fbpx
Сьогодні
Знай наших 13:05 15 Тра 2021

День науки: що винаходять українські школярі?

Автономний обігрівач для рук, інтерактивне бюро знахідок, тіньовий мікроскоп для аналізу якості води, прилад для діагностики раку, розумний акваріум, робот, який доглядає за домашніми улюбленцями, телеграм-бот «Помічник діабетика», пристрій для визначення якості молока і багато іншого

English version here

Щорічно в третю суботу травня відзначається професійне свято працівників науки. Це державне свято, засноване в 1997 році Леонідом Кучмою. За цей час встигло вирости ціле покоління молодих винахідників, які, завдяки Малій академії наук мають можливість подорожувати світом з винаходами, брати участь в міжнародних конкурсах і навіть будувати стартапи зі своїх проєктів. Як їм це вдається — розповідає "Рубрика". 

Цьогоріч на науковому конкурсі ICYS-2021 в Сербії 11 українських школярів вибороли 13 нагород. Міжнародна конференція юних дослідників "ICYS" — щорічний захід, який є видом індивідуальних змагань з фізики, математики, екології та комп'ютерних наук. Участь у змаганні можуть брати учні закладів середньої освіти 14-18 років, які вільно володіють англійською мовою. У 2021 році в конференції ICYS взяли участь 143 юних дослідника з 23 країн світу.

Що винаходять юні українці?

Одинадцятикласник із Запоріжжя Іларіон Кулешов отримав золото за розроблений експрес-аналіз дисперсних систем — прилад, який за лічені секунди визначить, чим і наскільки забруднена вода. За свій винахід Іларіон отримав золоту медаль.

День науки: що винаходять українські школярі

"Я називаю свій прилад "тіньовим мікроскопом" — це мікс двох наукових методів. Перший — метод шлірен — дозволяє знаходити оптичні неоднорідності в прозорих середовищах. Також я використовував підходи Левенгука — "батька" наукової мікроскопії. Крапля рідини, вміщена в пристрій, виконує функцію лінзи, через яку проходить пучок лазерних променів, — пояснює винахідник. — Так можна аналізувати воду на вміст пилу, бруду, шматочків пластика. Для аналізу потрібен сам прилад і ноутбук зі встановленою програмою. Результат з'являється на екрані у вигляді графіка: він показує, наскільки та чим саме забруднена вода".

День науки: що винаходять українські школярі

День науки: що винаходять українські школярі

Особливість розроблених школярами винаходів — у спрощенні процесів, а ще в тому, що кожен проєкт актуальний саме в наш час, а ще, як правило, недорогий у виробництві. Прикладом може бути винахід Таїсії Чурсіної з Херсона, яка отримала срібну медаль за автономний обігрівач для рук — спеціальні рукавиці, які допомагають людям, що страждають на хворобу Рейно — порушення кровообігу, коли в результаті різкого звуження судин в пальці рук і ніг потрапляє недостатньо крові. 

День науки: що винаходять українські школярі

"Це рукавички з тонкого матеріалу вагою всього 250 грамів, тому функції долоні не обмежуються. Вони містять датчики, які контролюють температуру і вологість. Завдяки терморегуляції та підтримці теплового балансу судини залишаються в нормальному стані та людина не відчуває дискомфорту", — говорить винахідниця. 

День науки: що винаходять українські школярі

Також Таїсія розробила мобільний додаток до рукавичок, який допомагає лікареві стежити за станом пацієнта.

День науки: що винаходять українські школярі

Ще два срібла — у десятикласника з Києва Володимира Павленка, який придумав, як врятувати лісових мурах зникомого виду Formica rufibarbis і Віктора Уланова, учня 11 класу з Дніпра. Хлопець досліджував автоколивання в гідродинамічній системі — результати його роботи можуть бути використані під час проєктування атомних електростанцій.

Також українська команда отримала дві бронзи за проєкти з математики: оцінка площ частин трикутника — робота Ольги Глазунової з Сум і математичне моделювання великих деформацій кручення прямих призм — робота Михайла Деркача з Києва. Ще дві бронзи — за проєкти з фізики — у Данила Кечі з Херсона за моделювання погодних умов на Марсі та в Андрія Терентьєва з Дніпра за аналіз режимів руху фрикційного маятника.

Що буде далі з цими винаходами?

Про це нам розповів заступник директора Малої академії наук з управління стратегічними проєктами та міжнародних відносин, освітній дипломат України Євген Кудрявець:

— Те, з чим діти їдуть на конкурси — шкільні наукові проєкти. Серед них дійсно є винаходи — експериментальні установки або нові підходи до розв'язання тих чи інших наукових завдань. Що відбувається далі, залежить від індивідуального проєкту дитини. Деякі продовжують покращувати свій проєкт і перетворюють його у свій стартап, і у нас є вдалі кейси, а щоб таких дітей підтримати, працює інкубатор Малої академії наук.

Вдалим прикладом служить проєкт Назара Поночевного з КПІ імені Сікорського — "Harmix". Це такий сервіс, який автоматично вибирає музику для відеоролика, виконує завдання музичного супроводу для відеосюжетів. Зараз сервіс відбирає треки з фонотеки, а надалі система отримає можливість самостійно придумувати свій, ексклюзивний варіант поєднання музики та відео. У 2018 році США "Harmix" був представлений як науковий проєкт, а в Сінгапурі, у 2019 вже як комерційний стартап. У 2021 році проєкт Назара здобув перемогу в конкурсі Ukrainian Startup Fund і значний приз — 25 тисяч доларів. 

День науки: що винаходять українські школярі

А ось 20-річна Ольга Харасахал з Маріуполя з 14 років, з 2014 року, працювала медичним волонтером і в підсумку за підтримки батьків і вчителів, винайшла методику ранньої діагностики раку, яка в 80 раз дешевше західних аналогів. За твердженням студентки, собівартість винайденого приладу — близько 30 тисяч гривень, а імпортний аналог, який використовується в американській методиці Cell SEARCH коштує близько мільйона доларів.

День науки: що винаходять українські школярі

Однак не всі школярі перетворюють свої проєкти на стартап. Як стверджує Євген Кудрявець, є й інший шлях, науковий: 

— На конкурсах діти отримують досвід — вчаться будувати свої проєкти та представляти їх аудиторії, а вже в університеті роблять нові, поглиблюють свої знання і працюють над іншою темою, яка, можливо, суміжна з тієї, що вони робили. А досвід, отриманий ще в школі, дає їм величезну перевагу перед однолітками, які ніколи цього не робили. Звичайно, якщо бути чесним, є і третій шлях — деякі молоді світила в українських університетах, на жаль, просто втрачають мотивацію.

У мене є ідея і я хочу її реалізувати. Хто мені допоможе?

Євген Кудрявець розповів, що залученням школярів до наукової діяльності займаються різні структури МАН в Україні та активні шкільні вчителі, які пробуджують інтерес дітей до науки та допомагають їм готувати проєкти. Далі юні винахідники беруть участь в конкурсах і змаганнях по Україні, вдосконалюють свої роботи, а переможці всеукраїнських олімпіад отримують рекомендації на участь в міжнародних івентах, де представляють свої дослідження вже на світовому рівні в різних країнах світу. 

— Конкурс у Сербії — це всього лише один з конкурсів. Цьогоріч вони вже пройшли й в Туреччині, і в Малайзії, і перемог у нас вже дуже багато, — ділиться хорошими новинами Євген. — Раніше конкурси проводилися офлайн — команди їздили по всьому світу і підіймали український прапор на відкритті та закритті наукових олімпіад, конкурсів і виставок. Ці поїздки організовувала МАН — збиралися делегації, велася їх підготовка і супровід від початку і до кінця. Цього року змагання проходили в Сербії, але учасники захищали свої проєкти онлайн.

Дізнатися про конкурси, олімпіади та заходи, які проводяться Малою академією наук, можна на сайті установи. А от подивитися на конкурсантів, які вже реалізували свої проєкти, можна просто зараз, адже з 14 по 17 травня проводиться найбільший науковий батл України, інтелектуальне змагання року — фінал Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук. 

Понад 1100 вундеркіндів з усієї України зійдуться в науковій битві та захищатимуть свої проєкти перед професійним журі. Таку можливість вони завоювали серед 100 тисяч конкурентів, здобувши перемогу на міському та обласному етапах конкурсу. Свої проєкти школярі представлять в 65 наукових напрямках. Проєкти школярів можна переглянути за посиланням, а стежити за онлайн-трансляцією конкурсу — на Facebook-сторінці або YouTube

Як проходять такі конкурси?

"Другий рік поспіль ми змушені відмовитися від живої зустрічі з дітьми та провести конкурс в онлайн-режимі. Але від цього наш захід не перестає бути справжнім святом науки! Навіть на відстані школярі заряджають енергією, захопленістю своєю справою і жагою до знань і перемоги. На фінал конкурсу потрапляють кращі з кращих, їхні проєкти підготовлені на високому науковому рівні, вони орієнтуються в темах своїх колег і ставлять цікаві запитання один одному. Перед нами стоїть дуже непросте завдання: вибрати переможців, які стануть справжніми науковими зірками України", — зазначає президент Малої академії наук Станіслав Довгий.

Змагання складається з двох основних етапів: 

  • Постерні захисти та участі в науковій конференції. На захист проєкту перед журі дається всього 3 хвилини, ще 15 хвилин — щоб відповісти на питання. 
  • Другий етап — наукова конференція, де учасники повинні за 7 хвилин визначити найбільш вагомі досягнення своєї роботи й ще за 3 відповісти на всі запитання колег. 

На основі постерного захисту, наукової конференції та заочного оцінювання члени журі виносять свій вердикт учасникам. Переможці конкурсу-захисту протягом року отримуватимуть президентські стипендії, а ще у них з'явиться можливість представляти Україну на міжнародних олімпіадах і конкурсах.

День науки: що винаходять українські школярі

Фото Getty Images

Чим дивують молоді вчені у 2021 році?

Розробки та дослідження школярів цього року зовсім "недитячі". Топтема серед учнів — вірус COVID-19, його наслідки та пропозиції їх подолання. Ця тема охопила учасників, які проводили дослідження не тільки в галузі медицини, а й в економіці, і в державному управлінні. 

"Ми зафіксували понад 20 проєктів, присвячених вивченню і подоланню COVID-19. Це не дивно, адже наука першою реагує на виклики та проблеми, що стоять перед суспільством, і що головне — пропонує рішення. Школярі не залишаються осторонь і це радує: ми виховали свідомих, небайдужих громадян", — говорить Станіслав Довгий.

Проєкти не обмежуються тільки коронавірусом — діти продовжують розробляти рішення і для інших актуальних проблем. Популярна тема серед юних дослідників — енергоефективні технології. Анна Туманова з Кіровоградської області знайшла альтернативу синтетичним матеріалам — утеплювач з суцвіття рогозу. А Володимир Степанов з Волинської області розробив альтернативні джерела енергії для освоєння планет і дослідження космічного простору.

Чимало винаходів направлено на полегшення життя і побуту людини. Один з них — мобільний додаток майстра-перукаря — проєкт Дмитра Кизилова з Донецька. Додаток дає можливість точної діагностики перед колоруванням, визначає бажаний результат фарбування, формує електронну чергу тощо. Або сучасний інтерактивний сервіс для пошуку втрачених речей — ноу-хау Дмитра Солтисюка з Волинської області, економить час і підвищує шанси знайти загублену річ: варто тільки розмістити оголошення на сервері. Ще, крім того — розумний акваріум, робот, який доглядає за домашніми улюбленцями, Телеграм-бот "Помічник діабетика", пристрій для визначення якості молока і багато іншого.

 

975

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: