Журналістика рішень працює: 10 найкращих статей “Рубрики” у листопаді
У добірці цього місяця — геть різні рішення. Від рішень підтримки студентів громадою та дарування дітям іграшок до рішень будівництва зі сміття та ініціативності школярів. Герої цих рішень — діти, підлітки, дорослі, люди старшого віку. І це вкотре доводить — створювати зміни навколо себе можуть усі. І нехай ця думка надихатиме нас та штовхатиме до дій. Адже сьогодення й майбутнє творимо ми — просто зараз.
Ще на початку літа 2023 року в Україні порахували кількість пошкоджених будинків українців. Ця цифра становила понад 163 тисячі. Загальна площа пошкоджених або зруйнованих об'єктів — 87 мільйонів квадратних метрів. Це 8,6% від загальної площі житлового фонду України. Сотні та тисячі домівок українців, що були пошкоджені внаслідок російської окупації та обстрілів, потребують нагального відновлення. Кількість руйнувань збільшується щодня, адже атаки армії рф на цивільні об'єкти не припиняються.
На противагу руйнівним діям агресора, наша країна продовжує відбудову. На деокупованих територіях — у Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Миколаївській, Запорізькій та Херсонській областях відновлювати домівки місцевим жителям допомагають волонтери добровольчого будівельного батальйону "Добробат". Серед його завдань — і відбудова та покращення об'єктів соціальної інфраструктури. Про те, як працює батальйон, "Рубрика" говорила з організаторами ініціативи.
Неймовірні бабусі неймовірного пологового будинку. Фото: пологовий будинок ЛОКЛ
Всупереч війні, втратам, переживанням та нескінченним повітряним тривогам, в Україні продовжують народжувати дітей. Часто старше покоління, маючи власний досвід, готове допомогти молодим родинам і взяти на себе левову частину обовʼязків з догляду за немовлятами. Проте відтоді, як наші бабусі самі були молодими мамами, багато чого змінилося: способи догляду за дітьми, технології, годування та готування, погляд на безпеку дітей та багато іншого. Сучасні батьки не завжди довіряють досвіду попереднього покоління, але попри все бабусі хочуть ділитися своїми знаннями. Іноді через це в родинах можуть виникати непорозуміння і навіть конфлікти.
У пологовому будинку Львівської обласної клінічної лікарні (ЛОКЛ) вирішили зламати стереотипи й запровадили курси для бабусь. Там жінок, які ось-ось стануть бабусями, навчають, як допомагати у догляді за онуками після виписки з пологового будинку. На практичних заняттях з майбутніми бабусями діляться виключно сучасним та доказовим варіантом догляду за немовлятами. "Рубрика" розповідає про ініціативу й те, як до неї долучитися, у матеріалі за посиланням.
Для багатьох жінок "Місто Добра" часто стає шансом і надією. Фото з архіву організації
Війна не скасувала домашнього насильства. Впродовж 2022-го року до органів поліції та соціального захисту надійшло 251 829 звернень щодо домашнього насильства. З них зареєстрували 244 381 заяву та повідомлення про кримінальне правопорушення. Це на 25% менше, ніж у 2021-ому році. Проте фахівці говорять — радіти зменшенню статистики звернень не варто.
Багато жінок (а за даними Аналітичного центру ЮрФем, потерпілими від домашнього насильства у 96% виступають саме жінки), сьогодні мають менше можливостей для звернень. Через війну вони стали менш мобільними, ще більше залежать від кривдників фізично й матеріально.
З початку липня 2023-го в Чернівцях у кризовому центрі для жінок з дітьми "Місто Добра" запрацював "Департамент захисту прав жінок". Його створили, щоб надавати комплексну допомогу жінкам, які постраждали від домашнього насильства. Тут із жінками працюють юристи, психологи, медики. Також жінок навчають фінансової грамотності та незалежності. Як проєкт працює та масштабується, розповідає "Рубрика".
90% жінок-підприємиць зазначили, що війна в Україні мала вплив на їх бізнес. Переїзд у невідоме місто, спроби стати на ноги та фінансово забезпечити себе, страх за свою сім'ю і працівників — це лише деякі фактори, з якими стикаються власниці бізнесів.
Українські підприємиці — жінки-титанки, які попри всі труднощі продовжують вести свою справу й підтримувати країну економічно. Коли починаєш власний бізнес, прораховуєш найменші ризики. Однак врахувати війну неможливо. Стикнувшись із нею віч-на-віч на окупованих чи прифронтових територіях, мусиш вирішувати зовсім інші проблеми, ніж ті, до яких готувався, а ще — стикатися з найбільшими страхами та викликами. "Рубрика" поговорила з трьома жінками, які попри все знайшли в собі сили відновити свою справу.
Фото ілюстративне
Майже 5 мільйонів українців — внутрішньо переміщені особи. Через російську агресію багато українських родин втратили свої домівки та вимушені виживати, забезпечуючи себе лише речами першої потреби. Коли не вистачає на найнеобхідніше, до дитячих іграшок питання навіть не доходить. Бо хто ж думає про забави, коли всі кошти йдуть на житло та продукти.
Соціальна мережа допомоги Find Refuge запустила проєкт Circle of Toys (Коло іграшок) — для того, щоби діти з усього світу могли ділитися своїми іграшками. А разом із тим — радістю і добротою. Щоб улюблені колись, але вже непотрібні іграшки знаходили нових маленьких господарів. А діти розвивали навички емпатії та вчилися бути екологічно відповідальними. "Рубрика" розповідає про те, як працює це рішення.
На фото: Учасники заходу в КПІ. Конверти тримають ті, хто зголосився стати потенційним донором. Фото з фейсбук-сторінки Українського реєстру донорів кісткового мозку
Існує близько 30 хвороб, за яких чи не єдиним джерелом порятунку пацієнтів вважають стовбурові гемопоетичні клітини (простіше кажучи, кістковий мозок). Це гострий лейкоз, множинна мієлома, плазмоклітинний лейкоз, лімфома Ходжкіна, неходжкінські лімфоми, L-амілоїдоз, POEMS-синдром. Також трансплантація кісткового мозку — це єдиний радикальний спосіб лікування більшості найважчих видів первинних імунодефіцитів.
Багато з нас можуть задонатити не лише свою кров, а й кістковий мозок. Для цього треба зробити перший важливий крок — долучитися до реєстру і стати потенційним донором. І тоді, можливо, через місяці чи роки ваша ДНК підійде пацієнту з України чи іншого куточка світу, і ви допоможете врятувати цій людині життя. "Рубрика" розповідає, як це зробити.
З початку повномасштабної війни головною проблемою ВПО залишається житло, яке люди втратили через напад росії на Україну. На новому місці переселенці оселяються у родичів та друзів, вкладають усі наявні ресурси в те, щоб орендувати квартиру, а хтось має змогу лише покластися на допомогу благодійників чи громад, що їх прихистили. Про власні оселі людям, які тікали від війни з однією валізою, здебільшого залишається тільки мріяти.
Збудувати дім можна й без великих заощаджень — доводить переселенка з Харкова, дизайнерка Лана Тесленко. Рік тому, перебравшись на Хмельниччину, не маючи власного житла, заробітку та моральної підтримки, Лана повірила в те, що можна створити "щось з нічого". Разом із чоловіком, який за фахом є архітектором, Лана вирішила побудувати будинок з відходів, які вони знаходять на місцевому сміттєзвалищі. А "Рубрика" розпитала її про те, як просувається проєкт і чи справді реально побудувати дім лише з того, що можна знайти на смітнику.
Після війни громади чекає повоєнна відбудова, але чекати команди "Перемога, будуємо!" не варто. Багато чого реально поліпшити вже сьогодні — і це дуже добре розуміє українська молодь. За даними національного опитування молоді, проведеного від імені Міжнародного республіканського інституту у межах програми USAID "Мріємо та діємо", більш ніж половина опитаних не хотіли б переїжджати в інше місце та хочуть брати участь у процесах відбудови — таке бажання висловили 79% респондентів.
Українські підлітки можуть, вміють і хочуть креативити та працювати для того, аби Україна відновлювалася та змінювалася на краще. Будь-які зміни починаються з плану дій. Саме так називається освітня програма для учнів 8-11 класів та вчителів, які прагнуть долучитися до відбудови України.
Завдяки освітньому проєкту "План.Дій" уже цьогоріч у п'ятьох громадах України п'ять команд старшокласників мають змогу відновлювати та вдосконалювати простір навколо. Від створення нових табличок для навігації до перетворення закинутого пустиря на зону відпочинку — "Рубрика" розповідає про проєкти відбудови, які втілюють українські школярі.
Діти граються та спілкуються з котами. Фото: "Порятунок тварин Харків"
За даними Міністерства охорони здоров'я, через російську агресію психологічної підтримки потребують не менше 60% українців. Але люди, які вже більш ніж півтора року перебувають у постійному стресі, не єдині, кому потрібна допомога. Разом із людьми від війни страждають і тварини.
Громадська організація "Порятунок тварин Харків" спершу лише рятувала тварин з зони бойових дій. Тоді волонтерам спала на думку ідея облаштувати контакту кімнату, куди можна прийти й просто побути в оточенні тварин, заспокоїтися і відволіктись від стресів. Тепер завдяки контактній кімнаті "Маленький принц" люди знаходять трошки більше причин для радощів, а чотирилапі — дім. "Рубрика" розповідає про це рішення.
Фото: УКУ
Якісна освіта дорого коштує. Не всі талановиті українці мають доступ до неї, а отже — і до розкриття свого потенціалу. Якщо освіта для студента безоплатна, це означає, що хтось віддає свої кошти для цього: держава або ж — благодійники. Для української вищої освіти характерні саме державні стипендії — бюджетна форма навчання, коли за освіту платить держава. А проте — це не єдине рішення. А надто — під час війни.
Підтримка освіти — шлях до формування української нації. Підтримка талановитої молоді — вклад у майбутнє України. Цікаве рішення, як кожен охочий може підтримати навчання української молоді, знайшли в Українському Католицькому Університеті (УКУ).
Там започаткували стипендійну програму, яка допомагає вмотивованим та потребуючим студентам здобувати якісну освіту безплатно або за значною знижкою. Проєкт ДоНація — це не просто збір коштів, а запрошення до солідарності з талановитими студентами, для яких навчання є непростим фінансовим викликом.
Подібне рішення можуть запровадити й інші університети та навчальні програми, а "Рубрика" розповідає, як це працює.
