В Україні запустять кабінет пацієнта, в який можна буде зайти через "Дію" і не тільки
Фото: МОЗ
У 2024 році МОЗ планує реалізувати 142 проєкти з цифровізації сфери охорони здоровʼя, зокрема, планується запустити кабінет пацієнта, в якому можна буде укласти декларацію із сімейним лікарем. Доступ до кабінету пацієнта буде забезпечуватися через кілька інтерфейсів, у тому числі і через "Дію".
Про це повідомила заступниця міністра охорони здоровʼя Марія Карчевич на зустрічі з журналістами, інформує Рубрика.
"Ми хочемо запустити на державному рівні кабінет пацієнт, із залученням медичних інформаційних систем, "Дії". І перший етап у кабінеті пацієнта – це буде функціональність і можливість укладення декларації з сімейним лікарем", – сказала Карчевич.
За її словами, загалом цього року МОЗ планує втілити або започаткувати 142 проєкти.
Зокрема, планується впровадити першу частину системи "єКров", яка створюється для налагодження системи у сфері донорства крові та безпеки, якості крові та її компонентів.
Також запроваджуватиметься система управління запасами лікарських засобів та медичних виробів е-Stock, розпочато роботу над системою е-МСЕК, яка працюватиме в межах реформування системи медико-соціальних експертних комісій.
Окрім цього, планується запуск електронної системи для безперевного професійного розвитку лікарів та розподілу в інтернатуру, розвиток блоку стаціонарної системи меддопомоги Електронної системи охорони здоров'я, реабілітаційного функціоналу.
За словами Карчевич, також протягом року мають зʼявитися нові види медичних висновків, як-от для всиновлення дитини або для отримання посвідчення водія.
Триватиме робота над технічною можливістю для проведення щеплень в аптеках фармацевтичними працівниками.
Буде продовжено роботу над створенням системи верифікації лікарських засобів з 2D-кодуванням та впровадженням міжнародного формату, який використовується для реєстрації ліків в Україні, – eCTD.
Окрім цього, розпочнеться робота над електронними рішеннями для лікарських препаратів на основі канабісу, модернізація систем реєстру лікарських засобів та медвиробів.
Триватиме й розвиток телемедицини. За словами заступниці міністра, в Україні реалізується 8 гуманітарних проєктів у сфері телемедицини на суму понад 4 млн доларів. Вони передбачають консультування при вибухово-вогнепальних пораненнях, опікових травмах, дистанційне спостереження за вагітними тощо, телеметрію, консультування і телерадіологію.
Серед пріоритетів представниця МОЗ назвала також розвиток цифрових компетентностей, набуття нових навичок медичними працівниками, євроінтеграційні проєкти, розробку інформаційної платформи даних, яка відображатиме показники та індикатори різних систем реєстрів у сфері охорони здоровʼя.
За даними МОЗ, у системі еHealth діє:
- 7 інформаційно-комунікаційних систем,
- 153 реєстри у сфері охорони здоровʼя,
- містяться дані про понад 35 млн пацієнтів,
- 19 тис. медичних закладів та аптек,
- 430 тис медичних та аптечних працівників.
Про ментальне здоров'я українці зможуть поговорити із сімейним лікарем: як працює це рішення
Доступ до кабінету пацієнта, який планується у 2024 році запустити в системі ЕСОЗ, буде забезпечуватися через кілька інтерфейсів, у тому числі і через "Дію".
"У централізованому кабінеті пацієнта ми будемо забезпечувати можливість демонстрації всіх даних, які містяться в центральній базі даних, через декілька інтерфейсів, зокрема, одним з них буде "Дія", іншими інтерфейсами будуть медичні інформаційні системи. НСЗУ буде визначати і затверджувати вимоги до їх підключення, будемо тестувати, навіть "Дію" будемо тестувати. І після цього будемо надавати технічні ключі для підключення до центральної бази даних. У пацієнта буде можливість обирати, яким інтерфейсом користуватися. Набір інформації в кабінеті пацієнта буде стандартним, доступ буде за кваліфікованим електронним підписом для того, щоб ми могли однозначно ідентифікувати, що це наш пацієнт. Спочатку в кабінеті пацієнта буде доступ до персональних даних, згодом до медичних і ми будемо вимагати кваліфікованого електронного підпису", – розповів Черниш.
На першому етапі, як зазначив Черниш, заплановано надати громадянам через кабінет пацієнта можливість реєстрації в ЕСОЗ, обрати сімейного лікаря, укласти декларацію, а також розірвати декларацію.
Також пацієнти зможуть управляти своїми персональними даними, якщо змінилися документи, що посвідчують особу, змінився номер телефону тощо.
Згодом пацієнти отримають можливість доступу через кабінет пацієнта до своєї медичної інформації, такої як візити до лікаря, діагнози, вакцинація тощо.
За словами Черниша, для тих людей, які з різних причин не можуть, або не хочуть користуватися електронними сервісами, можливість ознайомитися зі своєю медичною інформацією залишається через сімейного лікаря. Також за медичною інформацією вони можуть звернутися безпосередньо до НСЗУ.
Окрім цього, як додав Черниш, в кабінеті пацієнта батьки чи законні представники дитини також зможуть мати доступ до спочатку персональних даних дитини, згодом і до медичної інформації дитини.
"На рівні системи реалізується зв'язок батьки/опікуни – діти, юридичною мовою – це законні представники. Якщо є зв'язок мати-дитина чи батько-дитина, батьки через свій кабінет пацієнта будуть бачити кабінет дитини. Цей зв'язок буде автоматично розірвано по досягненню дитиною повноліття", – розповів Черниш.
Також доступ до кабінету пацієнта через "Дію" матимуть і громадяни, які перебувають за межами України, але продовжують консультуватися зі своїми лікарями в України за допомогою телемедицини.
"Громадяни, які виїхали за кордон, так само підтримують звʼязок зі своїми лікарями. Лікарі їх консультують, всі взаємодії також згодом будуть відображатися. Громадяни через застосунок "Дія" зможуть мати доступ до своїх медичних даних", – сказав Черниш.
Як зазначив Черниш, зараз також триває робота над технічним забезпеченням можливості обміну медичною інформацією між Україною і різними країнами.
"У нас поки що немає інтеграції з іншими країнами. Але ми працюємо з Польщею, Естонією, Словаччиною над тим, як ми могли б обмінюватися медичною інформацією. Необхідно узгодити юридичні, технічні деталі, потрібно розуміти, що в різних країнах різне законодавство, різні вимоги до безпеки. Іноді наші вимоги до безпеки вищі. Згодом ми зможемо налагодити доступ наших лікарів до інформації тих систем, тому що наші громадяни також обслуговуються за кордоном, так і доступ іноземних лікарів до відповідної інформації. Це складне питання, але нам необхідно буде це робити. Ми інтегруємося в європейський простір і окрім економічного союзу, нам необхідно буде вирішувати і це питання", – сказав Черниш.
Нагадаємо, за рік майже 85,5 тисячі громадян України звернулися до сімейних лікарів за психологічною підтримкою.
