Правила безопасности в оккупации: как чистить телефон, обращаться с захватчиками и появляться в соцсетях

Алиса Смагина

На окупованих росіянами територіях треба бути дуже обережними і пильними. Менше базікати, менше писати у соцмережах, постійно і всюди уважно стежити, що ти говориш, де й з ким. А коли виходиш на вулицю, обов'язково чистити телефон, бо окупанти шукаютимуть у ньому якісь ознаки, що ти проти їхньої влади. 

На Луганщині "народна міліція" вже навіть не витрачає часу на детальний перегляд вмісту смартфонів, вона просто конфіскує "підозрілі" мобільні телефони та інші гаджети, забираючи в людей можливість отримувати інформацію з інтернету та спілкуватися з рідними.

У Херсоні російські силовики знаходять людей, які погано відгукуються про росію в соцмережах, та змушують їх вибачатися. На одному з відео, які рашисти виклали у проросійські тг-канали, жінка тремтячим голосом перепрошує за те, що назвала російських військових орками, а її чоловік бажав смерті цим вбивцям. Багато іншим цивільним необачливе поводження з власним телефоном взагалі коштувало свободи, а то й життя. 

Дбати про свою безпеку. Вчитися захищати себе і свій смартфон від зайвої цікавості окупантів. Не нехтувати правилами поведінки на окупованих територіях і розповісти про них своїм близьким.

В теорії про те, що "потрібно бути обережним і чистити смартфони" знають усі. Але що це означає в реальності? Що робити з соцмережами, фотографіями, листами та нотатками на телефоні? Що і як говорити, якщо російські військові хочуть перевірити ваш телефон? Як звичайній людині не потрапити "на олівець" до загарбників? 

Про правила безпеки і кібербезпеки "Рубрика" поговорила з тими, хто відчув і зараз відчуває окупацію на "власній шкурі".

Тетяна Жук — журналістка видання "Східний Варіант". Вона провела в осадному Маріуполі 40 днів і ще 16 днів на тимчасово окупованих територіях України. Правила безпечного користування гаджетами, якими користувалася Тетяна, допомогли їй вціліти в окупаціі, а потім і виїхати на безпечну територію.

Перше, що потрібно зробити у населеному пункті, який вже знаходиться в окупації, або є такий ризик, що він ось-ось буде зайнятий ворогом — це видалити все підозріле з телефону і вашого комп'ютера. Не відкладайте це на останнє, адже цілком ймовірно, що потім ви не будете мати такої можливості — через обстріли, бойові дії чи провокації окупантів світло і зв'язок там, де ви зараз знаходитеся, можуть раптово зникнути. 

На телефоні можуть бути небезпечними телеграм-канали. Видаляйте всі канали офіційних представників української влади: канали Президента, Верховної Ради, голів ОДА (ОВА). Видаліться з усіх патріотичних чатів, відпишіться від усіх анонімних телеграм-каналів з патріотичною направленістю. 

Також потрібно чистити чати в усіх месенджерах, в діалогах і групах. Видаляти небезпечні картинки, меми та листування. Через пошукову систему вводимо ключові слова: "орки, війна, фашисти, рашисти". Там, куди виводить пошуковик, — чистимо.

Дуже важливо: з телефона та компьютера потрібно видалити всі фото, які можуть викликати підозри в російських загарбників: фото з українським прапором, з українським гербом, проукраїнські меми та меми з українськими політиками. Все це може не на жарт розізлили окупантів і спричинити вам проблеми. 

Для журналіста зараз телефон — робочий інструмент. Тетяні довелося чистити його кілька днів. Але навіть якщо ви ніяк не пов'язані з медіа, на "прибирання" може піти багато часу, оскільки зараз у кожного в телефоні зберігається ціле життя. Для окупантів може стати тригером звичайна світлина у вишиванці на випускному вашої дитини чи фото в компанії на фоні патріотично розфарбованої стели під час відпочінку.

Незважаючи на заклики у медіа, Тетяна Жук, виходячи з власного досвіду, категорично не рекомендує знімати і тим більш зберігати на телефоні фото і переміщення ворожої техніки. Так, є сміливці, які це роблять на свій страх і ризик. Але вже відомі випадки, зокрема у Херсонській області, коли людей просто на вулиці забирали і кидали «на підвал» за те, що вони знімали на вулицях російську військову техніку. Не факт, що вони планували перекинути фото в СБУ, іноді це робилося просто з цікавості, або щоб показати фото "Z-машини" друзям, але наслідки таких фотозйомок були просто жахливими. 

Тож візьміть собі за правило: на вашому телефоні фотографій з "Z, O, V" та технікою рашистів взагалі не має бути. Такі фото завжди привертають увагу окупантів і в кращому випадку викликають пристрасний допит.

Також потрібно видалити всі фото з нашими військовими, волонтерами, українськими активістами, навіть якщо це ваші знайомі, друзі або родичі — це теж дуже небезпечно. 

В ідеалі в телефоні має зберігатися «звичайне сімейне життя»: фото з родичами, друзями, фото страв і квіточок, скріни рецептів і господарчих лайфхаків, одним словом, все, що не стосується війни. Тобто потрібно максимально імітувати те, що ви не цікавитеся тим, що зараз відбувається в Україні. Що ви просто хочете вижити і вас не цікавить поточна політична ситуація і те, що відбувається на фронтах.

Що стосується контактів у телефоні: видаляйте все підозріле зі своєї телефонної книжки. Наприклад, номери телефонів пресслужб, СБУ, прикордонників. Можливо, вони вам були потрібні по роботі, але зараз це все потрібно «знести». Також треба видалити номери телефонів активістів, таких людей окупанти розшукують, у тому числі і за номерами телефонів, і цікавляться всіма людьми, які мають з ними хоч якісь зв'язки. 

Іноді простіше видалити все одразу, а потім, коли ви будете у безпеці, все відновити. На андроїді для цього достатньо просто вийти з акаунту Гугл і тоді всі ваші контакти видаляться. Якщо у рашистів це викличе питання «чому у вас немає ніяких контактів», скажіть, що через відсутність Інтернету та зв'язку злетів Гугл-акаунт і ви не можете отримати до нього знову доступ. А для відводу очей можете зберегти номери найближчих родичів та друзів. Звісно, якщо вони не волонтери в не військові.

В Інстаграм, по-перше, слід перейменувати себе. Зробити собі якийсь рандомний «лівий» нік і потім взагалі видалитися з інстаграму. Так, наприклад, робила Тетяна Жук на момент проїзду через російські блокпости або на момент проходження фільтрації. 

Акаунт після видалення можна відновити протягом 30 днів, тобто у вас ще буде час на те, щоб повернутися в соцмережі і не загубити все те, що у вас там було. Так, це може викликати питання, бо зараз акаунти в соцмережах є у всіх, але часто спрацьовує пояснення, що у вас він колись був, але ви видалили його через непотрібність, злам або розчарування в соцмережах взагалі. 

Фейсбук: перейменуватися, через 60 днів можна відновити своє справжнє ім'я. Це робиться для того, щоб просто на блокпосту вас не розшукали у фейсбуці за вашим справжнім ім'ям. Є важливий нюанс: багато людей змінюють ім'я у фейсбуці, але забувають, що у гіперпосилання на профіль, яке ми бачимо зверху браузера, і там часто зберігається справжнє ім'я. Тому це посилання теж треба змінити на якісь рандомні букви, щоб вас теж ніхто не зміг ідентифікувати ще й за цим посиланням.

Якщо не буде жодних соціальних мереж, це може викликати підозри, тому важливо зробити собі якийсь «острівець безпеки», створити якійсь месенджер і зробити вигляд, наче він — ваш основний. 

"У мене це був вайбер, — ділиться Тетяна Жук. — Там були абсолютно буденні переписки з бабусею, мамою, рецепти пирогів, з початку війни — звичайні родинні переживання, які дуже зворушливо виглядають. На запитання «чому у вас немає повідомлень від друзів» можна сказати, що я зараз взагалі не знаю, де мої друзі, ми довго без зв'язку, всі в шоці, всіх розкидало по країнах і спілкування перервалося. У вайбері є можливість створення прихованих чатів, доступ до них можна отримати, якщо ввести ваш пін-код. Саме в них можна спілкуватися про важливі речі з іншими контактами. Я це робила так: переписувалась про якісь небезпечні речі вдома, а потім видаляла повідомлення і казала «будь ласка, не пиши мені, я сама з тобою зв'яжусь». 

