Вертикальні сади у місті: як креативно озеленити свою багатоповерхівку

Приклади вертикального озеленення ми зустрічаємо найчастіше у парках та зонах відпочинку — вкриті в'юнковими рослинами стіни, огорожі, які майже не видно скрізь декоративні ліани, арки та проходи, заплетені виноградом та трояндами, зелені скульптури з плюща та моху.

Популярність такого виду озеленення серед ландшафтних дизайнерів пояснюється просто — ліани швидко створюють зелену масу та дають густу тінь, квітучі ампельні рослини виглядають напрочуд романтично, зелені скульптури органічно вписуються у  ландшафт і подобаються відвідувачам.

А от Центр альтернативного озеленення Києва «ДендроКиїв» займається озелененням столичних багатоповерхівок, у тому числі і вертикальним. Ми поговорили з його засновником Романом Любекою про те, чому це важливо, які існують міфи про озеленення і як це зробити правильно.

Навіщо озеленяти?

30 років тому Патрік Бланк, французький ботанік, запропонував використовувати тропічні рослини, які ростуть при будь-якому ухилі та фактично не вимагають сонячного світла і води, у вертикальному озелененні не тільки паркових зон, а і стін міських будівель. Він придумав оригінальну систему вертикальних садів, завдяки якій рослини можуть рости на вертикальних поверхнях без грунту, тільки на розчині добрив, який циркулює в системі. Перші масштабні стіни Бланка були реалізовані в Парижі ще в 1986 році, зараз його проекти можна побачити по всьому світу.

«Люди концентруються в мегаполісах, міста розростаються, відбираючи у зелених насаджень звичну горизонтальну площу. Зате скільки вільних вертикалей в нинішніх містах: стіни вокзалів, метро, паркінгів, хмарочосів!», — писав вчений.

Користь вертикального озеленення не вичерпується декоративним ефектом. Листя рослин, що вкривають стіни будівель, охороняють їх від перегріву, всмоктуючи вологу з грунту, вони знижують сирість фундаменту біля будинку. Фітостіни незамінні в умовах, коли ділянки землі, які можна зайняти рослинами, дуже обмежені по площі, будь то заміські ділянки або клаптики землі в містах. Що ж тоді говорити за мегаполіси, в яких питання, як розмістити якомога більше зелених насаджень на невеличких вільних територіях, набуває з кожним роком все більшої актуальності.

Біохімік з Німеччини Томас П'ю провів розрахунки, завдяки яким показав, що зелені стіни забезпечують істотну економію в електроенергії. Поверхня, яка вкрита рослинами менше нагрівається влітку, що дозволяє значно зекономити на кондиціюванні приміщень, а в холодний період року повітряний проміжок між стіною та вертикальним садом знижує втрату тепла і запобігає потраплянню холодного повітря всередину будівлі. Іноді економія може сягати до 50 відсотків! Також фітостіни знижують рівень шуму, затримують пил та газові вихлопи, насичують навколишній простір киснем, створюють почуття комфорту, як фізичного, так і психологічного, захищають від зайвого сонця.

Так чому ж, при такій кількості очевидних переваг, в українських містах зелені стіни можно побачити настільки рідко, що будівлі, рясно повиті плющем чи виноградом, одразу ж стають місцевими пам'ятками? 

На думку нашого співрозмовника Романа Любеки, таких причин всього дві.

По-перше озеленення стін ніяк не регламентоване Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах, тож чекати, поки фітостіни створять комунальники не варто, їхня парафія це те, що росте на горизонтальних поверхнях — трава, кущі і дерева. Але такий вид озеленення і не заборонений, тож ним могли б масово зайнятися самі мешканці будинків. 

Так, система Бланка — це не проста і дуже коштівна інженерна споруда, яку так просто на жилому будинку не реалізуєш, але є і більш звичні рішення, добре знайомі українцям: це звичайний плющ, дівочий виноград, виноград Вічі, квітуча ліана кампсис. Ці рослини пристосовані для нашого клімату, швидко ростуть, потребують мінімального догляду. Їх можна посадити біля під'їзду і вже через кілька років насолоджуватися справжньою зеленою стіною на своєму будинку. 

І тут вже у гру вступає друга причина — спротив з боку сусідів, який супроводжує спроби активних громадян влаштувати вертикальне озелененне, оснований на безглуздих міфологічних ствердженнях.

Які ж саме міфи заважають українцям насолоджуватися вертикальними садами?

📍 Міф 1

Через ліани на стінах у квартирах заведуться щури і миші

Ні. Щури — проблема не ліан, а комунальників. Якщо вчасно не вивозити сміття, не проводити санітарну обробку підвалів та горищ, щури заведуться і без ліан. До речі по голим стінам, сходам і вентиляційним шахтам вони забираються на поверхи не гірше.

📍 Міф 2

Гаразд, але ж злодії! Злодії точно доберуться до вікон, користуючись рослинами, як підпорами. 

Ні — і плющ, і виноград Вічі, і всі інші вищезгадані рослини занадто слабкі, щоб витримати вагу людини, вони відірвуться від стіни разом із «каскадером» уже на рівні першого поверху.

📍 Міф 3

Зіпсується фасад

Ні — вусики або присоски рослин всередину штукатурки або панелі не проникають, вони кріпляться лише зовні за нерівності структури стін. Кілька років тому вчені з Оксфордського факультету географії та навколишнього середовища три роки поспіль вивчали, як діє плющ на споруди, розташовані у п'яти різних частинах Англії.  Виявилося, що повзучі чагарники часто виконують захисну функцію. Полог з плюща грає роль теплового щита і захищає стіни від різких перепадів температури, через які часто тріскається кладка. Природа мовби консервує будівлі. Професорка факультету і голова експедиції Хізер Вайлз (Heather Viles) зазначила: «Плющ завжди звинувачували в тому, що він руйнує все, на чому зростає, і загрожує багатьом нашим кращим історичним пам'яткам. Але наші дослідження показали, що, навпаки, від цієї повзучої рослини багато будинків тільки виграють. Він грає не тільки декоративну роль, але робить стіни більш стійкими до погодних змін і шкідливих забруднень».

📍 Міф 4

Рослини зіб'ються в супутникові антени чи кондиціонери і виведуть їх з ладу

Ні — рослини не можуть причепитися до металевих, скляних та глазурованих поверхонь. Якщо подивитися на будинки з зеленими стінами, видно, що рослини оминають корпуси кондиціонерів, не завдаючи їм жодної шкоди.

📍 Міф 5

Виноград може вкоренитися в плитах балконів і зруйнувати їх

Ні. Балконні плити тріскаються не від коренів винограду, якого на стеблах і немає, а від того, що до мікротріщин попадає волога, яка, замерзаючи зимою, розширюється і таким чином псує бетон. Виноград прикріплюється вусиками або присосками за вже пошкоджені поверхні та готові тріщинки, йому так зручніше, зробити більшими він їх не зможе.

📍 Міф 6

Моє вікно заросте, і світу білого не побачу

Ні. Бо, як ми пам'ятаємо, в'юнкі рослини не чіпляються за скло, але якщо вони будуть заважати вам на відкосах, їх завжди можна трохи підрізати навколо вікна. Але не таким варварським способом, як це сталося на фото нижче. Комусь так заважала зелена ковдра, що її стовбур перерізали майже біля землі. В результаті — страшні і мертві останки нещасної рослини по всьому будинку. Зате «ненависної зелені» біля вікон немає.

Зробити місто зеленим!

Але якщо вам пощастило з сусідами і ви самі позбавлені всіляких упереджень і маєте «зелені руки», то й дім ваш буде не таким, як у всіх. 

В одному з таких зелених будинків живе і Роман Любека.

Експериментальний будинок у вигляді гігантського півкола на вулиці Малишка було побудовано у 70-ті роки минулого століття. Будинок служить фоном для забудови масиву мікрорайону, створює вітрозахист, проте сам по собі, як кажуть, є не дуже комфортним житлом — незручні планування, скошені стіни, арки, що продуваються всіма вітрами. До того ж, не дивлячись на глянець зелених кахлів, які буцімто мали прикрасити будівлю, він являє собою типовий зразок не найліпшої архітектури радянських часів.

Мешканці будинку висадили біля під'їздів в'юнку рослину — виноград Вічі, який за роки піднявся до десятого поверху. Завдяки цьому прийому, велетень архітектурного модернізму став по-справжньому зеленим і живим. Саме цим різновидом винограду і зацікавився пан Роман.

Центр альтернативного озеленення  Києва, керівником якого є Роман Любека, давно займається розповсюдженням рослин для населення в місті Києві і передмістях. «Ми жодним чином не конкуруємо з комунальними підприємствами, котрі працюють на благо мешканців Києва, — наголошує пан Роман, — Але оскільки є дуже багато територій поза зоною впливу «зеленбудів» з одного боку, величезна кількість мешканців міста, котрі бажають саджати дерева, з іншого, та планово-надлишково вирощені сіянці лісових культур в держлісгоспах з третього, ми відчуваємо, що в змозі організувати логістику та скласти ці пазли в довершену картину зеленого міста».

Окрім безкоштовної роздачі саджанців два рази на рік та проведення різноманітних акцій з розповсюдження дерев, Центр активно займається і просвітницькою роботою серед населення.

Адже посадити саджанець — це тільки початок, для того, щоб маленька тростинка стала потужною рослиною, її треба постійно доглядати і захищати. «Як показала практика, — зауважує Роман Любека, — лише невеликий відсоток людей, котрі весною активно висаджують дерева, усвідомлюють, що принаймні протягом перших кількох років рослини потребують, щоб про них турбувалися. У спільноті, організованій працівниками Центру «ДендроКиїв» на фейсбук, однодумці обмінюються ідеями, досвідом, діляться проблемами та напрацьованими шляхами їх вирішення. На сторінках спільноти ми регулярно наголошуємо на необхідності обгороджування, боротьби з бур'янами, своєчасного та оптимального поливу, мульчування прикореневих зон, боротьби з шкідниками та збудниками хвороб. Обмін досвідом учасників спільноти допомагає запобігти багатьом проблемам».

Третім напрямком діяльності DendroKyiv є реалізація рослин для озеленення в контейнерах. Контейнерне озеленення – це незамінне рішення в умовах відсутності чи обмеженості місця для розвитку кореневої системи дерева. У першу чергу це місця над водогонами, газопроводами та іншими комунікаціями. Дерева в контейнерах призначені для відкритих терас кафе і офісів, входів до житлових будинків, лоджій та балконів. 

Нещодавно до звичного асортименту дерев, які пропонує Центр, додалися і саджанці винограду Вічі для вертикального озеленення.

За словами пана Романа, найчастіше за все в містах України ви можете побачити на зелених стінах такі види дикого винограду. 

• Parthenocissus vitacea (іnserta) — дівочий виноград прикріплений — деревна швидкозростаюча ліана з синіми неїстівними ягодами, яка досягає 20-30 метрів у висоту. Це той, що по смітниках навіть росте. За допомогою вусиків, зазвичай з 3-5 розгалуженнями, ця ліана кріпиться до опори. Листя пальчасто-складні з 5 листочків. Зверху листочки гостро-зубчасті, довго загострені на вершині, гладкі на дотик, більш-менш глянцеві. Восени забарвлюються в червоно-бордовий колір. Вусики дівочого винограду прикріпленого обвивають свою опору, на відміну від дівочого винограду п'ятилисточковий, вусики якого утворюють липкі диски, які приклеюють його до опори.

• Дівочий виноград п'ятилисточковий (Parthenocíssus quinquefolia). Цей вид від близькоспорідненого виду — дівочого винограду прикріпленого (Parthenocissus vitacea) — відрізняється наявністю присосок на кінці вусиків. Саме такий виноград вже багато років росте на стінах Інституту біології та медицини Київського національного університету імені Тараса Шевченка (погодьтеся, біологи не будуть саджати і доглядати шкідливу рослину, яка може зруйнувати їхню альма-матер).

• Parthenocissus tricuspidata — багаторічна рослина родини Виноградових. Листопадна дерев'яниста ліана завдовжки 15-30 м. Виткі пагони цього виду чіпляються до вертикальних поверхонь й опор за допомогою численних невеликих вусиків із липкими дисками. Всього за місяць така рослина може вимахати на цілий метр! Саме культивар Вічі цього виду Центр альтернативного озеленення Києва пропонує для озеленення фасадів.

Усі ці рослини можна з успіхом використовувати у вертикальному озелененні будинків. Перед висадкою необхідно проконсультуватися у комунальників або правлінні ОСББ — чи не проходять під місцем висадки якісь комунікації, впевнитися у відсутності газової мережі на фасаді, до якої, згідно Правил безпеки систем газопостачання, завжди повинен бути вільний доступ, ну, і звісно ж, узгодити це питання з сусідами. 

Також «ДендроКиів» нагадує про необхідність дотримання державних будівельних норм при створенні зелених насаджень. Хоча, з іншого боку, для контейнерного та вертикального озеленення потрібно вводити додаткові правила, бо для ліан винограду Вічі півтора метри від стіни будівлі далекувато, але поки що їх немає. Пристінні території можуть бути надійно заасфальтовані, в такому випадку можна скористатися способом з вулиці Малишка — там рослини висаджені у величезні ємності, заповнені ґрунтом.

Також ліани можуть прикривати оголені огорожі, маскувати негарні споруди, обвивати арки, альтанки та стовпи. Тож, щоб жити, як у замку, милуватися щоденно зеленим масивом, дихати на повні груди і навіть економити, потрібно небагато: беріть у руки лопати, запасайтесь саджанцями і вперед — до роботи!

Як каже Роман Любека: «Філософія проста: всюди, де можуть рости дерева, кущі, квіти — вони мають рости!».