"Соросята" в Україні – хто вони насправді?

Вікторія Губарева

У січні 2020 року піку популярності серед пошукових запитів в Google з України досяг запит "хто такі соросята". Це поняття так часто стало з'являтися в блогах і на телепередачах, що стало мемом. Що ж це означає, хто такий Сорос і чому і політики більшості, і опозиціонери називають один одного соросятамі — читайте в статті.

Кого в Україні називають "соросятами"?

Цим терміном оперував депутат опозиційної платформи "За життя" Віктор Чорний, віднісши до соросят "40-45% від "Слуги народу", всю партію "Голос" і "Європейську Солідарність", а також окремо поставлених політиків — зокрема, Мустафу Найєма і всіх інших "молодих", протиставляючи їх собі: "У них є свої установки, вони нас (опозиціонерів — ред.) вважають совком. Головне, що їх підготували протягом цих років", — вважає депутат (3:30).

Цю точку зору поділяє вся ОПЗЖ — за словами їх голови Вадима Рабіновича "Третина фракції Зеленського знаходиться в списках грантоїдів і групи Сороса" (1:12).

Соросятами Рабінович називає всіх тих, хто має іноземне громадянство і якимось чином причетний до галузей української економіки. У цей список він вніс Арахамію, наглядову раду Нафтогазу — Клер Споттісвуд (Великобританія), Бруно Лескуа (Франція), Амос Хохштайн (США), Стівена Хейсома (Канада), не згадавши при цьому Володимира Кудрицького, Сергія Попика та Володимира Демчишина — громадян України; сюди ж він відніс іноземців з наглядової ради Ощадбанку, Укрзалізниці та осіб, які сприяли формуванню Вищого Антикорупційного Суду України, таким чином підвівши під термін "соросят" будь-якого, хто займає керівну або наглядову посаду і не має громадянства України, або має подвійне.

Олена Шуляк, депутат від "Слуги народу" в свою чергу, заявила, що "соросята" — термін, що прийшов до нас від російських політологів, тож, за її словами, "Підіграючи соросятам, ми підігруємо РФ".

При цьому про соросят ніколи не говорять окремо, не називають конкретні прізвища і вже тим більше, не доводять прямий зв'язок з Соросом — їх згадують як би побіжно, осуджуючи чиюсь політику або коли намагаються надати негативне забарвлення яким-небудь подіям. Опозиційні сили називають соросятами парламентську більшість разом з усією урядовою верхівкою. Ті, в свою чергу, опоненти дотримується думки, що соросята — вигадка Кремля. Найчастіше про них згадують на таких телеканалах, як NEWSONE, ZIK, 112 Україна, іноді цей термін звучить як синонім "грантоїдів". Втім, це теж не говорить нам ні про що конкретне. "Соросята" — це клеймо, яке можна поставити, ніяк не аргументуючи свою точку зору, тому що немає точного визначення, а отже, і звільнитися від такого прізвиська не можна.

Хто такий Сорос насправді?

Джордж Сорос — відомий фінансист, глобаліст, філантроп. 

Його погляди на економіку широко використовуються по всьому світу. Цього року Соросу виповнюється 90, і за роки свого життя він встиг отримати репутацію відомого спекулянта, якому вдавалося вигравати в ті моменти, коли всі інші переживали кризу і фінансовий крах.

Сорос також є засновником Фондів Відкритого Суспільства (Open Society Foundations), які спочатку створювалися для допомоги молоді, що не має можливості отримати вищу освіту. Фонд був заснований в 1984 році, проте з тих часів основні цілі його діяльності істотно змінилися. Зрозуміти, про що йде мова, можна, якщо звернути увагу на дані, взяті з офіційного сайту Open Society Foundations.

Фото Reuters

Фонд відкрито заявляє, що одне із завдань організації – робота з урядами: "Забезпечення позитивних змін у державній політиці в кінцевому підсумку є завданням національного уряду, і робота з урядами, законодавцями та державними службовцями у всьому світі завжди була частиною нашої діяльності". Основний напрямок роботи товариства при цьому — демократичне врядування та права людини. Саме на нього виділяється майже третина всіх коштів Фондів – 27%. У бюджеті на 2020 рік найбільші суми будуть витрачені на (дослівно) "демократичну практику" — 140,5 млн. доларів; економічне управління і прогрес — 136,7 млн. доларів.

Велика частина коштів витрачається в США, проте не менш значна сума щорічно йде в Європу — від 19 до 24 млн. доларів на рік вливається на впровадження в цих країнах демократії.

Які фонди Сороса є в Україні, і чим вони займаються

Міжнародний Фонд "Відродження", що входить до Фондів Відкритого Суспільства, був створений в Києві у квітні в 1990 році. У той час Україна все ще була частиною Радянського Союзу. Джорж Сорос "використовував свій стан для надання допомоги колишнім комуністичним країнам Центральної та Східної Європи" — так сказано на офіційному сайті фонду. Насправді ж він організував свою мережу організацій, яка дозволяє впливати на країну у геополітичних масштабах.

Після того, як Україна стала повністю незалежною в 1991 році, новий фонд активно сприяв переходу України до демократії, ринкової економіки та створенню нових груп громадянського суспільства.

Фото unsplash.com

До 1994 року Міжнародний фонд "Відродження" був найбільшим міжнародним донором в країні, з річним бюджетом близько 12 млн. доларів на проекти, які варіювалися від перепідготовки десятків тисяч звільнених солдатів до створення центру сучасного мистецтва в Києві. Ще на початку 2000-х років фонд орієнтувався на європейську інтеграцію, одночасно мобілізував ресурси для допомоги постраждалим від військових дій на Сході та анексії Криму в 2014 році — про це сказано на офіційному сайті Фонду..

За час свого життя фонд підтримав більш 18 000 проектів, зокрема:

– Портал "Наші гроші", який публікує журналістські розслідування про розбазарювання державних грошей, нечесні тендери та схеми держпідприємств і держустанов — Укрзалізниці, АМКУ, Міноборони тощо;

– Transparency International Ukraine — частина глобального руху Transparency International, спрямованого на мінімізацію корупції. В Україні Transparency International Ukraine займається моніторингом Держаудитслужби, забезпечує органи влади інструментами моніторингу — BI, Dozorro, BIpro, #TransparentCities #ПрозоріМіста.

– Організацію StateWatch, яка займається сприянням у реформуванні українських органів влади, а також антикорупційною діяльністю, також створено за сприянням фонду Сороса "Відродження" та посольства США;

– Освітньо-політичний центр Ейдос і Центр протидії корупції.

Фонд і отримувачі гранту були активними у процесі створення Національного антикорупційного бюро України у 2014 році та допомогли законодавцям розробити новий антикорупційний закон, який вимагав від державних службовців декларувати свої активи.

ЗНО — незалежне тестування під час вступу до вищих навчальних закладів, також є плодом діяльності фонду Сороса. Вплив "Відродження"  на освіту є взагалі досить масштабним та триває з моменту появи фонду в Україні: на початку 1990-х років педагогам, науковцям, адміністраторам і групам громадянського суспільства було доручено написати, відредагувати і опублікувати сотні шкільних та університетських підручників, змінюючи радянські методи викладання предметів; з 1997 по 2004 рік фонд допомагав випускати й поширювати підручники татарської мови в школах Криму з метою відродження татарського суспільства.

У 2015 році місцеві групи, які підтримуються фондом, провели масову реформу системи Міністерства охорони здоров'я щодо закупівлі ліків від ВІЛ і туберкульозу після того, як вони виявили неспростовні докази корупції серед українських дистриб'юторських фірм.

Фонд і його партнери активно підтримували роботу Міжнародного кримінального суду в Україні, в тому числі розслідування передбачуваних військових злочинів і злочинів проти людяності в Україні, в тому числі в Криму, на сході Донбасу, і розстріл демонстрантів у 2013-2014 році.

Міжнародний фонд "Відродження" також сприяв запуску Національної громадської телерадіокомпанії України у 2015 році. Фонд підтримав створення Stop Fake, який випускає теле- і радіопрограми і онлайн-матеріали на декількох мовах.

Чому всі так бояться фондів Сороса?

У 2015 році фонд Сороса "Відкрите Суспільство" був визнаний небажаним на території РФ, а в Білорусі Фонд перестав діяти ще у 1997 році — його діяльність була припинена через конфлікт з владою. З цієї ж причини фонд припинив свою діяльність і в Узбекистані. У Казахстані також були проблеми з законом — у 2004 році було відкрито кримінальну справу проти фонду за несплату податків, проте організація продовжила свою діяльність і існує досі.

Фото: pixabay.com

Дії цих держав цілком логічні: проекти, які підтримуються фондом, охоплюють найважливіші аспекти формування держави і громадянського суспільства. З 1990-х років активний вплив на освітню систему дозволив виростити ціле покоління громадян, чиї погляди сформовані в багатьох випадках відмінні від поглядів попередників; вплив на ЗМІ дозволяє формувати певну громадянську позицію і нав'язати необхідні підвалини, а інші організації, такі як Transparency International, StateWatch, Центр протидії корупції допомагають "проштовхувати" необхідні реформи, впливати на рішення Парламенту і, як результат, вести свою політику на території цілої держави.

Так хто ж такі насправді "соросята"?

Сам термін і велика кількість грантових організацій в Україні підказує нам, що соросятами потрібно називати тих, хто безпосередньо співпрацює з фондами, так чи інакше, пов'язаними з Джорджем Соросом, або знаходиться в залежності від них.

Однак термін вже став мемом і так часто згадувався "не за адресою", що соросятами тепер можна назвати тих, хто має демократичні погляди, націлений на глобалізацію світу і приведення української державної політики до образця державної політики США; займається антикорупційною діяльністю, виявленням схем для заробітку в обхід законодавства компаніями-конгломератами, та й загалом — усіх "неугодних", з чиєю позицією ви не бажаєте погоджуватись.

Таке нав'язування ще називають "Forcing a Meme" — популярність будь-якого поняття розкручують та підвищують до такої міри, що ніхто не знає його справжнього значення, вживаючи просто так, розраховуючи, що оскільки термін став масовим, то і в роз'ясненні його істинного значення потреби немає, тож головне в таких ситуаціях — розуміти мотиви застосування таких дій, не вестися на провокації і перевіряти факти.