Тривожний стан мають втричі більше дітей, ніж вважають їхні батьки та вчителі, – результати дослідження
Лише 2-4% батьків, учителів та представництва адміністрації закладів освіти вважають, що учні мають скоріше тривожний чи дуже тривожний стан, однак серед самих учнів та учениць цей показник сягнув 12%.
Про це свідчать результати дослідження "Війна та освіта. Два роки повномасштабного вторгнення", яке презентували Міжнародний благодійний фонд savED у партнерстві з Міністерством освіти й науки України.
Зокрема, не більше третини кажуть про "дуже спокійне самопочуття". Ще 31-39% стверджують, що школярі однаково часто почуваються спокійно і тривожно.
"Повертати" до тіла і мати живий контакт: поради від психотерапевтки, як заспокоїти дітей під час ворожих атак
Як оцінюють емоційний стан дітей батьки
Серед опитаних учнів 67% почуваються спокійними або дуже спокійними. Однак показник для учениць значно нижчий – 48%.
Краще в емоційному плані почувається учнівство у:
- західних областях України – 65%,
- проти 54% із центральних, північних,
- 52% – з у прифронтових регіонів.
У дослідженні також йде мова про те, що батьки оцінюють емоційний стан дітей краще, ніж самі діти.
Так, серед учнів та учениць лише позитивні емоції за останні два тижні на момент проведення опитування мали 37%.
Водночас 51% батьків висловили думку, що їхні діти за цей період мали тільки позитивні емоції /почуття.
Якщо говорити про конкретні емоції, то серед позитивних найбільш поширені такі:
- спокій (52% серед учнівства і 35% на думку батьків);
- радість (46% і 39%);
- оптимізм (41% і 42%);
- упевненість (39% і 33%);
- задоволення (33% і 31%);
- натхнення (32% і 27%).
"Допомогти витягнути дітей з травматичного стану та адаптувати їх до реалій життя": як працює безпечний простір "СвіТи" для підлітків у Житомирі
Чи потребують школярі та школярки психологічної підтримки
Зі слів 26% учнівства (32% серед дівчат і 20% серед хлопців) і на думку 23% батьків, учні й учениці скоріше або дуже сильно потребують психологічної чи емоційної підтримки.
З них з впевненістю про таку потребу говорять 4% і 2% відповідно. Ще 36% і 49% кажуть, що потреби скоріше немає, хоча певну користь від неї вбачають.
Ще 36% дівчат і 49% хлопців кажуть, що дуже сильної потреби у психологічній допомозі немає.
Серед батьків, які сказали про скоріше наявну або дуже сильну потребу у психологічній допомозі, 37% відповіли, що їхня дитина вже отримує таку підтримку. Однак абсолютна більшість з них має на увазі рідних і друзів, а не залученість психолога.
88% представників та представниць адміністрації стверджують, що у них у школі є психолог чи психологиня. Стільки ж опитаних кажуть, що будь-який учень може звернутися, а 73% – що може звернутися будь-хто з учителів.
Варто додати, що емоції — це непросто. А під час війни — ще складніше. Тривоги внутрішні й повітряні, хвилювання за близьких та постійне очікування поганого виснажують нашу психіку.
Як відновити психологічний ресурс під час війни, розбиралась "Рубрика". Читайте в нашому матеріалі: "Як впоратися з емоційними гойдалками: шукаємо ресурс попри війну".