Журналістика рішень працює: 10 найкращих статей "Рубрики" у жовтні
“Піддупники”, які рятують Україну, вода для Миколаєва та собака-обіймака — рішення, які вражають. Українці продовжують доводити світові, що здатні на неймовірне.
Уже понад два роки "Рубрика" щодня розповідає про рішення — ті, які знаходять українці; ті, які розв'язують реальні проблеми. Журналістика рішень — те, що допомагає нам це робити. Навіть під час повномасштабної війни. Тепер щомісяця ми ділимося з вами найцікавішими рішеннями, які надихають та мотивують, розв'язуючи складні проблеми, даючи механізми роботи з ними та допомоги іншим. У цьому матеріалі — зібрали жовтневі, адже ми переконані — як би не було складно, завжди знайдуться рішення.
Війна — страшне випробування, яке торкнулося всіх українців. Сьогодні ніхто не захищений від наслідків нападу росії на Україну. Війна принесла втрати, постравматичні стресові розлади та страхи, натомість відібравши у мільйонів людей статки, ресурси й сили. Ще більше страждають діти — спричинений війною та її наслідками стрес має дуже негативний вплив на їхнє психічне здоров'я та розвиток.
З цим зіткнулися, зокрема, психологині Ксенія Тименюк та Вікторія Назаревич у Рівному, коли вирішили допомагати ВПО долати травми війни. Головним інструментом обрали арттерапію — один із сучасних методів збереження психічного здоров'я. Образотворче мистецтво може бути потужною терапією тому, що через творчість можна виразити травматичний досвід, переосмислити його та зняти емоційну напругу. Навколо цієї ідеї об'єдналися місцеві психологи, педагоги й митці — так створили АРТ Центр для дітей і дорослих, які постраждали від війни в Україні. Тут допомагають боротися зі страхами, стабілізують психологічний стан та повертають віру в майбутнє.
Про те, як працює це рішення, читайте тут.
У складний воєнний час українцям вдається допомогти не лише собі, а й своїм "меншим братам". Попри жорстокі бої, волонтери зоозахисних та просто громадських організацій продовжують рейди та поїздки до сірої чи окупованої зони, щоб привезти вуличним або залишеним господарями тваринам корм із ліками. А ще – щоб евакуювати їх на підконтрольну Україні територію.
Одна з таких волонтерських організацій — громадська організація "Вивеземо". За весь час роботи ГО "Вивеземо" завдяки волонтерам, водіям, притулкам у Бердянську (які перетримували тварин під час їхнього транспортування) вдалося вивезти на підконтрольну Україні територію понад 240 тварин. Як? Розповідаємо тут.
За даними ЮНІСЕФ, тільки за останні три місяці повномасштабного вторгнення постраждали 3 мільйони дітей на території України та понад 2,2 мільйона дітей у країнах, які приймають біженців.
Винайдений в Ізраїлі метод хібукі-терапії застосовують тепер і психологи в Україні. "Рубрика" поговорила з ними про те, як звичайна іграшка з довгими лапками й вушками може допомогти дітям пережити війну та травму. Детальніше про метод — за посиланням.
Зима близько, а отже — на передовій уже холодно. Наші "котики" мерзнуть. Зимова форма вже почала надходити на фронт, але бійцям дуже не вистачає запасних шапок та теплих шкарпеток, пальчаток та балаклав, зігріваючих поясів та цупких килимків у бліндажі.
Уже 8 років у Фейсбуці існує група "В'язані речі для воїнів". Починалося все з бажання двох сестер хоч чимось допомогти атовцям та добровольцям — тим, хто першим став на захист нашої державності. А сьогодні понад 1200 учасників спільноти в'яжуть та надсилають до ЗСУ шапки, балаклави, шкарпетки, пальчатка та інші теплі речі. Тут і в'язати навчать, і допоможуть передати готові речі на фронт.
"Рубрика" поспілкувалася з засновницею проєкту, журналісткою, волонтеркою, головою правління БФ "Україна — перезавантаження" Ларисою Степанушко, щоб дізнатися, як це працює.
Жителі деокупованих територій стикаються з чималою кількістю проблем. Руйнування помешкань та критичної інфраструктури, відсутність зв'язку та звичного сполучення з рештою України, проблеми з постачанням продуктів, розграбована окупантами місцевість… Це лише невеликий перелік. Серед цих проблем — і відсутність медичної допомоги та навіть просто доступу до ліків в аптеках. Присутності медиків поруч потребують усі — і люди похилого віку, і діти, і просто дорослі. Але що робити, якщо вдома не залишилося лікарні чи навіть аптеки?
"Мобільні лікарі" — проєкт, який допомагає мешканцям звільнених від окупантів територій мати доступ не лише до професійної медичної допомоги, але й банально до ліків. Розповідаємо, як він працює, тут.
Життя підлітка — повне викликів та рішень, які необхідно ухвалити тут і зараз, і не завжди це просто. А надто — під час війни. Ким стати? Де жити? Як зрозуміти себе? Допомогти тут може менторство.
Зустріч з інженером SpaceX, подолання страху публічних виступів чи просто пошук відповіді на питання "А ким я хочу бути?" Це все можливо завдяки проєкту 10:11. Програма менторства допомагає старшокласникам, які розпочинають новий етап свого життя — готуються до навчання у виші. З початком повномасштабної війни сумнівів і потреби в допомозі у підлітків тільки побільшало. Як їм допомагають у "10:11" — у нашому матеріалі.
Кілька десятків психологів та психотерапевтів зібрались в ініціативу "Психологи на війні" й почали їздити в громади, які жили в тимчасовій російській окупації. Нині вони працюють у Київській області, але в перспективі ініціатива розшириться й на інші області — зокрема Харківську. Проєкт "Психологи на війні" існує вже два місяці.
"Найчастіше ми стикаємося з тим, що люди отримали такий досвід, який от уже пів року після деокупації вони не можуть опанувати, — розповідає автор ініціативи, доктор психологічних наук, голова Української асоціації психотерапевтів і бізнес-тренерів Валерій Дорожкін. — Це настільки руйнуючий досвід, що коли ми навіть на вулицях у деокупованих населених пунктах починаємо з кимось розмовляти, то люди зупиняються й починають говорити, вони не можуть себе стримати".
Команда "Психологи на війні" відвідала мешканців селища Бородянка, які жили під російською окупацією, поговорила з дорослими та дітьми, а також розповіла, як можна підтримати себе і рідних й жити далі. "Рубрика" була разом із психологами в цій поїздці. Наш репортаж — за посиланням.
Цього місяця багато рішень — про і для дітей. Діти чи не найбільше страждають від війни, наш обов'язок — допомогти їм пережити цей стрес.
Сьогодні в Україні немає дитини, яка тією чи іншою мірою не зазнала би впливу війни. Пережитий стрес — якщо з ним не працювати — може спричинити проблеми з фізичним і ментальним здоровʼям. Водночас діти мають високий потенціал до відновлення. Як активувати цей потенціал, розповідають експерти. А ми ділимося їхнім досвідом.
Save Business Now — ініціатива з Івано-Франківська, яка виникла на базі благодійного фонду після того, як волонтерам масово почали телефонувати підприємці. Просили допомогти з екстреною евакуацією бізнесу.
"З перших днів війни, коли стало зрозуміло, що людям потрібна допомога, виник фонд Save Ukraine Now. І коли після цього в наших керівників проєкту "Промприлад" почали розриватися телефони від дзвінків підприємців щодо допомоги з релокації, ми зрозуміли, що бізнесу теж потрібна допомога. І так виникла ця ініціатива як відповідь на виклики війни.
Спершу все було абсолютно рандомно. Виникла ідея створити чат, де люди могли б між собою знайомитись — як релокований бізнес, так і місцевий. А вже після цього утворювалися нові типи підтримки", — розповідає Руслана Паробецька, координаторка центру підтримки бізнесу в "Промприлад.Реновація".
Про те, як "рандомна" ініціатива перетворилася на системну і допомогла адаптуватися десяткам бізнесів на новому місці — у нашій статті.
У середині квітня російські ракети поцілили у водогін, який постачав воду до одного з найбільших південних обласних центрів України — Миколаєва. Якщо раніше до кранів миколаївців надходила одразу питна вода з Каховського водосховища, весною люди залишилися без жодної. З часом вдалося відновити постачання технічної води, втім зовсім непридатної для вживання в їжу навіть після численних кип'ятінь.
Наша журналістка побувала в Миколаєві та дізналася про те, як відновити водопостачання в Миколаєві, скільки це коштуватиме, і які альтернативи є зараз. Про все це — читайте в репортажі.
