fbpx
Сьогодні
21:01 12 Чер 2023

Український бізнес просить не підвищувати вартість еквайрингу в умовах воєнного стану: читати звернення

Згідно повідомлень банківських установ, які надходять до бізнесу, з 1 липня 2023 року очікується підвищення вартості еквайрингу для українського бізнесу. Український бізнес звертається до влади, банків та міжнародних платіжних систем щодо збереження ставок інтерчейндж на рівні не вище 0,7% та еквайрингу на діючому рівні до закінчення воєнного стану та протягом трьох місяців після його закінчення.

В разі підвищення ставок інтерчейндж (еквайрингу) для суб'єктів господарювання, це напряму буде мати негативний вплив на вартість товарів та послуг для українських споживачів. Додаткові суми витрат, які повинні будуть закласти торгові компанії на сплату підвищеного розміру еквайрингу можуть сягати більше ста мільйонів гривень на рік.

Як зазначає Асоціація рітейлерів України, український роздрібний бізнес зараз акумулює максимум зусиль для стабілізації роботи галузі в умовах воєнного стану, зокрема задля відновлення ринку збуту українських товарів, забезпечення стабільного ринку праці та сплати належної кількості податків для відновлення економіки країни. Разом з тим, фінансове ставище учасників ринку продуктового рітейлу залишається складним та потребує допомоги держави.

Враховуючи зниження доходів та фінансової спроможності населення, що додатково ускладнюється воєнними діями та терористичних актів російської федерації, для рітейлу пріоритетом залишається забезпечення доступних цін на продукти харчування та товарів першої необхідності, в тому числі з метою їх стабільного збуту, що напряму впливає на ринок оборотності товарів українських виробників.

Згідно інформації Держстату України та інших аналітичних даних, в середньому у 2022 році ціни на соціальні та базові продукти харчування зросли вже значно підвищились. Це вже стало наслідком зменшення доступності окремих категорій населення до купівлі продуктів харчування. Так, згідно дослідження Deloitte "Споживацькі настрої українців після повномасштабного вторгнення», у 2022 році значно зросла частка українців, які готові заощаджувати на купівлі продуктів харчування. Цей показник сягнув 63% респондентів, тоді як у 2021 році становив 48%.

"При цьому, для роздрібного ринку продуктів харчування залишаються діючими постанови Кабінету міністрів України щодо дотримання 10% роздрібної націнки та відстрочки платежу в 10 календарних днів на соціальні продукти харчування".

З початку війни, з метою стабілізації цін та налагодження роботи українського бізнесу в умовах воєнного стану, завдяки Офісу президента України та Міністерству економіки значною підтримкою для роздрібного бізнесу (як малих так і великих підприємців), сфери послуг стало вирішення питання щодо фіксації ставки інтерчейндж та еквайрингу, шляхом домовленостей з міжнародними платіжними системами та банками. Зокрема, такі дії допомогли галузі рітейлу частково стабілізувати фінансову ситуацію, а зекономлені кошти направити на закупівлю товару, налагодження ланцюгів постачання, розрахунків з постачальниками за поставлений товар. Таким чином роздрібні мережі могли гарантувати нижчі ціни для споживачів і не збільшувати торгову націнку за рахунок оптимізації власних витрат.

"В той же час, Офісом президента України та Національним банком України було наголошено про пріоритетність проведення роздрібною торгівлею безготівкових платежів за проданий товар".

Не дивлячись на складний період в роботі у 2022 році, енергетичний локдаун, торгові мережі максимально намагались забезпечити вимоги держави. Спільні дії держави, банківських установ та бізнесу допомогли налагодити платіжну систему в умовах війни.

Так, згідно офіційних даних Національного банку України, кількість операцій з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, за травень – грудень 2022 року становила на 1,4% більше за кількістю та на 40,5% за сумою, ніж за аналогічний період довоєнного 2021 року. Аналіз розподілу безготівкових операцій в Україні за їхніми видами свідчить, що у травні–грудні 2022 року, як і раніше, найбільше операцій із використанням карток припадало за кількістю – на розрахунки в торговельній мережі – 52% (понад 2,5 мільярда операцій). Їхня сума становила близько чверті від усіх безготівкових операцій (23,1%). Порівняно з аналогічним періодом 2021 року кількість таких операцій зменшилась на 4,2%, але сама ж сума таких операцій зросла на 20,3%.

"Однак, згідно повідомлень банків, які надходять до бізнесу, з 1 липня 2023 року очікується підвищення вартості еквайрингу для українського бізнесу у зв'язку з підвищенням ставок інтерчейндж міжнародними платіжними системами".

Варто зазначити, що станом на 1 січня 2023 року частка міжнародної платіжної системи Mastercerd  на ринку України становить  53,9%, VISA – 45,5%. Тобто, доля двох операторів на ринку України становить 99,4%, що  унеможливлює для українських компаній пошуку будь-яких інших альтернатив. Найбільшими банками-еквайрами залишаються три провідні банківські установи, дві з яких є державними – ПриватБанк та Ощадбанк.

В Європейському Союзі відповідно до Регламенту ЄС №2015/751 встановлені граничні розміри комісійної винагороди за інтерчейндж на рівні 0,2% для дебетових карток та 0,3% для кредитних карток. В Україні, не дивлячись на стан війни, ставка інтерчейндж значно вища навіть зараз, ніж в інших європейських країнах.

17 травня 2021 року Національним банком України та найбільшими платіжними системами Visa та Mastercard у довоєнний період  був укладений Меморандум про сприяння конкурентному платіжному ринку в Україні, саме який і передбачає встановлення з 1 липня 2023 розмір інтерчейндж на рівні 0,9%, що значно є вищим, ніж встановлено на сьогодні (0,7%). Не дивлячись на те, що Меморандумом і так встановлений розмір інтерчейндж в три рази вище, ніж той, що існує в європейських країнах, також документ був складений до повномасштабного вторгнення, і відповідно не враховує становище українського бізнесу в умовах війни.

Враховуючи значне падіння ліквідності всього українського бізнесу, як торгівлі, так і сфери послуг, відсутності прогнозованості подальшого економічного стану в умовах війни та вільних обігових коштів, підприємці будуть вимушені закладати ці додаткові витрати у ціну товару (ціну послуг), що буде мати прямий негативний вплив на українських споживачів у вигляді обмеження доступності у купівлі продуктів харчування, лікарських засобів, інших необхідних товарів та послуг внаслідок їх здорожчання.

"Отже, з метою підтримки українського бізнесу та споживачів в умовах воєнного стану, Асоціація рітейлерів України просить Офіс президента України, Кабінет міністрів України та Національний банк України посприяти у збереженні ставок інтерчейндж на рівні не вище 0,7% та еквайрингу на діючому рівні, та запобігти його підвищенню до закінчення воєнного стану та протягом трьох місяців після його закінчення".

Асоціація рітейлерів України також звертається до міжнародних платіжних систем та банківських установ з проханням не підвищувати ставки інтерчейндж (еквайрингу) в той час, коли країна знаходиться у стані війни. 

Рубрика:
Економіка

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: