки в самому селі та неподалік від нього проростають більше, ніж 90 видів рідкісних і зникаючих видів рослин, третина з яких  —  червонокнижні. У лісах можна сміливо збирати горіхи ліщини, а на луках  —  ягоди ожини, яфони (чорниці), брусниці, малини. Для тих, кому необхідний ковток свіжого повітря на природі та історичні пам'ятки для розмірковувань  —  ласкаво запрошуємо до Колочави.

Як дістатися: Щоб стати одним із них, можна виїхати автобусом із Міжгір'я чи Воловця. Із Мукачева та Сваляви до Колочави зручно також дістатися потягом. 

Теребле-Ріцька ГЕС 

Теребле-Ріцька ГЕС 

Нетривіальним місцем для відвідин на Закарпатті є Теребле-Ріцька ГЕС (Хустський район). Із точки зору інженерної техніки вона унікальна, адже стоїть одразу на двох річках. Теребля та Ріка ідеально підійшли для реалізації проекту, адже перепад висот між ними становив необхідні 210 метрів. Безумовно, реалізація проекту потребувала жертв, виселень та затоплення сіл. Нині територія знаходиться під охороною, однак можна подивитися, як елементи системи ГЕС взаємодіють між собою, а з однієї з висот відкривається запаморочливий краєвид. Також тут є мальовниче водосховище. Як і будь-яка ГЕС, цей об'єкт  слугує атракцією для індустріального туризму.

Як дістатися: найлегше та найнадійніше – на своїй автівці з Хусту або села Колочава. 

Хуст

Хуст

Немислиме Закарпаття й без Хусту та його околиць. Тут можна відвідати руїни середньовічного замку, знову ж таки, полікуватися в термальних джерелах, подивитися незвичні історичні пам'ятки (наприклад, Реформатський храм у селищі Вишково зі справжніми бійницями та оборонними мурами), поспілкуватися з оленями на спеціальній фермі, придбати плетені вироби з лози в селищі Іза або зайнятися рафтингом на річці Тиса. 

Як дістатися: від Ужгорода до Хуста автобусом їхати трохи більше 2 годин, із Мукачево – півтори. Найпростіше користуватися громадським міжміським транспортом. 

Сузір'я сіл

Сузір'я сіл

Не забуваймо, що на Закарпатті просто красиво. Тут чимало дуже охайних та привітних сіл. У такій місцевості приємно відпочити від міської метушні й відновлювати душевний баланс. Мальовнича природа в селах Синяк, Шаян, Солотвино, Солочин. Тут гарні краєвиди, цілющі джерела, сувенірні лавки, автентична та екологічна продукція. У такій місцевості віддаєш перевагу мирному спогляданню та пасивному відпочинку. Проте за рахунок близькості до одного з найбільших адміністративних центрів регіону – міста Сваляви, пуститися мандри можна досить легко в будь-яку точку Закарпаття. 

Мимоволі задаєшся риторичним питанням: а що ще в такому випадку нам бракує? Закарпаття – місце, де цілющі мінеральні води лікують тіло, якісне вино звеселяє душу, суворі фортечні мури пропонують зазирнути в далеку історію краю, а краса Карпат розкривається сповна. Кожний куточок краю – особливий, але разом із тим надає чудове уявлення про Закарпаття в цілому. І воно неодмінно припаде до душі кожному, хто його відвідає.

Тут упав метеорит

Тут упав метеорит

А чи знали ви, що на Закарпатті колись упав метеорит? Ще в далекому 1866 році на території села Княгиня Великоберезнянського району. Він вважається чи не найбільшим уламком космічного тіла, що досяг Землі на території Європи. у результаті падіння місцеві жителі та науковці зібрали часток загальною масою в 500 кг. Першовідкривачемстав звичайний селянин Василь Крив'яник, якому в якості винагороди за знайдене ядро метеориту подарували кількох волів! Усі частини згодом потрапили в музеї. Найбільша з них  —  у музеї Відня. 

Попри те, що сталася подія майже два століття тому, і сьогодні місце залишається таємничим, але притягує туристів. Однак не лише в самому метеориті (який, до речі, поетично називають "Княгиня"). Поряд розташовані мальовничі сіла  —  Сіль та Стужиця, джерело Ангела, дубові рощі та гаї. Коли хочеться особливо глибокого спокою  —  рекомендуємо вам навідатися саме туди.

Як дістатися: автобусом до села Княгиня. А от далі дорога стає цікавішою. Пішки до місця призначення йти приблизно 8 кілометрів. Стежка до урочища Чорні млаки біжить попри карстові печери на схилах масиву Стінка. Одразу за селом слід звернути наліво – маршрут маркований, варто тільки відшукати сині позначки на деревах. Стежка тягнеться в гору, між полями полями, з яких добре видно хребет Стінку і г. Княгиниця. За узліссям перед поворотом у буковий ліс є джерело. До Чорних млак дорога буковим лісом. У ньому також розміщені знаки, що допоможуть швидше та без проблем дістатися місця падіння метеориту.

⛺  Місця, де можна чудово виспатися

Закарпаття

Справжні знавці мальовничих та дивовижних місць Закарпаття розповідають про місця для пасивного туризму. Однією з таких локацій є бункер Лінії Арпада на Воловеччині. Тут же знаходиться мілітарі-садиба Grün Hof. Для невеликої історичної довідки: у селі Верхня Грабівниця (Воловецький район) знаходиться бункер на так званій "Лінії Арпада". Остання в часи Другої світової війни являла собою цілий комплекс об'єктів оборонного характеру завдовжки близько 600 км. Основним його призначенням був захист території Угорщини від Червоної армії. Назва комплексу споруд походить від імені легендарного вождя прадавніх угрів, який вважається засновником держави. 

Бункер у Верхній Грабівниці зводили кілька років, упродовж 1939-1944 рр. За історичними джерелами, його довжина сягала 1,5 км (сьогодні доступно близько 800 м). Найнижча точка бункера перевищує глибину 50 м. 

За часів Радянської України бункер вважався об'єктом цивільної оборони, а ще в ньому розміщувалися так звані недоторканні запаси (тобто стратегічно важливі продукти та предмети на випадок воєнних дій тощо). Попри те, що частина тунелів замурована, те, що залишилося від бункера, також вражає. Сюди приїздять не лише за тим, що доторкнутися до пам'яток Другої світової. Частина кімнат облаштована для гостей. У прохолодних приміщеннях та цілковитій тиші можна дійсно добре виспатися.

Як дістатися: Бункер Лінії Арпада розміщений майже в центрі села Верхня Грабівниця, що за 46 кілометрів від Мукачева. Також стартувати можна і з Воловця або Сваляви. До самого місця призначення легше добиратися рейсовим автобусом або на таксі. 

Тячівщина. Німецька Мокра

Тячівщина. Німецька Мокра

Неподалік від містечка Тячів на Закарпатті поєдналося одразу кілька туристичних атракцій. Серед них  —  Німецька Мокра, Усть-Чорна, Брустури. 

Живописна й норовлива природа цих сіл вражає первозданною красою та історичною аурою. На жаль, події, свідками яких стали населені пункти, трагічні, адже мова йде про Першу світову. Як кажуть місцеві, земля тут прийняла воїнів із дев'ятнадцяти країн. Тут не збереглося чимало промовистих пам'яток чи постаментів. Скоріше  —  природа постала німим свідком кривавої війни. Однак саме вона має і найбільш терапевтичний ефект. Тут не просто красиво. Це ще й енергетично багате місце, як розповідають про нього туристи.

Як дістатися: до сіл найкраще дістатися з міста Тячів. Туди приїхати легко з Ужгорода чи Мукачево рейсовим автобусом. Далі  —  або громадським транспортом (автобусом, маршруткою) або на таксі. 

