Як створити передноворічну казку для дітей: рішення, які сподобаються малечі

"Мамо, тату, діставайте вже ялинку, ну, будь ласка, будь ласочка!", "Відправте мого листа Святому Миколаю, будь ласка. Тільки обережно, щоб ніде не загубився", "Я буду сніжинки на вікна робити. Мені треба багато-багато білого паперу", "А коли будемо пекти імбирне печиво?", "А це правда, що Святого Миколая не існує?"… Подібний потік запитань, прохань та ініціатив чують більшість батьків, коли на екранах телевізорів з'являються новорічні реклами, новорічні серії мультфільмів, новорічні пісні, а в магазинах зусібіч видніються переповнені ящики мандаринів, подарункові набори цукерок і прикрашені ялинки. 

Діти особливо радіють зимовим святам, бо на підсвідомому рівні розуміють, що наближається час див, і до цих див їм хочеться доторкнутися, долучитися. Тому-то вони і прагнуть створити святкову атмосферу, згадуючи про сімейні традиції і вигадуючи різноманітні ігри. Часто батьки обирають позицію не заважати і не втручатися у передноворічні розваги малечі. "Хай там собі граються, не треба забавляти", — думають вони. Але насправді для дитини вкрай важливо готуватися до новорічних свят разом із сім'єю: наряджати ялинку, розмірковувати над бажаними подарунками, прикрашати будинок, допомагати дорослим у їхніх справах.

До речі, батьки можуть не лише приєднуватися до веселощів дітей, а й пропонувати їм різноманітні варіанти пригод у період підготовки до Нового Року, тобто створити казку хоча б на час таких очікуваних канікул.

Інна Ільчук рекомендує розпочати підготовку до Нового Року мінімум за два-три тижні до свята, щоб у дитини надовго залишились приємні спогади про теплу новорічну атмосферу в домівці і про активну сімейну підготовку.

"Для наших дітей насправді важливо перебувати в новорічній ейфорії якомога довше, щоб впустити казку в буденне життя і повірити в дива. Згадайте, ми ж, дорослі, пам'ятаємо не лише подарунки під ялинкою, про які так мріяли в дитинстві, але й процес підготовки до свята: написання листів, прикрашання ялинки, розмальовування віконець, виготовлення паперових гірлянд", — розповідає психологиня.  

Для того, щоб допомогти малечі відчути святкову атмосферу, вона пропонує перевірену часом ефективну методику — створення разом із дітьми передноворічного календаря власноруч.

Спочатку вам потрібно вигадати щоденні завдання, які ваша сім'я виконуватиме протягом 2-3 тижнів до початку Нового Року. Тут можна максимально креативити і вигадати безліч оригінальних ідей для веселощів. Після родинного брейншторму слід братися за виготовлення календаря — намалювати основний шаблон, подумати, як краще розмістити всі необхідні деталі, прикрасити дитячими малюнками, наліпками, блискітками тощо.  

Інна Ільчук також запропонувала кілька можливих завдань для дітей:

1. Написати лист до Святого Миколая, Діда Мороза чи Санта Клауса. 
2. Вибрати новорічні іграшки.

Психологиня зауважує: "Варто вже з 4-5 років давати дитині можливість робити перші внески у підготовку до Нового Року, тому вибір іграшки цілком можна довірити їй. Можливо, ця іграшка не зовсім пасуватиме загальному новорічному декору, але дитина усвідомить, що бере участь в прийнятті сімейних рішень і що її думка важлива. А якщо ви ще й дасте трохи грошей на прикрасу, то змалку привчите малечу розпоряджатись фінансами". 

3. Зробити іграшки для ялинки власноруч.

Інна Ільчук радить провести з дітьми невеличку гру, що посилить їхню віру в дива. Для цього батькам потрібно переконати дітей: все, що вони намалюють на іграшках, отримають в наступному році. Наприклад, ляльку, машинку, портфеля, песика чи кошеня. 

4. Влаштувати сімейне прибирання під новорічну музику.
5. Купити чи змайструвати подарунки мамі, татові, бабусям і дідусям.

"Дітям слід спершу пояснити, що Святий Миколай, Дід Мороз чи Санта Клаус приходять до діток, а не до дорослих. Потім порадити їм самостійно обрати подарунок рідним і влаштувати для них сюрприз. Тоді малеча буде розуміти цінність свята, навчиться віддавати й отримувати. А це дуже корисна навичка", — наголошує психологиня.

6. Прикрасити ялинку і будинок.
7. Розмалювати вікна.
8. Відвідати новорічну виставу.
9. Спекти печиво й прикрасити його.
10. Переглянути новорічний фільм всією сім'єю з попкорном чи іншими смаколиками.
11. Зліпити сніговика.
12. Покататися на санчатах.
13. Сходити на ковзанку.
14. Відвідати новорічний ярмарок.

За словами Інни Ільчук, дітям швидко набридають справи, на які треба витрачати багато часу. І це цілком нормально, адже вони втомлюються за одноманітними завданнями. Тому у батьків в запасі мають бути альтернативні варіанти розваг, або ж вони мають в якийсь спосіб підживлювати зацікавленість дітей. У таких випадках психологиня радить увімкнути новорічну музику на фоні, розповісти дітям цікаві історії зі свого дитинства, запропонувати допомогу із завданнями.

Передноворічний календар — досить універсальний варіант для батьків, які мріють створити затишну святкову атмосферу в оселі та організувати казку для своїх дітлахів. Головне – вигадати завдання, які будуть захопливими для всієї родини, тому що всі її члени мають активно співпрацювати одне з одним, допомагати і підтримувати одне одного.

"Дорослі часто перестають вірити в дива, але вони потрібні всім. Завдяки підготовці до новорічних свят з дітьми ми можемо й собі повернути віру в казку", — наголошує Інна Ільчук. 

На заваді появі новорічного настрою можуть стати перші сумніви дитини 

в реальності новорічних персонажів. Ці сумніви, за словами психологині, в основному з'являються у віці 5-6 років. Коли дитині виповнюється 7-9 років, вона усвідомлює, що подарунки під ялинку кладе зовсім не Дід Мороз чи Санта Клаус.

Інна Ільчук розповіла, як говорити з малечею, коли вона відверто запитує, чи існує Святий Миколай/Дід Мороз/Санта Клаус насправді:

1. Не переконувати дитину, що казкові новорічні герої реальні, а всі контраргументи, які вона почула в школі чи в садочку, — брехня.

"Краще відповісти чесно, тому що в цей період у дітей формується довіра до батьків. Якщо, наприклад, вони почули десь, що герої новорічних казок — вигадка дорослих, і вирішили запитати у вас про це, а ви незворушно захищаєте протилежну позицію, то, коли діти впевняться в нереальності Діда Мороза через рік або два, їхня довіра впаде", — каже психологиня.

2. Поговоривши відверто, батьки все одно повинні зберегти в дітей віру в казку.

Як радить Інна Ільчук, малечі треба пояснити, що вони мають вибір – вірити чи ні, але разом з тим можна сказати, що Святий Миколай, Дід Мороз чи Санта Клаус приходять тільки до тих, хто в них вірить.

Варто розповісти, що Святий Миколай справді існував. Крім того, слід прочитати дітлахам історію про його добрі справи і про те, чому в день Святого Миколая дітям під подушку кладуть подарунки.

Психологиня запевняє: "З самого дитинства не треба розчаровувати дитину і говорити, що її улюблених новорічних персонажів не існує. Вона мусить вірити в дива: ми і казки для цього читаємо. З реальним життям діти ще встигнуть зіткнутися, а в дитинстві важливо створити атмосферу дива і прекрасного. Отже, віру в дива слід підтримувати до тих пір, поки дитина не поставить перші запитання".

І ще кілька бонусних рішень від психологині Інни Ільчук. Якщо дитина помітила, що саме ви кладете подарунок під подушку чи ялинку, і сказала вам про це, можете їй пояснити, що:

1. Ви лише перевіряли, чи підписаний подарунок, щоб переконатися, що він саме для неї.
2. Ви хвилювалися, чи вистачить, наприклад, Діду Морозу грошей на дорогий подарунок.
3. Святий Миколай, Дід Мороз чи Санта Клаус передав подарунок саме вам.

Дива вже стукають у наші вікна, тому впустімо їх у домівки, щоб відчути новорічну атмосферу й поділитися радісними емоціями зі своєю сім'єю. Веселих свят!