fbpx
Сьогодні
Урбан 11:09 22 Кві 2019

Життя без маршруток: досвід Німеччини

Як побудувати успішну систему громадського транспорту

Фото Zagranportal

Нещодавно міністр інфраструктури Володимир Омелян заявив про плани замінити в Україні пасажирські маршрутки на неоплани та їх аналоги до 2030 року.

За його словами, Мінінфраструктури хоче повторити "ефект авіації" і в залізничній, і в автобусній сферах.

«Все просто: прозорі правила, чесна конкуренція і, як наслідок, нова якість перевезень для пасажирів та нові можливості для бізнесу… Що стосується внутрішніх автобусних перевезень, ми змінили правила, відкрили ринок – і результат сьогодні перед вами. Це – автобуси, які вже працюють на рейсах і перевозять пасажирів. Це – не виставковий варіант. Це – новий транспорт для наших людей», – пояснив Омелян.

У цьому матеріалі «Рубрика» розкаже про систему громадського транспорту Німеччини (яка працює без маршруток), організацію роботи майстерень з ремонту громадського транспорту та особливості формування тарифів на проїзд.

ШТАДТБАН

штадтбан

Важливою складовою громадського транспорту Німеччини є міська електричка – штадтбан. Це такий собі гібрид метро і трамвая.

Цікаво, що часто штадтбан одночасно є і міським, і приміським потягом. Окрім зручної мережі станцій, розташованих над і під землею, він ще й з'єднує Кельн з Бонном, між якими 30 км.

Штадтбан перетинається з іншими видами транспорту, тож саме тому ці електрички не можна вважати повноцінним метро. На всіх станціях є ліфти або спеціальні ескалатори для людей з інвалідністю.

На вході до станції немає жодних турнікетів. Таке побачиш далеко не в усіх європейських країнах. Штраф за проїзд без квитка сягає 60 євро. Проте транспортні «зайці» все одно порушують правила, і щороку завдають збитків транспортним компаніям Німеччини на 250 млн євро. Тому контролери заходять по троє або п'ятеро у вагон, аби підтримати один одного і викликати поліцію у разі агресивної поведінки безбілетника. Якщо «заєць» не матиме при собі посвідчення особи – його теж передають у поліцію.

Квитки на штадтбан і на автобус можна купити у спеціальному автоматі. Там є категорія «дорослі», «діти» та «квиток, який діє 24 години». На квитку зазначено, що він вже прокомпостований. Праворуч внизу проставлена дата, місце і час його придбання. Квиток діє півтори години в одному напрямку на всі види транспорту і коштує 3 євро.

квиток

«Енергія (дизель для автобусів і струм для транспорту) – це 20% вартості проїзду. Закупівля нових автобусів – це теж близько 20%. Витрати на персонал становлять 60% вартості квитка. Водії автобусів і потягів хочуть отримувати більші зарплати. Їх підвищують десь раз на два роки. І ці гроші ми маємо отримати через тарифи на квитки», – пояснює у коментарі DW речник VRS (Транспортного союзу регіону Райн-Зіг) Гольгер Кляйн.

У ФРН три чверті пасажирів задоволені громадським транспортом.

Поїздка на автівці з Бонна до Кельна займає приблизно 40 хвилин. Такий саме час – і на потязі типу RB, який курсує регіональним маршрутами з частими зупинками, і на міський електричці.

Особливості техобслуговування

Транспортна майстерня підприємства KVB займає площу восьми футбольних полів. За рік тут ремонтують до 400 вагонів електротранспорту. Раз на 5 років, коли пробіг вагону становить близько 500 тисяч кілометрів, він має пройти обов'язковий техогляд.

Всі ходові частини розфасовані на багатометрових стелажах. Деталі позначені червоними, жовтими і зеленими картками. Вони показують, в якому стані деталі. Червоний колір показує, що цим треба зайнятися. Жовтий – вже відремонтовано, але потрібно протестувати. Зелений – все готово і можна встановлювати.

обслуговування

В майстерні також проводять капітальний ремонт вагонів. Транспортна компанія Кельна робить ставку на повну модернізацію старих вагонів.

Капітальний ремонт вагону коштує близько 1,7 млн євро. А за новий потрібно віддати 3,2 млн євро. Таким чином модернізація коштує вполовину дешевше. За зекономлені гроші в Німеччині можна купити ще вагонів або відремонтувати зупинки.

Фактично, від старого вагону залишається тільки залізний каркас. Електродвигун, проводку, начиння, ходову і зовнішні панелі замінюють.

Мийка ззовні – залежно від забруднення. Це раз на два або три тижні.

Всередині вимивають щодня.

Існуючі проблеми

Дойче Баном щодня ходять 40 тисяч поїздів. З них – 24 тисячі пасажирських. На добу вони перевозять понад 7 млн людей.

Останніми роками через поламки потягів і колій виникають багато запізнень. 20% причин запізнень потягів – через вади і зношеність залізниці у ФРН.

У 2018 році німецька залізниця витратила на компенсації пасажирам понад 53 млн євро.

Закон ЄС дозволяє пасажиру вимагати компенсації, якщо поїзд запізнився у пункт призначення щонайменше на годину.

АВТОБУС

автобус Німеччина

Найрозповсюдженіший вид транспорту у Німеччині – автобус. У невеликих містах та селищах автобус є основним видом громадського транспорту.

У Бонні левову частку маршрутів обслуговує транспортне підприємство SWB.

«Загалом у нас працюють 600 власних водіїв автобусів, а також найманий персонал. Виконують рейси близько 200 автобусів», – розповідає речниця транспортної компанії SWB Вероніка Йон.

Автобусні зупинки оснащені електронним табло, яке показує, скільки часу залишилося до наступного автобуса. Крім того, на зупинці розташована таблиця з розкладом.

електронне табло

Що з квитками?

Квиток в боннському автобусі можна купити прямо у водія.

У Кельні вже не так. Там в автобусах стоять автомати.

«Я у змішаній групі, що стосується робочих змін. Я їжджу за різними графіками: один тиждень вранці, один вдень, один ввечері, і, навіть, вночі іноді. Звичайно робочий графік може стати ще кращим. Я сподіваюся, що так станеться у майбутньому. Загалом все гаразд. Мені приносить велике задоволення водити автобус», – розповідає водій транспортної компанії SWB Байрам.

В самому автобусі по всьому салону розташовані червоні кнопки, якими треба попереджувати водія про те, що на наступній зупинці ви виходите. Якщо цього не зробити і на зупинці ніхто не чекатиме, водій поїде далі.

Якщо пасажир біжить до автобуса і хоче терміново в нього сісти, і водій не запізнюється і перебуває ще на зупинці, тоді він почекає пасажира. Якщо ж водій запізнюється чи вже рушив, то немає інших варіантів – треба їхати далі.

У всіх німецьких автобусах підлога опускається до рівня бордюру. Водій зобов'язаний (!) вийти і допомогти людям з інвалідністю.

Особливості техобслуговування

На рейсах у Кельні – автобуси Ман і Мерседес, тож деталі і агрегати на заміну постачають лише ці дві компанії. Це важливо, тому що є багато компаній на ринку запчастин, які пропонують деталі за значно нижчими цінами. Однак деталі мають бути перевіреними, допущеними до експлуатації, призначені для відповідного автомобіля.

19-метрові автобуси піднімають на домкратах, і ніхто не працює в оглядових ямах під автобусами. Працівник, який має щось відремонтувати чи подивитися під автобусом може все робити стоячи, не нахилятися і не повертатися – і так 3-4 години на день.

Умови роботи завжди такі, щоб працівники залишалися здоровими.

Цікаво, що у ремонтній майстерні транспортної компанії KVB навіть можна пройти сертифікований тест на технічний стан, бо тут є офіційне відділення TÜV (організація з технічного нагляду).

Матеріал виготовлений в рамках співпраці "Рубрики" і "Deutsche Welle"

6071

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: