Фото 11:32 17 Тра 2020

Українські полярники повернулися додому з Антарктиди

Учасники зимувального загону 24-ї Української антарктичної експедиції (УАЕ) повернулися в Україну після майже 13 місяців роботи на станції "Академік Вернадський". Вони прилетіли в аеропорт "Бориспіль" сьогодні, 17 травня 2020 року, евакуаційним рейсом з Лісабону.

Разом з ними повернулися учасники сезонного загону, які працювали на станції 3 місяці, повідомляє Національний антарктичний науковий центр,

"Ми хвилювалися, що в умовах суворих карантинних обмежень майже по всьому світу нам не вдасться швидко повернути наших полярників додому. Однак завдяки роботі команди НАНЦ, Посольств України в Чилі, Бразилії та Португалії це питання вдалося вирішити. Тоді як низка інших країн була змушена залишити свої експедиції на станціях аж до наступного року або ж законсервувати станції" – зазначив керівник Національного антарктичного наукового центру МОН Євген Дикий.

Полярники вирушили зі станції "Академік Вернадський" ще 24 квітня. 2 травня, після перетину найбільш штормового місця планети – протоки Дрейка – учасники експедицій прибули до порту Пунта-Аренас у Чилі. Відтак через Сантьяго, Сан-Пауло, Лісабон повернулися в Україну.

Враховуючи затримку зимувального загону 25-ї УАЕ в дорозі з України в Антарктиду, перезмінка на "Вернадському" цього року тривала 2 місяці – чи не найдовше в історії станції.

Усі полярники, що прибули в Україну, встановили спеціальний додаток "Дій вдома" та перебуватимуть вдома на самоізоляції.

В Антарктиді науковці виконували мультидисциплінарні дослідження, зокрема вивчали:

зміни клімату (безперервні вимірювання ведуться з 1947 року)
зміни рівня моря, його солоності та температури
стан та динаміку «озонової діри»
вплив змін клімату на льодовики та снігонакопичення в регіоні
космічну погоду (сонячна активність, магнітні бурі, гігантські грози у верхній тропосфері тощо)
стан навколоземної плазми
гірські породи
стан льодовиків
антарктичні мікроорганізми (бактерії, дріжджі, міцеліальні гриби)
флору (зокрема, єдині квіти Антарктиди – колобантус та десшампсія, антарктичні мохи та лишайники)
гніздування домініканських мартинів та поморників
популяції пінгвінів дженту та аделі як індикатор стану запасів криля у Південному океані;
популяції китів (зокрема методом фотоідентифікації)
склад антарктичних ґрунтів

"І зимувальний, і сезонний загони блискуче впорались зі своїми завданнями. Отримані ними дані мають значну цінність не лише для української, але й для світової науки. Привезені зразки весь наступний рік оброблятимуться в багатьох лабораторіях університетів та академічних інститутів", – розповів Євген Дикий.