Через зміну клімату Дністер та Південний Буг втратять понад 30% води, а Дніпро 20%, – дослідження
Фото: Екодія
До кінця століття водний стік в Дністрі та в Південному Бузі може знизитись на третину, а у Дніпрі – на 20%. Потрібно зменшувати викиди парникових газів та переходити на чисті джерела енергії вже до середини століття, щоб цьому запобігти.
Такі результати дослідження "Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України", яке презентувала ГО Екодія спільно з науковцями.
Науковці проаналізували, як змінюватимуться річки за двох різних сценаріїв зміни клімату: «м'якого», що передбачає зменшення викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди, та «жорсткого», за якого жодних заходів із боротьби із кліматичною кризою не відбудеться.
Результати показують, що до кінця століття у більшості басейнів України річковий стік зменшиться в обох сценаріях:
У басейні Дніпра передбачається зниження водного стоку в середньому до -20% (і до 24% влітку), із січня по березень можливе невелике збільшення.
У басейні Західного Бугу стік може зменшитися в середньому від 28% до 30% в усі місяці, крім лютого; найбільше зниження очікується восени (до 32 %).
У басейні Дністра за «жорстким» сценарієм на кінець століття очікується катастрофічне зниження стоку – в окремі місяці до 36-38%
Зменшення водного стоку басейну річки Прип'ять буде знаходитися в діапазоні від -12 до -23%, однак зменшення стоку в період літньої межені може сягнути 37%.
У басейні Десни значних змін не прогнозується, а от у січні-березні річковий стік навпаки може зрости від 28% до 45%; в інші місяці очікується незначне зменшення стоку.
У басейні Південного Бугу наприкінці століття очікується суттєве зниження середнього річного стоку – до 30 %, а в окремі місяці аж до 45%.
Від нестачі води потерпатимуть різні галузі економіки. В першу чергу, її відчує на собі сільське господарство, яке вже зараз страждає від посух. Серед вразливих галузей також – енергетика та металургія, які вже зараз є найбільшими споживачами води. Постраждає і комунальне господарство – аж до обмеження водопостачання для населення, що торкнеться і великих міст.
«Загалом, дослідження показують, що якщо викиди парникових газів будуть продовжувати зростати, зменшення водності у річках буде суттєво сильнішим, ніж за "м'яким" сценарієм, що передбачає скорочення викидів. Це ще раз підкреслює, що катастрофічних наслідків можна уникнути, якщо країни приймуть амбітні цілі зі скорочення викидів парникових газів, перейдуть на відновлювані джерела енергії та будуть зберігати природні екосистеми», – коментує Соф'я Садогурська, експертка з питань зміни клімату ГО «Екодія».
Не відаю скільки точно втратить прОцетів води П.Буг через "зміну клімату", а от через перегородження річки різними плотинами з кожнорічними регулюваннями рівня води в ній напередодні весняних криголамів та повеней, то точно, втрата обсягів води в річках зменшується.
Якщо не кожен рік, то через кожні 4 - 5 років снігу і товщини льоду на річці буває достатньо для того, щоб відбувся нормальний весняний льодохід з винесенням з дна річок жабуринь, водоростів та іншого сміття, а також з берегів комишів, чоеретів, осок.
Однак такого не відбувається, бо знаходяться якісь відомчі "регулятори", які умисно знижують рівень води в річці , за допомоги плотин і, опускаючи таким чином кригу на дно річки.
Через це по-перше: гине все живе від вичавлення його кригою об дно, по-друге: криголамів, і льодоходів не відбувається.
Лід потихенько тане, лежачи на грунті.Жабуриння, водорості, очерети з кожним роком все більші площі берегів займають та русло річки.
Та й при чому тута клімат ?
Не клімат природній тута винен. а клімакс у мізках уродів-господарників та державних чинів, що їм прислуговують, а не державі і народу України.