Для виходів на вулицю ідеальний варіант — кнопковий телефон. Пояснення для окупантів: мій розбився, загубився. На вулиці взагалі небезпечно про щось переписуватись. Якщо місто в облозі і по місту ходять російські окупанти, рекомендується взагалі не користуватися телефоном на вулиці, щоб не викликати підозр. 

В окупації краще взагалі менше спілкуватися навіть з рідними, скоротити до мінімуму сеанси телефонних розмов, обмежитися повідомленнями на кшталт «у мене все добре», «я живий», «все нормально», «їжа є" або "щось закінчується", "я йду в магазин», тобто розмови мають бути побутовими і короткими. Телефонний зв'язок дуже небезпечний, невідомо хто і як може контролювати антени зв'язку ваших операторів. Якщо вони під контролем окупантів, будь-яку розмову легко прослухати, прочитати ваші смс-повідомлення. Ризик того, що будуть прослуховувати саме вас, невеликий, тому що за всіма не прослідкуєш, але він є і його потрібно знизити до нуля.

Щодо нотаток та інших текстових небезпек. Зазвичай у нотатках ми не зберігаємо нічого надто підозрілого, але якщо, до прикладу, ви надавали комусь допомогу або самі зверталися по неї, і зберігали контакти волонтерів, обов'язково треба знищити ці нотатки. У нотатках також не може бути жодних номерів телефонів, імен та контактів — усе це викликає підозру окупантів. 

Потрібно також видалити всі смс-повідомлення, які можуть становити небезпеку. Наприклад, Тетяна Жук видаляла повідомлення від ДСНС, які надсилають усім українцям. Ці корисні повідомлення не тільки розповідали, наприклад, про евакуаційні маршрути, а й завжди закінчувалися підбадьорливими словами й гаслами. "Особисто мені дуже приємно було їх отримувати, я розуміла, що держава про мене не забула і піклується, але вони також можуть роздратувати окупантів і тому їх теж потрібно видалити".

Новини читати можна або вдома з компьютера, або вдома з телефона у вкладці інкогніто. Хоча це теж не є дуже надійним засобом захисту, тому що ваш провайдер Інтернету буде знати, на які саме сайти ви заходите. Втім, це все одно безпечніше, ніж просто відкрито щось гуглити. Назви телеграм-каналів, з яких ви читаєте новини, потрібно запам'ятати і набирати в рядку пошуку, не підписуючись на них. Набрали, почитали і закрили до наступного сеансу.

Це можливо за допомогою паралельної переадресації — виклик здійснюється одночасно на ваш номер і на номер сторонньої третьої особи, яка може прослуховувати вашу розмову. Про це явище і про те, як з ним боротися, як перевірити свій номер, чи є для нього ризик паралельної переадресації,  розповідає Центр протидії дезінформації.

Щоб убезпечити себе та близьких від прослуховування, ЦПД закликає за допомогою сервісних кодів перевірити на наявність встановлення переадресації виклику на вашому номері.

Наведені сервісні коди є універсальними та підходять для всіх телефонів:

*#21# виклик — перевірка інформації про включену переадресацію.

*#43# виклик — статус послуги очікування виклику.

*#62# виклик — перевірка переадресації на інший номер.

*#33# виклик — відображає статус блокування вихідних сервісів: дзвінків, SMS та даних.

##002# виклик — видалення всіх переадресацій виклику.

Для конфіденційних розмов ЦПД радить користуватися месенжерами із захищеним шифруванням.

Сергій (ім'я змінене) живе в окупованому Херсоні і зараз займається волонтерством. За три місяці "тихої окупації" він напрацював правила, які допомагають йому не тільки бути непомітним для рашистів, а й при цьому надавати допомогу іншим. Що радить херсонець Сергій:

1. Не читайте новини через браузер у телефоні або після прочитання чистіть історію або читайте в режимі інкогніто.
2. Усі месенджери, де йде листування, яке може вас скомпрометувати, а також Фейсбук використовуйте тільки у вигляді додатків, видаляйте їх, коли виходите з дому. Обов'язково встановіть двофакторну авторизацію.
3. "Я не використовую ніякі соцмережі, крім Фейсбуку із зазначеними обмеженнями, плюс майже не лайкаю гострополемічні та політичні теми, закрив профіль і не пишу гострих коментарів — не привертаю непотрібну увагу". 
4. В телеграмі є налаштування в групах автоочищення історії, діапазон — від 1 до 24 годин. Автовидалення повідомлень є і у вайбері.
5. "Найнадійніший месенджер — Signal. Він захищений, шифрований, сервера не в росії".
6. Видаляйте фото (окремо в меню Файли та окремо — в Сховищі), які можуть вас дискредитувати. Робить це регулярно, скажімо, кожного ранку. Треба розуміти, що чистити телефон під нуль також не варто, бо це приверне увагу. 
7. Вивчить напам'ять номери рідних — 2-3 номера достатньо. Якщо заберуть ваш телефон, то будете знати, кому дзвонити з іншого.
8. "Зрозуміти, що ти на прослуховуванні, практично неможливо, є багато ознак, але вони непрямі. У кнопкових телефонах був знак незахищеного каналу, відкритий замочок. У смартфонах його немає. Але вважайте, що весь ефір контролюється, і запис та автовизначення вмикається після якогось кодового слова. На це треба всього 1-2 секунди. Уникайте слів, які могли б потрапити під ці ключі. Не розмовляйте по телефону про війну. Взагалі. Ведіть телефоном прості побутові розмови".
9. Існують міжнародні норми поведінки для населення в умовах війни. Якщо коротко — не метушитися, не сіпатися, не провокувати, не грубити. Не проявляти балакучість та ініціативу. Чим менше слів і дій не у справі, тим цілішими будете.
10. Не одягайтеся яскраво та помітно. Не привертайте до себе увагу. Не намагайтеся щось фотографувати. Не знімайте фото відео з вікна дому. Оператора за бажання можна знайти за хвилин 5-7 максимум. Загалом — треба думати головою постійно.

Сучасна війна є викликом не лише для збройних сил, а й для суспільства в цілому та для кожного його члена зокрема. Війна може охопити велику територію і в будь-який момент зазирнути в наш дім. Щоб врятувати життя, доведеться навчитися виживати в незвичайних умовах.

Видавництво "Астролябія" відкрило доступ до порадника "Без паніки! Як вижити, боротися й перемогти під час бойових дій". Завантажити його тепер можна безкоштовно. В посібнику, зокрема, є поради, як поводитися під час обшуку окупантами: 

• все закінчиться швидше, якщо ви поводитиметеся спокійно та впевнено;
• не провокуйте ворожих вояків фотографуванням або фільмуванням — краще взагалі не показувати техніку, навіть мобільний телефон;
• не тримайте руки в кишенях і не робіть різких рухів, не сперечайтеся з озброєними людьми;
• усіма можливими способами та одягом демонструйте, що ви — цивільна людина;
• лишайтесь там, де наказали; рушайте з місця лише тоді, коли звелять щось відчинити, показати тощо;
• не нервуйтеся та зайвий раз не озирайтеся навколо;
• не відводьте очей, але й не витріщайтеся, не повертайтеся спиною;
• не розмовляйте надміру, але й не мовчіть, відповідайте тільки на те, що запитують — у такому становищі демонструвати зневагу не варто, краще без улесливості вдавати, що ви з розумінням ставитесь до непроханих гостей.

Але найголовніша порада для всіх, хто вимушений жити в окупації, — критично мислити, бути уважними, обережними і дочекатися ЗСУ.

↓Читайте також

Война и окружающая среда: экологические преступления россии и как их фиксировать

"Не пытайтесь создать ребенку иллюзию, что ничего не происходит": Елена Розвадовская о помощи детям во время войны