Не носи шкури тварин: чому в Україні треба заборонити хутрове виробництво
Європа відмовляється від хутрових ферм і… переносить бізнес до України. Яку шкоду, крім жорстокості до тварин, вони несуть? Що потрібно робити, аби врятувати тварин, українців та екологію? Відповідаємо.
250 білок, 170 шиншил, 11 борсуків, 18 лисиць, 55 норок, 18 собак, 4 вовки, 80 соболів. Це кількість тварин, що в середньому потрібна для виготовлення однієї (!) шуби.
Понад 600 тисяч тварин щороку вбивають на українських хутрових фермах. І ця цифра може збільшитися, якщо через суворі заборони європейські хутровики перенесуть свій бізнес до України.
7 лютого в парламенті зареєстрували законопроект про заборону виробництва хутра в Україні. У разі ухвалення законопроекту, хутрове виробництво в Україні буде заборонено з 1 січня 2025 року, а до цього моменту вимоги до утримання хутрових тварин передбачатимуть створення для них умов, максимально близьких до природних, як то доступ до ґрунтів та водойм. Обов'язковим стане й ліцензування суб'єктів господарської діяльності, напрямком діяльності яких є хутрове виробництво, з метою посилення контролю за їхньою діяльністю, допоки вона не заборонена в Україні.
Що в Європі?
У країнах Європи виробництво хутра має давні традиції. Загалом на континенті 5 тисяч хутрових ферм – саме з цього регіону походить половина світового хутра. Попри це дедалі більше країн ЄС відмовляються від такого бізнесу.
Наприклад, хутрові ферми вже повністю заборонені в Австрії та Великій Британії. Цього року у Сербії також почала діяти заборона на розведення та вбивство тварин для виробництва хутра.
На перехідному етапі до повної відмови від хутрових ферм знаходяться Данія, Бельгія та Естонія.
Тоді як у Німеччині, Швеції та Іспанії діють настільки суворі приписи у цій галузі, що переважна більшість таких підприємств вже закрилися. Приміром, у ФРН десять років тому було 30 хутрових ферм, а нині залишилися одиниці.
Що в Україні?
Хоча Європа підмовляється від виробництва хутра на своїй території, у цього процесу є зворотній бік. На тлі закриття таких підприємств у країнах Євросоюзу, іноземні виробники почали переміщувати свій бізнес в Україну. Дня них це вигідно, тому що тут все ще лояльне законодавство і дешева робоча сила.
Наприклад, у селищі Сінгури, що на Житомирщині, працює хутрова ферма з Нідерландів. Заявки на будівництво таких підприємств останнім часом подали ще кілька іноземних інвесторів. Так, хутровики з Данії мають намір побудувати аналогічну ферму на Житомирщині, у селі Квітне.
Зоозахисники попереджають: якщо ці заявки схвалять, обсяг діяльності хутрових ферм в Україні збільшиться відразу вдвічі – з понад 600 тисяч до понад 1,3 млн вбитих пухнастиків на рiк, йдеться у сюжеті DW.
Доля данського проекту вирішуватиметься на громадських слуханнях. Через безробіття селяни часто погоджуються на будівництво, сподіваючись на нові робочі місця, і не замислюються про шкоду хутрового виробництва.
Загалом, за даними активістів, в Україні офіційно працюють 37 хутрових ферм.
Чому хутряний бізнес шкідливий?
Жорстокість щодо тварин
Зоозахисники нарікають на умови, в яких утримують тварин. Тісні брудні клітки, які обмежують їхнє пересування, примусове харчування модифікованими продуктами, жорсткі методи вбивства заради красивого хутра.
Забій тварин на хутряних фермах в Україні відбувається із використанням удушення, смертельної ін'єкції, або електричного струму, коли електроди вводяться в пащу чи пряму кишку. Нерідко шкіру знімають з ще живих тварин, щоб хутро не втратило блиск.
Шкода здоров'ю людей
У Міністерстві охорони здоров'я України попереджали, що хутряне виробництво не лише жорстоке щодо тварин, але й шкодить довкіллю та здоров'ю людей.
Уляна Супрун пояснила, що за рівнем забруднення довкілля токсичними речовинами Світовий банк відносить хутряні ферми до п'ятірки найбільш загрозливих виробництв.
Тіла вбитих тварин обробляють хімікатами – формальдегідом і хромом. Вони дозволяють уповільнити природний процес розкладання тіл тварин, водночас дуже небезпечні й для людей. Алергія, мігрень, інфекції дихальних шляхів – такий букет не рідкість серед місцевих жителів в радіусі 10 кілометрів від хутряної ферми. Більш того, забруднення можуть навіть викликати лейкемію та інші форми раку у людини.
Забруднення ґрунтів
Науковці Інституту агроекології і природокористування НААН України наголошують, що тваринні ферми, у тому чисті й хутрові, продукують велику кількість відходів (послід, сеча, гній), які знижують родючість ґрунтів.
При внесенні високих доз гною в ґрунт, відбувається його зафосфачування та забруднення важкими металами, наголошують в ННАН України. Результатом такого «удобрення» сільськогосподарських культур є зниження родючості ґрунтів.
Забруднення води
За даними Держстату, понад 95% тварин, яких вирощують заради хутра – це норки. Відходи цих тварин містять високі концентрації азоту та фосфору. Надлишок цих речовин – одна з найпоширеніших форм забруднення води.
У разі неправильного поводження з відходами хутрових ферм хімічні речовини з них забруднюють місцеві водні системи, стікаючі і ґрунти та просочуючись у ґрунтові води. Через надлишок азоту і фосфору відбувається «цвітіння» (евтрофікація) водойм, що зменшує рівень кисню й призводить до мору риби.
Наприклад, мешканці с. Шульгівка на Дніпропетровщині, в межах громади якої діє норкова ферма, повсякчасно проводять експертизи води, і за два роки діяльності ферми зафіксовано забруднення не лише поверхневих вод, але й ґрунтових. Якщо динаміка забруднення збережеться, то упродовж 6 років колодязі поблизу цієї ферми стануть непитними.
Забруднення повітря
Часто послід норок викидається на найближчі поля. Таким прикладом є хутрові ферми в українських селах Ковалин, Снігури, Шульгівка. Площа незаконних звалищ сягає декількох гектарів і неодноразово зафіксована місцевими мешканцями.
Окрім газів, що виділяються з посліду хутрових тварин, саме виробництво має безліч забруднюючих повітря речовин. Наприклад, чадний газ (СО), оксиди азоту, діоксин сірки, хлоридна кислота тощо.
Що з цим робити?
Відмовитись від хутра вже зараз
Усе просто. Якщо на продукт немає попиту, то його знімають з виробництва. Якщо ви хочете завадити жорстокій та шкідливій діяльності хутряних ферм, то в першу чергу потрібно відмовитись від хутряних виробів.
Світові бренди масово відмовляються від натурального хутра на користь штучного, яке завдяки сучасним технологіям на вигляд і дотик нічим не відрізняється від справжнього. Новітні розробки – є кращою альтернативою натуральному хутру.
На сьогодні від використання натурального хутра відмовилися світові бренди Gucci, Michael Kors, Jimmy Choo, Stella McCartney, Ralph Lauren, Armani Group, Hugo Boss, Calvin Klein, Chanel тощо.
Підтримати рух зоозахисників
Ваша громадянська позиція життєво необхідна для реальних змін. Тиск на законодавчу владу, яка вирішує долю хутряного виробництва в Україні – важлива задача українських активістів.
Вже зараз десятки громадських, культурних діячів та тисячі українців вимагають зупинити переміщення небезпечних шкуродерень з Європи в Україну та заборонити виробництво хутра в нашій країні. І чим більше буде суспільної підтримки, тим реальнішими стануть зміни.
Так, 24 лютого 2019 року о 12:00 вперше відбудеться Всеукраїнська антихутряна акція "Знімай хутро назавжди!", до якої може приєднатися кожен.
За ініціативою UAnimals, гуманістична подія одночасно відбудеться в найбільших містах країни: від Львова до Дніпра, Тернополя та Одеси, Харкова та Житомира, Маріуполя, Полтави та Запоріжжя. У Києві збір на Софійській площі.
Всеукраїнська антихутряна акція має три основні цілі:
- Закликати українців відмовитися від натурального хутра.
- Закликати депутатів заборонити в Україні хутряні ферми. "Прямо зараз парламентарі мають змогу підтримати законопроект 10019, створений в рамках кампанії хутроoff", – стверджують організатори.
- Закликати дизайнерів та магазини відмовитися від використання та продажу натурального хутра. Як члену світового Fur Free Alliance, за останній рік UAnimals вдалося домовитися про відмову від кривавого матеріалу з 18 дизайнерами Ukrainian Fashion Week.
Якщо ви господар власного закладу, долучайтесь до тематичних флешмобів
З 7 лютого в українських закладах почали з'являтися плакати «Тут раді кожному гостю. Особливо тим, хто не носить хутро» від зоозахисної ініціативи UAnimals.
Кожен ресторан, кафе або магазин може розмістити в себе такий плакат, скачавши макет за посиланням та роздрукувавши його.
Таким чином ви не просто підтримаєте зоозахисників, але й допоможете іншим людям замислитися про проблему.
Українські бренди – проти шкуродерства
Відомі українські дизайнери також відмовляються від використання хутра.
Модні бренди Andre TAN, ELENAREVA, Ksenia Schnaider, PRZHONSKAYA, Nadya Dzyak, DZHUS, Bevza, Lake Studio, Anastasia Ivanova, ARTEMKLIMCHUK, Elena Burenina, SAYYA, IVANOVA, Idol та Paskal зобов'язалися не використовувати натуральне хутро своїх наступних колекціях, повідомляє зоозахисна організація UAnimals, яка провела успішні перемовини з представниками популярних брендів.
Крім того, з листопада відома київська барахолка «Кураж Базар» заборонила продавати у своїх рядах вибори з натурального хутра.
Ми вітаємо рішення Кураж Базара відмовитися від натурального хутра! Хутро – криваве жлобство і йому не місце на крутих вечірках, модних подіумах і ваших шафах. Нехай залишається на звалищі історії. Історії кам'яного віку!
Зоозахисники переконані: подібні рішення ще раз доводять, що світ змінюється і стає більш гуманним та відкритим. І Україна також має відмовитись від кривавих пережитків минулого.
