В чем проблема?
По состоянию на декабрь 2024 года 139 000 километров квадратных территории Украины были потенциально загрязнены минами. Впрочем, полномасштабное вторжение создает такие условия, при которых ни одна часть Украины не свободна от взрывоопасных предметов. Ведь не только мины или гранаты, которые остаются после боевых действий, создают опасность для населения.
Так, к примеру, совсем недавно получил огласку теракт возле ТЦК в Каменце-Подольском, где злоумышленник взорвал самодельное взрывное устройство, погибнув и ранив других людей. И это лишь один из девяти подобных случаев, совершенных за первый месяц года. Или же в качестве примера — торговец гранатами с Днепровщины или хранитель боеприпасов с Волыни. Все это происходит в относительно безопасных регионах страны.
В Управлении взрывотехнической службы (УВТС) Национальной полиции Украины "Рубрике" подтверждают, что вероятность обнаружения взрывоопасных предметов есть на всей территории Украины. Причем предметов всех типов, в том числе самодельных взрывных устройств. В УВТС говорят, что среди наиболее распространенных:
- ручные и реактивные гранаты;
- инженерные боеприпасы;
- боеприпасы артиллерии;
- заряды взрывчатых веществ;
- средства подрыва;
- боевые части ракет и БпЛА;
- самодельные взрывные устройства различного назначения.
Руководитель Ассоциации саперов Украины (АСУ) Тимур Пистрюга особенно обращает внимание на средства, которыми россияне обстреливают украинскую территорию, ведь они могут достать любую точку нашего государства. Пистрюга добавляет, что россияне модифицируют свое оружие и, к примеру, "нашпиговывают" дроны взрывоопасными предметами и веществами. Поэтому уже были случаи, когда во время нейтрализации сбитого "шахеда" тот взрывался.
Граната, которую сбросил российский "шахед". Фото: texty.org.ua
Также специалист отмечает, что враг использует устаревшие боеприпасы, которые после прилета могут не детонировать сразу — они отчасти имеют нестабильное положение и несут угрозу как для гражданских, так и для специалистов по разминированию. Кроме того, говорит Пистрюга, очень опасными являются кассетные боеприпасы — саперы даже не транспортируют их для обезвреживания в специальных зонах, а взрывают на месте.
Что делать, если увидели взрывоопасный предмет?
Начнем с того, как распознать взрывоопасный предмет. УВТС отмечает, что в первую очередь стоит обращать внимание на предметы, которые выглядят как элементы военной экипировки или техники, боеприпасы или их части, БпЛА и их остатки. Но при этом, отмечают в ведомстве, следует считать потенциально опасными и просто вещи, оставленные без присмотра, особенно в людных местах и общественном транспорте. К тому же в управлении добавляют, что сегодня широкое распространение получили самодельные взрывные устройства, которые имеют сравнительно небольшие размеры и могут быть замаскированы под предметы любого назначения.
Самодельное взрывное устройство. Фото: СБУ
Как говорит руководитель Ассоциации саперов Украины, при обнаружении любого подозрительного предмета обязательно соблюдать три правила:
- не подходить к предмету;
- не трогать предмет;
- позвонить по номеру 101, в службу спасения.
В Управлении взрывоопасной службы Нацполиции добавляют, что также при обнаружении потенциально взрывоопасного предмета стоит:
- немедленно прекратить все действия в районе обнаружения предмета;
- вывести или отвести на максимальное расстояние (не менее 100 метров) всех людей, которые находились поблизости, пытаясь двигаться обратно по своим следам;
- обозначить опасное место хорошо видимым ориентиром и оградить его от посторонних, в том числе детей.
Для ограждения, говорят в подразделении Нацполиции, можно использовать различные подручные материалы: доски, жерди, ветки, веревки, куски ткани и т.п. Кроме службы спасения, говорят в УВТС, можно также позвонить в полицию по номеру 102. После этого стоит на безопасном расстоянии ждать специалистов, не допуская в опасную зону посторонних.
[/background_substrate_simple]
В Управлінні вибухонебезпечної служби Нацполіції додають, що також при виявленні потенційно вибухонебезпечного предмета варто:
- негайно припинити усі дії в районі виявлення предмета;
- вивести або відвести на максимальну відстань (не менше 100 метрів) усіх людей, які знаходились поблизу, намагаючись рухатись назад по своїх слідах;
- позначити небезпечне місце добре видимим орієнтиром й огородити його від сторонніх, в тому числі дітей.
Для огорожі, кажуть у підрозділі Нацполіції, можна використовувати різні підручні матеріали: дошки, жердини, гілки, мотузки, шматки тканини тощо. Окрім служби порятунку, кажуть в УВТС, можна також зателефонувати у поліцію за номером 102. Після цього варто на безпечній відстані чекати на фахівців, не допускаючи у небезпечну зону сторонніх.
Що НЕ можна робити, коли виявили вибухонебезпечний предмет
В УВТС наголошують, що при виявленні потенційно вибухонебезпечного предмета, окрім як торкатися його, не варто також:
- пересувати його, або робити з ним будь-які інші дії, особливо намагатися розібрати, або знешкодити;
- проводити будь-які роботи біля предмета, особливо ті, які можуть викликати навіть незначне коливання ґрунту;
- палити, користуватися запальничками, а також іншими джерелами відкритого вогню і предметами, які можуть його утворювати;
- користуватися радіоелектронними пристроями (мобільними телефонами, пультами дистанційного керування, сигналізацією автомобілів тощо);
- заливати предмет рідинами, засипати ґрунтом, намагатися чимось накрити, або здійснювати інші дії на нього: звукові, світлові, теплові, механічні тощо;
- допускати скупчення людей безпосередньо поруч зі знайденим предметом.
Хоч нині ризик стикнутися з вибухонебезпечними предметами є в будь-якій точці країни, в УВТС — для того, щоб знизити цей ризик — радять уникати місць, де проводились бойові дії, колишніх місць дислокації військових підрозділів, полігонів, стрільбищ, масового скупчення людей тощо.
А Тимур Пістрюга своєю чергою зауважує, що також варто звертати увагу на знаки попередження про вибухонебезпечні предмети. І це стосується не лише регіонів, наближених до лінії фронту, а й тих, які знаходяться далі. Наприклад, це Київщина, частина якої була окупована ще у 2022 році, але, каже Пістрюга, тут досі багато роботи з розмінування. І лише тоді можна буде вважати територію очищеною від вибухонебезпечних предметів, коли про це оголосить місцева влада. До того ж варто зважати на знаки "Обережно, міни" чи подібні, які досі можна зустріти у лісопосадках чи інших зонах.
Фото: dsns.gov.ua
Пістрюга окремо наголошує, що для кращої обізнаності варто відвідувати спеціальні навчання з мінної безпеки, адже простих застережень може бути недостатньо.
"Сказати: «Це небезпека» — нічого не дає. Це те саме, що на пачці цигарок написати «Куріння вбиває»", — каже фахівець.
За словами Пістрюги, навчання за сертифікованими програмами працює також з психологічним аспектом людини — воно змінює її поведінку на безпечну. Такі навчання в Україні проводять різні організації, зокрема Асоціація саперів України.
Чи є безпечними муляжі вибухонебезпечних пристроїв?
Загугливши словосполучення "макет міни" або щось подібне, ви отримаєте не одне оголошення про продаж муляжів вибухонебезпечних предметів. Їх, до прикладу, використовують при навчанні з мінної безпеки.
Утім, такий підхід до навчання, каже Тимур Пістрюга, є небезпечним. Він зауважує: за міжнародними стандартами при навчаннях з мінної безпеки заборонено використовувати навіть муляжі. У чому ж річ?
По-перше, зауважує керівник АСУ, грає роль психологічний аспект. Коли при навчанні людина дивиться, як тренер взаємодіє з певним вибухонебезпечним приладом, гранатою чи міною, вона першочергово запам'ятовує не те, що цей предмет є небезпечним, а те, що з ним нічого не трапилося у руках тренера. Тож згодом, у ситуації, коли людина стикнеться з реальним вибуховим пристроєм, вона може не звернути увагу на небезпеку, згадуючи про безпечність навчальних умов.
Муляжі вибухових пристроїв. Фото: suspilne.media/Богдан Тристан
"В АСУ муляжі заборонені, й ми завжди саперам говоримо про це. Говоримо й тим, хто любить публікувати просто свої здобутки з гуманітарного розмінування, коли сапер, наприклад, тримає великий артилерійський снаряд — це в жодному випадку не можна робити", — каже Пістрюга.
По-друге, каже фахівець, небезпека муляжів є і в більш практичному вимірі. Річ у тім, що інколи муляжі роблять з реальних боєприпасів, адже це найпростіший метод. Утім, такі копії все ще можуть містити вибухові речовини, тож їхнє використання суворо заборонене, адже це небезпечно. Прикладом може слугувати ситуація 2022 року у Чернігові, де на виставці боєприпасів спрацював протитанковий гранатомет, поранивши чотирьох дітей та трьох дорослих.
Безпечною альтернативою муляжів, каже керівник АСУ, можуть бути постери із зображеннями вибухонебезпечних предметів, їхніми характеристиками тощо.
Бути уважним до людей
Як вже згадувалося, одними з найпоширеніших вибухонебезпечних предметів у країні нині є саморобні вибухові пристрої, до створення та розповсюдження яких можуть залучати цивільних у будь-якому з регіонів. Такі люди можуть бути залучені й до іншої терористичної діяльності, покликаної нашкодити цивільному населенню або військовим.
Які ознаки чи фактори можуть вказувати на причетність особи до терористичної діяльності? В Управлінні вибухотехнічної служби зазначають, що це:
- незвичний інтерес до об'єктів критичної інфраструктури чи об'єктів які перебувають під охороною (залізниць, транспортних розв'язок, місць масового скупчення людей тощо);
- пильне спостереження за такими об'єктами, фотографування, складання схем;
- незвичайні покупки чи оренда — придбання великої кількості хімікатів, компонентів для вибухових пристроїв, оренда приміщень без чіткої мети.
Якщо ж ідеться про розпізнання підозрілої поведінки у громадських місцях, то до неї можна зарахувати:
- нервозність;
- уникання камер відеоспостереження;
- часті зміни маршруту;
- відмова від спілкування;
- одяг не відповідає порі року або погоді.
Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.
