Організувати безпечне очне навчання для школярів з допомогою ШІ - МОН запускає новий проєкт
27 березня Міністерство освіти і науки України та компанія Palantir, яка спеціалізується на програмному забезпеченні для аналізу даних з допомогою штучного інтелекту, підписали меморандум про співпрацю.
Який проєкт готує МОН та як він допоможе створити безпечні простори для школярів — розповідає "Рубрика".
У чому проблема?
Через російське вторгнення тисячі школярів змушені навчатися дистанційно або ж у змішаному форматі. Не всі школи мають облаштоване безпечне укриття, в якому можна продовжувати навчальний процес, тому школярі навчаються позмінно або ж з дому, що часом негативно впливає на якість отриманих знань.
Яке рішення?
МОН почало співпрацю з американською компанією Palantir, яка розробляє платформи ШІ для аналізу даних. За словами Дмитра Завгороднього, заступника міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, надані інструменти допоможуть Міністерству зібрати найрізноманітніші дані та завдяки їм визначити, в яких громадах потрібно будувати укриття в першу чергу.
Аналітика також допоможе поділити школи громад за типом і рівнем ризику, візуалізувавши дані на карті. З допомогою ШІ-інструментів МОН планує створити необхідні умови для очного навчання дітей у закладах освіти та надалі аналізувати кореляцію успіхів дітей у навчанні з безпековою ситуацією.
Підписання меморандуму
"Ми ставимо собі таке питання: "У нас є два мільярди на укриття. Де ми маємо їх зробити, щоб це було якнайефективніше можливе рішення?" Ми хочемо, щоб якомога більше дітей зараз навчалися офлайн. Які умови потрібні, щоб вони були офлайн у різних областях? Як ми можемо зіставити різні сценарії для різних регіонів? Які школи потрібні, де потрібно більше автобусів, де організовувати ремонт уже зараз, а де він може зачекати?" — додає Дмитро Завгородній.
На сайті підзвітного управління відновленням розмістять публічний документ, по якому школи зможуть подати заявки на облаштування укриттів. Вибрані проєкти матимуть змогу отримати бюджет протягом 2024 року.
Як це працює?
Платформа дає можливість включити штучний інтелект в розрахунки, об'єднати дані з різних напрямків, проаналізувати якість уже наявних та систематизувати їх в одну карту. Наприклад, система об'єднує відомості, які можна отримати з Міністерства інфраструктури, інших реєстрів чи відкритих джерел. Підключена навіть карта DeepState, щоб окреслити лінію фронту.
"Є досить багато різних аналітичних інструментів, які дають можливість візуалізувати статус закладів освіти та показати їх на карті. Ви можете покращити карту, додавши додаткові параметри, як-от рівень ризику, який пов'язаний з територією чи школою. На карті описана відстань між школами, вказана критична інфраструктура, що є поруч тощо — дані, які допоможуть краще зрозуміти ризики, пов'язані з кожною окремою школою. Тож, скажімо, це новий рівень аналітики для процесу прийняття рішень, куди й в що краще інвестувати: в укриття, ремонт, автобуси чи будь-що інше", — говорить заступник міністра.
Інструменти не тільки відображають ситуацію, але й допомагають побудувати сценарії — формули для аналізу ризиків для школи.
Зони на карті відрізнятимуться від тих, що використовують військові, аби позначити рівень небезпеки територій. Дмитро Завгородній пояснює на прикладі: у західних частинах України можуть бути жовті зони, які повністю оточені зеленими регіонами, тому що тут кількість можливих ракетних ударів підвищена, адже поруч знаходиться електростанція, військова база тощо — на цій території побудувати укриття варто першочергово.
Програмне забезпечення спершу було розроблене під потреби військових і розвідувальних служб, тому компанія наголошує на конфіденційності даних та детальному контролі доступу до них.
Луїс Мослі, старший віцепрезидент Palantir у Європі, розповідає, компанія прагне втілити місію допомогти Україні забезпечити безпеку громадян під час війни. Саме тому аналітичні інструменти компанія надає Україні безплатно та впродовж уже двох років.
"Ми працюємо з багатьма урядами на заході, і рідко можна знайти таких амбітних і далекоглядних партнерів з боку уряду, як в Україні. Можливо, це якось пов'язано з війною — це надзвичайна ситуація, потрібно зовсім по-іншому думати про те, як вирішувати проблеми", — наголошує Луїс.
Нагадаємо, на даний час у Харкові проживають 56 тисяч школярів, із них майже 2200 – навчаються у метрошколі.
Також повідомлялось, що у Харкові під землею тепер почали навчатися не лише учні, а й дошкільнята: до незвичного дитячого закладу в метро вже записали 650 дітей.
Знай більше: "НотаЄнота" запрошує освітян долучитися до проведення антифейкових ігор з протидії дезінформації
"Ми обрали шлях побудови": як на Львівщині учні вирощують органічні продукти для своєї їдальні
Для учнів 11 класів відбудеться Всеукраїнський конкурс Smart Challenge: у чому рішення