Квасівський замок

Квасівський замок

Є на Закарпатті місця, де туризм лише зароджується. І ми навіть можемо долучитися до цієї благородної справи. Наприклад, завітати та взяти участь у роботах Квасівського замку (Берегівський район). 

Від давньої споруди (датується XII століттям) нині залишився лише скелет із кількох оборонних стін. Побудований у романському стилі, колись він височів на торговельному шляху з Мармароша в Задунав'я, за іншими літописними спостереженнями, контролював сухопутний соляний шлях і вихід із Боржавської долини.

Якщо ви не фанат середньовічної архітектури, знахідка може вас розчарувати. Від неї мало чого лишилось, крім ореолу таємничості та духу старовини. Однак якщо у вас на меті  —  допомогти розвитку туризму краю, ви можете долучитися до прибирання території, очищення її від зарослів. Таку діяльність відпочинком не назвеш, зате карму очистити можна точно. 

Як дістатися: найкраще добиратися на авто Виноградівською трасою: тоді по дорозі подивитесь ще й на села Мужієве та Бене, хоча можете без зупинок їхати в Квасове маршруткою з Берегового  —  це всього 12 км.

Ужгород

Ужгород

І не можемо ми зовсім оминути увагою два основних закарпатських міста. Із найбільшою вірогідністю ваша подорож Закарпаттям розпочнеться з Ужгорода. Це невелике місто (і найменший обласний центр в Україні) з року в рік гостинно вітає все більшу кількість туристів. 

Їдуть сюди, аби помилуватися цвітінням сакур (якщо приїхати сюди у другій половині квітня) та пройтися найдовшою у Європі липовою алеєю. По всьому місту причаїлися мініатюрні скульптури. Серед них – Моцарт, Гудіні, Енді Ворхол, бравий солдат Швейк та навіть статуя Свободи. Остання – одночасно найменший у світі діючий маяк, що водить гордий закарпатський флот бурхливими хвилями ріки Уж.

Подорож у часі можна здійснити, блукаючи Ужгородським замком. Тут все облаштовано у кращих середньовічних традиціях: захисні мури, бійниці, глибокі каземати та кімнати для тортур. 

А зовсім поряд, ніби для контрасту, в Ужгороді розташовується музей сільського життя (скансен). Тут можна довідатися про побут і звичаї місцевого населення та помилуватися безтурботністю місцевої отари овечок, що регулярно випасається на території.

музей сільського життя скансен ужгород

Неквапливо прогулятися радимо в пасажі "Гірчичне зерно". На вуличці, витриманій у стилі 30-их років минулого століття багато кафе, сувенірних лавок, магазинів квітів та одягу. Ужгород у цілому – ідеальний варіант, якщо любите відпочивати у місті, але втомилися від швидкості та заторів мегаполіса. 

Гірчичне зерно

Як дістатися: найкраще та найшвидше – будь-яким регіональним потягом.

Мукачево

Мукачево

А ми рухаємося далі. Із автовокзалу Ужгорода прямуємо автобусом у наступний пункт – Мукачево. Тут неможливо оминути схожу на замок із "Діснея" ратушу міста, пішохідний центр, пам'ятник авторам абетки – Кирилу й Мефодію. 

Візитівкою міста є легендарний замок "Паланок". Він настільки оповитий легендами, що навіть визначити точну дату створення – виклик для істориків. Величезна фортеця височіє на пагорбі над містом. Дістатися сюди легко будь-яким видом громадського транспорту, але прогулюватися самою територією краще з екскурсоводом. Так простіше розібратися у всіх хитросплетіннях лабіринтів, галерей, залів, а також зв'язків княжих та магнатських родин, які володіли замком.

У Мукачево щорічно (напередодні Старого Нового року) проходить фестиваль "Червоне вино", де місцеві винороби представляють кращі зразки своєї продукції. Насправді, такий захід – далеко не єдиний у своєму роді. Закарпаття – ідеальне для винного гастротуризму. У тому ж Мукачево спробувати нові букети можна у "Винному сад" (ресторанний комплекс в урочищі Червона гора поблизу міста). 

11700

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: