У Фінляндії на річці Хіітоланйокі демонтували дамби: навіщо це рішення
Фото: pixabay
У Фінляндії на річці Хіітоланйокі демонтували низку дамб, завдяки чому після багатьох років, риба, зокрема лосось, почала повертатися до водойми.
Про це пише Рубрика, посилаючись на ВВС.
У чому проблема?
Річки у високоіндустріалізованих регіонах, таких як Європа та США, протягом століть зазнали суттєвих змін завдяки будівництву доріг, видобутку води для сільського господарства та зведення штучних бар'єрів – водопропускних споруд, водяних млинів та гідроелектростанцій.
Згідно з оцінками дослідників, лише трохи більше третини світових річок довжиною понад 1000 км досі вільно течуть по всій своїй довжині.
Такі бар'єри створили низку проблем. Вони не тільки спричиняють втрату біорізноманіття, впливаючи на рибу та мікроорганізми, але й перешкоджають руху поживних речовин та осаду вниз за течією, що шкодить риболовству та громадам, які від нього залежать.
Греблі також створюють перешкоди для видів, які мігрують для розмноження, що особливо впливає на популяції риб.
Інноваційне рішення: українські аграрії вперше застосують нові підходи до протидії посухам
Яке рішення?
Раніше річка Хіітоланйокі була ключовим шляхом міграції прісноводного лосося, який перебуває під загрозою зникнення, з Ладозького озера, що в сусідній росії, до Фінляндії.
Але будівництво у 1911-1925 роках трьох гребель, які постачали гідроелектроенергію, відгородило лосось від місць його нересту. Лосось та інша риба, як-от форель, потрапили в пастку на фінському боці річки. Така ситуація тривала протягом 100 років.
Фото: З відкритих джерел
І ось три роки тому будівельники почали демонтувати низку дамб на річці Хіітоланйокі у Фінляндії. Вони були здивовані, коли помітили зграю лосося. Вона була частиною останньої дикої популяції, яка не мала виходу до моря, й тепер, після багатьох років, риба поверталася до річки.
Для екологині Фінського інституту природних ресурсів Пауліни Лоухі це стало знаком того, що почалося відновлення екосистеми.
"Це були не тільки дорослі особини – було багато молодого лосося", – із захопленням розповідає вона.
Яку проблему розв'яже заповідання нових територій, та чому таке рішення на часі під час та після війни
Як це працює?
На сьогодні, коли дамби прибрали, вода знову вільно тече новозбудованими порогами, оточеними високими деревами.
Кожного разу, коли демонтували греблю, лосось заселяв нову частину річки, каже Ханна Оллікайнен, виконавча директорка Фонду рекреаційної зони Південної Карелії, громадської організації, яка відповідає за екологічний і туристичний розвиток регіону. Зокрема:
- у 2021 році, після демонтажу першої греблі, зафіксували п'ять місць нересту риби;
- восени 2022 року, молодняк лосося досяг рекордної кількості – 200 рибин на акр (0,4 га);
- в грудні 2023 року прибрали найвищу греблю Рітакоскі, риба отримала вільний прохід до верхів'їв річки та її приток.
Фото: Ілюстративне / З відкритих джерел
"Демонтаж трьох гребель став результатом десятиліть роботи, яка враховувала не лише стан річки, але й економічний контекст", каже Оллікайнен.
Як пояснює директорка, оцінки показали, що виробництво електроенергії стало невигідним для власників електростанцій, а саме:
- витрати на технічне обслуговування,
- обов'язковий захист довкілля, зокрема будівництво рибопропускних споруд.
Тож греблі продали та демонтували.
Фото: Ілюстративне / WWF
Виведення з експлуатації трьох фінських гребель – не поодинокий випадок. По всій Європі багато цих споруд або наближаються до кінця свого експлуатаційного терміну, або витрати на їх утримання переважують переваги, які вони надають.
Нагадаємо, уже не перший рік екологи попереджають про зникнення в Україні частини річок та інших поверхневих водних об'єктів. Загроза цілком реальна — у цьому впевнилась "Рубрика" після того, як разом з екологами громадських організацій "Екологія. Право. Людина" та "Українська природоохоронна група" (УПГ) відвідала кілька локацій на Львівщині. Що саме виявили, читайте докладніше у нашому матеріалі: "Українські річки зникають: у чому причина і що робити?"
Окрім того, у 2024 році розпочався спільний проєкт Всесвітнього фонду природи Україна (WWF-Україна) та Басейнового управління водними ресурсами річок Прут та Сірет. Це буде масштабне дослідження для виявлення наявних перешкод для відновлення вільної течії річок в межах усього басейну.
