fbpx
Сегодня
Аналітика 09:40 15 Май 2018

Экология против Nord Stream 2: кто победит?

Как европейские НПО могут остановить строительство трубопровода (укр.).

Фото VOA News

Розглядаючи конфлікт інтересів світових держав у контексті будівництва трубопроводу Nord Stream 2, ми здебільшого торкалися економічних і політичних впливів країн та корпорацій. Однак не слід забувати про недержавні, неполітичні аспекти існування масивного газопроводу, який проходить через майже все Балтійське море. Негативні наслідки будівництва «Північного потоку 2» для навколишньої середи, які потрапили до уваги світових організацій-захисниць екології та біологічного різноманіття, можуть спровокувати повне блокування будівництва газопроводу у Фінляндії та інших країнах.

Врятуйте Кургальський заповідник

Плакат GREENPEACE «Врятуйте Кургальський заповідник». Джерело: act.greenpeace.org

Ще у 2017 році російські екологи наголошували на тому, що запланований трубопровід Nord Stream 2, який має «потягнути» російський газ до Європи, загрожує заповіднику на берегах Балтійського моря, де проживають рідкісні тварини та птахи. Під загрозою уся акваторія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс. «Проект "Північний потік 2" через Кургальський заказник неприйнятний, будівництво неможливе без шкоди для навколишнього середовища», – заявив на прес-конференції в Санкт-Петербурзі еколог організації «Грінпіс Росії» Михайло Крійндлін.

Заповідна територія в Кургальському районі складає близько 600 квадратних кілометрів на суші та на морі, починається у російській Інгерманландії і включає Кургальський півострів у Фінській затоці, розташований приблизно в 20 кілометрах від кордону Росії з Естонією. Старший науковий співробітник Зоологічного інституту РАН Володимир Храбрий наголошував: «Кургальский заказник – своєрідний природний «Клондайк» біологічного різноманіття. Якщо у державі хвилюються про це, то потрібно встановити газопровід в іншому місці».

Звичайно, в жодній іншій країні світу було б неможливим будівництво нафтопроводу в таких умовах: цього просто б не дозволили. Однак паніка російських екологів зустріла лише презирливу відповідь з боку влади та «Газпрому»: «Nord Stream не впливає негативно на навколишнє середовище, у тому числі на Кургальський заказник». Такі заяви виглядають особливо цинічними на фоні обіцянки заступника Голови правління «Газпрому» Олександра Медведєва будувати все більше газопроводів, коли  вже існуючі ставлять під загрозу навколишнє середовище: «Якщо Європа заявити свої потреби, готова буде підписати потрібні контракти, то я не виключаю, що будуть потрібні ще нові газотранспортні проекти – «Північний потік-3», наприклад».

«Газпром» будує «Північний потік 2» у співпраці з Shell (Голландія та Сполучене Королівство), Uniper і Wintershall (Німеччина), OMV (Австрія) та Englie (Франція). Як бачимо, жодна з цих країн, окрім Росії (не кажучи вже про компанії), не має якогось інтересу у збереженні заповідника у Фінській затоці. Але якщо реакція (чи її відсутність) московського бізнесу на вимоги своїх екологів є очікуваною, то в інших країнах Фінської затоки та басейну Балтійського моря екологічне лобі, представлене недержавними організаціями, є достатньо впливовим та привченим боротися із корпоративними інтересами.

Лого clientearth.org

Нагадаємо, що у квітні фінська влада затвердила детальний план будівництва і експлуатації 374 км фінської частини газопроводу «Північний потік 2», після чого у компанії Nord Stream 2 AG заявили, що таким чином процес отримання дозволів у Фінляндії завершено. Однак поспішне рішення керівництва Фінляндії було зроблено через структури виконавчої влади та Регіональне адміністративне агентство Південної Фінляндії, без обговорення цього «виключно економічного» питання із громадськістю. Влада Фінляндії, певно, зрозуміла, що зробила велику помилку після того, як громадська організація «ClientEarth» (що описує себе як об'єднання «адвокатів-активістів, які зобов'язалися забезпечити здоров'я планети») подала до Адміністративного суду у фінському місті Вааса скаргу щодо згоди уряду країни на будівництво газопроводу «Північний потік-2». ClientEarth стверджує, що рішення про надання дозволу було необґрунтованим, і що вплив проекту на Балтійське море був погано оцінений державним агентством. Марцін Сточкєвич, керівник операцій ClientEarth у Центральній та Східній Європі, заявив: «Дані, надані інвестором (Nord Stream 2 AG – ред.), частково застаріли, частково є неповними, а у деяких випадках помилковими. У цьому випадку надання ліцензії на будівництво є неприйнятним». Організація висловила численні побоювання щодо впливу трубопроводу на морське життя в Балтійському морі. Це включає в себе шкоду, яка буде спричинена детонацією боєприпасів часів Другої світової війни, які все ще залишаються на морському дні: справа в тому, що цього року близько 55 залишків нерозірваних боєприпасів були виявлені в акваторії Фінляндії на шляху майбутнього трубопроводу. Підводні детонації можуть завдати серйозної шкоди захищеним морським ссавцям. Фоцена звичайна, тев'як та нерпа кільчаста, дикі морські птахи можуть постраждати або навіть загинути через детонації. Окрім обговорення проблем заказнику, у ClientEarth також зазначили, що будівництво газопроводу загрожує енергетичній безпеці Європейського Союзу, бо робить ЄС більш залежним від горючих корисних копалин (яке є заснованим на викопних частинах рослин та тварин), замість «зеленого палива».

Фоцена звичайна буде надзвичайно стурбована будівництвом «Північного потоку 2» та витісненою з місця проживання. Фото: NABU / Willi Rolfes

Але ClintEarth стала не єдиною організацією зацікавленою екологічними проблемами, пов'язаними із будівництвом Nord Stream 2. Того ж дня, 12 травня, у Німеччині екологічне об'єднання NABU зробило запит у Верховному адміністративному суді Грайфсвальда щодо судового рішення, щоб не допустити запланованого на 15 травня початку робіт з будівництва газопроводу Nord Stream 2 на ділянці в Грайфсвальдській затоці, оскільки дійшли до висновків, що воно завдасть «непоправної шкоди слабкій екосистемі» Грайсфальдської затоки. Екологи NABU також вважають, що будівництво нового газопроводу зайве, оскільки в Європі недостатньо високий попит на російський газ: «Екологія Балтійського моря знаходиться у поганому стані. Відповідно до поточних планів, "Північний потік 2" пройде через п'ять заповідних територій, незважаючи на відсутність нагальної потреби у збільшенні поставок газу. […] Існуючий трубопровід Nord Stream 1 не використовується для повної потужності, а існуюча потужність імпорту та зберігання газу вже перевищує його споживання у Німеччині в три рази. Тому життєво необхідні запаси газу до Німеччини більш ніж належним чином забезпечуються».

З погляду кліматичної політики, побудова «Північного потоку 2» – це тупик. Під виглядом «технології мостів» країни ЄС готують до ще півстоліття спалювання викопного палива. Як стверджують німецькі екологи, через виділення метану при видобутку та транспортуванні природного газу, цей трубопровід з точки зору його впливу на клімат є так само негативним як переробка вугілля чи нафти, бо метан є до восьми-семи разів шкідливішим для клімату за вуглекислий газ. Крім того, близько 100000 труб Nord Stream 2, які повинні бути прокладені на величезній ділянці, укладаються в бетон, через що на дні Балтійського моря опиняється величезна кількість штучного матеріалу, який не має знаходитися у морських екосистемах.  З точки зору NABU, у такій ситуації можна дійти лише до одного висновку – а саме відхилення конструкції газопроводу. Будівництво Nord Stream 2 призвело б до порушення п'яти ділянок Natura 2000 (мережа охоронних ділянок, центральний елемент у охороні біорізноманіття на території країн-членів Європейського Союзу) у прибережних районах Померанії та Мекленбургу і виключної економічної зони Німеччина, що, звичайно, становить загрозу для навколишнього середовища західного регіону басейну Балтійського моря. У NABU є й офіційні аргументи для судового позову проти Nord Stream AG: існує суперечність між запланованим операційним існуванням Nord Stream 2 та пунктами Паризької кліматичної угоди, бо відповідно до цієї угоди Німеччина взагалі повинна припинити використання горючих корисних копалин (у тому числі газу) до 2050 року. Тобто, плани «Газпрому» виступають прямим протиріччям міжнародному законодавству.

Ініціативи громадських організацій знайшли підтримку у певних державних структурах. В Україні Міністерство екології та природних ресурсів України оголосило намір приєднатися до  судового позову NABU та надати фінансову допомогу. Як заявив міністр Остап Семерак: «…маємо всі можливості зупинити цю химерну конструкцію, щоб вона жила і процвітала виключно в головах двох кремлівських хлопчиків». Окрім України, антимонопольне провадження проти російського газового монополіста «Газпром» за фінансування Nord Stream 2 також розпочали у Республіці Польща. Польське Управління з питань захисту конкуренції та споживачів (UOKiK) відкрило провадження проти Ґазпрому та п'яти міжнародних компаній, відповідальних за фінансування газопроводу. А в інтерв'ю Funke Mediengruppe посол США в Німеччині Річард Гренелл заявив, що Сполучені Штати занепокоєні співробітництвом Німеччини з РФ щодо будівництва газопроводу «Північний потік-2» і попередив про продовження впливу Москви на Берлін та ЄС взагалі через такі проекти.

Так чи інакше, перспективи для німецької федеральної влади виглядають особливо кепськими. Позови проти Nord Stream AG з питань екології мають всі потрібні аргументи щодо того, щоб зупинити будівництво Nord Stream 2, як мінімум на рівні регіональної влади (яка у Федеративній Республіці Німеччина має дуже широкі повноваження). Антимонопольні впровадження та корупційний скандал щодо відверто нелегальної колюзії чиновників ЄС із «Газпромом» залишають лише очікувати на чесність європейських судів, які заблокують політично мотивовану та екологічно небезпечну схему росіян.

Росія

Наприкінці хотілося б звернути увагу читача на цей кадр з останньої «інаугурації» беззмінного московського керівника. У центрі фото, в першому рядку: Герхард Шрьодер, голова ради директорів Nord Stream AG, екс-канцлер Німеччини. У другому рядку: Маттіас Варніг, виконавчий директор Nord Stream AG, колишній співробітник Міністерства державної безпеки НДР. Обидва знаходяться ближче до прем'єр-міністра, ніж Міністр оборони РФ Сергій Шойгу – настільки важливим і життєво необхідним є «Північний потік» для Кремля, виживання московської влади.

19
1067

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Добавить комментарий

Загрузить еще

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: