fbpx
Сьогодні
15:54 10 Лют 2024

Тривожний стан мають втричі більше дітей, ніж вважають їхні батьки та вчителі, – результати дослідження

English version here

Фото: З відкритих джерел

Лише 2-4% батьків, учителів та представництва адміністрації закладів освіти вважають, що учні мають скоріше тривожний чи дуже тривожний стан, однак серед самих учнів та учениць цей показник сягнув 12%.

Про це свідчать результати дослідження "Війна та освіта. Два роки повномасштабного вторгнення", яке презентували Міжнародний благодійний фонд savED у партнерстві з Міністерством освіти й науки України.

Як розповіли соціологи, лише 57-60% учнівства, батьків, учителів і представництва адміністрації шкіл вважають, що школярі почуваються спокійно під час освітнього процесу.

Зокрема, не більше третини кажуть про "дуже спокійне самопочуття". Ще 31-39% стверджують, що школярі однаково часто почуваються спокійно і тривожно. 

Як оцінюють емоційний стан дітей батьки

Серед опитаних учнів 67% почуваються спокійними або дуже спокійними. Однак показник для учениць значно нижчий – 48%.

Краще в емоційному плані почувається учнівство у:

  • західних областях України – 65%,
  • проти 54% із центральних, північних,
  • 52% – з у прифронтових регіонів.

У дослідженні також йде мова про те, що батьки оцінюють емоційний стан дітей краще, ніж самі діти.

психологічна допомога дітям

Фото: З відкритих джерел

Так, серед учнів та учениць лише позитивні емоції за останні два тижні на момент проведення опитування мали 37%. 

Водночас 51% батьків висловили думку, що їхні діти за цей період мали тільки позитивні емоції /почуття.

Якщо говорити про конкретні емоції, то серед позитивних найбільш поширені такі:

  • спокій (52% серед учнівства і 35% на думку батьків);
  • радість (46% і 39%);
  • оптимізм (41% і 42%);
  • упевненість (39% і 33%);
  • задоволення (33% і 31%);
  • натхнення (32% і 27%).

Чи потребують школярі та школярки психологічної підтримки

Зі слів 26% учнівства (32% серед дівчат і 20% серед хлопців) і на думку 23% батьків, учні й учениці скоріше або дуже сильно потребують психологічної чи емоційної підтримки.

З них з впевненістю про таку потребу говорять 4% і 2% відповідно. Ще 36% і 49% кажуть, що потреби скоріше немає, хоча певну користь від неї вбачають.

Ще 36% дівчат і 49% хлопців кажуть, що дуже сильної потреби у психологічній допомозі немає.

Серед батьків, які сказали про скоріше наявну або дуже сильну потребу у психологічній допомозі, 37% відповіли, що їхня дитина вже отримує таку підтримку. Однак абсолютна більшість з них має на увазі рідних і друзів, а не залученість психолога.

88% представників та представниць адміністрації стверджують, що у них у школі є психолог чи психологиня. Стільки ж опитаних кажуть, що будь-який учень може звернутися, а 73% – що може звернутися будь-хто з учителів.

Варто додати, що емоції — це непросто. А під час війни — ще складніше. Тривоги внутрішні й повітряні, хвилювання за близьких та постійне очікування поганого виснажують нашу психіку.

Як відновити психологічний ресурс під час війни, розбиралась "Рубрика". Читайте в нашому матеріалі: "Як впоратися з емоційними гойдалками: шукаємо ресурс попри війну".

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: