fbpx
Сьогодні
Колонка 15:52 09 Жов 2023

Нова війна в Ізраїлі: що відбувається і що це означає для України?

Ранок суботи 7 жовтня розпочався з масованої атаки ХАМАСу та "Ісламського джихаду" (далі по тексту такого розділу не буде, бо в цьому кейсі не принципово розбиратися в різновидах тероризму) на Ізраїль: як тиражували світові ЗМІ — з повітря, води і суші. Скупі новини перших годин досить оперативно доповнились деталями, які підтвердили — це не просто чергове загострення в палестинсько-ізраїльському конфлікті. Чи початок це нової арабо-ізраїльської війни, не зрозуміло й досі — попри підтримку дій палестинців збоку Сирії й Ірану, прямо на їхньому боці виступила тільки Ліванська Хезболла, ну й зголосився Талібан. Решта або вичікує моменту, або й не планує, пам'ятаючи останні фейли. Якими б не були сторони в цій війні, вона вже не означає нічого хорошого в принципі і є дуже небажаною з точки зору України. Не тільки тому, що ми зайняті своєю, і не тому, що ми за мир, а тому, що увага світу має бути прикута до подій на Сході Європи, а не на Близькому. Цинічно і егоїстично, але маємо право — півтора року Україна відбивається від ворога, котрий загрожує не тільки нам. Тим більше, що ці події прекрасно нанизуються на одну вісь.

Що сталося?

Отже, по півдню й центру Ізраїлю полетіли тисячі ракет і реактивних снарядів, через "стіну безпеки" — параплани, крізь неї поїхали фронтальні навантажувачі, а за ними — групи бойовиків на пікапах і мотоциклах. Ще повідомлялося про атаку з моря на гумових човнах (є відео їх знищення) і пересування нападників підземними тунелями. У підсумку були розгромлені кілька прикордонних КПП, опорних пунктів і ціла військова база ізраїльської армії. Кадри, на яких ізраїльські літаки буксируються тягачами дорогами загального користування, повідомлення про захоплення бойовиками 14 танків і збиття 4 вертольотів, відео з палаючими "Меркавами" і відверті звірства терористів створювали картину близьку до апокаліптичної на окремій місцевості. Через 48 годин з початку нападу повідомляється про 700 жертв нападу, сотні зниклих безвісти і тисячі поранених; ЦАХАЛ включився у відповідь; з півночі активізувалася Хезболла, обстрілявши мінометним вогнем ізраїльські позиції; в ніч на 9 жовтня почались сутички силовиків із арабською молоддю у таборах біженців у столиці. 

Анамнез насправді трагічний і доволі несподіваний. Окрім прямих втрат, збереження загрози і необхідності якось повертати заручників, яких терористи однозначно використовуватимуть для шантажу, Ізраїль зазнав удару по репутації. Моссад пропустив підготовку до "Повені Аль-Акса", прикордонники проспали її початок, ЦАХАЛ не спромігся одразу організувати опір бандитам на мопедах.

"The New York Times" писала про вторгнення "еквіваленту Люксембургу" через стіну вартістю 1 мільярд доларів, "яка здавалася неприступною". Імовірно, на якихось ділянках вона й справді створює непроникний бар'єр, але на оприлюднених відео видно лише високий паркан із металевої сітки і колючого дроту по верху, який вдалося пробити "тактичним трактором". І на цьому будь-який сарказм завершується — ми живемо не в Середньовіччі, де безпека вимірюється висотою і товщиною замкових мурів. Якщо стіну нема кому захищати, її візьмуть. Виявилось, що захисників не було, або вони були неготовими до цієї "повені" — Ізраїль розбереться і зробить висновки. Так чи інакше, вперше за 50 років ізраїльська влада оголосила стан війни, Армія оборони отримала повну свободу дій при плануванні операцій, не витрачаючи час на узгодження з політиками. 

В'їдливі коментарі про неготовність ізраїльських спецслужб і західних розвідок передбачити атаку і придушити її у зародку позбавлені сенсу. Ретроспектива в стилі "знав би, де впаду" воістину універсальна: СРСР проспав напад Гітлера, США — теракти Бен Ладена, початок війни Судного дня у 1973 році був несподіваний для Ізраїлю, а її кінець — для Єгипту і Сирії, 24 лютого теж не всі виявились готові — продовжувати можна без кінця. Купа прикладів, та жодного продуктивного, бо відсилає до легендарної "підготовки генералів до минулої війни", що вдається всім і не завжди. Тим часом до цієї таки ретельно готувалися.

Хто за цим стоїть?

Ні ХАМАС, ні Хезболла не володіють таким силовим потенціалом, щоби претендувати на перспективне штовхання з регулярною армією. Мопедно-парапланове зухвальство ще отримає свою увагу у воєнних академіях, але це явна авантюра, хай і успішна, і виконавці тут не стільки важливі, як диригенти. За ними далеко ходити не потрібно, бо цілком очевидно, кому це загострення вигідне.

Іран, який здавна стоїть за обома угрупованнями й відкрито їх підтримує, зацікавлений як у максимальному послабленні Ізраїлю, так і в посиленні свого впливу в арабському світі, де намітились певні рухи на згоду щодо існування єврейської держави (зокрема, з боку Саудівської Аравії). Росія взагалі гостро потребує відвернення уваги від України, сповільнення чи припинення постачання Києву західної зброї, погіршення його стосунків із партнерами. 

Обидві країни підтримують тісні контакти з ХАМАСом, обом вигідна війна на Близькому Сході, але москва, схоже, іще не визначилась, чого б їй хотілося більше: перемоги Ірану через успіх його проксі-армій чи відкриття другого фронту, який викине Тегеран з нафтової торгівлі і дозволить росії претендувати на його заміщення. Напевне, проміжний варіант, коли горнило війни палахкотітиме якраз настільки, щоб Ізраїль почав конкурувати з Україною за пускові установки ППО і ракети до них та загалом дефіцитні 155-міліметрові артилерійські снаряди. Помірна інтенсивність з перспективою затягнення цілком влаштує кремль. 

Іран звинуватив у ескалації Ізраїль, росія — його ж і весь Захід. Тим часом палестинські хвастощі у вигляді відео із запусками дронів є красномовним визнанням іранських "заслуг", а записи зі скидами боєприпасів із інших дронів на ізраїльську бронетехніку і солдатів — російських. Більше нікому навчати цього бойовиків.

Російська пропаганда та дезінформація не спить

Війна відкриває росії простір для улюблених нею маніпуляцій і пересмикувань. Тут бо складне переплетіння політичних і етнічних передумов, широке поле для дискусій про врегулювання і поступки, "подвійні стандарти" і багато всього гібридного. Хоча для України і її партнерів ситуація ясна й прозора — Ізраїль зазнав нападу, він захищається, його громадян розстрілюють і викрадають. Звірства бойовиків нагадали про пережите мешканцями Бучі й Ізюма, ізраїльська дорога смерті як повторення житомирської траси, сама фраза "масований ракетний удар" — взагалі не може бути питань, на чиєму боці співчуття і підтримка українців. 

Російські Телеграм-канали наввипередки і з гоготом публікували відео і фото, на яких палестинці знущаються з полонених солдатів ЦАХАЛа й цивільних. У той час, коли юрба з улюлюканням чинила наругу над убитим військовослужбовцем, мардани і мєдвєдєви весело філософствували про справедливість такого фіналу за всі попередні дії конкретного Ізраїлю і всього Заходу. Для них це логічно, потрібно і вчасно — до альянсу москви з Іраном, Сирією, талібами і корейцями чучхе додались ісламісти ХАМАСу і Хезболли. При цьому росія залишається за кадром, зустрічаючись із представниками Ліги арабських держав і активно рекламуючи себе як арбітра.

З особливою радістю російські помийки поширюють пости ізраїльтян, чиї родичі загинули чи були взяті в заручники, супроводжуючи їх оригінальними чи дописаними власноруч претензіями до ізраїльського уряду, який кинув їх напризволяще. Як би не було насправді, але це дуже нагадує "Зеленський втік до Польщі, ви нікому не потрібні, здавайтесь".

Росія оперативно почала нагнітати, використовуючи свої стада ботів: у соцмережах і Телеграм з'явились дописи буцімто від українців і для українців про швидке припинення міжнародної підтримки України через необхідність рятувати Ізраїль. Очікувати на справдження власних прогнозів пропагандисти не мають часу, тому в ротацію пішли інші "факти про Україну".

Якщо гуглити фразу "ХАМАС поблагодаріл…", то вже на перших восьми символах буде видано підказку у вигляді продовження "Украину за оружие" і купу посилань на російські пропагандистські медіа. Натомість на варіант "Иран за оружие" їх буде набагато менше, хоча саме він є надзвичайно правдоподібним, адже саме Тегеран неодноразово обіцяв палестинським ісламістам усесторонню підтримку і отримав за неї офіційну подяку. 

Набивши руку у малюванні фейків, росіяни не могли оминути увагою настільки жирну здобич. Квінтесенцією їхніх вигадок став пост на одному пропагандистському Телеграм-каналі (імовірно, не тільки на ньому, тому обійдемось без непотрібної реклами). Отже, за версією роспропаганди, Україна продала ХАМАСу західне озброєння, яким той тепер нищить ізраїльські танки, оскільки українці ненавидять євреїв і дуже люблять гроші. Це комбо ватяної пропаганди було підкріплено гіфкою з російським танком Т-90М, який був недавно знищений ЗСУ, і видано за ізраїльську бойову машину. Само собою, пост було видалено, але Інтернет запам'ятає цей "прорив" назавжди.

Інакше кажучи, росія намагатиметься витиснути з цієї ситуації максимум для антиукраїнського фронту:

  • відвертає увагу світу від України і чим більше матеріалів викладуть у мережу бойовики, тим швидше змінюватиметься фокус;
  • пробує дискредитувати Україну, вкидаючи в інформаційний простір "докази" її антисемітизму, корумпованості, терористичних поглядів, порушення правил торгівлі зброєю, ненадійності як партнера і так далі;
  • звинувачує Захід у розпалюванні війни на Близькому Сході і набиває тим самим собі очки серед вірнопідданих фундаменталістів Аллаха у всіх "джамахіріях".

Ізраїль не впаде, західні демократії не відвернуться від України, російські вкиди суттєво їй не допоможуть, але в короткостроковій перспективі потік допомоги Києву може сповільнитись.

Зіткнення цивілізацій

ЄС назвав атаку проти Ізраїлю "тероризмом у найогиднішій формі". Судячи з оприлюднених ними ж кадрів, бойовики ХАМАСу із самого початку почали терор проти мирного населення. Склалось враження, що це військові Ізраїлю стали супутніми жертвами, а цивільні — справжньою ціллю. Подальше пояснення "вони живуть на нашій землі, то ж із ними чинять, як із окупантами" сильно нагадало обґрунтування російського нападу на Україну. Ну а глузування пропагандистів "ну от тепер всі побачать, що таке справжня Буча" взагалі підтвердило, що терористи діють за одними лекалами.

Крім ненависті, жорстокість палестинців можна пояснити щоденним перебуванням у злиднях і під гіпнотичним ковпаком терористичних проповідників, але це буде явне порушення Резолюції ООН № 3314 про недопустимість виправдання агресії. Бо жінки і люди похилого віку в заручниках, а також діти в клітках жодним чином не корелюють зі справедливою боротьбою за повернення власних земель. Байдуже, що на незалежну державу напали терористичні угруповання, яким ООН не указ — дії палестинців прямо підтримали одні члени Організації, а на території інших (не лише в Ємені чи Йорданії, але й Туреччині, Великій Британії, Франції, США) пройшли мітинги на їх підтримку. Черговий спалах на Близькому Сході підсвітив набагато серйознішу проблему — схильність плутати жертву з агресором готує добряче відлуння. 

Страх перед ескалацією війни в Україні загнав Захід у "печеру Платона" — намагаючись уникнути російського нападу на НАТО (після втраченого під Бахмутом року, звичайно ж), він сам підтримує реалістичність кремлівських ілюзій і дозволяє іншим надихатись ними. З технічної точки зору і за отриманим результатом численна російська армія з авіацією, танками, артилерією, балістичними ракетами і флотами досягла не більшого успіху за тисячу бандитів на мотоциклах із відеогри "Command and Conquer: Generals — Zero Hour". 

Змога Небензі брехати в ООН і цинічне заперечення росією своєї причетності до вбивства цивільних українців не могли не знайти послідовників. ХАМАС протиставляє свої слова правозахисним організаціям і заявляє, що не нападає на мирних жителів — окремий привіт Amnesty International, яка не побачила різниці між агресором і жертвою в Україні. 

Лавров зустрічався з делегацією ХАМАСу для "обсуждєнія дальнєйшего сотруднічества на бліжнєм вастокє". Росія виправдовує талібан, більше не вважаючи їх "тєрарістамі па сущєству". Перший напав на Ізраїль, проводячи фактичний набіг за живим товаром, а другий проситься допомогти завоювати Єрусалим. Чи існує в світі авторитарний режим, який би росія останнім часом не хвалила? А якому терористичному угрупованню вона не постачає зброї чи "інструкторів"? Розвинений, спокійний, цивілізований світ не може не помічати, що управління ескалацією не працює — боячись дати по зубах росії, він провокує показувати зуби решту здичавілих. Якщо не реагувати зараз, то не буде ні розвитку, ні спокою, ні цивілізації. Орда мавп підірве весь світ гранатами.

У 1996 році побачила світ фундаментальна праця Самуеля Гантінгтона "Зіткнення цивілізацій": вона надовго втрапила в шортліст для політологів, нею захоплювалися, її критикували. Завершення Холодної війни не дуже сприяло вірі в протистояння між Заходом та ісламським світом. Та чи настільки воно малоймовірне зараз? Чим довше чекати й сумніватися, тим більше буде шансів переконатися.

Українська реакція

Ізраїль відмовив Україні в наданні летальної допомоги, не бажаючи потрапляння до рук його ворогів (читай — Ірану) західних зразків озброєння і суто ізраїльських розробок. У підсумку атаки ХАМАСу Ізраїль не зумів вберегти їх від захоплення. Чи привід це для зловтіхи? Безумовно, 14 танків "Меркава МК4" були б корисними на фронті проти росії, але вони все одно не стали б фактором, який змінює гру. Тому в цій ситуації Україна зробила абсолютно правильно — про свою підтримку Ізраїлю заявила українська влада, ЦАХАЛ підтримали ЗСУ.

Роботу в цілодобовому режимі розпочав оперативний штаб МЗС. У підсумку опрацьовано понад сотню звернень від співвітчизників, які перебувають в Ізраїлі: п'ятьох українців, з якими було втрачено зв'язок під час атаки, розшукали; дипломатам вдалося вивезти пораненого українського хлопчика з міста Сдерот; на жаль, загинули дві українки поблизу і, за поки не перевіреними даними, один українець — безпосередньо в Секторі Газа, де залишається близько 200 українських громадян

Як воно відчувається по той бік організованості і безпеки, можуть розповісти українці, які евакуйовувались із зони бойових дій — саме вони могли б дати найбільш цінні поради. Тим часом влада надає номери гарячих ліній в Ізраїлі (+ 972 546 676 782) і Газі (номер дипустанови в Рамаллі + 972 59 823 93 99) і адекватну рекомендацію — будьте уважними та виконуйте інструкції місцевих сил безпеки.

Можна очікувати, що нова війна змінить ставлення Ізраїлю відносно російсько-української війни і він займе чіткішу позицію, більше не намагаючись перебувати "над сутичкою". Так чи інакше, Україна вчинила правильно, висловивши співчуття і підтримуючи його боротьбу за свою землю. Ми точно знаємо, як виглядає зло. В Газі буде більше спокою, коли путін опиниться в Гаазі. Одна літера змінює сенс, і змінить світ.

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Здійснено за підтримки Асоціації

7184

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: