fbpx
Сьогодні 12/07/2020 14:47
Що відбувається 11:10 18 Бер 2020

Вода для Криму: чому українські політики пропонують відновити водопостачання півострова

В Україні знову заговорили про водопостачання Криму. Розібралися, чи потерпає півострів від спраги і кому це вигідно

На шості роковини анексії Криму півострів знову опинився у центрі уваги і не лише через порушення прав жителів окупованих земель, а й завдяки дискусії на тему "чи давати воду у Крим". З 2014 року Україна перекрила Північно-кримський канал, яким півострів отримував до 85% питної води. З того часу води в Криму стає дедалі менше, Росія змінити це не може, а от українські політики все частіше пропонують відкрити канал.

Автором першого "кримського" скандалу у 2020 році став новопризначений прем'єр-міністр Денис Шмигаль. 6 березня у етері програми "Право на владу"він заявив, що Україна могла б відновити водопостачання до окупованого Криму.

Мовляв, це не торгівля з окупантами, а "питання гуманітарної відповідальності" перед кримчанами, у яких без води буде гуманітарна катастрофа (це популярний аргумент "за" воду: мовляв, там наші люди, які змушені страждати).

Наступного дня, щоправда, Шмигаль виправив свої слова, вказавши, що ми таки не можемо постачати воду, доки півострів окупований 

На цьому можна було б і зупинитися, але випадок не перший. Ще 11 лютого лідер "Слуги народу" у Раді Давид Арахамія заявляв, що воду у Крим можна буде постачати у обмін на серйозні поступки Росії щодо ОРДЛО. Наприклад, якби Кремль відвів свої війська з окупованого Донбасу (згодом партієць взяв свої слова назад). А до цього у бюджетному комітеті Ради обговорювали сценарій продажу води на півострів.

Тут можна припустити, що влада гралася у своєрідну "водну дипломатію". Зе-команда таким чином показує Путіну, що більше схильна до поступок, ніж Порошенко: мовляв, вам буде простіше домовитися з нами, ніж воювати. А ще такими заявами той же Шмигаль перевіряв реакцію громадян саме тому після суспільного обурення політики від своїх слів відмовляються. 

Натомість Суспільне.ua опублікувало непідтверджену інформацію, за якою саме Росія вимагає постачати воду у Крим, і виставила це як умову для звільнення кремлівських бранців. Журналіст Юрій Бутусов у озвучує подібну версію: мовляв, Кремль не погодиться на нову "нормандську зустріч", доки Україна не розблокує канал. 

Зараз у цій темі "затишшя": усі колишні автори ідеї спростували свої слова і заявляють, що постачати воду окупантам ніхто не буде.

Вода в Криму: громадянам вистачить, промисловості — ні

вода крим

Фото 24tv.ua

Для мешканців Кримського півострова відсутність води своєрідний синонім російської окупації. Північно-кримський канал перекритий з травня 2014 року у відповідь на окупацію. Українці звели навіть дамбу, яка відгороджує канал від півострова.

А після цього у Криму питна вода стала дефіцитом. 5 лютого у окупаційній адміністрації Сімферополя анонсували навіть водний графік: холодна вода мала надходити лише вранці і ввечері, гаряча на вихідних (згодом пішли дощі і ідею відклали). Більше того, голова Держкомітету водного господарства у окупаційній владі Криму Ігор Вайль розрахував, що у Сімферополі води лишилося на 90-100 днів, а місцевих закликають економити воду.

Хоча "влада" Криму заявляє, що ситуація не критична. Найцікавіше, що по-своєму правдиві обидві версії.

По-перше, у Криму дійсно достатньо води для життя у "економ-режимі", тобто для потреб населення. За словами політика, вихідця з Криму Андрія Сенченка, наземні води півострова (тобто річки, озера і дощова вода) дають мільярд кубічних літрів води на рік (окупаційна влада підтверджує). Ще 500 мільйонів можна добувати зі свердловин. Натомість двомільйонному населенню Криму, за методикою самих же росіян, потрібно 100 мільйонів щорічно запаси є.

По-друге, із сільським господарством складніше. У посушливому Криму переважно воно "пило" воду з каналу. Води мало, доставляти її нічим – для аграріїв це удар. За даними очільника Меджлісу Мустафи Джемілєва, у сільському господарстві степового Криму настала катастрофа. Так, ще у 2019 році поливні системи працювали аж на 14-17 гектарах до окупації ця площа складала 400 тисяч. Справа тут не лише у врожаях, без поливу суха кримська земля засолюється і перетворюється на пустелю. "Засохнути" ризикує і завод "Кримський титан" (належить олігарху Дмитру Фірташу), який раніше споживав якраз дніпровську воду.

Знову-таки, за оцінкою Сенченка, окупаційна кримська влада на чолі з Аксьоновим могла б дати мешканцям більше води (пам'ятаємо про 500 мільйонів!). Однак для цього ж потрібно витратити серйозні гроші на те, щоб її зібрати і доставити громадянам.

Наприклад, зараз воду подають по кримській частині каналу, однак її роками не ремонтували, і частина дефіцитної рідини просто витікає у землю через дірки. У Феодосійському районі більше половини добутої рідини йде на обслуговування самих насосних станцій або витікає у тріщини.

А головні споживачі води (і проблема для півострова) – російські окупаційні війська

Якщо у кранах умовних сімферопольців таки зникне вода, винуватити у цьому доведеться російські військові бази і Чорноморський Флот агресора, адже передовсім воду "п'ють" військові об'єкти.

Як вказує видання "Дзеркало тижня", Росія за час окупації збільшила втричі кількість своїх військ, а арсенал озброєнь зріс у 5-7 разів. Кремль планує розмістити на півострові до 50 тисяч бійців. У Криму розгорнуті зенітно-ракетні комплекси С-400, протикорабельні ракетні установки "Бал" і "Бастіон", ракетні платформи "Іскандер", базуються кораблі і підводні човни з крилатими ракетами. Існує інформація і про підготовку військових баз для розміщення ядерної зброї.

Зрозуміло, для обслуговування баз, казарм і техніки потрібна прісна вода. Бо, за даними Mind.ua, на півострові вже кілька сотень (!) військових баз. 

Цю оцінку підтверджує і кримськотатарський активіст Наріман Джелял. У інтерв'ю програмі "Крим. Реалії" Джелял вказав, що воду "з'їдають" масштабні будівництва. Що логічно, адже окупанти мають зводити і нові військові об'єкти, і житло для солдатів та їхніх сімей.

А ще (і Росія про це не любить згадувати) вода знадобиться, аби годувати і поїти нових мешканців Криму. За даними представника президента України в АРК Антона Кореневича, Кремль переселив на півострів уже 140 тисяч росіян. А взагалі план путінців заселити у Крим 300-400 тисяч (!) нових жителів. Завозять військових із сім'ями, силовиків, а також пенсіонерів, звичайні переселенці також є.

Усе для того, щоб "закріпити" півострів за Росією. Мовляв, тут проживають сотні тисяч проросійських росіян, тому повертати півострів Україні не можна. А самі переселенці покликані активно протестувати проти деокупації.

На жаль, воду з собою вони не привозять.

Довести, що "кримнаш" і зекономити — ось для чого Росії дніпровська вода…

вода крим

Фото tsn.ua

Путіну і його оточенню, звісно, байдужі проблеми кримчан але добути воду для півострова у РФ все одно намагаються. І ось чому.

Наприклад, справа у грошах. Окупантам усе одно доведеться розкошелитися на воду: якщо угрупування російських військ зростатиме, то й припасів йому треба буде більше. Та й повний занепад економіки Криму для Кремля теж сумнівна радість. Окупація вже коштувала росіянам 150 мільярдів доларів, і їм навряд чи хочеться платити більше. 

Експрем'єр РФ Дмітрій Мєдвєдєв раніше обіцяв кримчанам футуристичні проєкти на зразок водогону з Кубані (труби йшли б мостом), очищення каналізаційних стоків (!) або ж опріснення морської води. Однак це технічно складно і дорого. Наприклад, Ізраїлю лише один опріснювальний завод має обійтися у суму,  приблизно рівну 444 мільйонам гривень (а шантажувати Україну дешевше).

Однак політика може бути навіть важливіша за гроші. Росія наразі не може вирішити водну проблему на півострові а це і удар по іміджу "великої держави" (той же Ізраїль зміг) і нагадування про ціну окупації. А от якби Москві вдалося розблокувати канал, окупанти показали б кримчанам, що "нормальне життя відновлено" (газ і електрику вже постачають з Росії), і триколор над Кримом це вже назавжди.

…І ось чому українські патріоти різко проти відкриття каналу

Скандал імені Дениса Шмигаля заодно нагадав, що водопостачання в Крим вкрай вороже сприймає активна частина суспільства та лідери Меджлісу кримськотатарського народу. Так, пропозицію прем'єра оперативно розкритикували партії "Голос", "Європейська солідарність", ряд інших політиків, журналісти і блогери.

 Аргументи противників такий крок означає згоду України на анексію Криму (за Женевською конвенцією, захоплену територію має утримувати окупант), допоможе Росії годувати окупаційні війська.

 І стане прикладом відмови від санкцій де гарантія, що йому не послідують німецькі чи італійські компанії? "Торгівля на крові", так опоненти називають ідею, адже на півострові тривають репресії проти українців та кримських татар.

 До речі, існує і інша точка зору: не слід просто чекати, потрібно тиснути на Росію "водним питанням". Наприклад, таку пропозію озвучив Олександр Лієв, колишній міністр курортів і туризму АРК. За цим планом, Україна могла б запропонувати Росії переговорний формат на зразок "нормандського".

 Експерт Центру Разумкова Олексій Мельник припускає, що так Україна могла б вимагати від Росії звільнення усіх політв'язнів і виведення з півострова російських військ. Однак навіть прихильники перемовин закликають робити це у обмін на серйозні поступки, а не як жест доброї волі до окупанта.

 А тому обурення і публічні заяви від журналістів, блогерів і небайдужих громадян лишаються гарною гарантією того, що представники влади не "годуватимуть" окупований Крим, а боротимуться за його визволення.

46228

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

3 коментаря

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Гість

Згідно всіх міжнародних конвенцій, і женевської зокрема, країна окупант сама несе відповідальність за все, що діється на окупованій теріторії, і сам несе за це відповідальність як і перед окупованим нею населенням. Тому самі знали на що йшли у "рідну гавань", от і забезпечення всім, як і водою, покладається тільки на окупанта, тобто РФ повинна сама дбати, як їй тепер забезпечити Крим водою власними засобами, хоч цистернами з Байкалу, а годувати окупанта ніхто не збирається в усьому світі, допоки він не звільник окуповані теріторії.

3
Макаров Андрей

Очень удобно так шантажировать, тем более, что к возникновению канала Украина не имеет никакого отношения, по большому счету. Вообще, тема Крыма очень удобна для любой украинской власти. Педалируя ей можно отвлекать внимание от всего, что происходит в самой Украине. Очень скоро, руками нового главы исполнительного комитета реформ на Украине Саакашвили, Зеленский уберет Авакова.

https://politiko.ua/blogpost155345 Но, похоже, жителей Украины, больше волнует судьба российского Крыма, чем то, что из судьбы будут решать проамериканские галстукоеды.

Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: