Розбір 11:20 30 Бер 2020

Чи є життя після карантину?

Як зміниться наша свідомість і взаємини з іншими людьми після того, як карантин закінчиться

Illustration DAQ / Рolitico

Жителям всієї України доведеться сидіти вдома як мінімум місяць — таке рішення було прийнято Кабміном. 30 днів ізоляції без звичної роботи в офісі, без зустрічей з друзями, без походів у кіно, спортзал та по магазинам. Коло людей, з якими ми можемо дозволити собі живе спілкування, звужується до небувало маленьких розмірів. Як ця ізоляція вплине на нас? Що зміниться в нашому житті — ми вирішили зібрати припущення екологів, соціологів і психологів, щоб уявити собі, яким стане світ, коли нам знову дозволять виходити на вулицю.

Як зміниться наша поведінка в соціумі?

Необхідність введення карантину через смертельний вірус у 2020 році — не безпрецедентний випадок. 17 років тому, в березні 2003 був спалах коронавіруса SARS, який викликав атипову пневмонію і також приводив до смерті. Через його швидке поширення карантин було введено у Китаї, Гонконзі, Сінгапурі та В'єтнамі. Тоді вірус поширився за 2 місяці на 25 країн, втім, його встигли вчасно зупинити. Проте, багатьом людям вже доводилося переживати тривалу ізоляцію при схожих на нинішні обставини. Завдяки проведеним після карантину дослідженням психіатрів і соціологів, ми можемо приблизно припустити, що нас чекає зараз.

Ми будемо продовжувати зберігати дистанцію. Дослідження, проведене серед людей, поміщених на карантин через SARS, дало такі результати: після закінчення карантину 54% людей уникали тих, хто кашляв або чхав, 26% намагалися обмежити відвідування людних закритих місць, і 21% взагалі уникали всіх громадських місць.

Ми станемо більш неспокійними. Професор Манфред Шпітцер, головний лікар психіатричного і психотерапевтичного відділення університетської клініки Ульма і автор книги "Самотність як нерозпізнаний недуга: болісно, заразно, смертельно" розказав про вплив ізоляції на людську психіку і припустив, якими можуть бути наслідки після місячної (в кращому випадку) ізоляції. Він пояснив, що карантин як крайній захід ізоляції дійсно може привести до порушень в людській психіці, в тому числі і у абсолютно нормальних людей. Довгострокові дослідження показують, що і через довгий час після зняття карантину ймовірність порушень, пов'язаних зі страхами, розладом сну або посттравматичними навантаженнями, залишається підвищеною.

Так, дослідження, опубліковані The Lancet, демонструють, що люди, що знаходяться на карантині, повідомили про різні негативні реакції: більше 20% відчували страх, 18% скаржилися на нервозність, ще 18% — на смуток, і 10% повідомили про почуття провини. Деяким карантин пішов на користь: 5% відчували щастя і 4% — полегшення.

Зміниться продуктивність роботи. Спочатку продуктивність виросте – люди почнуть краще висипатися, а час, який вони витрачають на дорогу, буде йти на більш корисні заняття. Однак тривале перебування в карантині і робота з дому можуть призвести до професійного вигорання. Після закінчення карантину перебудуватися в звичайний режим буде важче, ніж якщо б ми були в звичайній відпустці. Ми також можемо стати більш чутливими до зовнішніх подразників, таких, наприклад, як звичайні конфлікти на роботі, тому що якийсь час будемо відчувати дратівливість і нервозність. Також нам доведеться знову звикнути до того, що потрібно витрачати сили і час на дорогу до роботи і додому.

Чи стане світ більш екологічним?

По всім ЗМІ вже встигла покататися хвиля заголовків: "Світ стане більш екологічним після карантину". Як доказ було наведено дані про забруднення повітря — середня кількість "повітряних днів гарної якості" в Китаї за лютий зросла на 21,5% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Також європейські супутники побачили зменшення забруднення повітря дрібнодисперсними частинками на 20-30% від типових рівнів. Аналогічне зниження викидів NO₂ Європейське космічне агентство помітило і в Європі, а особливо — на півночі Італії.

Безсумнівно, це позитивні фактори тимчасового зниження діяльності людей, але варто карантину закінчитися, заводи в Китаї будуть намагатися якомога швидше відновити виробництво, авіасполучення та автомобільні поставки товарів відновляться.

Проте, навіть такі короткострокові перерви дають свої результати: професор Стенфордського университету Маршал Бьорк написав про те, що два місяці зі скороченим забрудненням, ймовірно, врятували життя 4000 дітей у віці до 5 років і 73 000 дорослих старше 70 років в Китаї, адже щорічно в Піднебесній реєструється в сотні разів більше смертей через забруднення повітря.

У США вже помітили різке збільшення велосипедистів на дорогах. Це означає, що люди, які мають таку можливість, самостійно роблять вибір на користь більш чистого транспорту, хоча причиною цього залишається в більшій мірі поширення хвороби, а не турбота про екологію.

Рахунки, які ми будемо отримувати за електрику, воду і опалення стануть вище через те, що ми станемо більше часу проводити вдома. Це змусить нас більш уважно ставитися до кількості використовуваних ресурсів. Жителів заміських будинків це може стимулювати до придбання сонячних батарей, домашніх вітрових електростанцій та інших джерел, які допомагають автономно виробляти енергію.

Ми змінимо споживчі звички

Вимушене ізолювання змушує людей усвідомлено змінювати свої споживчі звички.

Принаймні, це відобразиться на тому, які продукти ми купуємо: тепер, роблячи покупки, ми вже не можемо звично пройтися між знайомих рядів магазину і взяти те, що беремо зазвичай — покупки в інтернеті змушують нас вибирати інші товари, і швидше за все, змінювати свої споживчі звички. Враховуючи світовий рух за збереження природи, ми станемо вибирати товари упаковках, що переробляються, більш корисну їжу, більш практичні речі.

Тимчасова криза змусить економити, і ми частіше будемо замислюватися про якість речей, які купуємо, ніж про бренд.

Також доведеться замінити товари одноразового використання на багаторазові: на прилавках деяких еко-магазинів вже давно з'явилися ватні диски, прокладки та косметичні серветки багаторазового використання, проте потреба в них виникла тільки зараз, коли товари для особистої гігієни були розкуплені в першу чергу.

Як пережити карантин без негативних наслідків?

Зберігайте контакти. Не варто занадто сильно переживати через негативні наслідки ізоляції. Професор Шпітцер стверджує, що сучасні способи комунікації дозволяють нам дистанціюватися тільки фізично, підтримуючи при цьому соціальні зв'язки, хоч і не в повній мірі. Ми можемо говорити по відеозв'язку, телефонувати, можемо переписуватись і обмінюватися фотографіями. При цьому психіатр радить спілкуватися з тими, кого ми добре знаємо: батьками, бабусею і дідусем, кращим другом.

Фільтруйте коло спілкування. Спілкування з великою кількістю незнайомих людей в соцмережах, за словами професора Шпітцера, не йде нам на користь. Також слід звести до мінімуму спілкування з людьми, після якого у вас виникає почуття душевної тяжкості або смутку. Оскільки люди дуже соціалізовані, ми звикли переймати емоційний стан один одного. Тому тим, хто чутливо сприймає емоційні стани своїх співрозмовників, краще скоротити подібне спілкування, щоб захистити своє душевне здоров'я.

Бережіть ресурси. Карантин — прекрасна пора, щоб перевірити, скільки електрики, води і теплової енергії ви споживаєте. Також карантин — це можливість прищепити нові еко-звички, наприклад, можна почати сортувати сміття і віддати непотрібні речі на переробку.

Дослідження, проведені в 2003-2004 році після карантину через епідемію вірусу SARS показують, що зниження негативних наслідків спостерігалося через 6-12 місяців після закінчення ізоляції. Тому ми повинні постаратися зробити максимум, щоб за можливістю уникнути цих наслідків та скоротити період реабілітації: допомагати один одному, діяти згуртовано та зберігати оптимізм.

Фото unsplash.com